6 липня, у Національному музеї літератури України відбулася презентація українсько-грузинської збірки поезій “Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!”, над підготовкою якої з великою любов’ю та наполегливістю, у складних умовах працювали українські та грузинські поети, перекладачі, науковці, а також відома харківська художниця Дар’я Хрисанфова. Грузинське видавництво Сулакаурі (директорка Тіна Мамулашвілі, редакторка Русудан Горгадзе) власним коштом надрукувало наклад збірки.
Упорядники цієї “захалявної книжечки” дуже раді, що на сьогодні вона активно передається волонтерськими організаціями та Центром морально-психологічного забезпечення Командування Об’єднаних сил ЗСУ українським і грузинським бійцям.
Про значення поетичного слова як потужного чинника, що підтримує бойовий дух наших військових і засвідчує продуктивність культурних стосунків між нашими народами, йшлося у виступах і грузинських, і українських учасників проєкту. Презентація, до якої долучилося майже сто учасників, відбувалася у змішаному форматі: хтось із гостей приєднався онлайн, хтось завітав до затишної бібліотеки Національного музею літератури України. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України висловлює подяку директорці музею, заслуженому працівнику культури - Галині Олексіївні Сороці за те, що разом зі своїми колегами стала співорганізатором цього нашого заходу. Відкриваючи презентацію, Галина Олексіївна розповіла про те, що у стінах їхнього музею неодноразово виступав колектив Маріупольського театру, який згадується у поетичній збірці. Директор Інституту літератури, академік НАН України Микола Григорович Жулинський відзначив, що згадувана збірка має велике духовне і символічне значення. Ця книжка потрібна і тим, “хто сьогодні воює зброєю, і хто воює словом”. Він наголосив на тому, що “серця українських і грузинських поетів б’ються в одному ритмі”. Модераторка презентації, авторка ідеї проєкту проф. Наталія Торкут навела доволі розлогий і вельми показовий перелік фактів, які засвідчують потужність взаємодопомоги українців і грузинів у їхній боротьбі зі спільним ворогом – російською федерацією, агресором, який анексує території інших держав, скидає бомби на мирні міста і веде геноцидні війни.
Виступи грузинських науковців-учасників проєкту проф.Тінатін Маргалітадзе, проф. Манани Гелашвілі, проф. Хатуни Берідзе, доктора філології Іване Мчеладзе, докторки філології Ніно Наскдашвілі, які до речі активно долучилися і до художнього перекладу, а також просякнуті щирим вболіванням за перемогу України у цій війні промови видавчині Тіни Мамулашвілі, проректорки Батумського державного університету імені Шота Руставелі професорки Марина Гіоргадзе, поета і релігфєзнавця проф. Гіоргі Лобжанідзе продемонстрували те, наскільки міцний духовний зв’язок між нашими націями і якою потужною силою може бути народна дипломатія! Хочу зауважити, що у роботі над поетичною збіркою узяли участь такі грузинські освітні установи, як Центр Українських студій Тбіліськогодержавного університету імені Іване Джавахішвілі, Державний університет Іллі, Батумський державний університет імені Шоти Руставелі. Український склад проєктної групи представлений відділом зарубіжної україністики Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України ( д.філол. н., завідувачка відділу Світлана Лущій, к.філол.н., науковий співробітник Юрій Черняк), а також науковцями Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара ( к.філол.н., доцентка Ірина Безродних), Київського педагогічного університету імені Бориса Грінченка (д.філол.н., доцентка Юлія Вишницька), Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (д.філол.н., професорка Лада Коломієць). Активну роль у підготовці збірки брала к. філол. н., вчений секретар Інституту Олена Поліщук, завдяки якій проєкт органічно вписався у наукову тему Інституту літератури “Українське суспільство в умовах війни, повоєнної трансформації та європейської інтеграції”.
Наукові керівники проєкту - д. філол. н., професорка, директорка Центру лексикографії та мовних технологій (Державний університет Іліа, Тбілісі, Грузія) та д. філол. н., професорка, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і слов’янських літератур Наталія Торкут (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України).
У підготовці збірки поезій «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!» також брали активну участь співробітники Інституту літератури: к. філол. н., вчений секретар Інституту Олена Поліщук, к. філол. н., доц., науковий співробітник відділу зарубіжної україністики Юрій Черняк та ін. Окрему подяку за упорядкування збірки, велику перекладацьку та організаційну роботу хочеться висловити Ірині Безродних - к. філол. н., доцентці кафедри англійської філології Дніпровського університету імені Олеся Гончара.
До перекладу поетичних творів долучилися такі відомі перекладачі, як Рауль Чілачава, Ніно Наскідашвілі, Манана Гелашвілі, Хатуна Берідзе, Іване Мчеладзе, Лада Коломієць, Сергій Лазо та ін.
Своїми враженнями про збірку поділилася д. філол. н, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Людмила Василівна Грицик, яка на сьогодні є одним із провідних дослідників грузинської літератури, авторка багатьох українсько-грузинських перекладів. Юрій Іванович Ковалів - д. філол. н, проф. Київського національного університету імені Тараса Шевченка, поет, чиїм життєствердним віршем завершується збірка “Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!”, згадав про свого поетичного побратима і воїна-захисника Бориса Гуменюка, зачитавши його вірш “Заповіт”.
Юлії Василівна Вишницька - д. філол. н., доцентка кафедри світової літератури факультету української філології, культури і мистецтва Київського університету імені Бориса Грінченка, авторка передмови, розповіла про те, як волонтерські організації розповсюджують книжку серед бійців на фронтах і в госпіталях.
Загалом відгуки в пресі, розміщені на сайті Інституту, дадуть різнобічну інформацію про цей науково-мистецький захід.
Поетична збірка “Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!” стала органічним продовженням потужної традиції українсько-грузинського культурного співробітництва, до якого в різні роки долучалися та/чи продовжують долучатися такі непересічні вчені, як академік Отар Баканідзе, проф. Олександр Мушкудіані, проф. Рауль Чілачава, проф. Людмила Грицик, проф. Людмила Тарнашинська, проф. Нана Гапріндашвілі, проф. АнатолійТкаченко та ін.
Українсько-грузинська збірка стане справжнім літописом однієї з найстрашніших воєн ХХI ст. Літописом, який зафіксував трагічні сторінки української історії. Це книга пам’яті про полеглих та травмованих українців.
Світлана Лущій, Юрій Черняк
