Публікації

Тут презентовано публікації науковців Інституту, а також праці, видані під грифом Інституту, за останні 5 років . З наведеними виданнями можна ознайомитися в бібліотеці Інституту.

• Монографії
• Колективні видання / Наукові збірники
• Періодика
• Бібліографії
• Видання художніх творів
• Публікації про Інститут та співробітників

Монографії

Волощук Є. Чарівна флейта Модерну. Духовно-естетичні тенденції німецькомовної модерністської літератури ХХ ст. у ліриці Р. М. Рільке, прозі Т. Манна, драматургії М. Фріша: монографія / Євгенія Волощук. — К.: ВД Дмитра Бураго, 2008. — 528 с.

Зміст монографії становить дослідження особливостей розвитку модерністського напряму в німецькомовній літературі. У теоретичній частині книги на широкому історико-літературному матеріалі розглядаються загальні проблеми модернознавства, а також провідні духовно-естетичні тенденції й принципи поетики німецькомовного модернізму.

Генералюк Л. Універсалізм Шевченка: взаємодія літератури і мистецтва. — К.: Наукова думка, 2008. — 544 с.: іл.

Авторка показує Шевченка-поета й Шевченка-художника в єдності його творчої природи. В роботі вперше досліджено міжвидову взаємодію мистецтв у доробку Шевченка, здійснено апробацію термінології на позначення причин і явищ літературно-мистецького інтеракціонізму (синестезія, екфразис, гіпотипозис), проведено зіставлення творчих досягнень Шевченка з творчістю західноєвропейських та російських митців.
Зі змісту монографії: науково-прикладні зацікавлення поета-художника: археологія, історія; археографічна комісія; скульптура, гравірування; особливості Шевченкової індивідуальної картини світу; взаємодія мистецтв у творчості Шевченка (музика і література; візуалізація і слово; „кінематографізм”); ілюстрації до літературних творів; проблема автоілюстрацій; система шевченківських образів-концептів та їх специфіка; образ-концепт дерева тощо.

Гундорова Т. Кітч і література. Травестії. — К.: Факт, 2008. — 284 с. — (Сер. „Висока полиця”).

Монографія Тамари Гундорової — оригінальна версія взаємин літератури і кітчу впродовж двох століть — від класицизму до постмодернізму, від Енея-парубка до Вєрки Сердючки, від колоніального кітчу „котляревщини” до ідеологічного кітчу соцреалізму. Персонажами книжки стали також кітч жіночої белетристики, сецесійний кітч, героїчний кітч, карнавальний кітч доби постмодернізму, а також естетика і філософія кітчу.

Гундорова Т. ПроЯвлення слова: дискурсія раннього українського модернізму / Тамара Гундорова. — Вид. друге, перероб. та доп. — К.: Критика, 2009.

Передчуття духу постмодерну в середині 1990-х дало змогу в першому варіанті монографії розглядати злами та переходи нової свідомості початку ХХ століття в українській літературі як варіант справдженого модерну. Із перспективи після-постмодерної нового змісту набувають авторчині тези про трансмодерність українського модерного проекту, про існування інших модернізмів: національних, гендерних, колоніальних, про явище модернізму як естетичного гнозису.

Дубініна О. У межах чи поза межами? (Творчість Вільяма Стайрона в контексті художніх пошуків новітньої доби) / Олена Дубініна; Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка.– К.: «Наукова думка», 2011. – 360 с.

У праці вперше у вітчизняному та світовому літературознавстві здійснено спробу комплексного аналізу всієї творчості видатного американського письменника другої половини ХХ ст. Вильяма Стайрона (1925 – 2006). Багатоплановий ідейно-тематичний базис творчості автора (його твори присвячено проблемам нонконформізму, екзистенціалізму, расизму, фашизму, мілітаризму) проаналізовано у нерозривній єдності з його естетичними пошуками (трансформація оповідальних структур, поєднання суб’єктивного та об’єктивного типу оповіді, діалогічність романного мислення, поліфонічність звучання наративного голосу, маніпуляція модусами автобіографічності, фікціональності, документальності, широка інтертекстуальність, синестезія мистецтв тощо). Водночас творчість письменника стала предметом уваги не сама по собі – у роботі показано глибинний зв’язок доробку В. Стайрона із національною художньою традицією, а також суспільною думкою й літературним життям доби. Проза автора розглядається як важлива складова сучасного літературного процесу і може слугувати блискучим зразком художніх пошуків новітньої доби. На прикладі аналізу творчості Стайрона спостережено важливий і поки що недостатньо досліджений естетичний процес поєднання традиції та антитрадиційних художніх новацій, що було властиво для багатьох письменників ХХ ст.

ЗМІСТ:
Вступ
Шлях митця (начерк)
Художній світ В. Стайрона
За лаштунками родинного благополуччя („Лягаємо в темряву”)
Екзистенційне горнило мистецтва („І підпалив цей дім”)
Історія: конструювання, деконструювання, реконструювання („Признання Ната Тернера”)
Особистість у жорнах світової трагедії („Вибір Софі”)
Терапія мистецтвом („Темрява видима: досвід божевілля”, „Ранок у Смузі припливів”)
Зворотній бік військової сили („Довгий марш”, У триперному бараку”, „Самогубні перегони”)
Художня публіцистика („Мовчазний порох та інші статті”, „Гаванські сигари в Камелоті”)
Творчість В. Стайрона в літературному континуумі 
Діалог із традицією
    Пуританське світоглядне коріння
   Просвітницька ідеологема як елемент романної поліфонії
    Слід романтичного дискурсу
    У контексті реалістичної традиції
    Зв’язок з „південною школою” в літературі США
 В унісон сучасності
    Спадок концептосфери модернізму: вплив психоаналізу
    Спадок концептосфери модернізму: екзистенціалістскький вектор
    Суголосність художнім пошукам постмодерністської доби
На завершення: про художній метод В. Стайрона
Примітки
Бібліографія художніх творів В. Стайрона
Бібліографія праць про творчість В. Стайрона
Summary

Жулинський М. Він знав, „як много важить слово…”. — К.: ВЦ „Просвіта”, 2008. — 136 с.

Ідея цієї книжки зародилася 1996 р., коли головний редактор газети „Час/Time” В'ячеслав Чорновіл замовив автору цикл статей про еволюцію поглядів Івана Франка. Цикл з'явився під назвою „Признаюся, я ніколи не належав до вірних тої релігії…”, присвячених ставленню Івана Франка до марксистської ідеології.

Жулинський М. Нація. Культура. Література: національно-культурні міфи та ідейно-естетичні пошуки української літератури. / Микола Жулинський. — К.:  „Наукова думка”, 2010. — 560 с.

ЗМІСТ:
НАЦІОНАЛЬНІ ЕПІЗОДИ
Микола Жулинський, Оксана Сліпушко. Діалог про владу і митця, уряд і державу, національні міфи і дух народу. І про революцію. Замість передмови
Україна: формування духовної незалежності
Як вгамувати духовну спрагу, або Пошуки шляхів набуття втраченої Батьківщини   Кому довірити облаштування справедливої держави? Національна еліта — духовний щит на порозі глобалізації
Українознавство і процеси формування та здійснення культурної політики незалежної України
Україна: випробування свободою
Духовна спільність як запорука культурного і політичного самовизначення України
Українська національна ідея в ідеологічній системі державотворення
Уроки, взяті по дорозі до рабства. Ідеологічна міфологізація українського суспільства і трагедія національної інтелігенції
Національна культура за умов формування нової суспільної солідарності в Україн
Двомовність? Ні — загроза дволикості
Духовна ситуація в Україні. Формування нових ціннісних орієнтацій українського суспільства
Тернистий шлях українського православ'я
Християнство і національна культура
Українська родина і вимушена міграція
ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПЕРЕЖИВАННЯ УКРАЇНИ
Гуманітарні цінності й проблемні виклики глобалізації
Стратегія розвитку культури: інтеграція до великої Європи
Національні культури і проблеми глобалізації
Європейське переживання України
Україна й Польща: перспективи набуття реальної Європи
ПИСЬМЕННИЦТВО
Українська література на бурхливих вітрах історії
Традиція національного і європейського культурного розвитку кінця XIX — початку XX століття та ідейно-естетичні пошуки української літератури 20-х років
Волинський "блюститель благочестя"
Григорій Сковорода: дух і слово
Шевченко: повернення "в нашу Україну"
Дві половинки українського серця: Шевченко і Гоголь
"Розуміти високе значення людини". Культурництво Пантелеймона Куліша як відповідь на виклик епохи
Іван Франко: душа, дух, духовність, або Що визначає суспільний поступ
Був "одночасно і вченим, і громадським діячем на полі культури"
"Як розбудити розум, що заснув?" Леся Українка як уособлення національного обов'язку
Печаль душі і святість босоногого дитинства
Тріумфи і катастрофи великого поета. До 100-річчя від дня народження Миколи Бажана
"Виконати свій обов'язок перед собою і нацією". Улас Самчук із вершини століття
Іван Багряний
Українська духовна атмосфера за інтелектуальним барометром Юрія Шевельова
Високий світоч віри. Голодомори в Україні та роман Василя Барки "Жовтий князь"
Духовна свіча Івана Чендея
"Я поведу Вас у вічність"
І виводив він душу з пітьми
Відчайдушний крик українського болю. Несамовитий Павличко
Поетичний їжак з головою сатира і волоссям кольору витіпаних конопель
Відкрився птахам, людям і рослинам... Десять років без Євгена Гуцала
Совість нації — її література. В'ячеслав Чорновіл і літературна атмосфера шістдесятих років XX століття
Сходження на Голгофу слави
Василь Стус: інтелектуалізація образного мислення
На самотині з Богом
Галерея несподіваних сподівань
Подих третього тисячоліття. Українська література на межі тисячоліть

Затонский Д.В.  История одной судьбы: повести, рассказ. — К.: ИД Дмитрия Бураго, 2007. — 356 с.

Вперше представлена в повному обсязі художня та автобіографічна проза видатного українського літературознавця, академіка НАН України Дмитра Затонського. Центральне місце займає автобіографічна повість „Історія однієї долі”. В ній автор не лише осмислює власний життєвий шлях, а й створює надзвичайно цікаву картину складного часу свого дитинства та юності.

