гриф Інституту

Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України

Про Інститут Контакти
Координаційна Рада Спеціалізована Рада Аспірантура / Докторантура
Конференції Публікації Новини Державні закупівлі

Новини

 

Актуальні події

Національна Академія Наук України
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ
ім. Т.Г.Шевченка
National Academy of Sciences of Ukraine
SHEVCHENKO INSTITUTE
of  LITERATURE

01001 м.Київ–1, вул. Михайла Грушевського, 4, тел.: (044) 279–1084, 278–5321,
факс: (044) 278–5281 e-mail:admin@ilnan.gov.ua

« 23 » лютого 2016 р.                                                         

№ 130/72                                                                     

Президентові України П. О. Порошенку
Прем’єр-міністру України А. П. Яценюку
           Голові Верховної Ради України В. Б. Гройсману
                                                          
                      

КОЛЕКТИВНА ВИМОГА
ПРАЦІВНИКІВ ІНСТИТУТУ ЛІТЕРАТУРИ
ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

 

Ми, колектив одного з найстаріших інститутів НАН України з 90-річною історією, позитивно сприйняли Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (чинний з 16 січня 2016 р.), брали участь у його опрацюванні, виходячи зі своєї щоденної академічної практики. Наші пропозиції диктувалися розумінням того, що інститути Національної академії наук України – це науково-дослідні установи державотворчого масштабу. Вони становлять інтелектуальний базис України, формують світоглядні засади суспільства, репрезентують українську ідентичність у світі.
Працівники Інституту літератури у найскладніших умовах зберігають рукописи Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та ін., готують багатотомні академічні видання творів письменників-класиків. Здобутки Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – зібрання творів Івана Франка у 50 томах, Лесі Українки у 12 томах, Повне зібрання творів Тараса Шевченка у 12 томах, «Шевченківська енциклопедія» у 6 томах, Історія української культури у 5 томах (9 книг), Історія української літератури у 12 томах, готується «Франківська енциклопедія», інші фундаментальні проекти. За усіма виданнями – титанічна праця вчених, формування наукових шкіл. В інституті розвинені різні напрямки дослідницької діяльності, відсутні у вищих навчальних закладах, здійснюється підготовка висококваліфікованих наукових кадрів. Проте через скорочення фінансування і так звану «оптимізацію чисельності» академічних установ ми опинилися перед загрозою скорочення на третину кількості співробітників. Як наслідок – згортання нових академічних проектів. Окрім того, ми не маємо змоги підготувати фахівців, які б досліджували літератури Іспанії, Італії, Скандинавії, Прибалтійських країн, Німеччини, США, Канади, країн Сходу. Тим часом українські науковці-гуманітарії сповідують політику максимальної відкритості до Європи і світу, до світової наукової спільноти, беручи участь в апробації наукових розробок на міжнародних конференціях (зазвичай власним коштом, оскільки НАН України не фінансує жодних наукових відряджень – ні на закордонні конгреси, симпозіуми, конференції, ні навіть на наукові конференції в межах України).
Недалекоглядна політика Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України підриває інтелектуальний фундамент нашої держави, розмиває суспільно важливі цінності, позбавляє майбутні покоління інтелектуальних підвалин своєї державності. Нація без потужної національної науки – відстала і неповноцінна нація: це аксіома. А надолужити втрачене буде не можливо. Це продемонстрував досвід Росії, Білорусі, Казахстану з «псевдореформами» у їхніх академіях.
Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, Президент України ще мають можливість зупинити руйнування гуманітарних інститутів у НАН України. Для цього необхідно забезпечити мінімальні потреби, визначені Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Кабінет Міністрів має здійснити поступовий перехід до фінансування діяльності НАН України на рівні належного наукового і науково-технічного забезпечення європейських академічних учених, аби статус і рівень оплати праці наукового співробітника (кандидата/доктора наук) стали в нашому суспільстві престижними, а молодь перестала емігрувати за кордон, втративши віру в країну, котра не дбає про своє майбутнє. Для прикладу:

Країна

Середня заробітна плата академічного працівника (у дол. США)

