Українська
18 травня Ігор Павлюк взяв участь у Міжнародному фестивалі
23 травня 2024 року за ініціативи бібліотеки Університету
Другий рік поспіль Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
  • Публічна лекція проф. Сібілле Баумбах на тему: “Rapt in secret studies”: Shakespeare and the Theatre of Fascination
    Публічна
    8 червня 2024 року
  • 25-річчя Українського земляцтва «Водограй» у місті Сілламяе (Естонія)
    25-річчя
    У рамках
  • Монографія Тамари Гундорової про Лесю Українку вийшла друком у польському видавництві
    Монографія
    Монографія докторки
  • Ігор Павлюк на Міжнародному фестивалі «Writing poetry under fire»
    Ігор Павлюк на
    18 травня Ігор
  • Збірка поезій Миколи Сулими
    Збірка поезій
    23 травня 2024 року
  • Міжнародний конкурс Шевченківських читань «Свобода»
    Міжнародний
    Другий рік поспіль
  • Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»
    Науковий
    17 квітня відбувся
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
 

Наші видання

cover1.jpg

Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»

Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в умовах повномасштабної російсько-української війни. Традиційно Національний меморіальний комплекс  Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності спільно з низкою наукових установ провели 20-21 листопада ц. р. міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії», приурочений цього разу 10-й річниці від початку Євромайдану/Революції Гідності.  Фокус-темою 2023 р. стало таке формулювання: «Майдан, війна, свобода в контексті суспільно-політичних трансформацій в Україні та світі».

Десятки доповідачів (відомих науковців, музейників, громадських діячів) із багатьох куточків України та з-за кордону взяли участь у роботі таких панельних дискусій, як «Майдани та російсько-українська війна: між безпекою й демократією», «Майдани та російсько-українська війна: небезпека непокараного зла», «Україна після війни: поступ до Європи», «Майдани та російсько-українська війна: документування травматичних подій», «Рефлексія Майдану та війни: его-документи, щоденники, плакати, мистецькі твори», «Документування протестів та збройних конфліктів засобами масмедій». На завершення форуму відбувся круглий стіл «Майдан та війна в музейних експозиціях: нові підходи й наративи».

 Учасники форуму могли також взяти участь в екскурсії виставкою «Майдан: народження мрії. Перший бій».

В роботі однієї з панельних дискусій («Рефлексія Майдану та війни: его-документи, щоденники, плакати, мистецькі твори») взяла участь також наша колега – доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Людмила Тарнашинська з доповіддю «Мовою асоціацій та паралелей: повномасштабна російсько-українська війна крізь призму «України в огні» Олександра Довженка». Вона наголосила на тому, що історія, на жаль, має здатність повторюватися, про що переконливо свідчать Довженкові щоденникові записи 1940-х рр. у порівнянні з інформаційними повідомленнями  2022-2023 рр. Такі  асоціативні хроніки великої війни,  даючи розуміння джерел матриці рашизму, ілюструють незаперечну істину: те, про що говорять політологи, експерти, журналісти, часто можна зобразити мистецьким словом. Ідеться про велику трагедію українського народу, якому, за словами поета-шістдесятника М. Вінграновського «Двадцять столітечок сниться/Світ без війни…», що періодично повторюється в нашій історії в різних форматах – від Розстріляного Відродження й голодомору, Другої світової війни до нинішньої нібито «спецоперації» росіян по фізичному винищенню українців. Історико-літературні паралелі, рефлексії та асоціації, викликані порівнянням щоденникових записів О. Довженка періоду другої світової війни  та реалій сьогоденної боротьби українського народу проти путінського режиму, дають багатий матеріал для роздумів щодо джерел російського нацизму й геноциду в Україні, якій випало пройти трагічний шлях до самої себе у «добросусідстві» з імперією світового зла, для якої брехливі маніпуляції суспільною думкою, шантаж, мародерство, неприборканий терор й утвердження «руського міра» на кістках поневолених народів стали засобом примарної «величі», купленої ціною масштабних жертв і ріками пролитої крові.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