Коваленко Л. „Ми — люди майбутнього, ми — не минулі”: статті, рецензії, щоденники, спогади, поезії, листи / упоряд. Н. Л. Калениченко, О. Б. Поліщук; вступ. слово М. Г. Жулинського. — Дніпродзержинськ: ВД „Андрій”, 2008. — 512 с.: іл.

Леонід Миколайович Коваленко — відомий український літературознавець і критик, член СПУ. Вміщені у книжці статті й рецензії, фронтовий щоденник, солдатські спогади, поезії і листи до фронтових друзів розкривають його душу — людини чесної, сумлінної, з твердими принципами й поглядами, людини „фронтової міри”, як говорили про нього співробітники.
В книзі вміщено такі статті й рецензії: про Павла Тичину (Павло Тичина і поезія слов'ян; Відлуння могутнього таланту; Широчінь, глибина, пристрасть); про Андрія Малишка (Народнопоетичне слово у творчості Андрія Малишка; Традиції і новаторство у творчості Андрія Малишка); про Олеся Гончара (На світових обширах; Планета, Комишанка і воля Порфира Кульбаки; Високі зорі людяності) тощо.

Кодак М. Микола Хвильовий як митець-психолог. — Луцьк: ПВД „Твердиня”, 2008. — 196 с.

У книжці висвітлюється творчий внесок українського письменника Миколи Хвильового в оновлення і розвиток психологічної прози „переходової доби” — 20-30-х років ХХ ст. Показано людинознавчі здобутки митця, розмаїття словесно-образного мислення цього дерзновенного новатора й експериментатора.

Кодак М. Огром Євгена Плужника-поета / Микола Кодак; Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т. Шевченка. — Луцьк: Твердиня, 2009. — 192 с.

Розглядається поетична творчість Євгена Плужника (1898 — 1936). Найбільше місця приділено його поемам — „Галілей” та „Канів”, а також розглянуто дві прижиттєві збірки — „Дні” (1926), „Рання осінь” (1927) та рукописну „Рівновага” (1933). Остання побачила світ лише 1966 року у складі „Вибраних поезій”. Окрім того, в полі зору М. Кодака й вірші Є. Плужника, що не ввійшли до збірок.

Котик І. Екзистенційний вимір людини в поезії Юрія Тарнавського / Ігор Котик; НАНУ; Львівське відділення Ін-ту літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Львів, 2009. — 176 с. — („Літературознавчі студії”. Вип. 14).

У монографії досліджується поезія Юрія Тарнавського з погляду екзистенційної наснажености. Простежено еволюцію проблематики, систматизовано й проінтерпретовано найважливіші елементи концептуального поля „людина” в авторській поетичній картині світу. Екзистенційні мотиви, котрі становлять одну з домінант творчості українсько-американського письменника й пов’язують два десятка його збірок, мають еврестичний характер, а не виконують функцію ілюстрацій заздалегідь визначених ідей. Еволюцію творчості Тарнавського позначено тенденцією до звільнення образу людини від раціонального, тяжінням до підкреслення нераціонального у людській природі.
Зміст:
Вступ
Розділ 1. Екзистенційна проблематика у поезії Юрія Тарнавського. 1.1. Джерела поезії Юрія Тарнавського та її осмислення у літературознавстві; 1.2. Просвітлення ніщотою у першій збірці „Життя в місті”; 1.3. Розширення поетичного горизонту (збірка „Пополудні в Покіпсі”); 1.4. Абсолютизоване кохання та його межі (збірка „ідеалізована біографія”); 1.5. „Спомини”: зникомість дитячими очима; 1.6. „Без Еспанії” — чи без людини? 1.7. Людина як об’єкт діловодства (цикл „Анкети”); 1.8. Про що „Поезії про ніщо”? 1.9. Десерти кохання (збірка „Ось, як я видужую”); 1.10. Про жіночу красу, або у полоні стихії (збірка „Ідеальна жінка”); 1.11. Поема „Оперене серце”: реконструювання „я”; 1.12. Казка, Розп’яття та інші (авто)портрети (збірка „Фотографії, це квіти”); 1.13. Від суходолу (збірка „Зео півонії”); 1.14. Життя як сон (поема „Місто київ та ям”)
Розділ 2. Концептуальне поле „людина” у поезії Юрія Тарнавського; 2.1. Душа; 2.2. Тіло; 2.3. Ноги; 2.4. Обличчя; 2.5. Руки; 2.6. Уста; 2.7. Кров; 2.8. Серце; 2.9. Кохання; 2.10. Творчість; Висновки; Євген Нахлік. Екзистенційно-літературознавчий діалог з поетичним текстом

Наливайко Д. Компаративістика й історія літератури. — К.: Акта, 2007. — 426 с.
Розглядаються питання компаративістики й історії літератури. Побудована на матеріалі українсько-європейських літературних зв'язків різних часів, від доби відродження до ХХ ст. Книжка складається переважно зі студій, в яких висвітлюються різні факти та форми літературних генетико-контактних зв'язків України й Західної Європи.

Овчаренко Н. Парадигма пам'яті: канадський дискурс : (творчий портрет Тімоті Ірвінга Фредеріка Фіндлі) / Наталія Овчаренко. - К. : Ін Юре, 2011. - 259с.

Монографію присвячено творчій постаті відомого англо-канадського письменника Т. І. Ф. Фіндлі. Окреслюється його художнє поле у тісному зв'язку із широким літературним контекстом Канади кінця минулого століття. Вирізняються головні ідейно-естетичні домінанти, що виявили себе у міфопоетичному, антивоєнному дискурсах і у психологічній дихотомії «людина-світ», а також поетикальні особливості постмодерністської парадигми, властивій творчості письменника.
Розраховано на вчених-літературознавців, студентів-філологів, широке коло читачів, зацікавлених проблемами канадської літератури.

ЗМІСТ:
Передмова:Художнє поле канадійності
Розділ 1. Останній квест Пілігрима
Розділ 2. Лабіринти психологічної гри
Розділ З. «Війна, що завершує всі війни»
Післямова

Омельчук О. Літературні ідеали українського вістниківства / Олеся Омельчук; Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка.– К.: «Смолоскип», 2011. – 336 с.>

У монографії досліджується літературна критика, художні твори, культурологічні розробки представників українського вістниківського кола: Д. Донцова, Є. Маланюка, І. Гончаренка, Ю. Клена, Ю. Липи, Л. Мосендза, Д. Віконської, Н. Ґеркен-Русової, О. Теліги, Р. Єндика, Л. Луціва та ін. Аналізуються особливості вістниківського літературно-критичного стилю, концепти і стратегії, скеровані на формування бажаного літературного наративу та національного культурного простору. Авторка простежує взаємодію вістниківських ідей з різними естетичними та ідеологічними парадигмами першої половини XX ст. Для науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться культурними тенденціями міжвоєнного часу, розвитком і специфікою українського літературного процесу XX ст.

ЗМІСТ:
Вступ
Розділ 1. УКРАЇНСЬКА ВІСТНИКІВСЬКА
КРИТИКА
Методологічні засади та інтуїції
Націоналістична текстуальність: ефекти, візії, сюжети
Естетика холодної пристрасті
Розділ 2. ОБРАЗ ВЕЛИКОГО ОКЦИДЕНТУ
Європейська література у дзеркалі українських бажань
Лев Толстой і Дмитро Донцов: що таке мистецтво?
Декаданс і модернізм
Розділ 3. КОНЦЕПЦІЯ «ARS MILITAS»
Простір для українського імперіалізму
Література як досвід війни і загибелі
Помста колонізованого. Гоголь і Винниченко
Розділ 4. ІДЕАЛЬНА СПІЛЬНОТА ТА її ТІНІ
Камінне обличчя героя
Жінки емансиповані, криваві, меланхолійні
«Середня» стать у дискурсі вістниківства
Розділ 5. ВІД СИМВОЛІЧНОГО ДО РЕАЛЬНОГО
Міжвоєнна «містика»
Радянська література як «дійсність»
Боротьба репрезентацій
Висновки
Література
Анотований покажчик імен
Іменний покажчик
Про автора

Поліщук О. Автор і персонаж в українській новітній прозі / Олена Поліщук; Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка. – К. : ПЦ «Фоліант», 2008. – 176 с.

У монографії розглянуто особливості новітньої української літератури, зокрема досліджено специфіку різноманітних зв'язків автора і персонажа, процеси трансформації їхніх функцій в українській прозі 1990-х років – початку ХХІ ст. Випрозорено індивідуальні риси творчості Юрія Андруховича, Юрія Іздрика, Оксани Забужко, Євгена Пашковського, Галини Пагутяк та представників молодого літературного покоління (Ірени Карпи, Тані Малярчук, Любка Дереша).

ЗМІСТ:
Вступ
Розділ 1. Проблема автора і персонажа в літературознавчому дискурсі
Розділ 2. Автор і персонаж в українській прозі кінця ХХ ст.: концепт гри. Особливості авторської гри з персонажами в романах Ю. Андруховича. Карнавалізація в романі «Рекреації»; Руйнування стереотипу «великого поета»; Гра з колоніальними міфологемами в романі «Московіада»; Перверсії в культурологічному просторі; Містифікації та авторефлексії; «Персонаж/автор» у романі «Воццек» Ю. Іздрика; Ілюзія суб'єктивності: ігровий характер авторського «Я» в «Польових дослідженнях з українського сексу» О. Забужко; Концепт «автор – гравець» в українській постмодерній прозі
Розділ 3. «Я» автора як смисловий центр Суб'єктивізація авторського начала в романах Є. Пашковського. Особливості персонажної сфери творів Г. Пагутяк
Розділ 4. Автобіографічність молодої прози (І. Карпа, Т. Малярчук, Л. Дереш)

Радишевський Р. Українська полоністика : проблеми, школи, сильветки / Ростислав Радишевський. – К., 2010. – 620 с.

Книжка презентує найважливіші досягнення материкової української полоністики ХХ ст. – початку ХХІ ст. Розкрито історію становлення шкіл та осередків, окреслено сильветки авторитетних дослідників, розглянуто їхні наукові здобутки, описано суголосні мистецтво-, літературо-, мово- та перекладознавчі проблеми, подано бібліографію вибраних полоністичних праць науковців та письменників.

