Відділ теорії літератури

• Основні завдання відділу
• Склад відділу
• Наукова робота відділу
• Наукові заходи відділу
• Історичний екскурс

Основні завдання відділу

Відділ скерований на теоретико-критичний аналіз інстанцій автор-твір-читач, а також на дослідження естетико-культурних концепцій словесного ряду.

В ситуації „після теорії” (Террі Іглтон) відділ намагається поєднувати теоретико-літературознавчі дослідження з інтердисциплінарними підходами до аналізу літературного тексту, зокрема, гендерними, психоаналітичними, постколоніальними методиками.

Головні напрями роботи відділу:

• впровадження нових інтерпретаційних моделей дослідження національного письменства;
• дослідження історії і теорії українського літературознавства і критики;
• аналіз наративних та дискурсивних особливостей художнього тексту;
• аналіз смислової парадигми та ідеології тексту;
• рецептивні аспекти функціонування літератури (інтенціональність, горизонт сподівання, феномен масової літератури);
• дослідження критичного дискурсу.

Склад відділу

Наукова робота відділу

У 2002—2005 рр. Відділ працював над плановою темою „Європейський дискурс в українській теоретико-літературній традиції (від бароко до постмодернізму)”. Робота виконувалася у рамках формування сучасної теоретико-літературної методології дослідження української літератури, зокрема її дискурсивного аналізу.

Об’єкт аналізу — конструювання ідеї і образу Європи в українській літературі та критиці і формування концепції українського окциденталізму.

Мета роботи: дослідити основні параметри європейського дискурсу в українській літературно-теоретичній спадщині, а також проаналізувати конструювання західної ідентичності в українській літературі.

Методи дослідження: широкий спектр філологічних та культурологічних підходів, зокрема пост-колоніального, гендерного, компаративістичного і постмодерністського напрямків.

За результатами роботи над плановою темою проведено теоретичний симпозіум і підготовлено збірник „Європейська меланхолія: конструювання західної ідентичності в українській літературі”, який готується до друку.

З 2006 по 2008 рр. Відділ працюватиме над плановою темою „Теоретичні концепції в українському літературознавстві та критиці ХХ ст.”

Метою планової теми є аналіз теоретичних концепцій української літературної критики та літературознавства ХХ ст. Йдеться про визначення теоретичного контексту українського літературознавства, зокрема, на основі дослідження окремих теоретико-літературних концепцій авторів, видань, напрямків та вписування їх в загальний теоретичний контекст літературознавчих теорій і концепцій ХХ ст.

Аспіранти відділу працюють над наступними дисертаційними дослідженнями:

• Олена Берест „Культурний та літературний акценти хронотопу провінційності”
• Людмила Бербенець „Пастиш і особливості художньої репрезентації в літературі постмодернізму”
• Сергій Овсянников „Типологія авторської свідомості в сучасному українському романі”
• Анна Таранова „Феномен масової літератури: генеза, соціальні функції, жанрова система”
• Марта Варикаша „Гендерний дискурс у щоденниках письменників 1-ї половини ХХ ст”

Наукові заходи відділу

В межах відділу Відділом проводиться наукова конференція, де розглядаються найактуальніші питання теорії літератури.

Відділ теорії літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
за участю Інституту Критики

23—24 листопада 2006 року проводить Третій теоретичний симпозіум на тему

Літературна критика в сучасному світі: функції, модуси, інституції

 Планується обговорити теоретико-методологічні аспекти літературної критики як літературознавчої галузі, котра в нинішній ситуації, що її називають „післятеоретичною”, переживає період значних трансформацій. З одного боку, літературна критика значною мірою перебирає на себе функції теорії літератури, підмінює історико-літературні дослідження, опонує академізмові, зводиться до поп-науки. З другого боку, літературна критика стає універсальною формою, в якій поєднуються культурологічна інтерпретація,  філологічний коментар, літературна есеїстика. Які перспективи і які межі сучасної літературної критики?

На обговорення виносяться такі аспекти літературної критики, як:

• зв’язок літературної критики та ідеології;
• етичні принципи і літературна критика;
• можливості та межі літературно-критичної  інтерпретації;
• стосунки академічного літературознавства та „нової” літературної критики;
• криза теоретичних моделей і пошуки „національної методології”;
• літературознавча мода;
• літературно-критичні інституції (періодичні видання, вузівські наукові записки, дослідницькі центри і лабораторії).   

Просимо надсилати теми доповідей та короткі тези (0,5  стор.) до 15 листопада 2006 року на адресу Оргкомітету симпозіуму:

Відділ теорії літератури,
Інститут літератури НАН України,
вул. Грушевського 4, Київ 01001 або на електронну адресу: jour_sich@iatp.org.ua

Історичний екскурс

1957 року в Інституті літератури створено відділ теоретико-літературних досліджень під керівництвом Миколи Шамоти (1916—1884).

1962 року відділ перейменовується на відділ теорії соціалістичного реалізму і проблем сучасного літературного процесу, який очолює Віктор Іванисенко (1927—1997).

З 1966 відділом керує Ігор Дзеверін (1929—2001). В цей час межах відділу створено сектор соціології літератури під керівництвом Григорія Сивоконя.

З 1988 — очолює відділ Вячеслав Брюховецький

З 1991 зав.відділом теорії — Григорій Сивокінь, що керував сектором соціології літератури в рамках відділу.

Починаючи з 2002 року відділ очолює Тамара Гундорова

Свого часу у відділі теорії літератури працювали О. Шпильова, М. Коцюбинська, І. Світличний, М. Жулинський, М. Ігнатенко, Е. Соловей-Гончарик, С. Павличко.

Більш повну інформацію див.: „Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926—2001. К., Наукова думка, 2003”.