Кузнєцов Ю.Б. Від художнього психологізму до художнього психоаналізу. Київ : УОВЦ «Оріон», 2020. – 544 с.
Автор намагався показати еволюцію художньої літератури на межі ХІХ-ХХ століть від реалістичного зовнішнього зображування до модерного заглиблення у внутрішній світ людини. Відповідно змінюються й інструменти дослідження. У першій частині «Загадки художнього тексту» превалює семіотичний підхід. Який грунтується на аналізі начебто традиційної категорії «художня деталь». У другій частині «Таємниця агави» семіотичний і психологічний (психологія творчості). У третій – семіотичний, психологічний і естетичний. Нарешті четверта частина – поєднує семіотичний, герменевтичний і психоаналітичний підхід. І скрізь в основі залишається аналіз художнього тексту. Саме художній психологізм характеризує літературу ХІХ століття. Заглиблення же митців у внутрішній світ героїв, про що писав Іван Франко, властиво літературі початку ХХ століття.
І тут потрібен інструментарій фройдівського психоаналізу, який, власне, в цей час і виникає. А проникнення у психічний світ героїв авторами творів можна назвати художнім психоаналізом. Отже, від художнього психологізму до художнього психоаналізу це розвиток і літератури, й інструментів її дослідження.
Із передмови до видання:
Художній дискурс української літератури кінця ХІХ-го – початку ХХ століття суттєво змінився. Першим це помітив Іван Франко, назвавши таких митців новою генерацією. До них належали Василь Стефаник, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Лесь Мартович, Осип Маковей, Марко Черемшина та багато інших.
Зміна художнього дискурсу порівняно з ХІХ століттям відбулася (в лінгвістичному аспекті) внаслідок зміни у творах точки зору автора (оповідача, наратора). Від автора, який нібито все знає (російською – «всезнающий») (М.Бахтін) до автора. Котрий зникає (Р.Барт). Такий процес відбувався в багатьох літературах. Не вдаючись в деталі, слід сказати, що ця зміна викликана онтологічними причинами. На цьому історичному етапі Самість людини поглиблює своє пізнання, вона зосереджується не на зовнішньому світі, як це було в 19 столітті, а переважно на внутрішньому. Це розвиває розуміння від індивідуалізації людини до її неповторності. Цей процес вимагав і нових форм дискурсу – художнього, наукового, педагогічного і багатьох інших.
Письменники нового покоління, заглиблюючись у внутрішній світ героїв, шукали лінгвістичних інструментів, щоб передати всю його складність. Одним із таких широко вживаних інструментів стає підтекст. Художній дискурс перетворюються на мовлення, яке несе двошарове, тришарове або багатошарове наповнення.
У творі Михайла Коцюбинського «Лялечка» (1901) підтекст у деяких місцях указує на «помилки за Фройдом», а отже на те, що художній дискурс письменника «зачіпає» проблеми підсвідомості. Художній дискурс Михайла Коцюбинського у цьому ж оповіданні актуалізує такі психоаналітичні явища, як «ескапізм», «перенесення», «катарсис». Психоаналітична складова письменника стає постійною і домінантною в його дискурсі. Вже з цієї точки зору такий дискурс можна назвати психоаналітичним.
Тим більше, що і в наступних творах «Цвіт яблуні» (1902), «В дорозі» (1907), «Intermezzo» (1908) він розвиває художньо-психоаналітичний дискурс, за допомогою якого показує такі явища, як «витіснення», «метод вільних асоціацій» тощо.
Зміст
Розділ 1. Загадки художнього тексту (спроба семіотичного аналізу)
Деякі теоретичні підходи
На підступах до мистецтва деталі
Деталь і характер
Деталь у структурі твору
Деталь у повісті
Замість висновків
Розділ 2. Таємниця агави (підступи до аналізу художнього психологізму)
Таємниця агави (біографічні відомості)
Слідами феї моргани
Загадка «дійових осіб» («Intermezzo»)
Вічна таїна кохання («Тіні забутих предків»)
Імпресіонізм чи реалізм?
Агава цвіте. «Там, де поставив крапку М.Коцюбинський…»
Секрети художнього слова («Ялинка», «Маленький грішник»)
Герой-невидимка («Дорогою ціною»)
«Intermezzo» (оповідання Юрія Кузнецова за матеріалами біографії Михайла Коцюбинського)
Розділ 3. Психологічний імпресіонізм в українській літературі (художній психологізм та імпресіонізм)
Вступ
Естетичні проблеми імпресіонізму як явища світового мистецтва
Природа образності в імпресіонізмі та в реалізмі
Імпресіонізм у живописі й літературі
Передумови появи імпресіонізму в українській прозі
Розвиток імпресіоністичних жанрів. Поезії в прозі.
Становлення психологічного імпресіонізму в прозі
Імпресіонізм як стильова течія в українській прозі
Психологічний імпресіонізм. Михайло Коцюбинський
Імпресіонізм як «розлите» стильове явище
Висновки
Розділ 4. Художній психологізм у творах Михайла Коцюбинського (від художнього психологізму до художнього психоаналізу)
Психоаналіз і гуманітарні науки
Михайло Коцюбинський і класичний психоаналіз
Методологічна продуктивність психоаналізу в літературознавстві
Чому цвіте яблуня?
Потік свідомості
Топіка психіки
Рольовий підхід
«Intermezzo» - метод вільних асоціацій
Витіснення
Вільні асоціації. Катарсис
Висновки
Зігмунд Фройд: народження нової філософії