Зміст:
Переднє слово. Українська полоністика з перспективи ХХІ століття
Сильветки. Євген Рихлік – дослідник польського романтизму; Українсько-польська правобережна література в студіях Володимира Гнатюка; Полоністичні огляди і портрети Леоніда Венгерова; Українсько-польські літературні взаємини в працях Теоктиста Пачовського; Творчість Болеслава Пруса і Марії Домбровської в оцінці Петра Вербицького; Полоністика у славістичних зацікавленнях Григорія Вервеса; Педагогічно-наукова полоністична діяльність Станіслави Левінської; Тарас Шевченко і польські романтики очима Валентини Крементуло; Полоністичні сюжети та образи у реінтерпретації Анатолія Волкова; Польська проза і драматургія у дослідженнях Валерії Вєдіної; Іван Лозинський – інтерпретатор  польської літератури: від фрашок – до поезії Юліана Тувіма; Юлія Булаховська – полоніст і компаративіст; Роман Кирчів: український фольклор у польській літературі; Книгознавча полоністика Ярослава Ісаєвича; Полоністичні студії Ростислава Пилипчука; Мистецтвознавець-полоніст Олександр Федорук; Валерій Шевчук у вертрограді українсько-польської барокової поезії; Ростислав Радишевський – дослідник українсько-польських взаємин від давнини до сучасності / Ю. Булаховська, Л. Грицик; Полоністичні обрії енциклопедиста Юрія Коваліва; Полоністичні студії історика Юрія Мицика; Фольклористична полоністика Лариси Вахніної; Полоністичні акценти Олександра Астаф'єва; студії Володимира моренця про український і польський модернізм; Полоністика і лінгвославістика Тетяни Черниш; Українсько-польські діалоги габілітованої полоністки Оксани Веретюк; «Доля» польських і українських романтиків у монографіях Євгена Нахліка; Володимир Єршов – про українсько-польську мемуаристику романтизму; Польська й українська неоромантична драма в рецепції Мирослави Медицької
Письменницька критика. Богдан Лепкий – амбасадор української культури в Польщі; Максим Рильський –патріарх української полоністики; Євген Маланюк у колі польсьих однодумців; Юрій Липа: Україна у польській прозі; Польська література – предмет рефлексій Миколи Бажана; Полоністичні і перекладознавчі аргументи Григорія Кочура; Юрій Косач як автор «Польсько-українського бюлетеня»; Польські пріоритети Івана Глинського; Українськість польських письменників від Дмитра Павличка; Польська поезія в уподобаннях Станіслава Шевченка.
А також: Сава Чалий і Сава Цалинський у польській літературі / Євген Рихлік; Ярмаркове українофільство в житті та літературі (балагульщина) / Володимир Гнатюк; O pobycie Władysława mickiewicza na Ukrainie (Według niewydanych materiałów archiwalnych) / Łeonid Wiengierow; Władysław Syrokomola jako tłumacz Szewczenki / Teoktyst Paczowski; Марія Домбровська / Петро Вербицький; Проблематика польських повістей Івана Франка / Григорій Вервес; Зигмунт Красінський / Станіслава Левінська; Тема батьківщини та її художнє втілення в поемі Адама Міцкевича «Конрад Валленрод» / Валентина Крементуло; «Bajka o carze Sałtanie» A. Puszkina i baśń «O królewiczu z księżycem na czole, z gwiazdami po głowie» A. J. Glińskiego / Anatolij Wołkow; Про польську «сільську прозу» / Валерія Вєдіна; Ліро-епічна поема Юліана Тувіма «Kwiaty polskie» / Іван Лозинський; Польська сатирична проза доби міжвоєнного двадцятиліття / Юлія Булаховська; Українська тема у польській драматургії першої половини ХІХ століття / Роман Кирчів; З доробку поетів Києво-Могилянської колегії / Ярослав Ісаєвич; До питання про початок українського вертепу, або ще раз в обороні Еразма Ізопольського / Ростислав Пилипчук; Польські художники в Києві / Олександр Федорук; Себастіян Кленович і його поетична картина  універсального бачення людини та близького йому світу / Валерій Шевчук; Twórczość Adama Mickiewicza w intertekstualnej recepcji Maksyma Rylskiego / Rostysław Radyszewśkyj; Статті з «Літературознавчої енциклопедії» / Юрій Ковалів; Турецький похід на Кам'янець-подільський 1672 року в описі польської Віршованої хроніки / о. Юрій Мицик; Поляки в архівних джерелах Етнографічної комісії ВУАН / Лариса Вахніна; Ukraińsko-polskie związki literackie / Aleksandr Astafjew; Модернізм – позитивізм – народництво / Володимир Моренець; Polsko-ukraińskie «pulapki» językowe: korzyści i trudności nauczania języka polskiego w kontekście bliskości lingwogenetycznej I typologicznej / Tatiana Czernysz; Три моделі постмодернізму: Анжела Картер, Мануеля Ґретковська, Юрій Андрухович / Оксана Веретюк; Ідеї українсько-польської солідарності у творчості двомовних українсько-польських літераторів ХІХ ст. / Євген Нахлік; Київський урбаністичний простір у польськомовній літературі Правобережжя доби романтизму / Володимир Єршов; Національна минувшина в художньому осмисленні Івана Франка та Станіслава Виспянського / Мирослава Медицька

Рязанцева Т. Бранець вічності. Аспекти поетичної творчості Олекси Стефановича. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська Академія", 2007. – 106 с.

У книзі аналізується творчий доробок О. Стефановича (1899—1970) — одного з найвидатніших українських поетів-емігрантів ХХ ст. Творчість українського митця розглянуто в парадигмі європейської метафізичної поезії, у зіставленні з творами М. Цвєтаєвої та Ф. Гарсіа Лорки.

ЗМІСТ:
Вступ
Публікації і дослідження творчої спадщини О. Стефановича: історія, сучасний стан, перспективи
Трансформація тем і мотивів метафізичної поезії у творчості О. Стефановича і М. Цветаєвої
Деякі особливості релігійної поезії О. Стефановича
Поезія “in extremis”: поєднання релігійного та еротичного елементів у ліриці О. Стефановича,  Ф. Гарсіа Лорки і М. Цветаєвої
Символіка кольорів у поезії О. Стефановича
Образи і мотиви “Слова о полку Ігоревім” у поезії О. Стефановича 
О. Стефанович: проза життя (замість заключного слова)
Хронологія життя і творчості О. Стефановича
Додаток І. У. Самчук. Слово на могилі О. Стефановича
Додаток ІІ. В. Абжолтовська. Спомини про О. Стефановича
Іменний покажчик

Свербілова Т. Такі близькі – такі далекі... : (жанрові моделі української та російської драми від модерну до соцреалізму в аспекті порівняльної поетики) / Тетяна Свербілова. – Черкаси : ТОВ «МАКЛАУТ», 2011. – 560 с.

Монографію присвячено проблемам компаративної поетики російської та української драми та визначення культурної ідентичності кожної у найважливіших етапах взаємодії та трансформації жанрів: від ХІХ ст. до 30-х рр. ХХ ст. Застосовуються загальнонаукові концепції нелінійного розвитку культури, випадкових і закономірних процесів, теорія вибуху в культурі. Пропонується метод моделювання жанрової еволюції драми ХІХ – ХХ ст. На шляху від містерії до трагікомедії та мелодрами в координатах трьох принципів опису і відповідно трьох моделей жанрової трансформації: лінійної (історичної), циклічної (пульсуючої) та вибухової (хаосу). Зіна жанрових парадигм російської та української драми у реаліях модерну, авангарду, соцреалізму постає як взаємодія різних механізмів вибухового та поступового розвитку в культурі. Розділяються ракурси діахронії та синхронії в моделях формульної літератури соцреалізму як системи неканонічних жанрів масової культури, та в різновекторних текстах формульних та інноваційних жанрів. У порівняльній поетиці жанрів російської та української драми поєднуються компаративні методики пошуку аналогій та методики типологічного зіставлення.

Зміст:
Вступ. Компаративна поетика, генологія та історія драми
Розділ І. Закономірності зміни жанрових парадигм в російській та українській драматургії ХІХ – початку ХХ ст. як компаративна проблема. 1. Трансформація жанрів драми в контексті нелінійних концепцій культури; 2. Деякі шляхи трансформації жанрів російської та української драми в аспекті історичної поетики: містерія – трагедія (комедія) – трагікомедія – мелодрама (водевіль); 3. Жанрові домінанти в драматургії російського та українського Модерну в аспекті порівняльної поетики
Розділ ІІ. Від Модерну до Авангарду: стильові течії та взаємодія жанрів в російсько-українському контексті. 1. Неонатуралізм та мелодрама. Жанрові аспекти неонатуралізму в російській та українській драматургії (В. Винниченко, М. Арцибашев, Л. Андрєєв): зміна формату психологічної драми; 2. Національні жанрові версії неокласицизму в драмі першої третини ХХ ст.: трасформація мотивів античної трагедії та образів літургійної містерії в драматичних поемах Лесі Українки і Марини Цвєтаєвої; 3. Жанрові моделі російського та українського експресіонізму в драмі 20–30-х рр.
Розділ ІІІ. Соцреалізм в аспекті компаративної поетики жанрів. 1. Жанрові модифікації драми 20-х–30-х рр.: модернізм – авангардизм – соцреалізм з погляду теорії культурного вибуху; 2. Драматургія радянського періоду в дискурсі жанрів масової культури та проблема культурної ідентичності багатонаціонального феномену соцреалізму; 3. Формульні жанри радянської драматургії як реалізація тяглих процесів у жанровому порядку; 4. Жанр трагедії 30-х рр. поза класичним каноном; 5. „Колгоспна комедія” як формульний жанр; 6. Міжжанрові взаємодії радянської формульної драматургії: синтез та трансформація жанрів; 7. Сатирична деформація комунікативної ситуації в аспекті жанрової поетики драми та перехід комедії у трагікомедію
Розділ ІV. Жанрові мотиви смерті та самогубства в драматургії радянського періоду 20–30-х рр. 1. Рецепція російського класичного тексту в російській та українській драматургії 20–30-х рр. 1.1. „Умрешь – начнешь опять сначала...” (О. Блок). Жанрові моделі смерті в художньому світі Ф. Достоєвського та М. Куліша; 1.2. Самогубство як трагікомедія: від трагікомічного жаху до трагікомедії жаху; 2. Жанрова модель «комедії з самогубством» у Миколи Ердмана. Лесь Курбас – критик Едмана
Замість висновків. Жанровий шлях драми: від містерії до мелодрами

Свербілова Т. Від модерну до авангарду: жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини ХХ століття / Тетяна Свербілова, Наталя Малютіна, Людмила Скорина; Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. — Черкаси, 2009. — 598 с.