Заробітна плата на початку кар’єри науковця

Заробітна плата на пікові кар’єри академічного співробітника

Співвідношення середніх академічних зарплат і зарплат усього населення

Канада

6,548

5,206

7,992

2,24

США

5,816

4,589

7,385

1,67

Австралія

4,795

3,810

6,570

1,75

Нова Зеландія

4,490

3,114

6,061

2,19

Великобританія

4,343

3,345

5,589

1,65

Німеччина

4,333

3,683

5,108

1,68

Японія

4,112

2,979

5,546

1,63

Франція

3,905

3,259

4,551

1,58

Індія

1,547

1,151

2,071

8,73

Китай

1,182

682

1,845

3,47

Натомість в Україні: середня місячна зарплата наукового співробітника  нашого інституту за умови повної зайнятості та без відрахувань становить сьогодні приблизно 160 доларів США, старшого наукового співробітника — 240 дол. США.
Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», котрий набрав чинності 16 січня 2016 р., передбачено, що оплата праці науковця повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для його ефективної самостійної творчої діяльності. Статтею 36 (ч. 2) цього ж Закону передбачено з 1 січня 2020 р. встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ, виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні. Крім того, з 1 січня 2020 р. (стаття 48, ч. 2) держава забезпечує бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України.
Проте нинішній Кабінет Міністрів упродовж останніх років відчутно скоротив видатки Державного бюджету України на наукову і науково-технічну діяльність. Обсяги фінансування у першому кварталі 2016 р. не забезпечують видатків академічних інститутів навіть за такими захищеними статтями, як виплата заробітної плати та оплата комунальних послуг (не кажучи вже про технічне забезпечення установи). Через дефіцит фонду оплати праці адміністрації установ НАН України змушені запроваджувати режим неповного робочого часу, відпустки без збереження заробітної плати, скорочення наукового персоналу тощо.
Украй обмежене фінансування веде до падіння престижу наукової праці, різкого скорочення чисельності наукових кадрів, еміграції талановитої української молоді, а, отже, істотного збіднення інтелектуального потенціалу нашої держави. За таких умов запроваджувати норми Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо фінансування науки через кілька років вже не буде потреби: академічна наука втратить свій людський потенціал.
Цілком очевидно, що нині дуже багатьом вигідно, щоби НАН України розвалилася із середини й перестала існувати. В умовах фінансової нестабільності — це реальний сценарій: поступово зменшувати кількість науковців з тим, щоб у перспективі колектив інституту не зміг забезпечити виконання державних замовлень, а відтак — розформувати установи.
Щоби зупинити подальше руйнування Національної академії наук України та невідкладно вирішити фінансові проблеми академічної науки вимагаємо:

1. Переглянути Державний бюджет 2016 р. щодо фінансування Національної академії наук України на рівні мінімальної сумарної потреби (з урахуванням інфляції).
2. Забезпечити розподіл коштів на розвиток інфраструктури НАН України та фундаментальних і прикладних досліджень установ, належної оплати праці вчених з метою поступового доведення її до рівня, визначеного статтею 36 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
3. Припинити ганебну практику «оптимізації чисельності» академічних установ: запровадження режиму неповного робочого часу, відпусток без збереження заробітної плати, згортання перспективних наукових проектів та ліквідації наукових відділів, скорочення наукових фахівців.
4. Фінансування діяльності НАН України довести до рівня необхідного наукового і науково-технічного забезпечення європейських академічних учених.
5. Забезпечувати державними замовленнями українських науковців та гарантувати невідкладне використання оригінальних наукових розробок, ідей, досліджень тощо для ефективного розвитку держави.
У разі ігнорування наших вимог, за подальшої бездіяльності Уряду у вирішенні проблем вітчизняної академічної науки, ми, працівники Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, разом з ученими інших академічних установ, маємо намір удатися до протестних акцій з їх максимальним оприлюдненням у вітчизняних та закордонних ЗМІ, щоб захистити українську науку й привернути увагу суспільства до критичного становища, в якому опинилися науковці.

 

  
Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
(ухвалено на загальних зборах 23 лютого 2016 р.)

 

Голова зборів трудового колективу
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка
НАН України                                                                                 О. Федорук

Секретар                                                                                        Л. Генералюк         

 

 

Національна Академія Наук України
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ
ім. Т.Г.Шевченка
National Academy of Sciences of Ukraine
SHEVCHENKO INSTITUTE
of  LITERATURE

01001 м.Київ–1, вул. Михайла Грушевського, 4, тел.: (044) 279–1084, 278–5321,
факс: (044) 278–5281 e-mail: admin@ilnan.gov.ua

« 23 » лютого 2016 р.                                                         

№ 130/73            

                                                         
Президентові Національної академії наук України
Президії Національної академії наук України

 

Вельмишановний Борисе Євгеновичу, шановні члени Президії!


