20 квітня 2016 р. — «ІНТЕРМЕДІАЛЬНІ ВИМІРИ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ» ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМКИ: Теорія можливих світів — літературний вимір. Проблеми й методики візуалізації у літературі фентезі (екфрасис, гіпотипозис); література фентезі і візуальні мистецтва; література фентезі і музика (музичний екфрасис у фентезі, програмна музика на основі творів фентезі, саундтрекі до екранізацій тощо); театральний дискурс літератури фентезі. Детальніше: https://www.facebook.com/Центр-з-дослідження-літератури-фентезі-1020023134688336/
Семінар відбувся 20 квітня 2016 року об 11.00
за адресою: м. КИЇВ, МУЗЕЙ М. ГРУШЕВСЬКОГО, ВУЛ. ПАНЬКІВСЬКА, 9.
АНОТАЦІЇ ДОПОВІДЕЙ
Для перегляду презентацій доповідей, див. сторінку ЦДЛФ у Facebook:
https://www.facebook.com/Центр-з-дослідження-літератури-фентезі-1020023134688336/?ref=aymt_homepage_panel
(сторінка оновлюється)
Конструювання реальності: література та теорія можливих світів
Іваненко В. А. (Київ)
Теорія можливих світів розроблена філософами аналітичної школи та привнесена до літературних студій у ’70-ті рр. ХХ ст. адептами літературного структуралізму. На сьогоднішній день теорія застосовується для розуміння способів конструювання смислів будь-якої реальності, а також для перепрочитання таких літературних категорій як фікціональність, оповідність, референтність, жанр та сюжет.
Стилістико-поетологічні елементи жанру фентезі у нефентезійній прозі: роман М.Етвуд "Серце вмирає останнім"
Овчаренко Н. Ф. (Київ)
Доповідь присвячена функціональному навантаженню стилістико-поетологічних елементів жанру фентезі у нефентезійній прозі. Полем дослідження став роман відомої канадської письменниці М.Етвуд «Серце вмирає останнім».
Інтермедіальні аспекти фентезі: напрями дослідження
КАНЧУРА Є. О. (Любар)
Взаємодія слова та візуального образу є одним з актуальних питань сучасного літературознавства. Дослідження літератури фентезі з точки зору інтермедіальності зумовлене виключно мовною природою фентезійних світів та їхньої рецепції. Дискусії виникають навколо правомірності створення ілюстрацій (Дж. Р. Р. Толкін, В. Я. Пропп та ін.), кінематографічних/телевізійних та театральних втілень фентезійних творів. Специфічним для метажанру фентезі є питання картографії авторських світів та трансформація концепту мапи в творах останніх десятиліть (від А. Сапковського до Террі Претчетта). Окремої уваги в контексті інтермедіальності заслуговує явище графічного роману та ілюстрованих видань (Террі Претчетт, Ніл Геймен та ін.). Читацька рецепція творів фентезі представлена масштабним явищем "фанарту" (аматорських ілюстрацій) та рольового руху (як пластично-просторовою реалізацією читацького сприйняття літературного твору). Напрями дослідження метажанру фентезі в контексті інтермедіальності є важливим внеском у вивчення поля взаємодії художніх практик.
Крабатоллогія, або Магічне учеництво: практика екранізації О.Пройслера
Стороха Б. В. (Полтава)
Роман Отфріда Пройслера 1971 року можна вважати своєрідною протоісторією пізнішого циклу про Гаррі Поттера (становлення героя через «роки навчання»), отримав свого часу дві екранізації – 1977 та 2008 років, котрі різними способами (анімація / ігрове кіно) намагаються переказати історію, уміщену в період кінця 17 – початку 18 століть. Базований на лужицьких легендах, текст залучає елементи з містичної німецькомовної традиції (перш за все – з Є. Готтгельфа) та вибудовує (як літературний оригінал та екранні інтерпретації) дискурс боротьби Добра зі Злом, що трансформується в протистояння етико-владних проектів та ідеологій «реакціонізму» і «модерності», що в контексті політичних змін у ФРН на початку 70-х років 20 століття та періоду канцлерства Віллі Брандта мало особливе значення.
Літературні фентезійні джерела кінофентезі Рідлі Скотта "Легенда" (1985 р.)
Яремчук В. В. (Львів)
Кінофентезі «Легенда» створювався як оригінальний кінотекст з різними варіантами завершення сюжету, зважаючи на цільову аудиторію, і став одним з перших зразків цього жанру кінематографу. Сценарист Вільям Гьортсберг спирався на попередні анімовані й кіноверсії чарівних казок, а також класику літератури фентезі. Йдеться, зокрема, про «Принцесу й Гобліна» Дж. Макдоналда, «Володаря Перснів» Дж.Р.Р. Толкіна, тощо.
«Путівник місіс Бредшоу" Террі Пратчетта як мультимодальний твір
Тихомирова О. В. (Київ)
Сучасні фентезійні цикли виходять за межі класичного романного формату, дедалі ширше використовуючи мультимодальні компоненти. «Путівник місіс Бредшоу», що входить до циклу «Дискосвіт» Террі Прачтетта, органічно поєднує текст із зображеннями, використовуючи нехудожній жанр путівника і перетворюючись на артефакт, що належить до вигаданого світу.
Поетика інтермедіальності в малій прозі Анжея Сапковського
Бойчук А. Р. (Чернівці)
Досліджується інтермедіальний чинник малої прози Анджея Сапковського (1948), що виразно акцентує метажанрову матрицю сучасного героїчного фентезі. Відслідковуються інтермедіальні вкраплення літератури, музики, живопису, кулінарії, з’ясовується їхня функціональність у текстах «Шлях без повернення», «Бестіарій», «Щось закінчується, щось починається», «Котяча магія», «Жовта кімната». Коментуються імагологічні трансформації у префентезійних новелах «Золотий полудень» (Аліса з Країни Див) та «Музиканти» (Бременські музиканти).
Подвійна інспірація: музика і фентезі
Юхимук Я. В. (Київ)
Беручи за основу систему, розроблену музикознавцем С. Брун, автор простежує шлях створення музики до трилогії «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна й аналізує музичний екфразис у іншому його творі, «Сильмариліоні», який став джерелом натхнення для аматорських музичних творів.
Візуально-пластичний екфрасис як портал-кордон між двома світами у творчості О.С.Гріна
Свербілова Т. Г. (Київ)
Розглядається типова для портального фентезі ситуація порогу між двома світами у прозі російського письменника Олександра Гріна (твори 1906-1932 рр.), а саме — портал-екфразис, візуальний та пластичний. Робиться спроба класифікації топоекфразисів у залежності від онімізації світу незвичайного, що знаходить відображення на мапі Грінландії. Аналізується як скульптурний, так і малярський екфрасис. Як варіант портального фентезі розглядається прохід крізь картину на матеріалі оповідання «Фанданго».
Екфрасис у прозі Дж.Р.Р.Толіна - версії і функції
Рязанцева Т. М. (Київ)
У доповіді розглянуто екфрасиси у прозі Дж. Р. Р. Толкина, класифіковані за об’єктом, обсягом, формою та функціями, які вони виконують у текстах. На думку доповідача, екфрасис у толкінівських творах не можна розглядати як декоративний прийом: він є важливим прагматичним засобом, одним з ключових інструментів, за допомогою яких британський автор розбудовує й візуалізує власний світ, формує та скеровує різноманітні оповіді про нього.
РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ:
- доповідь до 15 хв.