Не претендуючи на всеохопність, автори мали на меті повернути в коло літературознавчої рецепції низку призабутих текстів, творів маловідомих авторів і запропонувати нові інтерпретації класики. Новизна дослідження забезпечується тим, що українська драматургія 1900 — 1930-х років розглядається крізь призму модерних інтерпретаційних методик. Предметом уваги стала драматургія Лесі Українки, О. Олеся, В. Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, І. Кочерги, Я. Мамонтова, О. Корнійчука, І. Микитенка тощо. Автори зачіпають питання жанру „оптимістичної трагедії” як кітчу, колгоспної трагедії, „колгоспного водевілю”, ліричної („рожевої”) комедії, „виробничої” драми, мелодрами і кримінальної драми, історичної драми.

Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво : профілі на тлі покоління (історико-літературний та поетикальний аспекти) / Людмила Тарнашинська ; Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. – К. : Смолоским, 2010. – 632 с.

У монографії досліджуються історико-літературний та поетикальний аспекти українського шістдесятництва в іменах.

Зміст:
Зоряний інтеграл знакового покоління : персоналістський вимір
Частина І. Я – обернене світові. Художній час як категорія індивідуального „Я”: творчість Ліни Костенко; Письменник як „відкрита система”: домінанта художнього бачення Івана Світличного; „Поетика поривань” як естетична норма: Василь Симоненко; Самодостатність кожного „Я” – принцип творення внутрішнього світу героя: Валерій Шевчук; Категорія ідеального як художня та життєва практика: Євген Сверстюк; Персоналізм як призма художнього бачення: Михайлина Коцюбинська; Гармонія парадоксів як художнє надзавдання: Микола Вінграновський; Уява – домінанта художнього світу: поетичні метаморфози Ірини Жиленко; Художнє оркестрування буденності: баладний вектор Івана Драча; Біль – як четверта мистецтво: „спостережний пункт” прози Григора Тютюнника; Талант бачити культуру як цілісність: Іван Дзюба в контексті своєї доби
Частина ІІ. З дослідницького архіву: проекції та ретроспективи; Додатки
Вибрана бібліографія Л. Тарнашинської з проблематики українського шістдесятництва
Фотоматеріали

Ткачук Р. Творчість митрополита Іпатія Потія та полемічна література на межі ХVI – початку ХVІІ ст. Джерела. Риторика. Діалог / Р.Ф. Ткачук; Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. – К. : видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. – 240 с.

У монографії проаналізовано творчість видатного полеміста кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. Іпатія Потія в контексті релігійної суперечки тієї доби. Охарактеризовано культурно-історичне пігрунтя трактатів уніатського митрополита. Полемічні писання, гомілетичний та епістолярний доробок Іпатія Потія розглянуто з позиції риторичного мистецтва. Цей підхід дав можливість дослідити персвазивні стратегії полеміста. Простежено тенденції розвитку полемічного письменства в Україні.

ЗМІСТ:
Вступ
Розділ І.Українська полемічна проза: до питання про джерела і періодизацію.
1. Початки полемічного письменства в Україні.
2. Релігійна полеміка у ХV – першій половині ХVІ ст.
3. Проект церковної унії у творах полемістів-єзуїтів.
4. Полемічні трактати Острозької слов'яно-греко-латинської школи.
5. Участь митрополита Іпатія Потія у становленні Берестейської унії
Розділ ІІ. Полемічні писання митрополита Іпатія Потія.
1. «Унія, або виклад попередніх артикулів, до з'єднання Греків з костелом Римським» (1595 р.).
2. «Антиризис, або апологія проти Христофора Філалета» (1599 р.).
3. «Оборона Флорентійського собору восьмого» (1603 р.).
4. «Послання до Папи Римського Сикста IV від духівництва, і від князів, і від панів руських 1476 р.» (1605 р.).
5. «O przywileiach nadanych od naiaśnieyszych krolow polskich» (1605 р.).
6. «Гармонія, або згода віри, таїнств і обрядів святої Східної Церкви з костелом Римським» (1608 р.).
7. «Relacia, y Uważenie Postępkow niektorych około Cerkwi Ruskich Wileńskich» (1609 р.).
8. Habent sua fata libelli. Атрибуція зниклих творів митрополита Іпатія Потія
Розділ ІІІ. Ранньобароковий дискурс казань та гомілій митрополита Іпатія Потія.
1. Рецепція проповідей митрополита Іпатія Потія.
2. Реформа риторики кінця ХVI – початку ХVІІ ст.
3. Риторичний аспект казань та гомілій митрополита Іпатія Потія
Розділ ІV. Епістолярій митрополита Іпатія Потія в контексті релігійної полеміки.
1. Генеза епістолярного жанру.
2. Історико-еклезіальне підгрунтя листів митрополита Іпатія Потія
Висновки
Бібліографія творів митрополита Іпатія Потія

Харчук Р.Б. Сучасна українська проза: постмодерний період: навч. посіб. — К.: ВЦ „Академія”, 2008. — 248 с. — (Альма матер).

У навчальному посібнику йдеться про особливості розвитку сучасної української прози з огляду на такі її естетичні орієнтири, як неопозитивізм, неомодернізм, передпостмодерні явища, постмодернізм, феміністичне письмо, альтернативне самовираження, різноманітні межові стильові явища. Розкрито також зміст літературно-естетичної дискусії про постмодернізм і його особливості в українському письменстві. Аналіз творчості найпомітніших у цьому часі прозаїків поєднано із розкриттям домінантних ознак стильових течій, які вони представляють. Акцентується увага на таких іменах української літератури, як: Валерій Шевчук, Марія Матіос, В'ячеслав Медвідь, Євген Пашковський, Олесь Ульяненко, Степан Процюк, Володимир Діброва, Богдан Жолдак, Лесь Подерв'янський, Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Юрко Іздрик, Тарас Прохасько, Оксана Забужко, Євгенія Кононенко, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Любко Дереш, Світлана Поваляєва, Таня Малярчук. В кінці книги є короткий словник-довідник.

Яковина О. Метафізика в поезії: Україна ХVІІ століття / Оксана Яковина — Львів, 2010. (Читати / Скачати)

У моноґрафії автор шукає зустрічі метафізичного світовідчуття людини зі світоглядом конкретної доби як засобу самопізнання через поетичну творчість. Метод, запропонований увазі читача, дає можливість пов'язати сучасну проблематику теорії літератури з медієвістичними пошуками в контексті національної ментальности та реліґійної традиції. Через компаративно-культуролоґічний, філософський, теолоґічний та літературознавчий аналізи поетичних текстів барокової доби від-роджується забутий в Україні погляд на метафізику. Проблеми персоналізму та ієрархії, смирення і динамізму волі людини, свободи і залежности від Бога... Ці та інші смисли творять "образ світу", невпізнавано змінений людиною нашого часу. Характер метафізичного мислення, реконструйований у даній праці за допомогою барокових текстів, допомагає зрозуміти спорідненість українських духовних і соціальних традицій із загальноєвропейськими. Автор намагається сама і запрошує читача пізнати неповторність сутнісного існування через метафізику поетичного слова, яка заворожує своєю незалежністю від історичного часу.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАУВАГИ

ДОБА

КАТЕҐОРІАЛЬНІСТЬ МЕТАФІЗИЧНОЇ ПОЕЗІЇ  

УКРАЇНСЬКА МЕТАФІЗИЧНА ПОЕЗІЯ ХVІІ СТОЛІТТЯ. СМИСЛ

МЕТАФІЗИКА ПОЕТИЧНОЇ ФОРМИ

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

Колективні видання / Наукові збірники

Агатангел Кримський : учений, письменник, українець: збірник наукових праць. — Луцьк: Волинська книга, 2007. — 128 с. : іл.

Розкриваються деякі питання життя і творчості Агатангела Кримського, його внесок у світове сходознавство, мовознавство, він як редактор і видавець наукової літератури, учений-енциклопедист, літературний критик. Вимальовується автопортрет вченого крізь призму його епістолярії. Вміщено статтю Валентини Затинної „Волинські письменники — лауреати обласної літературно-мистецької премії Агатангела Кримського”.

З трудів і днів Максима Рильського / Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка; Київський літературно-меморіальний музей М.Т. Рильського. – К. : «А.С.К.», 2009. – 656 с. : портр.

До даного видання включено вибрану лірику та поетичні переклади М. Рильського, біографічні матеріали, маловідомі спогади про поета.
Враховуючи інтерес дослідників творчості М. Рильського та широкого кола сучасних читачів до матеріалів біографічного характеру, публікується слідча справа 1931 р., коли поета було ув’язнено до Лук’янівської тюрми в м. Києві, уривки спогадів Ю. Клена й поетичне «Посланіє», стаття Є. Маланюка. Про це йдеться також у новелі «Поет народу» у О. Довженка.

Європейська меланхолія. Дискурс українського окциденталізму / за ред. Т. І. Гундорової. — К.: ВД „Стилос”, 2008. — 160 с.

У збірнику наукових статей досліджуються різні аспекти „окциденталізму”, „західництва” та „європеїзму” в українській літературі під кутом зору меланхолії — особливого типу дискурсу, спрямованого на компенсацію ідеальної втрати та подолання розщепленої ідентичності. Розглядаються „римський комплекс” українського окциденталізму від романтизму до модернізму, європеїзм в аспектах імперського та колоніального дискурсів, досліджуються постмодерні та постколоніальні варіанти описування ідентичності у творчості Ю. Андруховича, О. Забужко, Ю. Тарнавського, С. Жадана, аналізується рецепція європейської ідентичності в діалогічному зв'язку з формулюванням національної і літературної традицій.

Магія А.П. Чехова : матеріали Міжнародної науково-мистецької конференції до 150-річчя з дня народження письменника. – К., 2010. – 95 с.