Цією заявою колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України висловлює рішучу незгоду з Постановою Президії НАН України “Про фінансування НАН України у 2016 році” № 11 від 20 січня 2016 р. Ми приєднуємося до вимог, які сформульовані, зокрема, у відозвах Інституту археології НАН України, Інституту народознавства НАН України, Ради молодих вчених, у Петиції науковців до Президента та членів Президії НАН України. Суть цих звернень у наступному.
Постанова з’явилася під тиском несприятливих фінансових обставин, а не з внутрішньої потреби Президії до реорганізації НАН України з метою покращення управління нею, підвищення ефективності її праці, поліпшення якості наукової продукції. “Вихід” із ситуації, як його бачить Президія, – це “оптимізація” наукових підрозділів, скорочення штату працівників відповідно до урізаного фінансування. Цілком зрозуміло, що йдеться не про розвиток і перспективу української науки, яку репрезентує НАН України, не про реформування Президії НАН України, діяльність якої виявляється неефективною, а про банальне виживання і консервування існуючого становища та подальшу стагнацію усієї галузі. З огляду на сказане у нас виникає сумнів, чи здатна Президія сприймати виклики, які ставить перед наукою суспільство і зокрема владні структури, та відповідним чином на них реагувати.
Упродовж останніх десятиліть керівництво НАН України було радше пасивним спостерігачем руйнівних процесів у науці, спричинених, зокрема, корумпованістю влади, ніж тим органом, який їм протидіє. Прикладом такої пасивної споглядальної позиції керівництва НАН України є названа Постанова Президії.
Замість пошуку шляхів протидії грубим порушенням прав науковця як працівника і громадянина України, що їх продемонстрував Уряд, через нехтування нормами Конституції та законами України, всі 15 пунктів Постанови детально розписують етапи звільнення працівників установ Академії. Таке механічне виконання статті 28 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” з “оптимізації” мережі установ іде всупереч і правовим нормам, і концепції побудови розвинутої європейської держави. Таким чином, керівництво НАН України замість того, щоби стати на захист української науки, не здійснивши реальних реформ, вкотре продемонструвало свою пасивну позицію, переклавши вирішення цих питань на дирекції установ.
Підтримавши висловлені у відозвах названих інституцій вимоги, заявляємо про необхідність таких першочергових кроків, спрямованих на оздоровлення НАН України:

