Потреба впровадження реформ в українській науці назрівала упродовж останніх кількох десятиліть. Нині уповноважені представники усіх напрямів науки об’єднуються у комітети та ініціативні групи задля оптимізації цього процесу. Вже вироблені вимоги для оцінювання ефективності дослідників та розробляється нормативна база, яка забезпечить м’який перехід від старих стандартів до новітніх.
Однак для підвищення якості освіти та наукових праць однієї тільки регуляції на національному рівні не досить. По-перше, українські реалії диктують певні обмеження, як-от: фінансування участі у закордонних конференціях чи публікацій у виданнях, які індексуються міжнародними наукометричними базами даних. Існує певний спротив частини наукової спільноти, що гальмує не лише успішну реалізацію реформи, але й створює пастку для вітчизняних науковців, котрі бажають ефективно працювати та взаємодіяти із закордонними колегами.
Крім того, назріває велика криза кадрів, оскільки молоді науковці емігрують до країн, які пропонують більш сприятливі умови для реалізації їх потенціалу. Згідно з дослідженнями Інтернет-журналу соціальної критики «Commons»: «…п’ята частина (18,8%) має сформований намір виїхати за кордон, причому одна шоста частина (15,7%) – на постійне місце проживання, планують побувати за кордоном із науково-освітньою метою та приїхати до України – 32,4%. Проте важливо бути впевненими, що вони дійсно повернуться». Також не варто забувати, що середній вік молодих кадрів НАН України становить 30,5 років.
Дослідження акцентує увагу на мобільності співробітників наукових установ, вважаючи це запорукою вирішення таких проблем, як:
• Тенденція до погіршення соціального стану молодих вчених НАН України.
• Посилення міграційних настроїв.
• Неналежна реалізація наукового потенціалу.
• Складнощі у співробітництві з науковою діаспорою.
• Слабкі зв’язки українських освітніх закладів та наукових установ із закордонними науковими центрами.
З метою розв'язання цих проблем передбачається створення Центру інтеграції технології відкритих даних, метою якого є включення українських наукових установ та освітніх закладів до програми, що була ініційована Гарвардським університетом. Участь у Dataverse Project полягає у консолідації науковців задля вільного обміну інформацією та співробітництва із закордонними колегами.
Власне, Dataverse Project – міжнародний проект (віртуальний веб-архів), спрямований на зберігання, використання, цитування, поширення та аналіз наукових даних.
Основними напрямами діяльності Центру інтеграції технологій відкритих даних при Національній академії наук України є:
1. Підготовка користувачів системи.
2. Навчання адмініструванню системи.
3. Адаптація документальної бази.
4. Консультативна допомога.
Dataverse Project офіційно визнаний CESSDA ERIC (Consortium of European Social Science Data Archives)
Учасники проекту:
• дослідники;
• аналітики;
• аналітичні центри;
• навчальні заклади;
• наукові установи;
• видавці та наукові видання.
За допомогою репозиторію Dataverse Project:
• полегшується пошук та доступ до наукових даних з усіх дисциплін по всьому світу;
• формується рейтинг країн та навчальних закладів світу;
• відбувається неопосередкована боротьба з плагіатом.
Станом на травень 2018 репозиторій Dataverse Project містить:
• близько 2,7 тисяч баз даних;
• понад 51 тисячу напрямів;
• майже 400 тисяч одиниць відкритих наукових даних.
Чому варто приєднатися до Dataverse Project?
• підвищення рейтингу освітньої чи наукової установи;
• безкоштовний доступ до унікальних наукових праць;
• безкоштовне та значно швидше опублікування праць, що пройшли внутрішнє рецензування;
• цитування у визнаних наукометричних базах;
• полегшення процедури здобуття грантів на дослідження.
В Україні долучитися до Dataverse Project можна шляхом реєстрації на http://dataverse.org.ua.
Для реєстрації потрібно:
• Надіслати заявку від навчального закладу довільної форми на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .
• У заявці визначити особу, яка буде адмініструвати та поповнювати даними базу навчального закладу.
Нескладна процедура реєстрації відкриває ВУЗу чи науковій установі велику кількість можливостей, серед яких безкоштовне розміщення матеріалів та користування бібліотеками інших учасників програми, пріоритет у здобутті грантів на міждисциплінарні дослідження та мобільність науковців, які бажають стати частиною відкритого цивілізованого наукового світу вже сьогодні.