Зміст:
Переднє слово: Жива і мінлива реальність Чехова / Лариса Кадирова; Чехов: набуття віри / Микола Жулинський; А.Чехов очима України: в епіцентрі діалогу культур / Дмитро Дроздовський
Частина І. Об'єктивність і глибина спостережень. Чехов і кіно / Лариса Брюховецька; Антон Чехов та імперська/постімперська (колоніальна/постколоніальна) ідентичність / професор Володимир Звиняцьковський; Модерніст Чехов: спадщина підтексту в короткому оповіданні / професор Жаклін Кар Філіпс; «Медицина – це моя законна пошлюбена жінка» / професор Маргарет Сіріл Коллі; Отношение современной драматургии к Чехову / Олександр Мардань; Антон Чехов та Марія Заньковецька: спілкування в мистецькій аурі двох культур / Лідія Ніколаєва; Талант і талан у художньому світі «Чайки» / професор Олексій Панич; Антон Чехов: шотландська перспектива / Женет Пейслі; Чехов – мій і не мій! / Збігнєв Хшановський
Частина ІІ. Статті в англійському перекладі

Модернізм після Постмодерну / За ред. Т. І. Гундорової. – К.: Поліграфічний центр „Фоліант”, 2008. – 319 с.

Зміст:
Тамара Гундорова. Замість вступу. Модернізм після постмодерну ....5
І. Модернізм як культурна антропологія
Олександр Чертенко. Незакорінене буття: метафора екзилю в романі Анни Зегерс «Транзит» ....15
Агнєшка Матусяк. Тіло і влада в «Санаторійній зоні» Миколи Хвильового ....42
Олена Галета. Колекціонер як культурна постать
модернізму (за Вальтером Беньяміном та Сьюзен Зонтаг) ....59
Тамара Гундорова. Берлін як дзеркало модерності: український роман кінця 1920 х років ....75
ІІ. Модернізм як письмо
Олександр Гон. Ідеограматичний матрикс творчості Езри Паунда ....91
Юлія Павленко. Позиція суб'єкта письма у французькому модерністському романі ....109
Ірина Старовойт. Пам'ять і модернізм: подвійна експозиція ....121
Вікторія Дуркалевич. Топографія пам'яті у модерністському
тексті (Іван Франко «Сойчине крило») ....133
ІІІ. Модернізм як стиль
Зоряна Рибчинська. Конструювання традиції: розгортання символістичного дискурсу в українській поезії (1906–1919 років) ....142
Віра Агеєва. Символізм Максима Рильського: криза релігійної свідомості і святиня мовчання ....156
Марія Ревакович. Декадентські мотиви в українському романі fin de siécle: Агатангел Кримський та Михайло Яцків ....174
ІV. Модернізм як рецепція
Сергій Яковенко. Сучасні дискусії про модернізм у польському літературознавстві ....191
Раїса Мовчан. «Пролетарська література» 1920 х років і модернізм ....198
Елеонора Соловей. Модернізаційні інтенції української поезії: рецепція Миколи Зерова ....206
Олександр Пронкевич. «Слово про Альказар» Богдана Ігоря Антонича
в історико критичній перспективі ....214
Віталій Чернецький. Постмодернізм чи культурна логіка посткомунізму? Знайомство
з Ф. Джеймісоном ....225
V. Модернізм як текстуальність
Надія Гаврилюк. «Міста зі скла» Ганни Осадчук: відлуння модернізму ....255
В'ячеслав Левицький. Полілог між літературою та просторовими видами мистецтва в київському тексті доби модернізму ....262
Тарас Пастух. «Але краса – це спосіб мислення»: модерний дискурс поетів «київської школи» ....272
Тетяна Басняк. Феномен постмодерністського пастішу: роман Ґреґора фон Реццорі «Едіп» ....281
VІ. Наші переклади
Роберт Шольс. Високе і низьке у модерністській критиці ....295

Микола Гоголь. Інтерпретації : зб. на основі матеріалів міждисциплінарної наук. конф. „Інтерпретація творів М. Гоголя в ХХ – ХХІ ст.”, проведеної Центром кінематографччних студій 8 квітня 2009 року НаУКМА / упорядник Лариса Боюховецька. – К. : ред журналу „Кіно-Театр”, вид-во „Задруга”, 2009. – 196 с. : фото. – (Б-ка журналу „Кіно-Театр”).

Збірник підготовлений Центром кінематографічних студій НаУКМА до 200-річчя геніального письменника. Українські дослідники аналізують проблемні моменти у творчості й біографії Гоголя, мистецтвознавці і критики осмислюють великий масив вистав і фільмів за його творами.
Збірник супроводжується фотографіями з кадрами із фільмів та виставами за творами Гоголя, афішами, а також фото вілли княгині Волконської в Римі, де бував Гоголь, ресторану, в якому любив обідати письменник, меморіальної дошки в Римі.
Зміст:
І. Доповіді. Микола Гоголь – український і російський письменник / Вадим Скуратівський ; Микола Гоголь і поляки (деякі аспекти дослідження) / Павло Михед ; Гоголь : клопоти з національною ідентичністю / Володимир Панченко ; Невідомі складові авторської відповіді про „натуру” Чичикова в поемі „Мертві душі” / Юрій Джулай ; Любіть Гоголя в собі... / Сергій Якутович ; Акценти київських вистав / Ольга Велимчаниця ; Кінематографічність творів Гоголя і способи їх інтерпретації в кіно / Лариса Брюховецька ; Гоголіана кіностудії ім. О. П. Довженка / Віталій Юрченко ; Гоголь в історико-пізнавальному кіно / Сергій Марченко ; У просторі інтерпретації гоголівських „Мертвих душ” / Роксоляна Свято ; Закордонні екранізації Гоголя / Леся Прокопенко ; Цікаві факти з життя М. В. Гоголя за кордоном / Віталій Філатов
ІІ. Додатки. Гоголівське бароко / Юрій Барабаш ; Екранізувати Гоголя? / Ростислав Плахов-Модестов ; Гоголь-ліцеїст / Лариса Брюховецька ; „Загублений рай” українця Миколи Гоголя / Оксана Бут ; Гоголь і українське кіно / Сергій Тримбач

На горах Киевских: фольклор и литературные памятники Украины / вступительное слово президента Академии наук Украины, академика Б.Е. Патона ; общая ред. И составление члена корреспондента Нац. Академии наук Украины Н.М. Сулимы ; авторы вступительной статьи и комментариев член-корреспондент НАН Украины Н.М. Сулыма и доктор филологических наук Ю.В. Пелешенко. – М. : Художественная литература, 2010. – 712 с. : ил. – (Классика литератур СНГ).

У книзі представлені класичні зразки фольклору і літератури України. Її основою стала усна поезія українського народу. У перший український том, складений в тісній співпраці редакції видавництва «Художня література» з фахівцями Національної академії наук України, увійшли: перший києво-руський пам'ятник літописного жанру «Повість минулих літ», фрагменти з Києвського та Галицько-Волинського літописів, такі зразки паломницької літератури, як «Життя та мандри ігумена Данііла», вершинний пам'ятник давньої літератури «Слово о полку Ігоревім», пам'ятник української агіографії Києво-Печерський патерик, твори письменника ХІІІ ст. Серапіона Володимирського, «козацькі літописи» Самовидця, Грабянки, Величко, мемуарно-історичні пам'ятники ХІV–ХVІІ ст. Смотрицького, Григоровича-Барського, і особливо широко – твори Григорія Сковороди, такі як «Сад божественних пісень». Крім того, велике місце в книзі займає фольклор – українські казки та думи.

Національні варіанти літературної компаративісти / Національна академія наук України; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка; Д.С. Наливайко ,Т.Н. Денисова ,О.В. Дубініна . – К.: Видавничий дім «Стилос», 2009. - 750 с.

У колективній монографії розглядається виникнення й розвиток порівняльного літературознавства в різних європейських країнах (зокрема у Франції, Німеччині, Великобританії, Іспанії, Україні, Росії, Польщі, Чехії, Словаччині) та у СПІА. Виходячи із наднаціональних інваріантів літературної компаративістики, автори зосереджують увагу на проблематиці методології й методі національних шкіл цієї галузі науки, її міждисциплінарних зв'язках, історії й сучасному стані. Для літературознавців, викладачів, аспірантів, студентів.

Родословие Н.В. Гоголя : статьи и материалы / Департамент культуры города Москвы ; «Дом Н.В. Гоголя» - мемориальный музей и научная библиотека; Гоголеведческий центр Нежинского государственного университета имени Н. Гоголя; Институт литературы им. Т.Г. Шевченко НАН Украины ; под общей редакцией В.П. Викуловой ; составитель и автор вступительной статьи П.В. Михед. – Москва : ФЕСТПАРТНЕР, 2009. – 336 с. : 1 л.

Книга містить статті вчених різних країн, присвячені дослідженню родоводу великого письменника та відповідні матеріали біографів, критиків та письменників. До сьогодні ці документи існували в важкодоступних для сучасного читача джерелах, в тому числі й іншими мовами. Зібрані разом, вони представляють історію осмислення проблеми та вперше публікуються під однією обкладинкою.
Книга видана роійською мовою.

Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія / Науковий проект і загальна редакція члена - кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Дмитра Наливайка. - К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2009. - 487с.

Пропоноване видання має на меті сприяти виходу вітчизняної компаративістики на світовий рівень. «Антологія» містить статті, розвідки й розділи з монографій відомих учених світу, в яких висвітлюються ключові проблеми теорії й методики компаративних досліджень. У виданні подано окремі праці як класичної (Д. Чижевський, В. Жирмунський), так і сучасної компаративістики, проте основну увагу приділено саме новітнім підходам та концепціям порівняльного вивчення літературних явищ.
Відбір матеріалів здійснюється таким чином, щоби він відбивав основний вектор руху в цій галузі, його характерні парадигми й тенденції, зокрема інтегрування й трансформації порівняльним літературознавством концепцій і методологій феноменології, герменевтики, структуралізму, рецептивної естетики, інтертекстуальності тощо.
Видання покликане знайомити науковців, аспірантів, студентів, учителів з набутками світової науки в галузі компаративістики.

