Українська
Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України повідомляє
  Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України
Відповідно до розпорядження Президії НАН України від
20 серпня видатному українському письменнику Валерієві
  • Презентація колективної монографії «На шляху національно-історичного самоусвідомлення: нова українська література» (Київ: Фоліант, 2023, 536 c.)
    Презентація
    Запрошуємо до
  • Оголошення
    Оголошення
    Інститут літератури
  • Лекція Людмили Тарнашинської «Виклик тоталітарній системі: українські шістдесятники» у ході  виставкового проєкту «Опанас Заливаха. Хто ми?»
    Лекція Людмили
    У Львові в Центрі
  • Поетична варта. Українська поезія спротиву українською та угорською мовами: Антологія. – Будапешт: Фундація української книги в Угорщині, 2024. – 140 с.
    Поетична
    У Будапешті вийшов
  • ОГОЛОШЕННЯ
    ОГОЛОШЕННЯ
      Інститут
  • Прийом документів на конкурс до аспірантури продовжено
    Прийом
    Відповідно до
  • Валерієві Шевчуку - 85
    Валерієві
    20 серпня видатному
  • Всеукраїнська наукова конференція «Культурницький націоналізм Пантелеймона Куліша» і урочистості з нагоди 205-ї річниці від Дня народження Пантелеймона Куліша
    Всеукраїнська
    6–7
  • УКРАЇНСЬКИЙ ШЕКСПІРІВСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ:  ТЕАТР ПЛЮС ШЕКСПІРОЗНАВСТВО - ЧУДОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ
    УКРАЇНСЬКИЙ
      17–23 червня
  • Виступ Ігоря Павлюка на з’їзді Національної федерації державних поетичних товариств
    Виступ Ігоря
    Провідний науковий
 

Наші видання

kanon.jpg

Шпиталь Анатолій Григорович

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.

 

Освіта:

Київський державний університет імені Т.Шевченка, філологічний факультет, 1972 – 1977 рр.

Кандидатська дисертація: «Проблема вибору в сучасній літературі», присвячена типологічним паралелям прози України і Прибалтики, в основному Латвії 60-70-х років ХХ ст.

Напрями наукових досліджень:

українська проза другої половини ХХ століття, в основному історична та історико-біографічна;

аналіз «правди історичної» і «правди художньої» в творах про минуле;

дослідження тяглості традицій нашої історичної прози, роль і місце авторів творів про минувшину з діаспори.

 

Основні публікації:

1. Про чвари давні – як про сьогоденні. Роман Ю.Мушкетика «На брата брат» // Військо України, 1995, № 5–6.

2. Історична проза Юрія Мушкетика // Київська старовина, 1999, № 3.

3. Палестина, Іудея, Святе Письмо і українська історична проза // Слово і час, 1999, № 12.

4. Книга болю з проблиском надії («Берестечко» Ліни Костенко) // Слово і час, 2000, № 1.

5. Хмельниччина в історичній прозі української діаспори //Слово і час, 2000, № 5.

6. Творення міфу Переяславської ради 1654 року в українській літературі ХХ століття // Слово і час, 2004, № 5.

7. За законами честі і правди (Творчість Д. Міщенка). Передмова до «Вибраних творів», Київ, 2008.

8. Іван Білик: таїна давнини і трагізм сучасності. Передмова до роману «Яр», Київ, 2008.

9. Skripta manet (до 85-ліття П.Загребельного) // Слово і час, 2009, № 9.

10. Осип Назарук – політик і майстер історичної прози // Дивослово, 2009, № 2.

11. Історична проза Івана Білика // Слово і час, 2010, № 8.

12. Парадокси радянської історії та образ Богдана Хмельницького в українській історичній прозі // Studia Sovietika. Ідеологічні та естетичні стратегії соцреалізму. Випуск 1, Київ, 2010.

13. Причини і початок Хмельниччини в творах діаспорних авторів і романі «Я, Богдан» П.Загребельного // Таїни художнього тексту, № 10, Дніпропетровськ, 2010.

14. Жіноча доля на тлі історії. Передмова до «Роксолани» П. Загребельного, Київ, 2016.

 

Вищеназвані статті, а також ще 22, в основному зв’язані з проблемами історичної прози, надруковані в книжці літературознавчих досліджень «Глибини і мілководдя української історичної прози», Житомир, 2020.

До «Історії української літератури» написані три розділи «Українська історична проза 1943–1999 роки», «Українська історико-біографічна проза 1943–1999 роки», «Нарис історичної прози незалежної України».

У збірнику статей, написаному разом із М. Сулимою «Никогда мы не будем братьями...» (Київ, 2018) вміщено п’ять публіцистичних виступів, присвячених дослідженню мілітаризації російської літератури, утвердження шовіністичних та імперських тенденцій, які в останні роки стали домінуючими.

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