Відділ шевченкознавства

Основний напрям роботи відділу — вивчення літературної спадщини Тараса Шевченка, основних проблем його творчого мислення в його двоєдності письменника й художника; монографічний аналіз його творів у їх цілісності, з переглядом усталених у радянській науці ідеологічних акцентів, з врахуванням праць вчених української діаспори та проблем сприйняття постаті й творчості Шевченка в світі.

Будуть акцентовані націологічні моменти — роль Шевченка в становленні національної ментальності й виникненню суспільного опору винародовленню й колонізації, у творенні національної літературної мови, нової української літератури, нових модифікацій літературних жанрів, як творця унікальної поетики й нарації. Досліджуватиметься також рецепція постаті й творів Шевченка різними видами мистецтва.

Ці дослідження будуть реалізовані у колективній монографії «Творча спадщина Тараса Шевченка: інтерпретація та реінтерпретація», статтях у науковій періодиці, доповідях на конференціях.

Склад відділу

Смілянська Валерія Леонідівна — доктор філологічних наук, завідувачка відділу.

Чамата Ніна Павлівна — кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник.

Вериківська Ірина Михайлівна — кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник.

Мовчанюк Володимир Павлович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Харчук Роксана Борисівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Боронь Олександр Вікторович — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, учений секретар відділу.

Калинчук Алла Миколаївна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Носенко Тамара Андріївна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Юр Марина Володимирівна — кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник.

Яковина Оксана Петрівна — кандидат філологічних наук, магістр релігійних наук, науковий співробітник.

Стужук Олеся Іванівна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Лебідь Євгенія Михайлівна – кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Соколюк Юлія Іванівна — молодший науковий співробітник.

Наукова робота відділу

Протягом 2011 р. співробітники відділу оприлюднили 27 наукових публікацій та 10 популяризаторських статей у пресі; виголосили 19 доповідей на наукових конференціях різного рівня – міжнародних і всеукраїнських, зокрема, 31-й щорічній науковій шевченківській конференції (5 березня 2011 р., НТШ-А, УВАН, Український науковий інститут Гарвардського університету, Нью-Йорк, США), симпозіумі «New Directions in Shevchenko Scholarship» з нагоди 150-річчя з дня смерті Т. Шевченка (23 березня 2011 р., Український науковий інститут Гарвардського університету, Кембрідж, Массачусетс, США), Міжнародній (38-й) науковій шевченківській конференції (20-21 квітня 2011 р., Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького), XI-й Міжнародній конференції молодих учених (15-16 червня 2011 р., Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка), Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 197-й річниці від дня народження Тараса Шевченка (10 березня 2011, Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка), конференції «Тарас Шевченко в естетиці, культурології та націософії вісниківства» (26-27 травня 2011, Львівський університет ім. І. Франка) та ін.

Наукові заходи відділу

Відділ регулярно проводить наукові Шевченківські конференції (спільно з Черкаським науковим центром шевченкознавчих досліджень). Співробітники відділу беруть участь у Міжнародних конгресах україністів та Міжнародних славістичних конгресах, шевченківських конференціях у Київському національному університеті, вузах Сімферополя, Кам’янця-Подільського та ін., а також конференціях та семінарах у наукових інституціях Варшави, Відня, Санкт-Петербурга тощо.

Історичний екскурс

Попередниками сучасного ВШ були, ще до створення ІЛ, постійні комісії історично-філологічного відділу заснованої 1918 р. Української академії наук: Комісія для видавання пам’яток новітнього українського письменства та Комісія для видавання творів Шевченка, Франка, Драгоманова, які розгорнули шевченкознавчу працю; перша з них під керівництвом акад. С. Єфремова готувала академічне видання творів Шевченка (побачили світ лише т. 3 — Листування, 1929, й т. 4 — Щоденник, 1927). У Харкові (з філією у Києві) 1926 р. засновано Інститут Тараса Шевченка, де два з п„яти відділів (кабінетів) мали досліджувати саме біографію й творчість Шевченка. Так розпочав існування нинішній Відділ шевченкознавства, де працювали відомі вчені, автори багатьох розвідок та монографій, — М. Новицький, Б. Навроцький, В. Міяковський, О. Дорошкевич, М. Марковський; шевченківською тематикою займалися й директор Інституту акад. Д. Багалій та вчений секретар І. Айзеншток. Політичне цькування „буржуазних” вчених та репресії наприкінці 20-х — у 30-х рр. розруйнували Інститут, спричинилися до різкого загальмування літературознавчих досліджень. 1933 р. Інститут було перейменовано у Науково-дослідний інститут Тараса Шевченка, а 1936 р. в Києві утворено Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка, до складу якого увійшла Літературна комісія з видання художньої спадщини ліквідованої на той час ВУАМЛІН (Всеукраїнської асоціації марксистсько-ленінських інститутів); в результаті в усьому Інституті набралося лише 14 уцілілих науковців. Але й за цих обставин, готуючись до Шевченкового ювілею 1934 р., Інститут спромігся видати 1 і 2-й томи „Повного зібрання творів” поета (1935, 1937), „Повну збірку творів” Т. Шевченка у 5 томах (Держлітвидав, 1939); цього ж року до великого ювілею поета видано 1 та 2-й томи „Повного зібрання творів” у 10 томах, повністю виданого у 1949—1963 рр. (чотири останні томи містили й мистецьку спадщину Шевченка).