ЗМІСТ:
Дмитро Наливайко. Літературна компаративістика вчора і сьогодні
1. ЗАСАДИ Й ФУНКЦІЇ
Генрі Г. Ремак. Літературна компаративістика: її визначення та функції
Франсуа Жост. Порівняльне літературознавство як філософія літератури
П'єр Брюнель. Вступ до „Стислого курсу порівняльного літературознавства”
2. ТЕОРІЯ І МЕТОДИ
Рене Веллек. Криза компаративістики
Едвард Касперський. Про теорію компаративістики
Стівен Тетеші де Зепетнек. Нова компаративістика як теорія і метод
Ганс Роберт Яусс. Рецептивна естетика і літературна комунікація
Юрій Лотман. До побудови теорії взаємодії культур (семіотичний аспект)
3. ПОРІВНЯЛЬНЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО І ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
Анна Балакян. Літературна теорія та компаративна література
Адріан Маріно. Компаративістська „поетика”
4. ПОРІВНЯЛЬНА І СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА. КОНТЕКСТ НАЦІОНАЛЬНИХ ЛІТЕРАТУР
Нортроп Фрай. Література як контекст: „Лісідас” Мільтона
Клаудіо Іїльен. Світова література і теорія літератури
Три моделі наднаціонального
Систематизації
Діоніз Дюрішин. Світова література пером і долотом: вихідні методологічні поняття й принципи
5. ЖАНРИ І СТИЛІ В АСПЕКТІ КОМПАРАТИВІСТИКИ
Віктор Жирмунський. Літературні течії як явище міжнародне
6. ЛІТЕРАТУРА В СИСТЕМІ МИСТЕЦТВ
Ульріх Вайсштайн. Порівняння літератури з іншими видами мистецтва: сучасні тенденції та напрями дослідження в літературознавчій теорії і методології
Взаємовисвітлення літератури та музики: сфера компаративістики?
7. УКРАЇНСЬКА Й СЛОВ'ЯНСЬКІ ЛІТЕРАТУРИ В КОМПАРАТИВНОМУ АСПЕКТІ
Дмитро Чижееський. Порівняльна історія слов'янських літератур. Вступ
Олександр Білецький. Українська література серед інших літератур світу
Іменний покажчик

Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом. Зб. статей / За заг. ред. проф. Семенюка Г.Ф. — К. : Агентство «Україна», 2011. − 131 с.

У збірнику представлено матеріали виступів учасників трьох академічних дискусій у рамках проекту Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (спільно з Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України і журналом світової літератури «Всесвіт») Українська гуманітаристики: діалог культур між Сходом і Заходом. Дискусія, яка відбулася 9 вересня 2010 p., була представлена чільними науковцями проф. Оксаною Пахльовською та Іваном Бондаренком, артикулювала ключові питання цього діалогу між культурами Заходу і Сходу. Наступна дискусія (1 грудня 2010 р.) і окреслювала проблеми культурного розвитку мов, літератур, суспільної ситуації між культурами центру (з імперським спадком) та периферії (які перебували в залежності від імперій) у минулому й у сучасному глобалізованому світі. Третя дискусія (1 квітня 2011 р.) стосувалася визначення ключових проблем перекладу як презентації України в глобалізованому світі та осмислення ролі перекладу для самоусвідомлення нації.

ЗМІСТ:
Григорій Семенюк. Вступне слово
Дмитро Дроздовський. Культура діалогу
Дискусія І. Діалог культур між Сходом і Заходом
Оксана Пахльовська. Статус народів вимірюється їхньою волею до Буття
Іван Бондаренко. Схід як ключ до розуміння України
Дискусія II. Розширюючи кордони, наближуючи периферію
Микола Жулинський. Ми ще не є політичною нацією й не готові до Євросоюзу
Євген Бистрицький. Кордони проходять всередині нас
Тарас Кияк. Наші вороги — експансія чужих і власний провінціалізм
Людмила Грицик. Українська література як самодостатня реальність
Jacques Van Keymeulen. Between northern and southern Europe: languages in the Low Countries.
За виступом Жака Ван Кеймюлена. Між Північною і Південною Європою: мови в Нідерландах
Мрідула Гош. Про рецепти націєтворення
Юрій Кочубей. Письменники-мігранти й збереження ідентичності
Наталя Висоцька. Глобалізація як «переливання крові культур» на прикладі літератури США
Тетяна Маленька. Потреба зберегти себе в мультикультурному світі
Лариса Івшина. Оздоровлення національного організму
Дискусія III. Націєтворча місія перекладу
Григорій Семенюк. Вступне слово
Олександр Чередниченко. Яка держава, такий і переклад
В'ячеслав Толкованов. Європейські хартії. Прояснімо терміни
Тарас Качка. Перекладачці потрібно багато
Вахтанг Кебуладзе. Навіщо Україні Геґель українською?
Тарас Кияк. Українська термінологія: боротьба триває.
Максим Стріха. Соціокультурна роль українського перекладу
Іван Малкович. Мова художнього перекладу
Мирослава Прихода. Проблеми сфери перекладу
Людмила Задорожна. Україна-Вірменія: зближення через переклад
Лада Коломієць. Історія художнього перекладу
Юрій Чорноморець. Рубікони, які мусимо здолати
Галина Усатенко. Замість післямови

Українсько-польські літературні взаємини: історія, типологія, рецепція: колективна монографія. – Донецьк : «Ноулідж» Донецьке відділення, 2010. – 133 с.

У колективній монографії на матеріалі культурних фактів і творчості письменників різних періодів літературного розвитку зроблено спробу розкрити нові аспекти історії української і польської літератур, проаналізувати особливості взаєморецепції українського й польського письменства, визначити точки дотику і відштовхування на рівні авторських текстів. Зміст: Блиск правди в поезії (передмова) / Домащенко Олександр; Рецепція української літератури на сторінках паризького журналу «Kultura» / Астаф’єв Олександр; Микола Гоголь і поляки (деякі аспекти дослідження) / Михед Павло; Життя, діяльність і творчість Каспера Ценглевича у висвітленні Івана Франка / Нахлік Євген, Нахлік Оксана; Творчість Льва  Венглінського – „лірника наддністрянського” українсько-польського пограниччя / Радишевський Ростислав; Польська «модерна» в інтерпретації Лесі Українки / Скупейко Лукаш; Українська і польська літератури міжвоєнного двадцятиліття: порівняльний аспект / Харлан Ольга; Львівські аспекти Леопольда Стаффа / Циховська Елліна.

Теми і мотиви поезії Тараса Шевченка / Ю. Барабаш, О. Боронь, І. Дзюба [та ін.].; НАН України, Ін-т л-ри  ім. Т.Г.  Шевченка. — К.: Наук. думка, 2008. — 376 с.

Книжка містить тексти найбільшого за обсягом розділу „Теми і мотиви поезії Шевченка”, який входить до 4-го тому „Шевченківської енциклопедії”. Розглядаються наступні теми і мотиви поезії Шевченка: Україна, добро і зло, воля, слава, помста, революціонізм, час, мотив шляху, доля, любов, родина, самотність, смерть, майбутнє, біблійні мотиви у творчості Шевченка; агіографія християнська в літературній творчості Шевченка.

Філологічні науки, 1996: наук.-допом. бібліогр. покажч. / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України; авт.-уклад. Козак О. О. — К.: ВД „Стилос”, 2007. — 528 с.

Щорічник інформує про літературу, яка представляє усі тенденції розвитку філологічних наук на сучасному етапі. Описано збірники. Зачіпаються питання з мовознавства, фольклору, літературознавства.

Періодика

Американські літературні студії в Україні / Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук. – Вип. 5/6 : Американський модернізм : контекст, постаті : післяпостмодерністський погляд / відповід. ред. Т.Н. Денисова. – К. : Факт, 2010. – 424 с.

Гоголезнавчі студії. — Вип. 17. — Ніжин: НДУ ім. М. В. Гоголя, 2008. — 292 с.

У збірник увійшли статті, в яких висвітлені різні проблеми творчої спадщини Миколи Гоголя, україно- і російськомовна бібліографії, а також відповіді на анкету відомих вчених.
Список статей: Михед П. В. Проблеми українського гоголезнавства: попередні підсумки й найближчі перспективи; Подрига В. М. Проза М. Гоголя в контексті української російськомовної белетристики; Мацапура В. И. Незавершенный роман Гоголя „Гетьман”: особенности поэтики, проблема контекста; Поплавская И. А. Поэтические принципы в повествовательной структуре „Миргорода”; Кошелев В. А. О „Предисловии” к гоголевской повести о двух Иванах; Абрамович С. Д. Мотив наркотического транса у Гоголя в контексте эволюции романтического культа фантазии; Кравченко О. А. Проблема возвышенного в творчестве Н. В. Гоголя; Звиняцковский В. Я. Комедия „Смешнее черта” („Ревизор” как образчик смехового искусства „украинской школы”); Колосова Н. А. „Ревизор” Н. В. Гоголя в 20-30 годы ХХ века; Кривонос В. Ш. Пародийный модус в „Мертвых душах” Гоголя („Повесть о капитане Копейкине”); Сквіра Н. М. Функціональність предметного світу в другому томі „Мертвих душ”; Мусий В. Б. О жанровых особенностях „Авторской исповеди” Н. В. Гоголя; Попова-Бондаренко И. А. „Гоголевский код” в романе М. Булгакова „Мастер и Маргарита”; Фадєєва А. В. Три роки на чужині: особливості гоголівського епістолярію 1836 — 1839 років; список авторефератов, диссертаций, посвященных творчеству Н. В. Гоголя (2006 — 2007); библиография произведений Н. В. Гоголя и литературы о нем на русском языке (2006 — 2007); бібліографія літератури про життя і творчість Миколи Гоголя, надрукована в Україні (2006 — 2007).

Київські полоністичні студії : зб. наук. праць / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка ; Ін-т філології ; Ін-т літ-ри імені Тараса Шевченка НАН України ; Міжнародна школа україністики НАН України ; Бердянський державний педагогічний ун-т ; НДІ слов'янознавства і компаративістики. – Т. ХV. – К. : ВПЦ Київ. ун-т, 2009. – 476 с.

