Збірник присвячено пам’яті відомого українського американіста, доктора філологічних наук, професора, провідного наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Тамари Наумівни Денисової. Випуск укладено на основі матеріалів симпозіуму, присвяченого творчості Генрі Джеймса, що відбувся в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України у грудні 2014 р.
Книжку відкриває блок «In memoriam Тамари Наумівни Денисової». Тут подано вступне слово Т. Денисової «Щось на кшталт професійної сповіді» до її збірника «Про літературу США: вибрані статті українського американіста часів Незалежності» (К., 2014), спогади Наталі Жлуктенко про свою померлу колегу, а також бібліографічний покажчик праць Т. Денисової (укладачі – Тетяна Стальна, Наталя Кікоть).
Блок «Українська джеймсіана: причинки до теми» містить нотатки Т. Денисової до її незавершеної статті «Проза Генрі Джеймса та його «Філософія творчості» в континуумі літератури США». У вступному слові редколегія зазначає, що ці записи «варті оприлюднення, бо в них віднаходимо ту «легкість дихання» науковця, ту вищого ґатунку аналітику, яку так поціновував Джеймс. Ймовірно, що Тамара Наумівна, працюючи над статтею, інакше б розставила акценти, але і в цих чернетках стільки плідних зауваг, спостережень, перспектив подальших досліджень, що, віримо, вони придадуться українським американістам» (с. 7). Тут-таки подано статтю Марти Коваль «Модифікації традиції реалізму в літературі США зламу ХХ – ХХІ століть: відлуння джеймсівських ідей», компаративну розвідку Тетяни Потницевої «Г. Джеймс. «Дейзі Міллер»: американський варіант «Смерті у Венеції», статті Олександра Гона про традицію Г. Джеймса у творчості Е. Паунда, Оксани Узлової про роман Девіда Лоджа «Автора, автора» в контексті сучасної джеймсіани, Сергія Сушка про відображення принципів прози Г. Джеймса в американській постмодерній літературі (текст подано англійською мовою). Юлія Павленко досліджує місце та роль листів у новелі «Зв’язка листів» і повісті «Листи Асперна». Оксана Старшова розглядає роль Нью-Йорка як сюжетного компонента у двох творах Г. Джеймса «Площа Вашингтона» й «Милий закуток». Тетяна Свербілова висвітлює форми втілення ненадійного наратора в кіноверсіях повісті Г. Джеймса «Поворот гвинта». Анна Гайдаш робить спробу визначення феномену кіноадаптації як засобу співавторства. На прикладі екранізації роману Г. Джеймса «Жіночий портрет» досліджено трансгресію коду тілесного у взаємодії з топосом неволі. Анастасія Стеценко зіставляє повісті Г. Джеймса «Поворот гвинта» з оперою Бенджаміна Бріттена, висвітлює поетикальні збіги між творами різних мистецтв, внутрішню організацію згаданої опери, що надає змогу простежити відповідні засоби музичної виразності. Тетяна Михед аналізує Передмови Г. Джеймса до т.зв. «Нью-Йоркського видання» його творів, що замислювались митцем як цілісна естетично-критична рефлексія; у ній письменник з’ясовує універсальні засади художньої творчості, зокрема теорії романного жанру, а також окреслює ті принципи, на яких мали ґрунтуватися професійний критичний аналіз і читацька рецепція. Книжку завершує міні-антологія – уривки з Передмов Г. Джеймса до згаданого зібрання творів 1907 – 1909 рр. в українських перекладах (фрагменти для цієї публікації дібрала Т. Денисова).
Збірник видано за сприяння та фінансової підтримки Українського Фулбрайтівського кола, Програми імені Фулбрайта в Україні та Інституту міжнародної освіти.
О. Б.
