Українська
11 лютого 2026 року відбулася знакова подія в житті
28 січня 2026 року святкує свій славний ювілей Ігор
Дорогі друзі! У ці святкові дні трепетної надії та тихої
4 жовтня у Києві на вул. Велика Васильківська, 6, відбулося
  • Співпраця з Науковим товариством імені Шевченка
    Співпраця з
    11 лютого 2026 року
  • «Смак голоду, тирана торжество…»:  Шекспірівський «Гамлет» у просторі історичної пам’яті та культурного спротиву
    «Смак голоду,
    27 січня 2026 року
  • Вітаємо Ігоря Ісіченка
    Вітаємо Ігоря
    28 січня 2026 року
  • V МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ
    V МІЖНАРОДНА
    MUSIC, DANCE,
  • Щасливих свят!
    Щасливих свят!
    Дорогі друзі! У ці
  • НА ШЛЯХУ ДО ІСТОРІЇ: МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ПАМ’ЯТІ…  Ще один рік в історії дослідження українського шістдесятництва
    НА ШЛЯХУ ДО
      Нинішній  2025
  • XIV Всеукраїнському шекспірівському конкурсі студентських дослідницьких і креативних проєктів імені Віталія Кейса
    XIV
    Український
  • Проєкт «Голоси фронту: українська мілітарна поезія англійською» (Voices of the Front: Ukrainian Military Poetry in English)
    Проєкт «Голоси
    Відділ зарубіжних і
  • Відкриття меморіальної дошки Олексі Єлисейовичу Засенку (1907–1993)
    Відкриття
    4 жовтня у Києві на
  • Презентація колективної монографії
    Презентація
    Шановні колеги,
 

Наші видання

kuznietsov.jpg
Неділя, 14 січня 2024 15:27

Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії

Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за результатами голосування вийшли до другого туру Шевченківської премії. Їхній доробок вартий найвищої нагороди і незмінної пошани.

У номінації «Література» у другий тур вийшла збірка поезій Ігоря Павлюка «Танець Мамая» (Саміт-книга, 2023). Ця збірка розвиває тривалу літературну традицію поезії, що представляє «архетип Воїна-захисника, мудрого характерника, який стоїть на сторожі української землі».

У номінації «Літературознавство і мистецтвознавство» у другому турі Інститут представлено двома фаховими дослідженнями: "Леся Українка. Книги Сивілли" Тамари Гундорової (Віват, 2023) та "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти" Людмили Тарнашинської  (Смолоскип, 2019).

Книга Тамари Гундорової – пропозиція нової біографії Лесі Українки, зорієнтованої на сучасне прочитання творчості письменниці як дзеркала її особистих переживань. Дослідниця аналізує художній світ Лесі Українки крізь призму ідей культурної антропології. «Розгортаючи аналіз основних «жіночих» драм Лесі Українки, Гундорова трактує їх як фрагменти книги автобіографії, в яких від імені «нової жінки» Леся Українка ставить питання про право жінки пророкувати і бути авторкою, про місце жінки в історії християнства, про роль жінки на війні і у світовій історії, про сенс народження фемінної іпостасі культури» - зазначено у поданні.

Дослідження Людмили Тарнашинської – системно і концептуально розкриває феномен шістдесятництва. Запропонувавши у попередніх книгах концепцію українського шістдесятництва як зразок поколіннєвої солідаризованості, авторка найповніше репрезентувала це самооприявлення літературно-мистецького покоління у номінованому виданні. Як підкреслено у поданні, «ця книга займає поважне місце в сучасному літературознавстві, без неї годі уявити ландшафт дослідження цієї проблематики. Адже дослідниця не тільки заповнює численні лакуни у цій надзвичайно важливій і широкій темі, а й показує формування й культивування цим поколінням національної ідентичності в підімперській Україні в умовах жорстоких переслідувань і репресій тоталітарної влади, а також ‑ що особливо важливо ‑ спадкоємність демократичних процесів в українському суспільстві». 

У номінації «Публіцистика і журналістика» до другого туру вийшов Олександр Михед з книгою «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» (Видавництво Старого Лева, 2023). Ця книжка – про переживання війни, її назва відсилає до біблійного персонажа Старого Заповіту, що пережив втрату домівки, друзів і рідних, як це сталося з багатьма українцями. «Автор «Позивного для Йова» рефлексує над світоглядними змінами громадян у час війни, психологією біженця, травмами, завданими психіці життям під окупацією, над переосмисленням культурних і релігійних цінностей у час війни, переосмисленням ролі літератури, над труднощами у віднаходженні спільної з західним світом точки зору», - йдеться у поданні.

Щиро бажаємо нашим колегам успіху, наснаги і нових звершень. Їхні здобутки надихають!

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_січня

27

Вітаємо Ігоря Ісіченка

28 січня 2026 року святкує...

NEWSKIT_січня

20

V МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ

MUSIC, DANCE, ANDTHEATREINFANTASYWORLDS: THEROLEOFENTERTAINMENTINWORLDBUILDING, ANDMAGICSYSTEMS...