Українська
Цьогоріч останній день передостаннього місяця літа став не
Докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця і
Провідна наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т.
Український шекспірівський центр та Інститут літератури ім.
  • Вітаємо Романа Кисельова з ювілеєм!
    Вітаємо Романа
    Цьогоріч останній
  • До ювілею докторки філологічних наук Алли Швець
    До ювілею
    Докторка
  • Вчені Інституту літератури віком до 45 років зможуть позмагатися за премію імені Соломії Павличко
    Вчені
    До 1 листопада
  • Вітання Ростиславу Радишевському з присвоєнням звання почесного доктора Варшавського університету
    Вітання
    Колектив Інституту
  • Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України долучився до міжнародного проєкту „Global Modernities“
    Інститут
    30 травня 2026 року
  • Участь Алли Швець у науковому симпозіумі в Парижі
    Участь Алли
    Провідна наукова
  • Всеукраїнська наукова конференція «Драгоманови-Косачі в історії світової культури», присвячена 155-річчю від дня народження Лесі Українки та 185-річчя від дня народження Михайла Драгоманова
    Всеукраїнська
      19–21 червня у
  • Національна академія наук України оголошує конкурс на заміщення посад директорів наукових установ
    Національна
    Національна
  • У дискурсі Соломії Павличко: нові горизонти українських теоретико-літературознавчих студій
    У дискурсі
    28 квітня 2026 р.
  • "Річард III":
    Український
 

Наші видання

amerykanci.jpg
Неділя, 14 січня 2024 15:27

Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії

Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за результатами голосування вийшли до другого туру Шевченківської премії. Їхній доробок вартий найвищої нагороди і незмінної пошани.

У номінації «Література» у другий тур вийшла збірка поезій Ігоря Павлюка «Танець Мамая» (Саміт-книга, 2023). Ця збірка розвиває тривалу літературну традицію поезії, що представляє «архетип Воїна-захисника, мудрого характерника, який стоїть на сторожі української землі».

У номінації «Літературознавство і мистецтвознавство» у другому турі Інститут представлено двома фаховими дослідженнями: "Леся Українка. Книги Сивілли" Тамари Гундорової (Віват, 2023) та "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти" Людмили Тарнашинської  (Смолоскип, 2019).

Книга Тамари Гундорової – пропозиція нової біографії Лесі Українки, зорієнтованої на сучасне прочитання творчості письменниці як дзеркала її особистих переживань. Дослідниця аналізує художній світ Лесі Українки крізь призму ідей культурної антропології. «Розгортаючи аналіз основних «жіночих» драм Лесі Українки, Гундорова трактує їх як фрагменти книги автобіографії, в яких від імені «нової жінки» Леся Українка ставить питання про право жінки пророкувати і бути авторкою, про місце жінки в історії християнства, про роль жінки на війні і у світовій історії, про сенс народження фемінної іпостасі культури» - зазначено у поданні.

Дослідження Людмили Тарнашинської – системно і концептуально розкриває феномен шістдесятництва. Запропонувавши у попередніх книгах концепцію українського шістдесятництва як зразок поколіннєвої солідаризованості, авторка найповніше репрезентувала це самооприявлення літературно-мистецького покоління у номінованому виданні. Як підкреслено у поданні, «ця книга займає поважне місце в сучасному літературознавстві, без неї годі уявити ландшафт дослідження цієї проблематики. Адже дослідниця не тільки заповнює численні лакуни у цій надзвичайно важливій і широкій темі, а й показує формування й культивування цим поколінням національної ідентичності в підімперській Україні в умовах жорстоких переслідувань і репресій тоталітарної влади, а також ‑ що особливо важливо ‑ спадкоємність демократичних процесів в українському суспільстві». 

У номінації «Публіцистика і журналістика» до другого туру вийшов Олександр Михед з книгою «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» (Видавництво Старого Лева, 2023). Ця книжка – про переживання війни, її назва відсилає до біблійного персонажа Старого Заповіту, що пережив втрату домівки, друзів і рідних, як це сталося з багатьма українцями. «Автор «Позивного для Йова» рефлексує над світоглядними змінами громадян у час війни, психологією біженця, травмами, завданими психіці життям під окупацією, над переосмисленням культурних і релігійних цінностей у час війни, переосмисленням ролі літератури, над труднощами у віднаходженні спільної з західним світом точки зору», - йдеться у поданні.

Щиро бажаємо нашим колегам успіху, наснаги і нових звершень. Їхні здобутки надихають!

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_липня

30

Вітаємо Романа Кисельова з ювілеєм!

Цьогоріч останній день передостаннього місяця...

NEWSKIT_липня

26

До ювілею докторки філологічних наук Алли Швець

Докторка філологічних наук, старша наукова...