Зміст:
До 200-ліття Юліуша Словацького. Українські контексти Юліуша Словацького / Ростислав Радишевський; Дискурс долі та профетизму у творчості Юліуша Словацького / Євген Нахлік; Художній світ елегій Юліуша Словацького / Микола Ткачук; Інтертекстуальність творів Юліуша Словацького як проблема міжкультурної комунікації і перекладу / Марія Манорик; «Pozwala czasem śmierć mówić po śmierci» (dwa pogrzeby Juliusza Słowackiego); Родинний Кременець. Україна і козаки в творчості Юліуша Словацького / Станіслав Шевченко
Літературні і культурологічні контексти.Наративні пошуки полемічної публіцистики кінця ХVІ – початку ХVІІ століття крізь призму українсько-польських літературних взаємин / Наталія Поплавська; Специфіка полемізування митрополита Іпатія потія у трактаті «Áντιρρησισ abo apologia przeciwko Krzysztofowi Philaletowi» / Руслан Ткачук; Полемічні традиції у „Літосі...” митрополита Петра Могили / Марія Косицька; Сакральний світ польськомовної прози Лазаря Барановича: «Nowa miara starey wiary» / Світлана Сухарєва; Барокова лірика Адама Корчинського / Ольга Вознюк; „Українська школа” в польському романтизмі як міжнаціональна літературна формація / Ростислав Радишевський; Miasta pogranicza – Wilno i Dyneburg /  Krzysztof Zajas; Художня правда в польськомовній мемуаристичній  літературі Правобережної України доби романтизму / Володимир Єршов; Драматургія українсько-польського пограниччя першої половини – середини ХІХ століття / Марія Брацка; Перетворення-метаморфози у польській, українській літературній баладі доби романтизму та сербській народній баладі / Мирослава Карацуба; Від берегів Ікви до берегів Сени (до питання реконструкції біографії поета Томаша Августа Олізаровського) / Неля Варфоломеєва; Михайло Чайковський: багатокультурність біографії та творчості / Наталія Цьолик; Український фольклор у дослідженнях та перекладах Міхала Грабовського / Ірина Руденко; „Спогади про Волинь, Полісся та Литву” Юзефа Ігнація Крашевського – взірець романтичної подорожі / Світлана Чорноус; Українофільська історико-літературна творчість Антонія-Юзефа Роллє / Віктор Коляновський; Польська, українська і російська проза першої половини ХІХ століття у світлі завдань наратології / Надія Петриченко; Причинки до творчої парадигми антонія Марцінковського / Іванна Церковняк; Эдуард Губер в межнациональном диалоге / Дмитрий Жаткин, мария Каламаж; Особливості українського і польського позитивізму другої половини ХІХ століття у контексті творчості Івана Нечуя-Левицького / Богдана Гончаренко; Ідейно-емоційний спектр „Щоденників” (1882 – 1891) Стефана Жеромського / Наталія Стахнюк; Топос душі як засіб вербалізації декадентських настроїв у польській та українській поезії раннього модернізму / Ярослав Нахлік; „Козацька” тематика в польському жанрово-історичному живописі ХІХ – початку ХХ ст. / Олеся Церковняк-Городецька; Людина і світ в „натуральному” просторі: руссоїзм та орієнталізм Леопольда Стаффа / Елліна Циховська; До питання творчих контактів Казимира Вєжинського і Євгена Маланюка / Наталія Лисенко-Єржиківська; Урбанізм творчості Казімєжа Вєжинського: між реальністю і сном / Степанія Кочегарова; Типологія героїв драм Станіслава Іґнація Віткевича / Віталій Захаров; Цикли оповідань про опришків у тетралогії Станіслава Вінценза „На високій полонині” / Ярина Ясній; Пошуки ідентичності у прозі Анджея Кусьнєвіча / Тетяна Довжок; Митці польсько-українського пограниччя. Галерея портретів / Олексій Сухомлинов; Figura miejsca na rozdrożu w świetle utworów Melchiora Wańkowicza / Katarzyna Powęska; Малі батьківщини в україномовній поезії письменників з Північного Підляшшя (Польща) / Ольга Жулинська-Яручик, Віктор Яручик; Жанрові пріоритети фантастики Станіслава Лема / Ірина Кияк; Міфологема раю як саду у прозовій творчості Тадеуша Новака / Ірина Фрис; Єжи Ґедройць та українська еміграція: знаки взаєморозуміння, ідентичності й культурно-політичної стратегії / Олександр Астаф’єв; Модерністська переоцінка романтичного досвіду: Джозеф Конрад і Ярослав Івашкевич / Сергій Яковенко; Художня парадигма маски у прозі Вітольда Ґомбровича і Григора Тютюнника: текст і контекст / Мирослава Медицька; Іронічно-метафоричне подивування світом Віслави Шимборської / Дарина Река; Zmieniła się mapa świata / Lech Giemza; Особливості польсько-українського культурного діалогу другої половини ХХ – початку ХХІ століття / Олеся Нахлік
Перекладознавчі й мовні контексти. Перекладознавчі міркування на польсько-українському матеріалі / Юлія Булаховська; Виконавці фольклору на українсько-польському пограниччі / Лариса Вахніна; Polsko-ukraińska bliskość lingwogenetyczna i typologiczna w świetle zadań glottodydaktyki / Тетяна Черниш; Bilingwizm polsko-ukraiński. Badania wśród ukraińskiej młodzieży uczącej się w Przemyślu / Katarzyna Dzierżawin; Антропоніми, похідні від назв квітів, у польській мовній картині світу / Лідія Непоп-Айдачич; Мовний стереотип собаки (на матеріалі польської фразеології) / Марія Пасюрківська; „Бігморди” та „Мордо ти моя!” – про використання лайливої лексики у сучасному польському та українському політичному дискурсі / Артур Брацкі; Семантика давального відмінка у церковнослов’янському „Апостолі” з Сілезької бібліотеки / Ярослав Кажарновіч; Презентація „В’язень кардинала” Владислава Томкевича / Юлія Булаховська

Київські полоністичні студії / Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Інститут філології; Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України; Міжнародна школа україністики НАН України; Бердянський державний педагогічний університет; НДІ слов'янознавства і компаративістики. – Т. ХVI. – К. : [МП Леся], 2010. – 654 с.

ЗМІСТ:
Літературознавчі й культурологічні студії. Польська теоретично-літературознавча думка українською мовою / Святовець Віталій; Грюнвальдська битва в історії та літературі (до 600-річчя Грюнвальдської битви) / Крементуло Валентина; Українська польськомовна публіцистика кінця ХVI – початку ХVII ст.: риторичний аспект / Поплавська Наталія; Авторська ідентифікація у польськомовній прозі Касіяна Саковича / Сухарєва Світлана; До інтертекстуальності «Літосу...» Петра Могили / Косицька Марія; Теорія епіцедії в українських поетиках ХVII – ХVIII ст. (інтертекстуальний підхід) / Циганок Ольга; Козацтво, Хмельницький і Польща як літературні образи «Історії цісаря Леопольда» Г. Гуальдо Пріорато / Константиненко Ксенія; Творчість Адама Міцкевича у рецепції Івана Франка / Астаф'єв Олександр; Twórczość Adama Mickiewicza przez pryzmat recepcji w Niemczech / Zymomrya Mykoła; Адам Міцкевич: між фольклорним пограниччям та європейськістю / Вахніна Лариса; Просвітницька поезія Льва Венглінського – забутого поета польсько-українського пограниччя / Радишевський Ростислав; Про «авторство» Івана Вагилевича щодо деяких польських віршів / Пилипчук Ростислав; Таксономічна парадигма щоденника доби романтизму / Єршов Володимир; Регіональні та міфопоетичні виміри творчості Мавриция Гославського / Брацка Марія; Критичні аспекти епістолярної спадщини Міхала Грабовського (листи до Богдана Залеського) / Руденко Ірина; Засоби змалювання шляхетської культури у прозі Михайла Чайковського / Цьолик Наталя; Сюжетно-композиційні аспекти української, російської, польської прози першої половини ХІХ століття / Петриченко Надія; Lingua polonica... pro publico bono. «Мовний» контекст творів Томаша Августа Олізаровського / Варфоломеєва Неля; Аксіологічний аспект подорожей Юзефа Ігнація Крашевського / Чорноус Світлана; Поетичний геній Ципріана Каміля Норвіда / Левінська Станіслава; Теодор Томаш Єж і його роман «З бурхливої хвилі»: повернення із забуття / Ромащенко Людмила; Доброчинність польської громади в системі середньої освіти Правобережжя (ХІХ ст.) / Сейко Наталя; Виникнення масонства в Польщі та Україні / Римаренко Ігор; Культурологічний вимір мотиву танцю в польській літературі / Хайдер Тетяна; Художня рецепція польської історіографії у романі Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем» / Чужа Тетяна; Інтерпретація мотиву самотності на сторінках юнацьких «Щоденників» Стефана Жеромського / Стахнюк Наталія; Топос душі в поетичних концепціях Казімежа Тетмаєра і Петра Карманського / Нахлік Ярослав; Сугестивність лірики Леопольда Стаффа і Поля Верлена / Циховська Елліна; Українська тематика на сторінках польського часопису «Wiadomości Literackie» (1924–1939) / Жулинська-Яручик Ольга; «Як поети бачать природу»: на прикладі пейзажної лірики Казимежа Вєжинського / Кочегарова Степанія; Паралельні світи модерністського роману: Генрі Джеймс, Джозеф Конрад, Вітольд Гомбрович / Яковенко Сергій; Національні коди в авангардистській творчості Бруно Шульца / Медицька Мирослава; «Чиста форма» у драматургії С.І. Віткевича / Захаров Віталій; Часопростір прози Леопольда Бучковського й Уласа Самчука / Гром'як Роман; Україна в публіцистиці Юрія Лободовського 30-х років ХХ ст. / Кравченко Світлана; Особливості есеїстики Єжи Стемповського на сторінках паризької «Kultury» / Вознюк Ольга; Катастрофізм і «нова поетика» повоєнної «кресової прози» / Довжок Тетяна; Етнокультурна модель Князівства Балаку в «Атлантиді» Анджея Хцюка / Сухомлинов Олексій; Kategoria pogranicza і jej galicyjskie kody / Weretiuk Oksana; Польський переддень «празької школи» / Ковалів Юрій; Природа фантастичного у творчості Станіслава Лема / Кияк Ірина; Дві польські «зірки» на «поетичному небі». Тадеуш Ружевич і Віслава Шимборська / Булаховська Юлія; Естетико-феноменологічний аспект поезії Віслави Шимборської / Река Дарина; Українська перцепція та рецепція прози Чеслава Мілоша / Нахлік Олеся; Творчі прагнення і вияви у другій половині 50-х років ХХ століття в Україні та Польщі / Лисенко-Єржиківська Наталя; Поезія романтизму та польський музичний авангард 70-х рр. ХХ ст. (К.Ц. Норвід – Ч. Немен – «Маріонетки») / Юревич Марина; Особливості формування шлюбно-родинних звичаїв в українців та поляків / Церковняк-Городецька Олеся
Мовознавчі студії. Слова на позначення високої температури (на матеріалі української і польської мов) / Черниш Тетяна; Поняття «Креси» та «польський периферійний діалект» (polszczyzna kresowa) / Лазаренко Олеся; З досвіду навчання міжмовної польсько-української омонімії / Сидяченко Наталя; З українсько-польських лексичних паралелей / Могила Оксана; Конституенти семантичного мікрополя «радість» у польській мові / Аскерова Ірина; Właściwości tekstotwórcze listów Stefana Żeromskiego / Potapenko Liliya; Особливості відтворення ментальності у польській фразеології / Дем'яненко Наталія; Polski językowy obraz goździka (łac. dianthus) / Nepop-Ajdachych Lidija; Мовні аспекти інтернет-коментарів президентських перегонів 2010 року в Польщі / Брацкі Артур; Формування лінгвокраїнознавчої компетенції полоністів у ВНЗ / Пацеєвська Олена
Addendum. Польськомовний український поет Іван Орновський / Шевчук Валерій; Муза Роксоланська / Іван Орновські; Дрижипільська битва 1655 р. на сторінках «Віршованої хроніки» / о. Мицик Юрій; З «Віршованої хроніки»

Літературна компаративістика. — Вип. ІІІ. — Ч. I—ІІ. — К.: ВД „Стилос”, 2008.

