Центр постколоніально-посттоталітарних студій Вроцлавського університету у співпраці з Інститутом слов'янської філології, Інституту журналістики та суспільної комунікації провели 1-2 червня ц.р. на філологічному факультеті Вроцлавського університету міжнародну наукову конференцію на тему: «Від „ЗАПИСУ” до запису історії. Культура поза цензурою в Центрально-Східній Європі в 1977-1991 рр.».Оргкомітет конференції, до складу якого входили проф. звичайний, доктор ґаб. Богуслав Бакула, доктор ґаб., проф. Вроцлавського університету Аґнєшка Матусяк, доктор ґаб. Еліжбєта Тишковска-Каспшак, доктор Роман Врублєвскі, доктор Дорота Жиґадло-Чопнік, керувався наміром зосередити увагу учасників на широкій проблематиці дисидентського минулого країн Центрально-Східної Європи.
Відкрив конференцію у залі Вроцлавського університету і привітав учасників його ректор професор, доктор ґаб. Адам Язерські, декан філологічного факультету доктор ґаб. професор Марцін Ценські, керівник організаційного комітету доктор ґаб., професор Аґнєшка Матусяк та ін.
Цікавими були пленарні доповіді доктора Яна Олашека (Варшава) «Історія самвидаву – спроба синтезу», доктора ґаб. проф. Ізабели Ковальскої-Пажд (Щецін) «Радянська культура неофіційна (1946-1985). Пролегомена», проф., доктора ґаб. Марії Баторової (Братислава), доктора Ноемі Кертеж (Мішкольц, Угорщина) «Видавничі стратегії угорських письменників в роках вісімдесятих», доктора ґаб., проф., провідного наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Людмили Тарнашинської «Формат активності: моделі присутності шістдесятників у постколоніальному соціокультурному просторі України» (Київ).
На сесії «Журнали, видавничі ініціативи» до слова були запрошені доктор Алена Прібанова (Прага) з доповіддю «Чеські самвидавні часописи на літературні й культурні теми в роках 70-80 ХХ ст.»; доктор ґаб. проф. Лібор Мартінек (Вроцлав) – «Самвидавні видання у Північній Моравії»; проф., доктор ґаб. Мечислав Домбровські (Варшава) – «Зошити літературні»: номер перший (і кілька наступних). Проект лектури»; проф., доктор ґаб. Сергій Ковальов (Люблін) – «Нова європеїзація – записки-самвидав «Література» Товариства Молодих Літераторів «Тутешні»; магістр Йозеф Среньовскі (Лодзь) – «Публічність читання ІІ обігу – проблема масштабу».
Післяобідня частина конференції (сесія «Рецепція і межі самвидаву») відбувалася того дня у Замку на воді у Войновіцах: науковців приймали в Колегіумі Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранські. З-поміж доповідей вирізнялися такі, як «Незалежні артисти у фільмах Андрія Загданського» доктора ґаб. Ельжбети Тушковської-Каспжак (Вроцлав); «Декомпонування інсцинованого проекту в українському національному театрі Олександра Духновича у пресі як вияв незалежної культури» доктора Мирона Пукана (Жешув); «Хисткі межі самвидаву (казус – видавництво Вахазар)» – проф., доктора ґаб. Андрея Базилевського (Москва); «Класика у другому обігу: випадок Стефана Жеромського» доктора габ. Єржи Кандзьора (Познань); «Позиція цензора. Про певний аспект творчості братів Стругацьких» доктора ґаб. Анджея Полака (Сосновіце).
Увечері відбулася відкрита панельна дискусія на тему «Роль в історії – сучасне значення. Політична та етична спадщина демократичної опозиції в 60-80 рр. ХХ ст. в сучасній Центрально-Східній Європі», під час якої дослідники та учасники тих подій розгорнули ретроспективу тих подій, обговорили стан дослідження цієї проблематики тощо. Участь у цьому Круглому столі узяли Петрушка Шустрова, Петр Поспішл, Анджей Ягодзінські, проф., доктор ґаб. Ян Вашкієвич, проф., доктор ґаб. Анджей Малкієвич, доктор ґаб. Конрад Татаровскі, проф. Ян Анджей Домбровські, Юліан Голак, а також інші учасники конференції та гості.
2 червня робота конференції тривала у приміщенні Центру постколоніально-посттоталітарних студій Інституту слов'янської філології Вроцлавського університету. Працювали сесії «Постаті та ситуації» та «Література: шкіци і портрети». Свої доповіді виголосили доктор Моніка Сідор (Люблін) – «Незалежність і правда. Категорії письменницької свободи згідно Олександра Солженіцина»; доктор Сольвейга Даугірдайте (Вільнюс) – «Участь у заохоченні: редакційна діяльність/намагання в радянському Вільнюсі», доктор Імельда Ведріскайте-Фрукаш (Вільнюс) – «Магія віри – проза, драматургія і повсякденна позиція Альгірдаса Ландсбергіса», доктор ґаб. Лайош Палхалві (Будапешт) – «Антиполітична есеїстика Джозефа Конрада», доктор Дорота Вєлек (Краків) – «Інтелектуальні переслідування» – автобіографічні повідомлення чеських дисидентів» та ін.
Велике зацікавлення викликали також доповіді доктора ґаб., професора Ярослава Поліщука «Палімпсест Василя Стуса: на зламі епох і текстових стратегій» та доктора Оксани Пухонської «Голос «після», або Всесвіт «за колючим дротом» в осмисленні Мирослава Мариновича», котрі також представляли Україну.
