Відділ теорії літератури

• Основні напрями роботи відділу
• Склад відділу
• Наукова робота відділу
• Наукові заходи відділу
• Історичний екскурс

Основні напрями роботи відділу

Відділ теорії літератури основну увагу приділяє розробленню теоретичних аспектів сучасного літературознавства, зокрема тих, які пов’язані з методологією літературної критики, літературною рецепцією та дискурсивним аналізом. Основні напрямки роботи скореговані в руслі дослідження тих тем і проблем, які є важливими і актуальними саме для вивчення української літератури. Співробітники відділу активно застосовують сучасні інтерпретаційні методи постколоніальної критики, гендерного аналізу, постмодерністської критики для аналізу української літератури, вписуючи її в ширший контекстуальний ряд літератури світової. Серед пріоритетних тем відділу — осмислення культурно-естетичних феноменів модернізму, постмодернізму, соцреалізму, взаємодія ідеології й естетики, високої та популярної культури.

Склад відділу

Наукова робота відділу

З огляду на перспективи підготовки історії української літератури у відділі впродовж 2006—2008 років виконувалася комплексне дослідження основних теоретичних концепцій і шкіл українського літературознавства. Йшлося про визначення теоретичного контексту українського літературознавства, зокрема, про рецепцію новітніх теоретичних концепцій та внесок українського літературознавства в особі його найвизначніших представників, видань, напрямків у розвиток теоретико-літературознавчої думки 20 ст.

Актуальним і перспективним напрямком роботи відділу став аналіз ідеологічного дискурсу та способів його репрезентації у літературі, зокрема дискурсів окциденталізму і націоналізму. Впродовж 2003—2005 рр. у відділі здійснювалося комплексне дослідження дискурсу європеїзму, зокрема основних історіографічних формул, ідеологем та міфологем, які формували, підтримували та визначали європейську самоідентифікацію української літератури. Результатом роботи стало видання збірника „Європейська меланхолія. Дискурс окциденталізму в українській літературі” (2008). Складовою частиною цього дослідницького напрямку є вивчення взаємозалежності ідеології та естетики, і зокрема взаємодія дискурсів модернізму, націоналізму і фемінізму.

Нова планова тема відділу „Літературна рецепція як теоретична проблема”, розпочата у 2009 році, передбачає обґрунтування поняття літературної рецепції як актуальної складової теоретико-літературного знання. Метою планованого дослідження є поєднання антропологічних, естетичних і соціологічних підходів до літературної рецепції, що сприятиме переходу від аналізу літературного дискурсу до аналізу літературної інтерпретації.

Монографії і збірники, видані за останні роки співробітниками відділу:

Тамара Гундорова

1. „Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн” (Київ, Критика, 2005);
2. „Франко і/не Каменяр” (Київ, Критика, 2006);
3. „Кітч і література. Травестії” (Київ, Факт, 2008).

Григорій Сивокінь

1. „У вимірах сприймання. Теоретичні проблеми художньої літератури, її історії та функцій” (Київ, Фенікс, 2006).

Микола Кодак

1. „Авторська свідомість і класична поетика” (Київ, ПЦ „Фоліант”, 2007);
2. „Микола Хвильовий як митець-психолог” (Луцьк : ПВД „Твердиня”, 2008).

Відділ теорії літератури планує видання другого випуску збірника „Теоретичні Reвізії” на основі матеріалів теоретичного симпозіуму „Модернізм як теоретична парадигма: уточнення змісту”. Починаючи з 90-х років минулого століття українське літературознавство активно відкриває та осмислює явище літературного модернізму. За цей час тією чи іншою мірою засвоєні й адаптовані західні теорії модернізму, розроблені національні канони модернізму, значно розширене поле літературної і культурної практики модернізму, проаналізовані текстуальні модерністські стратегії тощо. Актуальним відтак стає ретроспективне і перспективне уточнення існуючої на сьогодні теоретичної парадигми модернізму.

У відділі також планується видання збірника „Теоретичні концепції українського літературознавства і критики 20 століття” з додатком антології програмно і теоретично важливих статей українських авторів. Зокрема окремі розділи будуть присвячені рецепції формалізму в Україні (на прикладі М.Зерова), соціологічній критиці Б.Якубського, естетичній критиці М.Рудницького, феноменологічній критиці В.Юринця, теоретичним концепціям Ю.Шевельова і критиків-шістдесятників та ін.

Співробітники відділу завершують індивідуальні монографії, зокрема О.Р.Омельчук про „вісниківську” критику, Л.Демська-Будзуляк — про екзистенцій ні мотиви у творчості Лесі Українки. О.Д.Сінченко готує видання критичних матеріалів Б.Якубського.

Наукові заходи відділу

Впродовж останнього часу відділом організовано і проведено 4 теоретичні симпозіуми: Літературна теорія: актуалізація теми (2003), Європейська меланхолія: західний дискурс та його місце в українській літературі (2005), Літературна критика в сучасному світі: функції, модуси, інституції (2006), Модернізм як теоретична парадигма: уточнення змісту (2008). П’ятий теоретичний симпозіум планується провести у 2010 році (тема уточнюється).

У 2007 році у відділі започаткований теоретико-філологічний семінар, на якому з доповідями виступили О.Пронкевич (Миколаїв), А.Матусяк (Вроцлав, Польща), Ф.Штейнбук (Ялта), О.Омельчук (Київ), Р.Тхорук (Рівне), Т.Рязанцева (Київ), І.Старовойт (Львів), В.Хархун (Київ), О.Бабич (Київ).

Історичний екскурс

1957 року в Інституті літератури створено відділ теоретико-літературних досліджень під керівництвом Миколи Шамоти (1916—1884).

1962 року відділ перейменовується на відділ теорії соціалістичного реалізму і проблем сучасного літературного процесу, який очолює Віктор Іванисенко (1927—1997).

З 1966 відділом керує Ігор Дзеверін (1929—2001). В цей час межах відділу створено сектор соціології літератури під керівництвом Григорія Сивоконя.

З 1988 — очолює відділ Вячеслав Брюховецький

З 1991 зав.відділом теорії — Григорій Сивокінь, що керував сектором соціології літератури в рамках відділу.

Починаючи з 2002 року відділ очолює Тамара Гундорова

Свого часу у відділі теорії літератури працювали О. Шпильова, М. Коцюбинська, І. Світличний, М. Жулинський, М. Ігнатенко, Е. Соловей-Гончарик, С. Павличко.

Більш повну інформацію див.: „Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926—2001. К., Наукова думка, 2003”.