15.jpg)
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася відкрита лекція «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка» доктора філологічних наук Тетяни Рязанцевої. Об‘єктом уваги стала книга «Деякі сни, або Київ, якого нема», однин з перших українських творів у форматі фотопоезії, що побачила світ у видавництві «Грані-Т» 2007 року.
Жанр фотопоезії передбачає виразну взаємодію тексту і зорового образу знімка. Організатори лекції відзначили, що «дослідниця переконливо показала, як світлина в поетичному контексті втрачає документальність і метафоризується як місце творчості. Глибоке і натхненне прочитання буквально продемонструвало, як час перетворюється на простір, вимірюється «безліччю випитих кав», як розмиваються кордони між явним і уявним, як пам’ять увиразнює контури зникомого міста». Акцентувавши здатність фотографій бути інструментом і об‘єктом метафоризації, Тетяна Рязанцева зінтерпретувала збірку як «простір спогаду» (А.Ассман), адже архітектурні образи у ній демонструють швидкоплинність часу і зникомість існування, інтерпретуючи минуле як стале у порівнянні з минущим теперішнім, «створюючи візію втраченого раю». Таке тлумачення заімпонувало присутньому під час лекції автору книги.
