Вшанування пам’яті Тараса Шевченка розпочалося відразу після смерті поета. Українські громади різних міст використовували кожну нагоду, щоб віддати належну шану українському генію. Як відомо, у перших літературних вечорах й урочистих панахидах брали участь сучасники та друзі поета – М. Костомаров, Д. Мордовець, М. Микешин, Г. Честахівський, В. Коховський, брати Лазаревські. У другій половині ХІХ ст. урочисті вечори влаштовували студенти Київського та Харківського університетів. Чимало зусиль для популяризації Шевченкового Слова доклала галицька громада – у Львові вперше було опубліковано багато Шевченкових творів, статей про життя і творчість письменника, галицький театр вже у 1864 р. поставив п’єсу «Назар Стодоля», а у 1868 р. тут вперше прозвучав «Заповіт» в музичному оформленні М. Лисенка.
Активну участь у громадських вшануваннях Шевченка завжди брали діячі культури та вчені, які нерідко виступали і організаторами святкових заходів. Серед них – Леся Українка, М. Коцюбинський, Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький, І. Франко, В. Стефаник, М. Драгоманов, А. Кримський, М. Сумцов та ін.
На початку ХХ ст. урочисті заходити до дня народження Шевченка почали проводити українські переселенці у США, Канаді, Бразилії.
Традиція покладати квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку у Києві утвердилася відразу ж після відкриття монументу в 1939 р. Попри суспільні суперечності ХХ ст., любов до поета залишалася постійною і незмінною.
Із проголошенням незалежності України заходи щодо вшанування пам’яті Шевченка продовжують об’єднувати українську спільноту.
Запрошуємо 9 березня о 10.00 взяти участь у покладанні квітів до пам'ятника Тарасові Шевченку.
Вшануймо пам'ять нашого патрона і творця України.
Із собою мати документ для посвідчення особи.