1. Призупинити дію Постанови Президії НАН України від № 11 від 20.01.2016 р. (у частині оптимізації та скорочення) до публічного обговорення та вироблення стратегії, положень та критеріїв реорганізації НАН України.
2. Негайно скликати позачергове розширене засідання ПрезидіїНАН України за участю делегатів від наукових підрозділів НАН України, а також від Ради молодих вчених для обговорення фінансової ситуації та вироблення плану дій НАН України на найближчий період і задля обговорення питань, пов’язаних з ефективним проведенням аудиту НАНУ.
3. Доручити юридичним службам Президії НАН України сформувати список порушень Кабінетом Міністрів України законів України, зокрема Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, з тим, щоб розпочати процедуру їх оскарження в судовому порядку. Вжити усіх можливих заходів щодо захисту прав своїх працівників (згідно із Статутом) й вимагати від Кабінету Міністрів України перегляду Державного бюджету України на 2016 р. відповідно до Закону України від 26.11.2015 №848-19 “Про наукову і науково-технічну діяльність” України.
4. Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” для висвітлення прозорості фінансової діяльності НАН України оприлюднити на сайті НАН України максимально повну інформацію про фінансовий стан, чисельність працівників, наукову продукцію Президії, секцій, відділень, установ НАН України за останні 5 років, включаючи спецфонди, особливо виділити роки, коли були зменшені обсяги фінансування та кошторису Президії, секцій, відділень, установ на 2016 рік.
5. Публічно пояснити критерії розподілу коштів між відділеннями та серед установ (інститутів) у межах відділень і надалі зробити цей розподіл прозорим.
6. Ініціювати початок широкого публічного обговорення про шляхи й принципи реорганізації (реформування) НАН України, в першу чергу її бюрократичного апарату, яка стала б дієвою альтернативою “оптимізації й реструктуризації”, зазначеній в Постанові Президії НАН України за № 11.
7. Високе звання академіка НАН України протягом останніх десятиріч значною мірою підважено залученням до лав дійсних членів НАНУ осіб із сумнівною публічною репутацією та маловартісним науковим доробком, а нині далі дискредитується через перебування у ній відвертих українофобів та сепаратистів. Необхідно сформулювати критерії оцінки діяльності таких осіб та виробити процедуру їх вилучення з лав дійсних членів НАНУ з наступним позбавленням цього звання.
8. Встановити реалістичні терміни оцінювання ефективності установ: ґрунтовне проведення внутрішнього аудиту до 1 серпня не можливе. Під час оцінювання установ врахувати, наскільки вони були забезпечені коштами й засобами, які б дозволяли їм ефективно виконувати свою роботу і відповідати викладеним у методиці оцінювання критеріям.
9. На виконання норми частини 8 статті 17 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, за участю профспілки та Ради молодих учених НАН України негайно розробити та оприлюднити процедуру відбору представників трудових колективів наукових установ, а також представників Ради молодих учених для підготовки та участі в загальних зборах НАН України.
Важливим здобутком для подальшого життя НАНУ стало прийняття наприкінці 2015 р. Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, який був ініційований Комітетом ВР з питань науки і освіти, опрацьований МОН, підтриманий Верховною Радою України і підписаний Президентом України. Проте цей Закон український уряд сьогодні не виконує. Ключовою постає проблема фінансування НАН України, зокрема і Президії, проведення аудиту, який дасть можливість сформувати прозорий механізм розподілу коштів. Тому важливо негайно виконати пропозиції МОН і Комітету (висловлені у 2015 р.) задля налагодження максимально ефективної співпраці з цими установами та відповідно до нових підходів у фінансуванні науки (їх визначив Президент України на зустрічі з науковцями, зокрема і членами Президії НАН України, у грудні 2015 р. після підписання Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”). Найперше потрібно сформувати обґрунтовані пропозиції змін до бюджету у плані фінансування НАН України. Важливо зробити усе, щоби у березні 2016 р. Комітет ВР з питань освіти і науки допоміг провести ці зміни через українське законодавство. Проте це стане можливим лише за умов максимально прозорого розподілу коштів та посутньої оптимізації, а не шляхом скорочення співробітників академічних установ, які працюють над суспільно важливими проектами.
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України протягом багатьох років виконує важливу функцію зі збереження спадщини найвизначніших українських письменників, здійснює фундаментальні наукові дослідження. Ця наукова діяльність не раз проводилась усупереч державній політиці в умовах нестачі фахових працівників. Проте прагнення “оптимізувати” таку інституцію, як Інститут літератури, призведе до незворотних негативних наслідків, пов’язаних із втратою висококваліфікованих кадрів, членів спеціалізованої вченої ради, молодих науковців, які позбавлені соціального захисту. Це саме можна сказати про кожний інститут, зокрема гуманітарного профілю. Вважаємо недопустимим знищення гуманітарних галузей, котрі формують українську ідентичність та забезпечують її інтеграцію у світовий, зокрема європейський простір. Формування нової наукової політики в Україні, визначення нових принципів розподілу коштів на науку жодним чином не має вести до  знищення української науки
Цілком очевидно, що нині дуже багатьом вигідно, щоби НАН України розвалилася із середини й перестала існувати. В умовах фінансової нестабільності – це реальний сценарій: поступово зменшувати кількість науковців з тим, щоб у перспективі колектив інституту не зміг забезпечити виконання державних замовлень, а відтак – розформувати установи. Це доводить досвід Росії, Білорусі, Казахстану з “псевдореформами” у їхніх академіях. З іншого боку, є чимало зацікавлених у тому, щоби НАН України продовжувала існувати в законсервованому стані, не змінювалася ні у плані управління, ні щодо розподілу ресурсів, й назагал не інтегровувалася у світову науку. Це прирікає її на той самий шлях розпаду, тільки дещо уповільнений. Єдина можливість для тих, хто прагне змін і бажає вийти зі стану стагнації, – це наша активна участь у процесах, що відбуваються всередині інститутів, де ми працюємо, у відділеннях і секціях, у Президії, у профільних комітетах та Верховній Раді України. Маємо включитися у процес кардинального реформування НАН України, а владним структурам дати зрозуміти, що наука є однією з підвалин суспільного розвитку, критерієм успішності країни, без неї держава в нинішніх реаліях існувати не зможе.
Ми готові взяти участь в обговоренні питань реформування Національної академії України та провести глибокі структурні та тематичні зміни, щоби модернізувати НАН України і перетворити її на активно діючу, стратегічно сильну і мобільну наукову інституцію.

 

Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
(ухвалено на загальних зборах 23 лютого 2016 р.)

 

Голова зборів трудового колективу
Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка
НАН України                                                                                 О. Федорук

Секретар                                                                                        Л. Генералюк 

 

 

28 травня, у суботу, в парку імені Т. Шевченка з 10. 00 до 17 00 проходитимуть Наукові пікніки. Цей захід покликаний зацікавити школярів і молодь наукою, а також показати, що навчання може бути не лише обтяжливим обов'язком, а ще й цікавою, захопливою річчю. Цьогоріч Інститут літератури представляє майстер-класи, які триватимуть з 10.00 до 14.00, а о 14.00 охочі можуть почути лекцію Тетяни Рязанцевої "Наука і література - разом крізь віки!". Відвідування усіх заходів безкоштовне.

