«Дні Науки» цього року відбулися в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка в неділю 13 травня. За вікном йшла злива та був сильний вітер, але ця погода тільки додавала затишності, бо всередині було тепло.
«Інститут літератури долучився до Днів науки у 2015 році. Наші виступи проходили в різних установах, на цей раз ми також провели їх у стінах свого Інституту», — зазначила одна з лекторок та координатор заходу Тетяна Михайлова.
Навпроти входу вже відбувалися майстер-класи. На одному зі столів лежав плакат. На ньому було намальовано багато різнокольорових книжок та тільки потім стало зрозуміло, що це гра. Кидаєш кубик, отримуєш запитання та таким чином дізнаєшся цікавий факт з літератури.
«Сьогодні ми хотіли показати, яке альтернативне вивчення книжок, авторів та їхніх біографій можуть мати діти. Їм потрібен візуальний контент. Цікавіше подавати цю інформацію у вигляді комп’ютерних ігор, квестів та вікторин», — ділилися своїми роздумами організатори гри «Літературна пригода» Катерина Годік та Ірина Скакун.
Поруч — к.філ. н. Ольга Блик розповідала усім охочим тисячу історій про українських письменників.
Третій поверх. Зал засідань. На дверях висить напис: «Дні Науки (Весна)». Залишилось 15 хвилин до початку лекцій. На столі бачу пір’я, чорнила та печатки. У той час Галина Карпінчук — кандидат філологічних наук з Інституту літератури, проводила свій майстер-клас «Летючий лист» та навчала всіх охочих, як написати лист уставом, напівуставом, скорописом або курсивом. Всі ніби опинилися у 17-ому сторіччі та охайно вимальовували кожну літеру у своєму власному листі.
На іншому кінці столу — карткова вікторина за матеріалами біографій українських письменників, яку проводила д. філол. н. Сніжана Жигун.
Вже 13:00. Розпочинаються лекції. Першим доповідачем була доктор філологічних наук Тетяна Рязанцева з темою «Наука і література — разом крізь віки».
«Наука і література — це дві сфери досягнення систематизації людського досвіду, що взаємозбагачуються та перетинаються між собою. Як ми можемо побачити взаємодію науки і літератури? Це дуже просто. Якщо ми нічого не знаємо про науку, ми дізнаємося про неї з літератури», — говорить вона.
Під час лекції можна було почути про письменників-науковців та літераторів, які надихалися науковими ідеями, таких як Тит Лукрецій Кар, Чарльз Доджсон та Герберт Веллс, і аж до сучасних: Стівен Ґокінг та Олівер Сакс. Науковці були не тільки письменниками, але й героями художніх творів. Скажімо, Мерлін та Фауст — перші образи науковців у літературі, адже в Середні віки не розрізняли магію і науку.
Від літератури — до кіно. Про «кінематографічні засоби художнього впливу та їхні літературні аналоги» розповів кандидат філологічних наук Олександр Брайко.
«В основі монтажу лежить конфлікт між кадрами»,— говорить він. За допомогою асоціативних зв’язків всіх предметів у кадрі і будується той самий сенс, який режисер планує передати глядачеві. Це явище у кіно називається пластичним аналізом. Всі прийоми монтажу, які описував Олександр, він продемонстрував на прикладах втілення їх у фільмах.
Час плинув так швидко, що не можливо було слідкувати за розкладом.
«Лектори так захоплюються під час виступу і так захоплюють слухачів, що переривати їх — це злочин», — говорить організатор.
Але не тільки зі сфери літератури та кінематографу глядачам вдалося розширити свої знання. Лекцію «Сир, вино та гриби» провів кандидат біологічних наук Галєб Аль-Маалі. З назви лекції спочатку не зрозуміло, про що конкретно піде мова та чому саме ці продукти обрав Галєб. З його промови можна було дізнатись, яку мікрофлору мають різні види сирів, які бактерії там розвиваються та чому це потрібно для їхнього зберігання. Поява першого сира з пліснявою, білого хліба та соєвого соусу — кожен продукт має свою історію.
Опісля Поліна Скворцова прочитала лекцію "Трансгендерність чи транссексуальність? Звідки беруться ці явища та в чому між ними різниця", що викликала жвавий інтерес слухачів.
У свою чергу Олександр Михед — куратор митецького проекту «Метамісто: Схід» виступив з лекцією «Класична українська поезія як засіб урбаністичних трансформацій». Олександр розповів, як він зі своєю командою вдосконалює міста Луганської та Донецької областей. Також результатом цього проекту є книга «Трансформація українського Сходу», яку Олександр продемонстрував під час лекції. За допомогою цього проекту їм вдалося показати ідентичність українських міст.
І на завершення Тетяна Михайлова — кандидат філологічних наук виступила з лекцією «Музика та живопис у творчості Василя Стуса».
«Моя дисертація — по творчості В. Стуса. І в цьому році Стусу виповнилося б 80 років», — говорить вона.
За словами Тетяни, Стуса не можна класифікувати як «візуального» або «аудіального» поета. Він користувався двома цими методами, щоб надати образності та яскравості своїм творам.
«Дні Науки» дають змогу всім бажаючим подивитися за лаштунки різних наук та зрозуміти, що вивчати їх дуже цікаво. Метою заходу є популяризація науки, і з кожним роком ця подія стає все масштабнішою. За словами організаторів, «цього року лекцій на культурологічну та літературну тематику було вдвічі більше, ніж минулого».
Нагадаємо, 19 травня у парку Шевченка відбудуться «Медичні пікніки». Чи дійсно бути вейпером це так безпечно, як про це розповідають? Де межа між здоровим способом життя та фанатизмом? Яким повинен бути правильний медичний огляд? Про все це та більше з 12:00 до 17:00 будуть розповідати на лекціях. Також можна буде взяти участь в майстер-класах, іграх та вікторинах.
Олександра Базалук
Фото: О.Базалук, С.Мазуренко, Т.Михайлова
