28 вересня у стінах Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України відбувся Всеукраїнський віршознавчий семінар «Поетичні та віршознавчі заповіти Ігоря Качуровського». Метою заходу було ще раз оглянути величезний поетичний (оригінальний і перекладний), прозовий і віршознавчий спадок Шевченківського лауреата, дослідити його відлуння у поетичній практиці і віршознавчих студіях наших днів, побачити творчість сьомого неокласика у світовому контексті.
Ігор Качуровський стояв на засадах неокласиків, для яких важив світовий літературний і культурно-мистецький контекст, що природно поєднувався з національними літературними традиціями. Цю засаду митець втілював не лише у численних перекладах, але і в оригінальній творчості, взоруючись на вершини світової культури і творячи "Краси незримий Рим". Для поета кредом було "життя для мистецтва", а мистецтвом було лише те, що не залежало від мінливої моди і перехідних вартостей (нерідко фальшивих), а належало до вічних цінностей. Краса, як слушно наголошував І. Качуровський, не може поєднуватися з фальшем (брехнею, несправжністю, формальною невправністю) і огидністю (аморальністю). Вона виростає з глибокого психологізму, значного людського і мистецького досвіду.
Саме такий досвід пропонує читачам і дослідникам І. Качуровський у віршознавчих працях "Метрика", "Фоніка", "Строфіка", "Нарис компаративної метрики" (із окремими положеннями яких можна полемізувати чи погоджуватися, але ігнорувати не випадає); у прозовій дилогії "Шлях невідомого", високо оціненій англійськими науковцями; у поезії, та епістолярії.
Саме тому естетичне бачення митця, його віршознавчі погляди, його поєднання світового національного, перекладацький арсенал майстра стали темою доповідей М. Сулими, С. Лущій, О. Бросаліної, Н. Гаврилюк, а питання трансформацій канонізованих строф у поезії ХХ-ХХІ ст. знайшло висвітлення у виступах Н. Костенко, Н. Науменко. Українська та російська поезія ХХ-ХХІ ст. у аспекті ритміки, метрико-ритмічного діапазону та звукопису досліджувалася Е. Свенцицькою, Н. Зубик, Т. Петренко, І. Червоткіною, В. Соловієм.
У межах семінару відбулося читання україномовної поезії І. Качуровського та її перекладів російською мовою. Декламувала поезію перекладач і поетеса Людмила Кравченко, яка приурочила до 100-річчя І. Качуровського вихід книги "Ігор Качуровський Як час іде... Людмила Кравченко Как время мчится... Переклади." (Житомир: ПП "Рута", 2018. − 204 с.).
Завершальним акордом семінару стала екскурсія на Чернігівщину, до села Крути, де минуло дитинство І. Качуровського і де поет знайшов вічний спочинок, а також до Ніжина, де родина Качуровських із підлітком Ігорем зупинялася, втікаючи від виселення у Сибір.