Інститут літератури

ВІДДІЛ ТЕОРЕТИЧНИХ І МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Основні напрями роботи відділу

Відділ теорії і літературної критики основну увагу приділяє розробленню теоретичних аспектів сучасного літературознавства, зокрема тих, які пов’язані з методологією літературної критики, літературною рецепцією та дискурсивним аналізом. Основні напрямки роботи скореговані в руслі дослідження тих тем і проблем, які є важливими і актуальними саме для вивчення української літератури. Співробітники відділу активно застосовують сучасні інтерпретаційні методи постколоніальної критики, гендерного аналізу, постмодерністської критики для аналізу української літератури, вписуючи її в ширший контекстуальний ряд літератури світової. Серед пріоритетних тем відділу — осмислення культурно-естетичних феноменів модернізму, постмодернізму, соцреалізму, взаємодія ідеології й естетики, високої та популярної культури.

Склад відділу

Тарнашинська Людмила Броніславівна — доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу.

Гундорова Тамара Іванівна — доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник.

Мейзерська Тетяна Северинівна — доктор філологічних наук, старший науковий співробітник.

Гаврилюк Надія Іванівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Омельчук Олеся Романівна — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник.

Бербенець Людмила Сергіївна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник.

Михед Олександр Павлович — кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник.

Родик Костянтин Костянтинович — науковий співробітник. 

Наукова робота відділу

З огляду на перспективи підготовки історії української літератури у відділі впродовж 2006—2008 років виконувалася комплексне дослідження основних теоретичних концепцій і шкіл українського літературознавства. Йшлося про визначення теоретичного контексту українського літературознавства, зокрема, про рецепцію новітніх теоретичних концепцій та внесок українського літературознавства в особі його найвизначніших представників, видань, напрямків у розвиток теоретико-літературознавчої думки ХХ ст.

Актуальним і перспективним напрямком роботи відділу став аналіз ідеологічного дискурсу та способів його репрезентації у літературі, зокрема дискурсів окциденталізму і націоналізму. Впродовж 2003—2005рр. у відділі здійснювалося комплексне дослідження дискурсу європеїзму, зокрема основних історіографічних формул, ідеологем та міфологем, які формували, підтримували та визначали європейську самоідентифікацію української літератури. Результатом роботи стало видання збірника „Європейська меланхолія. Дискурс окциденталізму в українській літературі” (2008). Складовою частиною цього дослідницького напрямку є вивчення взаємозалежності ідеології та естетики, і зокрема взаємодія дискурсів модернізму, націоналізму і фемінізму.

Планова тема відділу „Літературна рецепція як теоретична проблема”, розпочата у 2009 році, передбачає обґрунтування поняття літературної рецепції як актуальної складової теоретико-літературного знання. Метою планованого дослідження є поєднання антропологічних, естетичних і соціологічних підходів до літературної рецепції, що сприятиме переходу від аналізу літературного дискурсу до аналізу літературної інтерпретації.

Монографії і збірники, видані за останні роки співробітниками відділу:

Тамара Гундорова

• „Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн” (Київ, Критика, 2005);
• „Франко і/не Каменяр” (Київ, Критика, 2006);
• „Кітч і література. Травестії” (Київ, Факт, 2008).

• "ПроЯвлення слова: дискурсія раннього українського модернізму". — Вид. друге, перероб. та доп. — К.: Критика, 2009.

• "Післячорнобильська бібліотека: український літературний постмодернізм. - 2 вид., випр. і доп." (К.: "Критика", 2013)

• "Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми: статті та есеї" (К.: "Грані-Т", 2013)

• "Леся Українка. Книги Сивілли" (Харків, "Vivat", 2023)

Григорій Сивокінь

• „У вимірах сприймання. Теоретичні проблеми художньої літератури, її історії та функцій” (Київ, Фенікс, 2006).

Микола Кодак

• „Авторська свідомість і класична поетика” (Київ, ПЦ „Фоліант”, 2007);
• „Микола Хвильовий як митець-психолог” (Луцьк : ПВД „Твердиня”, 2008).

• Огром Євгена Плужника-поета ( Луцьк: ПВД „Твердиня”, 2009).