Нагадаємо, що наукові пікніки проводяться по всій Україні задля популяризації науки.

 

 

 

14-15 травня у Києві пройдуть Дні Науки (Весна), які відбуватимуться у провідних наукових установах НАН України. Серед організаторів цього заходу Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця, Національний науково-природничий музей, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена, Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна, Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка, Археологічний музей Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та ін.
Упродовж Днів науки можна буде дізнатися, як вирахувати вік риби за її лускою чи як правильно вийняти небезпечного кліща. 14 травня буде проводитися ботанічний квест у стінах Національного науково-природничого музею НАН України (вул. Б. Хмельницького, 15), а 15 травня відбудеться екскурсія у Державний заказник «Лісники», під час якої учасникам розкажуть про біорізноманіття весняного лісу.
Майстер-класи Інституту літератури відбудуться 15 травня з 11 00 до 16 00. На цих майстер-класах ви зможете навчитися писати фігурні вірші, дізнатися, що таке синквей, та по-новому поглянути на відомих зі шкільної програми українських письменників.

Відвідування заходів безкоштовне, запрошуються всі охочі!

 

 

СЕМІНАР ЦЕНТРУ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ
«ІНТЕРМЕДІАЛЬНІ ВИМІРИ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ»

20 квітня 2016  у київському Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбувся другий семінар ЦДЛФ, присвячений інтермедіальним вимірам фентезі. Науковий захід об’єднав 23 літературознавців й аматорів цього метажанру з різних міст України. Троє з десяти доповідачів, доктори філологічних наук Н. Ф. Овчаренко, Т. Г. Свербілова і Т. М. Рязанцева, представляли Інститут Літератури НАН України, шестеро — кандидати філології — представили цілу палітру вітчизняних вищих і середніх навчальних закладів: Вікторія Іваненко й Олена Тихомирова, КНЛУ (Київ), Вікторія Яремчук, ЛНУім. Івана Франка (Львів), Євгенія Канчура, Любарська гімназія № 1 (Любар, Житомирська обл.), Богдан Стороха, ПНПУ ім. В. Г. Короленка (Полтава), Альона Бойчук ЧДУ ім. Юрія Федьковича (Чернівці). Прозвучало також повідомлення від учасниці з Кам'янця-Подільського Дар'ї Хохель (к.ф.н., викладач кафедри англійської мови Кам’янець-Подільского НУ ім. Івана Огієнка).
Важливою рисою події стала наукова наступність, адже серед доповідачів семінару були й аспіранти, зокрема, Яніна Юхимук (відділ компаративістики Інституту літератри, наук. керівникТ. Г. Свербілова). Серед гостей семінару також були письменниці Л. Воронина і М. Муляр, аспіранти й науковці з вишів Києва, Сум, Чернівців.
Інтермедіальність літератури фентезі на семінарі розглядалася у двох перспективах: відтворення вербальних образів засобами інших видів мистецтв (музики, живопису, кінематографії, театру) та введення візуальних образів у вербальні світи фентезі через екфразис, а також мультимодальні засоби розбудови фентезійного світу. Теоретичний старт семінару дала доповідь В. Іваненко, присвячена теорії можливих світів та її відображенню в літературі.
Серед авторів, чия творчість надала доповідачам матеріал для аналізу, були як визнані майстриметажанру — Дж. Р. Р. Толкін, Т. Претчетт, А. Сапковський, Макс Фрай, так і ті письменники, чия приналежність до фентезі активно дискутується: М. Етвуд, О. Грін, О. Пройслер.
ЦДЛФ висловлює свою щиру подяку всім колегам з Інституту літератури та КНЛУ, які взяли участь у підготовці та проведенні семінару, а також сердечно дякує колективу Історико-меморіального музею М. Грушевського та його директору, п. Світлані Паньковій за гостинність і технічну підтримку нашої наукової зустрічі.

Євгенія Канчура

 

 

Дмитро Наливайко29 березня 2016 року о 15-й годині в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (Культурно-мистецький центр) відбулася прем’єра документального фільму «АКАДЕМІК ДМИТРО НАЛИВАЙКО» (творчий проект Ігоря Козлика).

