Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя разом із Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою організували й провели ІІІ Кошелівецькі читання «Постать Івана Кошелівця в контексті ХХ-ХХІ століть».
Ректор Гоголівського вишу, кандидат історичних наук, доцент Олександр Самойленко, вітаючи учасників із Ніжина, Києва, Кременця та Львова, назвав цю подію загальнонаціональною. Йдеться про вшанування пам’яті великого українця, котрий у нелегких екзильних умовах упродовж багатьох років самовіддано працював на теренах утвердження інтелектуальної України у світовому духовому просторі.
Директор Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України Микола Жулинський безпосередньо спілкувався з Іваном Кошелівцем і його дружиною, поеткою й мисткинею, лавреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка Еммою Андієвською і збагачувався їхніми творчими здобутками. Про це була його розповідь.
Іван Кошелівець безпосередньо вплинув на творчу долю докторки філологічних наук, професорки, головної наукової співробітниці Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка, керівниці Наукового Центру дослідження проблематики шістдесятництва Людмили Тарнашинської. Вона вважає його українцем з «європейським обличчям», котрий відігравав помітну роль у контексті Українського Вільного Університету. Фахівчиня Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Дарія Бобрик дослідила творчість ще одного відомого випускника Гоголівського вишу Євгена Гуцала в рецепції Івана Кошелівця.
Наші знання про видавничу діяльність Івана Кошелівця доповнили наукові співробітники Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. Кандидат філологічних наук Вадим Василенко довів важливу роль у літературному процесі 1940-х років часописів «Арка» і «Сучасник». А доктор філософії Сергій Козак окреслив головні теми німецьких «Українських вістей».
Творчий конфлікт у журналі «Сучасність» виявив тверду наукову і громадянську позицію Івана Кошелівця. Так вважає кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник ДУ «Інститут Івана Франка НАН України» Ігор Котик. Конфлікти і тандеми певною мірою сприяли розвою української літератури за межами етнічної, тоді совєтської України. Творчий тандем Івана Кошелівця та Емми Андієвської у спадку Петра Сороки висвітлив кандидат філологічних наук, доцент катедри української мови та літератури та методик їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка Олег Василишин – випускник Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя.
Як і під час ІІ Кошелівецьких читань, що відбулися шість років тому, кандидатка філологічних наук, доцентка катедри світової літератури Київського університету імені Бориса Грінченка Галина Шовкопляс представила простір жіночої драматургії в літературі української діаспори. Цього разу вона засвідчила розвиток українського жіночого руху в драматичній поемі Віри Вовк «Вінок Троїстий».
3 професори і 5 кандидатів наук упродовж двох годин розповідали про життєвий і творчий шлях Івана Максимовича Ярешка, який змінив прізвище на ІВАН КОШЕЛІВЕЦЬ. Визначний історик і теоретик літератури, критик, есеїст, перекладач, організатор літературних сил народився 23 листопада 1907 pоку в селі Велика Кошелівка Ніжинського повіту на Чернігівщині. 1930 pоку закінчив Ніжинський інститут народної освіти, учителював, а І940 року став аспірантом академічного Інституту літератури в Києві, де працював над дисертацією під керівництвом О. Білецького. У середині 40-х років починається нова, еміґраційна частина біографії Івана Максимовича. Він помер 5 лютого 1999 року у Мюнхені, де й похований.
Доповіді виявилися актуальними в часи, коли Україна на двох фронтах – військовому і культурному – бореться проти повернення до совєтських міфологем і утверджує європейські цінності.
Надія Онищенко