Демська-Будзуляк Леся Мар’янівна

• "Українське літературознавство від ідеї до тексту: неокласичний дискурс". (К.: «Смолоскип», 2019).
• "Драма свободи у модернізмі. Пророчі голоси драматургії Лесі Українки". (К.: «Академвидав», 2009)

Олеся Омельчук

• Літературні ідеали українського вістниківства ( К.: «Смолоскип», 2011).

 Муравецька Ярослава

"Візуальний код реалізму Івана-Нечуя Левицького" (К.: "Наукова думка", 2023) 

Гаврилюк Надія Іванівна

• "Український поліметричний вірш" (Київ: Фенікс,  2009)
• "Під плахтою неба: поезія Віри Вовк". (Дрогобич: Коло, 2019)
• "Віршів золотих політ: поезія Світлани Короненко". (Київ: Ярославів Вал, 2021)

Відділ теорії і літературної критики також видав другий випуск збірника „Теоретичні Reвізії”„Модернізм після Постмодерну”. Починаючи з 90-х років минулого століття українське літературознавство активно відкриває та осмислює явище літературного модернізму. За цей час тією чи іншою мірою засвоєні й адаптовані західні теорії модернізму, розроблені національні канони модернізму, значно розширене поле літературної і культурної практики модернізму, проаналізовані текстуальні модерністські стратегії тощо. Актуальним відтак стає ретроспективне і перспективне уточнення існуючої на сьогодні теоретичної парадигми модернізму.

У відділі також планується видання збірника „Теоретичні концепції українського літературознавства і критики XX століття” з додатком антології програмно і теоретично важливих статей українських авторів. Зокрема окремі розділи будуть присвячені рецепції формалізму в Україні (на прикладі М.Зерова), соціологічній критиці Б.Якубського, естетичній критиці М.Рудницького, феноменологічній критиці В.Юринця, теоретичним концепціям Ю.Шевельова і критиків-шістдесятників та ін.

Співробітники відділу завершують індивідуальні монографії, зокрема Л.Демська-Будзуляк — про екзистенцій ні мотиви у творчості Лесі Українки. 

Наукові заходи відділу

Впродовж останнього часу відділом організовано і проведено низку теоретичних симпозіумів: Літературна теорія: актуалізація теми (2003), Європейська меланхолія: західний дискурс та його місце в українській літературі (2005), Літературна критика в сучасному світі: функції, модуси, інституції (2006), Модернізм як теоретична парадигма: уточнення змісту (2008), Зони контакту: література і масова культура (2010), Література в колі медій: інтермедійне поле художніх практик, рецептивні стратегії, синтез мистецтв (2013).

У 2007 році у відділі започаткований теоретико-філологічний семінар, на якому з доповідями виступили О.Пронкевич (Миколаїв), А.Матусяк (Вроцлав, Польща), Ф.Штейнбук (Ялта), О.Омельчук (Київ), Р.Тхорук (Рівне), Т.Рязанцева (Київ), І.Старовойт (Львів), В.Хархун (Київ), О.Бабич (Київ).

Історичний екскурс

1957 року в Інституті літератури створено відділ теоретико-літературних досліджень під керівництвом Миколи Шамоти (1916—1984).

1962 року відділ перейменовується на відділ теорії соціалістичного реалізму і проблем сучасного літературного процесу, який очолює Віктор Іванисенко (1927—1997).

З 1966 відділом керує Ігор Дзеверін (1929—2001). В цей час межах відділу створено сектор соціології літератури під керівництвом Григорій Сивокінь.

З 1988 — очолює відділ Вячеслав Брюховецький.

З 1991 зав.відділом теорії — Григорій Сивокінь, що керував сектором соціології літератури в рамках відділу.

Починаючи з 2002 року відділ очолює Тамара Гундорова

Свого часу у відділі теорії літератури працювали О. Шпильова, М. Коцюбинська, І. Світличний,М. Жулинський, М. Ігнатенко, Е. Соловей (Гончарик) , С. Павличко.

Більш повну інформацію див.: „Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 1926—2001. К., Наукова думка, 2003”.