У цьому детальному відео-дослідженні про Д.С.Наливайка – доктора філологічних наук, академіка НАН України, завідувача від­ділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г.Шев­ченка НАН України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, провідного українського науковця-компаративіста, відомого в Україні та світі літературознавця – захоплено, тепло, з любов’ю та глибокою повагою говорять колеги та учні; у майже тригодинному фільмі, який композиційно складається із чотирьох частин (за зразком симфонічного твору) глядачеві запропоновано авторську версію дослідження наукового шляху видатного вченого, у якому проаналізовано вагомий внесок Д.С.Наливайка в українське літературознавство, зокрема компаративістику, а також його багатий педагогічний досвід.

Біобібліографію на 239 назв (публікації за період від 1959 до 1995 року) видану в 1999 році до сімдесятиріччя Д.С.Наливайка можна переглянути тут.

 

Події наукового життя

 

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПОЕТИКА ДОМУ»
(17-18 березня 2016, КНЛУ)

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ17-18 березня 2016 у Київському Національному Лінгвістичному Університеті відбулася міжнародна наукова конференція «Поетика Дому». Це тринадцята тематична наукова зустріч такого рівня, а її незмінний організатор, кафедра теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І. Фесенко КНЛУ, нині святкує двадцяту річницю свого заснування.
Позірно просте формулювання загальної теми конференції розкрилося цілою палітрою можливостей дослідження концепту дому в сучасному літературознавстві. Запропоновані доповіді засвідчили плідність аналізу різноманітних аспектів дому в антропологічній, семіотичній, імагологічній, гендерній, герменевтичній, риторичній та інших, не менш цікавих, перспективах.
Цьогоріч захід об’єднав майже півтори сотні українських та зарубіжних учасників, засвідчивши значне розширення обріїв наукового співробітництва КНЛУ: до Києва завітали науковці з Білорусі, Вірменії, Ізраїлю, Іспанії, Кувейту, Литви, Польщі, США, Угорщини. Родзинкою конференції стала англомовна секція, присвячена концепції дому в контексті академічного середовища й університетського роману.
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИАктивну участь у заході взяли представники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Зацікавлення аудиторії викликали виступи Т. Свербілової і Л. Тарнашинської, виголошені на пленарних засіданнях. Доповіді торкалися актуальних проблем української літератури кінця ХХ і ХХІ ст., висвітлюючи особливості поняття дому у гібридному просторі прикордонних територій колишнього СРСР та меж приватного простору у тоталітарному суспільстві. Жваву дискусію викликав виступ Л. Демської–Будзуляк, яка досліджувала особливості приватного простору у соціокультурних практиках українського літературознавства 1910-20-х рр. на прикладі функціонування літературних салонів. Добре показали себе й аспіранти інституту О. Матвєєва, чия доповідь була присвячена образу України у щоденниковій прозі В. Винничека 1920-1950-х рр., та Я. Юхимук, яка дослідила функціональне завдання музичного екфрасису в романі Ю. Положія «Мері та її аеропорт».
Особливе значення конференція мала для нещодавно створеного Центру з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури. Науковці, яких згуртував ЦДЛФ, впершеІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИотримали можливість виступитиконсолідовано у межах секції «Виміри дому: містичне, фантастичне, оніричне» з доповідями, присвяченими творчості провідних майстрів фентезійної прози: Дж. Мартіна (О. Тихоимрова), Дж. Р. Р. Толкіна (В. Яремчук), Макса Фрая (Є. Канчура). Активне обговорення на секції викликали й виступи гостей з Кіровограда (О. Гольник) та Львова (М. Гірняк) у яких розглядалися містичні аспекти домашнього простору у творчості Г. Пагутяк. Значний інтерес аудиторії викликала також виголошена на пленарному засіданні доповідь керівника центру Т. Рязанцевої, присвячена функціонуванню описових технік у ранній прозі Дж. Р. Р. Толкіна. 
Важливим моментом конференції стала презентація збірника праць «Література французького Романтизму» проф. В. І. Фесенко. Ю. Павленко, яка готувала видання, відзначила, що у цій книзі наукову глибину поєднано з легкістю викладу, тож дослідження буде корисне не лише для фахових літературознавців, а й для всіх, хто цікавиться історією літератури.
На завершення слід відзначити прекрасну організацію заходу. Вимогливе, змістовне наукове спілкування поєднане зі щирою, гостинною атмосферою, робить цю щорічну конференцію кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І. Фесенко у КНЛУ однією з найцікавіших академічних подій в Україні.  
На фото:
1 - Президія пленарного засідання конференції 18.03.2016 (зліва направо): Викладач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ О.В. Узлова; завідувач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ, д. ф. н., проф. Н.О. Висоцька; Ст. викладач кафедри теорії та історії світової літератури ім. проф. В. І.Фесенко КНЛУ Б. І. Ніколаєв; завідувач кафедри культурології та українознавства ЗДМУ, д.ф.н., проф. О. Д. Турган; д.ф.н., проф. Л.Б. Тарнашинська, провідний науковий співробітник відділу літератури ХХ ст. Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка;

2- Т. Г. Свербілова доповідає на пленарному засіданні 18.03;
3 - Т.М. Рязанцева доповідає на пленарному засіданні 17.03.
Переглянути програму

Т. Р.

