Українська
Провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.
Український шекспірівський центр та Інститут літератури ім.
9 квітня 2026 року в Інституті літератури, зокрема у
11 лютого 2026 року відбулася знакова подія в житті
  • Вітання Ростиславу Радишевському з присвоєнням звання почесного доктора Варшавського університету
    Вітання
    Колектив Інституту
  • Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України долучився до міжнародного проєкту „Global Modernities“
    Інститут
    30 травня 2026 року
  • Участь Алли Швець у науковому симпозіумі в Парижі
    Участь Алли
    Провідна наукова
  • Всеукраїнська наукова конференція «Драгоманови-Косачі в історії світової культури», присвячена 155-річчю від дня народження Лесі Українки та 185-річчя від дня народження Михайла Драгоманова
    Всеукраїнська
      19–21 червня у
  • Національна академія наук України оголошує конкурс на заміщення посад директорів наукових установ
    Національна
    Національна
  • У дискурсі Соломії Павличко: нові горизонти українських теоретико-літературознавчих студій
    У дискурсі
    28 квітня 2026 р.
  • "Річард III":
    Український
  • Зустріч з Марком Павлишиним
    Зустріч з
    9 квітня 2026 року
  • Співпраця з Науковим товариством імені Шевченка
    Співпраця з
    11 лютого 2026 року
  • «Смак голоду, тирана торжество…»:  Шекспірівський «Гамлет» у просторі історичної пам’яті та культурного спротиву
    «Смак голоду,
    27 січня 2026 року
 

Наші видання

metodolpgii.jpg

Шпиталь Анатолій Григорович

Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.

 

Освіта:

Київський державний університет імені Т.Шевченка, філологічний факультет, 1972 – 1977 рр.

Кандидатська дисертація: «Проблема вибору в сучасній літературі», присвячена типологічним паралелям прози України і Прибалтики, в основному Латвії 60-70-х років ХХ ст.

Напрями наукових досліджень:

українська проза другої половини ХХ століття, в основному історична та історико-біографічна;

аналіз «правди історичної» і «правди художньої» в творах про минуле;

дослідження тяглості традицій нашої історичної прози, роль і місце авторів творів про минувшину з діаспори.

 

Основні публікації:

1. Про чвари давні – як про сьогоденні. Роман Ю.Мушкетика «На брата брат» // Військо України, 1995, № 5–6.

2. Історична проза Юрія Мушкетика // Київська старовина, 1999, № 3.

3. Палестина, Іудея, Святе Письмо і українська історична проза // Слово і час, 1999, № 12.

4. Книга болю з проблиском надії («Берестечко» Ліни Костенко) // Слово і час, 2000, № 1.

5. Хмельниччина в історичній прозі української діаспори //Слово і час, 2000, № 5.

6. Творення міфу Переяславської ради 1654 року в українській літературі ХХ століття // Слово і час, 2004, № 5.

7. За законами честі і правди (Творчість Д. Міщенка). Передмова до «Вибраних творів», Київ, 2008.

8. Іван Білик: таїна давнини і трагізм сучасності. Передмова до роману «Яр», Київ, 2008.

9. Skripta manet (до 85-ліття П.Загребельного) // Слово і час, 2009, № 9.

10. Осип Назарук – політик і майстер історичної прози // Дивослово, 2009, № 2.

11. Історична проза Івана Білика // Слово і час, 2010, № 8.

12. Парадокси радянської історії та образ Богдана Хмельницького в українській історичній прозі // Studia Sovietika. Ідеологічні та естетичні стратегії соцреалізму. Випуск 1, Київ, 2010.

13. Причини і початок Хмельниччини в творах діаспорних авторів і романі «Я, Богдан» П.Загребельного // Таїни художнього тексту, № 10, Дніпропетровськ, 2010.

14. Жіноча доля на тлі історії. Передмова до «Роксолани» П. Загребельного, Київ, 2016.

 

Вищеназвані статті, а також ще 22, в основному зв’язані з проблемами історичної прози, надруковані в книжці літературознавчих досліджень «Глибини і мілководдя української історичної прози», Житомир, 2020.

До «Історії української літератури» написані три розділи «Українська історична проза 1943–1999 роки», «Українська історико-біографічна проза 1943–1999 роки», «Нарис історичної прози незалежної України».

У збірнику статей, написаному разом із М. Сулимою «Никогда мы не будем братьями...» (Київ, 2018) вміщено п’ять публіцистичних виступів, присвячених дослідженню мілітаризації російської літератури, утвердження шовіністичних та імперських тенденцій, які в останні роки стали домінуючими.

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