27 травня цього року в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасна україністика: проблеми мови, літератури й культури», присвячена 25-ій річниці незалежності України.
До участі було запрошено понад 140 учасників із різних регіонів України — Київ, Львів, Івано-Франківськ, Херсон, Суми, Сімферополь та ін.
У вітальному слові ректор університету Ярослав Кічук наголосив на потребі заходів на підтримку розвитку української мови в краї. Академік НАН України, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський передав вітання з нагоди конференції та доповідь «“Ми мусимо навчитися чути себе українцями…”: Іван Франко і проблема культурної ідентичності в історичному та сучасному вимірах», присвячену 160-річчю від дня народження та 100-річчю від дня смерті Івана Франка. Було також озвучено доповіді академіка АН ВШ України Григорія Клочека про «потік свідомості» як джерело художньої енергетичності лірики Тараса Шевченка (на матеріалі аналізу поезії «Хіба самому написать…»), Сидора Кіраля про творчі здобутки та долю Галини Гордасевич, Володимир Панченко надіслав дослідження творчої історії поеми Миколи Бажана «Дебора».
Активну участь у конференції взяли співробітники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, співпраця якого з ІДГУ охоплює чверть століття і розпочалася завдяки Вікторові Дудкові, Сергієві Гальченку, Миколі Кодаку та ін.
Під час конференції Дмитро Єсипенко виступив із доповіддю про участь Бориса Грінченка в історії спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку, залучивши візуальні матеріали, Юлія Григорчук за допомогою відеоряду окреслила ключові моменти життя і творчості Віри Вовк, присвятивши доповідь 90-літтю письменниці, Ольга Матвєєва представила концепцію «відродження нації» в «Щоденнику» (1911–1951) Володимира Винниченка, Галина Карпінчук відзначила участь Михайла Новицького у вивченні спогадів сучасників Тараса Шевченка. Було проведено і зустріч із студентами університету та презентацію наукових видань співробітників інституту.
Науковий погляд ІДГУ представили Галина Райбедюк із доповіддю «Україноцентризм життєтворчості Володимира Підпалого», Людмила Рева-Лєвшакова проаналізувала наративні концепти творчості Валер’яна Підмогильного, Тетяна Шевчук розкрила образ Грузії у творчості Василя Наріжного. Увагу слухачів привернула доповідь декана факультету української філології та соціальних наук Ліани Чорної («Роль мітів у формуванні української національної ідентичності»), екскурс у історію краю провів Віктор Дроздов, ознайомивши із основними матеріалами ізмаїльської преси щодо проголошення незалежності України (серпень – грудень 1991 р.).
ІДГУ сьогодні — потужний науковий центр. Одним із наукових здобутків університету є проект «Опис і картографування межиріччя Дністра і Дунаю — нової європейської моделі безконфліктної взаємодії різносистемних мов і діалектів», у межах якого передбачено дослідити сучасний стан і розвиток мов і діалектів південної частини Одеської області (до уваги взята вся мовна картина регіону, а саме: українська, російська, болгарська, румунська, гагаузька мови). Проект отримав державне фінансування на 2016–2018 рр. і виконується спільно з Інститутом української мови НАН України. Під час конференції звітували вже й про перші результати (розроблено анкету запитань, розпочато збір матеріалу). Цій темі були присвячені доповіді Андрія Колесника, Ірини Циганок, Марини Делюсто.
Подбали організатори і про широке висвітлення конференції в регіоні. Зокрема, до популяризації українського слова долучилося місцеве телебачення, яке завітало в університет. Добре враження справляє той факт, що з ІДГУ співпрацює мерія і тим самим, підтримує авторитет гуманітаристики.
Загалом захід зібрав і викладачів університету, і випускників, і студентів. Відчувається, що заклад — місце зустрічі близьких по духу людей. Осередок україністики активно розвивають фахівці, віддані своїй справі і державі, але для того, щоб українське слово було чути на вулицях міста цього не достатньо. Патріотам потрібна як державна, так і громадська підтримка (регіон потребує української книжки, працевлаштування випускників, частіших візитів держслужбовців та культурних діячів).
Доповнила конференцію постійна виставка наукових праць співробітників університету, а також спеціально змонтована експозиція ляльок-мотанок місцевої майстрині.
Учасники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка змогли ще й оглянути історичну частину міста — пам’ятник Тарасові Шевченку, Свято-Покровський храм, мечеть, збудовану за зразком середньовічної османської архітектури, й узбережжя Дунаю, пейзажі якого — знахідка для досвідченого кінооператора та фотографа.
І, безперечно, якщо ви зустрінете співрозмовника, який знає 100–120 поезій напам’ять, то знайте, що він — випускник Ізмаїльського ІДГУ і навчався у Галини Райбедюк!