Наступне шеститомне „Повне зібрання творів” Шевченка видано у 1963—1964 рр. У 1989—1991 рр. видано перші три томи майбутнього 12-томника (видання спинене). Нині готується „Повне зібрання творів” у 12 томах; у 2001—2003 рр. побачила світ літературна серія цього видання (томи 1—6), розпочалося видання 7—11 мистецьких томів.

У 1946—1984 рр. відділом керував чл.-кор. АН УРСР проф. Є. П. Кирилюк, автор монографій "Т. Шевченко. Життя і творчість„(1959, Ленінська премія 1964), „Шевченко і наш час” (1968), „Слово, віддане народові... Вибрані праці” (1972), „Шевченкознавчі та славістичні дослідження” (1977). Під його науковим керівництвом та за участю як співавтора здійснені колективні монографії: „Шевченкознавство. Підсумки й проблеми” (1975), „Шевченківський словник” у 2 томах (1976—1977, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980), „Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка” (1980), „Т. Г. Шевченко: Біографія” (1984); засновано й щорічно проводилися наукові шевченківські конференції (1-25-та). У відділі працювали видатні шевченкознавці, доктори наук: у 1951—1983 рр.

Ю. О. Івакін (монографії: „Сатира Шевченка”, 1959, „Стиль політичної поезії Шевченка. Етюди”, 1961, „Коментар до „Кобзаря” Шевченка, 1964, 1968; „Поезія Шевченка періоду заслання”, 1984; „Нотатки шевченкознавця. Літературно-критичні нариси”, 1986, посмертно; співавтор і співредактор „Шевченківського словника; 1976—1977, Державна премія УРСР ім.. Т. Г. Шевченка 1980). Співавтор колективних монографій 1975, 1980 рр.

У 1953—1992 рр. у Відділі працював доктор філолог. наук В. Є. Шубравський (монографії драматургія Шевченка”, 1957, 1961; „Шевченко і літератури народів СРСР”, 1964; „Від Котляревського до Шевченка”, 1976; співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., „Шевченківського словника” 1976—1977).

У 1984—1986 рр. Відділом керував д. ф. н. В. С. Бородін, автор монографій: „Соціально-побутові поеми Т. Г. Шевченка періоду „трьох літ“ (1843—1845)”, „Т. Г. Шевченка і царська цензура. Дослідження та документи. 1840—1862 роки”, 1969; „Над текстами Т. Г. Шевченка”, 1971), статей до „Шевченківського словника” й до ШЕ, що готується. Під його науковим керівництвом видано останні три Повних зібрання творів Тараса Шевченка (1963—1964; 1989—1991; 2001—2003), Твори Т. Шевченка у 5 томах (1978—1979), 26-33-й збірники праць наукових шевченківських конференцій, зб. "Питання текстології: Т. Г. Шевченко„(1990), зб. „Листи до Тараса Шевченка” (1993). Співавтор колективних монографій 1975, 1980, 1984 рр., співупорядник і коментатор зб. „Спогади про Тараса Шевченка” (1982, 1988), упорядник низки фототипних видань автографів та збірок Шевченкових поезій. Співавтор і співредактор „Шевченківського словника” (1976—1977; Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980). Співупорядник двотомника творів М. Костомарова (1967) та тритомника І. Франка (1973).

У різний час у Відділі працювали доктор філолог. наук Є. С. Шабліовський (монографії: „Народ і слово Шевченка, 1962; „Гуманізм Шевченка і наша сучасність”, 1964; "М. О. Некрасов і українська література",1971, та ін.), кандидат філолог. наук П. Г. Приходько (монографія „Поема Т. Г. Шевченка „Сон” („У всякого своя доля”, 1957; „Шевченко й український романтизм 30—50 рр. ХІХ ст.”), М. Х. Коцюбинська (монографії „Образне слово в літературному творі”, 1960; „Література як мистецтво слова”, 1965; „Етюди про поетику Шевченка”, 1990), Л. Ф. Кодацька (монографії „З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка”, 1957; „Однойменні твори Т. Г. Шевченка”, 1968; „Художня проза Т. Г. Шевченка”, 1972; упорядник і коментатор зб. „Листи до Т. Г. Шевченка. 1840—1861”, 1962, та ін.).

З 2000 р. Відділом керує д. ф. н. В. Л. Смілянська (монографії: „Стиль поезії Т. Шевченка (суб’єктна організація)”, 1981; „Біографічна шевченкіана. 1861—1981” (1984); „Святим огненним словом... Тарас Шевченко: Поетика”, 1990; „Шевченкознавчі розмисли”, 2005), автор численних праць у наукових збірниках та журналах. Співавтор колективних праць 1975, 1980, 1984 рр., „Шевченківського словника” (1976—1977), зб. „Питання текстології” (1990), збірки "Листи до Тараса Шевченка„(1993); „Історії української літератури ХІХ ст.” (1996, 2005), ШЕ, що готується. Співупорядник Повного зібрання творів Тараса Шевченка у 12 томах (Т.1, 2, 1989—1990; нової версії — Т.1, 2, 6, 2001—2003).

Основні напрями роботи відділу

Склад відділу

Наукова робота відділу

Наукові заходи відділу

Історичний екскурс