 

Центр з дослідження літератури фентезі
при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

запрошує взяти участь у роботі семінару

"ІНТЕРМЕДІАЛЬНІ ВИМІРИ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ",
який відбудеться 20 квітня 2016 року об 11.00
за адресою: м. КИЇВ, МУЗЕЙ М. ГРУШЕВСЬКОГО, ВУЛ. ПАНЬКІВСЬКА, 9.

Детальніше.детальніше

 

16-17 червня 2016 року відділ теорії літератури Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України
проводить Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум на тему:

«Словесне i зорове: візуальні медіації в літературі»

Детальніше.детальніше

 

Участь у збірнику наукових праць

ПУБЛІКАЦІЯ У НАУКОВОМУ ВІСНИКУ "ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ (ЛІТЕРАТУРОЗНАВТВО)"
Редакція «Наукового вісника Миколаївського національного університету імені
В. О. Сухомлинського» запрошує науковців до публікації власних наукових розробок, не
опублікованих раніше, у фаховому виданні «Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство)» (виходить 2 рази на рік).
Статті приймаються до 3 квітня включно 2016 року в квітневий номер збірника – № 1 (17), квітень 2016.

Детальніше.детальніше

 

Вельмишановні колеги!

Гуманітарний факультет Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка запрошує Вас взяти участь у 6-му випуску щорічного наукового філологічного часопису «Кременецькі компаративні студії» (ISSN 2311-262X).
Часопис індексується у міжнародних наукометричних базах Index Copernicus International(http://journals.indexcopernicus.com/++,p24782122,3.html), CiteFactor (Directory Indexing of International Research Journals), Research Bible (Open Access Indexing Database for Researchers and Publishers), InfoBase Index.
З повагою,
редколегія часопису «Кременецькі компаративні студії»
Детальніше.детальніше

 

Religious and Sacred Poetry: An International Quarterly of Religion, Culture and Education

Редакція „Religious and Sacred Poetry: An International Quarterly of Religion, Culture and Education” просить Авторів познайомитися з правилами кваліфікаційного і видавничого процесу (перед надсиланням матеріалів до Редакції). Переслати до Редакції сам текст не достатньо, щоб розпочати кваліфікаційну (видавничу) процедуру. Автор повинен подати (надіслати поштою) паперовий оригінал власноруч підписаного підтвердження (зі власноручним підписом). Просимо надсилати тексти згідно поданих нижче вимог (складових елементів наукового тексту).

Детальніше.детальніше

 

Підписка на „Історію української літератури” в 12 томах

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Видавництво „Наукова думка” та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України оголошують підписку на 12-томне видання „ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ”. На основі багаторічних досліджень літературознавців із залученням нових, раніш недоступних, джерел розкривається розгорнута панорама зародження і розвитку національної писемності від Х до початку ХХІ ст., від перших перекладних богослужбових книг і „Слова о полку Ігоревім” до прози Ю. Андруховича і поезій Ліни Костенко.
Перший том, який надійшов у продаж у січні 2014 року, присвячений літературі раннього та зрілого Середньовіччя, що хронологічно збігається з епохою Київської Русі, та літературі пізнього Середньовіччя і охоплює період з Х до першої половини ХVI ст.; від перших перекладів біблійних книг, житійної літератури, хронік до оригінальних проповідей київських митрополитів, повістей і збірників, позначених ренесансними віяннями.
Контактні тел.: (044) 235-53-09, 235-41-70.

Про співпрацю з Tempus IV

З 2011 року Інститут разом із 12 іншими вітчизняними та зарубіжними науково-освітніми установами, включаючи НаУКМА, бере участь у проекті Європейського Союзу Tempus IV „Розробка дієвої моделі Докторської школи для впровадження структурованих освітніх PHD програм в Україні та Грузії”.

Інтернет-видання „Літакцент”запрошує до співпраці детальніше

 

Новітні публікації

 

До вашої уваги пропонуємо новітні дослідження науковців Інституту. З іншими публікаціями співробітників можна ознайомитися на сторінці „Публікації". На сторінці „Бібліотека” також надається інформація про нові надходження, серед яких чимало новинок вітчизняного і світового літературного та літературознавчого життя.

Жулинський М. Слово на сторожі нації / Микола Жулинський. – Київ : «Український письменник», 2015. – 1012 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету).

Книга «Слово на сторожі нації» – це добірка влучних літературно-критичних робіт, есеїв та мемуарів, присвячених всім тим, хто свого часу доклав зусиль до українського націєтворення, хто стояв на сторожі слова і словом завойовував нові вершини й відстоював своє майбутнє своєї країни. детальніше

 

 

 

 

Дончик В. Любіть Україну, або Яку державу ми будуємо? / Віталій Дончик. – Київ : Бібліотека газети «Літературна Україна», 2015. – 128 с. – (Бібліотека газети «Літературна Україна». – 2015. – № 13).
Нова книжка відомого літературознавця Віталія Дончика починається скрушними (але ж якими здавна актуальними!) запитаннями: «Чи замислювалися ви над тим, чому в нашої мови так багато неприхильників? Мова Шевченка й Лесі Українки, Стефаника й Кобилянської, Коцюбинського, Тичини й Рильського, Маланюка й Осьмачки, Малишка й Стельмаха, Гончара й Григора Тютюнника – мова самобутньої літератури, в якій сотні славних імен, мова неперевершеної української пісні, в якій дихає вічність і якій немає ліку, мова милозвучна, багата, розмаїта, та хоч би яка, – вона нам рідна, і цим усе сказано. Чим вона завинила й перед ким?»
Саме на ці запитання дає відповідь у талановитій, чесній книжці знаний український інтелектуал, знавець літератури і взагалі, в усіх її вимірах, культури – Віталій Дончик. 

детальніше

Українська літературна критика ХХ століття : антологія у двох томах / наук. ред. В. Дончик ; [відповідальний ред. О. Бартко ; упорядники та автори приміток О.А. Бартко, О.І. Гожик, А.В. Матющенко]. – Т. 1 : літературні дискусії першої половини ХХ ст. – Київ : Наукова думка, 2015. – 718 с.
Пропонована антологія у двох томах дає досить конкретне й повне уявлення про літературний процес минулого століття в Україні. В основі видання – численні літературні дискусії, що відбувалися протягом усього ХХ ст., тут представлено творчість чи не всіх провідних критиків цього періоду. Видання ознайомлює читача з панорамою літературної боротьби впродовж віку: зародженням та формуванням нових естетичних поглядів, спадкоємністю визначальних ідей, зміною мистецьких генерацій. Багатий літературно-критичний матеріал відтворює внутрішню напругу не лише полемічних протистоянь у питомо художніх питаннях, а й засвідчує послідовні зусилля української літератури і критики в обороні своєї нації, її мови і культурної самобутності.

детальніше

 

Шевченків світ : науковий щорічник / Черкаський науковий центр шевченкознавчих досліджень, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Черкаська обласна державна адміністрація, Черкаська обласна рада, Осередок наукового товариства Шевченка в Черкасах. – 2015. – Вип. 8. – 156 с.

 

 

 

 

 

ЕНЦИКЛОПЕДІЇ, ДОВІДКОВІ ВИДАННЯ

 

Шевченківська енциклопедіяШевченківська енциклопедія : в 6 т. − Т. 1: А−В / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. − К., 2012. − 744 с. : [693] іл. + кольор. вклейка.

Шевченківська енциклопедія : в 6 т. − Т. 2: Г−З / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. − К., 2012. − 760 с. : [819] іл. + кольор. вклейка.

Шевченківська  енциклопедія  :  в  6  т.  —  Т.  3:  I–Л  /  НАН  України,  Ін-т  л-ри  ім.  Т.  Г.  Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — К., 2013. — 888 с. : [1176] іл. + кольор. вклейка.

 Шевченківська  енциклопедія  :  в  6  т.  —  Т.  4:  M–Па  /  НАН  України,  Ін-т  л-ри  ім.  Т.  Г.  Шевченка  ;  редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — К., 2013. — 808 с. : [953] іл. + кольор. вклейка.

 Шевченківська  енциклопедія  :  в  6  т.  —  Т.  5:  Пе–С  /  НАН  України,  Ін-т  л-ри  ім.  Т.  Г.  Шевченка  ;  редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — К., 2015. — 1040 с. : [904] іл. + кольор. вклейка.

 Шевченківська  енциклопедія  :  в  6  т.  —  Т.  6:  Т–Я  /  НАН  України,  Ін-т  л-ри  ім.  Т.  Г.  Шевченка  ;  редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — К., 2015. — 1120 с. : [802] іл. + кольор. вклейка.

 

 

 

наверх

 

Архів оголошеньдетальніше