Літературна компаративістика. — Вип. ІV.:Імагологічний аспект сучасної компаративістики: стратегії та парадигми. — Ч. I—ІІ. — К.: ВД „Стилос”, 2011.

Пізнавати кордони — переступати кордони — долати кордони / упор. Г.Р. Бріттнахер, Є.В. Волощук, О.П. Чертенко. — К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2011. — 256 с. — (Понад кордонами: Студії німецькомовної літератури; Вип. 1)

ЗМІСТ:
Передмова
директора Інституту літератури
ім. Т.Г. Шевченка академіка НАН України
М.Г. Жулинського...................................................... 9
Вступне слово
професора Вільного університету
м. Берліна Г.Р. Бріттнахера........................................ 15
Пізнавати кордони — переступати кордони — долати кордони (матеріали міжнародної наукової конференції пам'яті академіка НАН України Дмитра Затонського)
ЄВГЕНІЯ ВОЛОЩУК
Той, хто торував шляхи понад кордонами:
Дмитро Затонський як культурний феномен.......... 22
ІРМЕЛА ФОН ДЕР ЛЮЄ
На пограниччі мистецтва, політики та любові.
Про актора й письменника Александра Ґранаха..... 51
ГАНС РІХАРД БРІТТНАХЕР
Життя на межі. До проблеми медійного
інсценування образу циган........................................ 67
ВІБКЕ АМТОР
До питання про психофізіологію порога
в текстах Вальтера Беньяміна.................................... 96
ОЛЕКСАНДР ЧЕРТЕНКО
«Можливо, мур був метафорою...»
Дещо про історію однієї фігури мислення............. 117
ТИМОФІЙ ГАВРИЛІВ
Подорож до джерел себе:
«Голоси Марракеша» Еліаса Канетті...................... 163
МАРИНА МІРОШНИЧЕНКО
Роман Роберта Вальзера «Розбійник»:
поетика маргінального............................................. 172
Нові грані історії німецькомовної літератури
ПЕТЕР ШПРЕНҐЕЛЬ
Юнацький запал? Ставлення Ґергарта
Гауптмана до Другої світової війни
у 1940-1942 рр........................................................... 184
ПЕТРО РИХЛО
Прага й Чернівці як дві моделі німецької
острівної літератури................................................. 225

Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія — Том 1—5. — К., 2004—2010.

Бібліографії

Микола Гоголь: українська бібліографія / уклад., упоряд. : П. Михеда, Л. Гранатович, Н. Кузьменко. — К.: Академпеідика, 2009. — 258 с.

Бібліографічний покажчик містить переклади творів Гоголя українською мовою, що ведуть свій початок від 1850 року — часу першого перекладу повісті „Тараса Бульба”, і завершується 2007 роком. Бібліографовані переробки творів письменника, призначені для сцени, а також адаптовані для певної аудиторії. Базову основу покажчика складають літературно-критичні праці українських вчених, які були написані в Україні та в діаспорі.

П'ядик Ю. Українська поезія кінця ХІХ – середини ХХ ст. : бібліографія : антологія / Юрій П'ядик ; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України ; Український державний центр «Мала академія наук» ; Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору України. – К. : К.І.С., 2010. – Т. І : А – В..

До видання ввійшли бібліографія творчості й літератури про поетів, які друкували вірші українською мовою в кінці ХІХ – середині ХХ ст., зразки їхньої творчості.

Черняков Б. Микола Лукаш : біобібліографічний покажчик. 1953–2005 / Борис Черняков; відповідальний редактор Степан Захаркін; Український науковий інститут Гарвардського університету; Інститут Критики; Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці. – К. : Критика, 2007. – 576 с. : портр. – («Відкритий архів»).

ЗМІСТ:
Чудодій українського художнього слова / Борис Черняков; Від укладача
Основні дати життя й творчости
Твори і переклади. Художні твори; Мовознавчі та літературознавчі праці. Інтерв'ю. Фольклорні записи; Листи. Рекомендації. Автобіографічні матеріяли. Дарчі написи; Переклади: проза; поезія: антологічні видання і добірки, анонімні твори, твори окремих авторів; статті; Редагування; Dubia; Помилково підписане й підписане алонімом
Про Миколу Лукаша. Критична література. Хронікальні матеріяли. Спогади; Художні твори; Музичні твори; Іконографічні джерела; Бібліографічні посібники; Премія журналу «Всесвіт» «Ars translationis» імені Миколи Лукаша; Додаток
Допоміжні покажчики

Видання художніх творів

Гоголь Н.В. Афоризмы. Изречения. Сентенции / составители Татьяна Михед, Павел Михед; вступительная статья Павла Михеда,. – Спб. : изд-во «Пушкинский Дом», 2010. – 256 с. : портр.

Афоризми, вислови та сентенції, які вміщені в книзі, вибрані з художньо-публіцистичних творів та листів М.В. Гоголя. В книзі дотримується жанрово-хронологічний принцип публікації гоголівських текстів. Всі представлені висловлювання М.В. Гоголя мають відповідні посилання, що вказують на твір, а також том та сторінку видання творів письменника. У вступній статті пояснюються причини звернення письменника до афористичності мовлення, його функції, окреслені джерела афористики М.В. Гоголя.

Олесь О. Твори у двох томах / О. Олесь. – Т. І : Лірика (еміграційна спадщина). – К. : [Міжнар. школа україністики], 2009. – 574 с. : портр. – (Літературні палімпсести).

У виданні представлено творчу спадщину відомого українського поета О. Олеся (Олександра Івановича Кандиби) періоду його еміграції (1919–1944 рр.).
До першого тому ввійшли збірки лірики (книги ХІІ і ХІІІ, «Книжка без нави»), поеми, а також поезії різних років. Видання здійснено на основі еміграційного архіву О. Олеся, який зберігається у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України.
Передмова і загальна редакція член-кор. НАН України Ростислава Радишевського. Упорядкування і примітки Р.Радишевського, Н. Лисенко. 

Стус В. Зібрання творів у дванадцяти томах / Василь Стус; Національна академія наук України; Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка. – Т. 5 : Палімпсести (найповніший незавершений корпус). – К. : вид-во «Факт», 2009. – 768 с. : портр., фото. – (Б-ка журналу «Київська Русь»).

Сяйво білого тіла: антологія української еротичної поезії / упорядник М. Сулима. — К.: Факт, 2008. — 424 с.

До збірки, названої рядком із вірша Михайла Семенка, ввійшла еротична лірика ХХ — поч. ХХІ ст., представлена іменами Павла Тичини, Михайла Семенка, Максима Рильського, Валер'яна Поліщука, Василя Атаманюка, Василя Бобинського, Володимира Сосюри, Леоніда Чернова (Малошийченко), Гео Шкурупія, Наталі Забіли, Миколи Бажана, Раїси Троянкер, Дмитра Павличка, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Василя Стуса, Василя Голобородька, Світлани Йовенко, Дмитра Кременя, Тараса Федюка.
Кожен із поетів, представлених у збірці, то делікатно, то епатажно-відверто оспівує красу жіночого тіла (поетеси — красу тіла чоловічого), таїну інтимної близькості.

Тарнашинська Л. Парасоля на кожен дощ: новели, оповідання, маленькі повісті. — К.: Неопалима купина, 2008. — 260 с.

Герої оповідань та маленьких повістей, написаних у різні роки, — люди різного віку, життєвого
досвіду і світовідчуття. Житейські ситуації, в які вони потрапляють, — здебільшого звичайні, але часом досі несподівані, може, на перший погляд і смішні, — спонукають до пошуку точки опертя в цьому суперечливому світі як можливості зберегти своє справжнє „я”, душевну рівновагу та гармонію.

Публікації про Інститут та співробітників

Вісімдесят і далі... : коротка історія Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – К. : видавничий дім «Стилос», 2010. – 224 с.

У книжці йдеться про формування структури однієї з найстаріших академічни установ, про її здобутки та напрями діяльності. Зміст: Національний центр філологічних наук / Микола Жулинський; Дев'ять десятиліть українського літературознавства / Микола Сулима; Відділ рукописних фондів і текстології / Галина Бурлака, Степан Захаркін; Відділ української давньої літератури / Микола Сулима; Відділ класичної української літератури / Микола Бондар; Відділ шевченкознавства / Валерія Смілянська; Відділ української літератури ХХ століття / Андрій Кравченко; Відділ теорії літератури / Тамара Гундорова; Відділ славістики і балканістики / Юлія Булаховська; Відділ світової літератури / Іван Бажинов; Відділ літературної компаративістики / Тетяна Рязанцева; Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України / Євген Нахлік; Історія наукової бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України / Тетяна Посудневська; Наукова періодика («Радянське літературознавство», «Слово і Час») / Лукаш Скупейко.

Пухонська О. Творчість Ігоря Павлюка : проблематика та тропіка / Оксана Пухонська. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2010. – 88 с.

У роботі вперше представлена художня система, окреслено своєрідну поетику творів сучасного автора Ігоря Павлюка. Також відстежено філософську рефлексію в ліриці поета, досліджено формально-змістову структуру його тексту.

ЗМІСТ:
Вступ
Розділ 1. Проблематика поезій Ігоря Павлюка через призму філософського; Розділ 2. Тропи – як елемент художньої мови поезій.
2.1. Індивідуально-авторська метафорика творів письменника;
2.2. Епітети і порівняння – як засоби охудожнення тексту;
2.3. Фоніка поезій Ігоря Павлюка та її місце у формально-змістовому плані тексту
Висновки

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -