17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика», який спільно провели Інститут літератури НАНУ, Український мовно-літературний факультет імені Г.Квітки-Основ‘яненка ХНПУ та Факультет української філології, культури і мистецтва КСУБГ. Організаторами семінару стали професор ХНПУ Ростислав Мельників, якому належить ідея створення цієї платформи для дослідників 1920–1930-х років, та співробітниця нашого Інституту, професор КСУБГ Сніжана Жигун.
На обговорення були винесені питання:
- Політичні дискусії і літературні: точки перетину.
- Метафори ідеології.
- Дискусія про пролетарську культуру в політиці та мистецтві.
- Політичні рухи й партії та українізація в дзеркалі літератури, образотворчого мистецтва, кіно, театру, музики тощо.
- Ідеалізм в матеріалістичні часи: автори і тексти.
Упровідне слово до обговорення виголосив директор Інституту літератури, академік Микола Жулинський, який оглянув важливі здобутки дослідників 1920х і наголосив на питаннях, що окреслюють горизонти сучасних студій цього періоду.
Під час семінару було виголошено сім доповідей як молодих, так і авторитетних дослідників. Олена Голота (Національний університет «Києво-Могилянська академія») у доповіді «Ідеологічний чинник у мандрівній літературі 1920х» відстежила соціальні настрої авторів репортажної літератури, проаналізувавши вияви уваги до національного і класового питання. Сніжана Жигун (Інститут літератури, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка) розглянула вплив політики українізації на дитячу літературу 1920-30-х, висвітливши ідеї єдності нації в часі і просторі, рівності націй, автохтонності пролетарської культури тощо. Юлія Карпець (Національний університет «Києво-Могилянська академія») запропонувала обговорити «Мікрофізику влади» в письмі Хвильового, вказавши на механізми втручання ідеології в інтимний простір персонажів М.Хвильового. Ростислав Мельників (Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди) звернув увагу присутніх на «національне питання» в літературних маніфестах і деклараціях 1920-х, що виразно проступає при обґрунтуванні засад «пролетарської літератури», яке має творитися лише в умовах життя нації і національною мовою. Олеся Омельчук (Інститут літератури) поділилася знайденими документами щодо партійної приналежності Михайля Семенка та думками, як виявлені нею обставини впливають на розуміння його біографії. Вадим Василенко (Інститут літератури) представив доповідь «1920-ті в дзеркалі 1940-х: літературно-критичні відображення», відстеживши взаємозв‘язок двох поколінь, продовження й оновлення літературної традиції і підсумувавши значення Українського ренесансу для еміграційної літератури. Остання доповідь належала Тетяні Соколовській (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), яка розглянула ідеологеми марксизму в повісті О.Свекли «Надломлені серцем», зокрема в образах «нових людей».
Важливі спостереження щодо ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х прозвучали також в обговоренні доповідей, у якому взяли участь такі науковці, як Костянтин Голобородько (Харків), Світлана Ленська (Полтава), Ольга Радчук, Олена Муслієнко, Галина Хоменко (Харків).
Планується, що наступний семінар пройде восени, і цей формат стане постійним майданчиком апробації досліджень літератури українського ренесансу 20-х рр. ХХ ст.
