гриф Інституту

Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України

Про Інститут Контакти
Координаційна Рада Спеціалізована Рада Аспірантура / Докторантура
Конференції Публікації Новини

„Слово і час“

 

Призначення

„Слово і Час” — науково-теоретичний журнал академічного літературознавства. Відкритий для висвітлення найрізноманітніших поглядів і тем, він є трибуною для багатьох учених як з України, так і зарубіжжя.

„Слово і Час” був заснований у січні 1957 р. як періодичний друкований орган Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка та Спілки письменників України. Нині журнал відіграє значну роль в актуалізації наукових проектів Інституту, зокрема в підготовці „Шевченківської енциклопедії” в 4-х томах та інших планових тем. На сторінках часопису відбулося обговорення концепції нової академічної „Історії української літератури” у 12-и томах, підсумком якого стало видання збірника праць „Нова історія української літератури (теоретико-методологічні аспекти)”, К.: Фенікс, 2005. Вийшли друком систематичні покажчики змісту за 1990 – 1999 та 2000 – 2007 рр., створена електронна база часопису за 1938— 1996 рр.

наверх

 

Склад редакції

Головний редактор
Лукаш Скупейко
Редакційна рада:
Микола Жулинський (голова),
В’ячеслав Брюховецький,
Іван Дзюба,
Віталій Дончик,
Дмитро Наливайко,
Григорій Сивокінь,
Лукаш Скупейко.
Редколегія:
Сергій Гальченко,
Роман Гром’як,
Тамара Денисова,
Володимир Моренець,
Михайло Наєнко,
Володимир Панченко,
Ростислав Радишевський,
Галина Сиваченко,
Валерія Смілянська,
Микола Сулима,
Анатолій Ткаченко,
Григорій Штонь,
Світлана Селіверстова (відповідальний секретар)
Редактори:
Ірина Хазіна,
Олександр Брайко,
Юлія Шутенко,
Тетяна Белімова,
Юлія Мєдвєдєва
Коректор
Наталія Хоменко
Комп’ютерний набір та верстка
Юрій Мирончик

наверх

 

Історичний екскурс

Науково-видавничу діяльність Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України розпочав виданням наукових записок „Радянське літературознавство” (1938—1957, вип. 1 — 19), а 1957 р. під цією ж назвою вийшов перший номер журналу як періодичний друкований орган Інституту літератури та Спілки письменників України. Редколегію очолив академік Олександр Білецький, заступником відповідального редактора часопису став Леонід Коваленко. Поряд з ідеологічними настановами, що почали втрачати відверто імперативний характер, звучать вимоги глибше досліджувати питання національної специфіки літератури, типового й індивідуального, природи художнього образу, а також розвивати такі літературознавчі галузі, як текстологія, джерелознавство, бібліографія. У літературознавство приходить нове покоління науковців, які активно виступають на сторінках часопису в галузі теорії літератури й літературної критики (Г. Сивокінь, І. Дзюба, М. Коцюбинська, В. Іванисенко, Г. В’язовський), давньої та класичної української літератури (М. Грицюта, І. Денисюк, О. Мишанич, Ф. Погребенник, Л. Махновець, Н. Калениченко, В. Крекотень), шевченкознавства і текстології (В. Бородін, Л. Кодацька), новітньої літератури (В. Фащенко, К. Волинський, С. Шаховський, В. Дончик), слов’янознавства (Г. Вервес, Ю. Булаховська). Часопис регулярно повідомляє читачів про нові видання, наукові конференції, подає перспективні плани видавництв та хроніку літературного життя, списки орієнтовних тем дисертаційних досліджень тощо. Систематично друкуються тематичні, галузеві, персональні бібліографічні розвідки, покажчики періодичних видань, альманахів тощо.
Звісно, в умовах жорсткої компартійної регламентації журнал змушений був дотримуватися ідеологічного спрямування, декларувати рубрики, що засвідчували „дієвість” партійно-ідеологічних настанов. Помітна фразеологія про „високе покликання” митця і „соціальну відповідальність” літератури, про „ленінський гуманізм”, прогрес у літературі і т. ін. У літературній критиці домінує публіцистичність. Водночас відчутне певне урізноманітнення наукових інтересів, прагнення до повнішого осмислення історико-літературних явищ, до порушення питань жанру і стилю, психологізму в літературі. Із середини 1980- х рр. починає з'являтися інформація про зарубіжну україністику, друкуються статті про „заборонених” письменників, матеріали спільного засідання Вченої ради Інституту літератури та Президії СПУ, присвяченого дослідженню літератури „розстріляного відродження”, та дискусії на тему „Соціалістичний реалізм – поняття теоретичне чи історичне?” тощо.
З призначенням у 1989 р. головним редактором Віталія Дончика журнал розпочинає новий етап своєї історії, утверджуючи національно-демократичні переконання, ратуючи за ліквідацію „білих плям” у літературі, за утвердження української мови й духовності, виховання національної самосвідомості, а з 1990 р. змінює назву на „Слово і Час”.
Із січня 2000 р. журнал очолює Лукаш Скупейко.

наверх

 

Контакти

Адреса редакції: 01001 Київ–1, вул. М. Грушевського, 4
Тел.: +38 044 279-24-56, 278-53-75
Факс: +38 044 279-52-81
E-mail: jour_sich@mail.ru, slovoichas@ukr.net
Веб-сторінка: http://ilnan.gov.ua/sich.htm
Сторінка на Facebook наверх