17 квітня 2019 р. у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася Всеукраїнська 40-а шевченківська конференція «Художній світ Тараса Шевченка і його сучасність», присвячена 205-й річниці від дня народження митця.
Наукову зустріч організували кафедра української літератури та компаративістики і Центр шевченкознавчих досліджень Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спільно з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Співорганізаторами конференції виступили також Черкаська ОДА та Шевченківський національний заповідник у Каневі.
Традиційно до конференції долучилися науковці із різних міст України – серед яких 2 академіки, 11 докторів наук, професорів, 29 кандидатів наук, доцентів, наукових співробітників.
У вітальному слові ректор університету Олександр Черевко наголосив на підтримці земляками Шевченка євроінтеграційного курсу нашої держави, автокефалії української церкви, відзначивши, що український дух жителів Черкаського краю, як і всієї України, вже понад півтора століття укріплює Шевченкове Слово.
Професор Володимир Поліщук, завідувач кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету, подякував ректорату за підтримку і підкреслив, що саме завдяки багаторічній співпраці університету та Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України шевченківська тема зазвучала на Черкащині надзвичайно потужно.
Директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України Микола Григорович Жулинський у своєму виступі зауважив, що завдяки тісній співпраці з черкаськими колегами світ побачили численні шевченкознавчі дослідження і видання. У науковій доповіді «“А на москалів не вважайте…”: російська мова як інструмент мовно-культурної та політичної експансії» Микола Жулинський торкнувся злободенної теми сучасної гібридної війни, маніпулятивної політики русифікації, яка має давнє історичне коріння. У своїй доповіді учений опирався на шевченківські переконання та факти зі світової історії.
Професор кафедри української літератури та компаративістики, д. філол. н. Василь Пахаренко виступив із доповіддю про пророчий потенціал Шевченкового «Посланія» і незмінну актуальність цього твору сьогодні.
Нові шевченкознавчі спостереженнями прозвучали у виступах заступника директора з наукової роботи Інституту літератури, д.ф.н., проф., акад. НАН України Миколи Матвійовича Сулими («До тлумачення кількох щоденникових записів Тараса Шевченка»); завідувача відділу шевченкознавства Інституту літератури, д.філол.н. Олександра Вікторовича Бороня(«Доменіко Цамп’єрі та одруження Карла Брюллова (з нових коментарів до Шевченкової повісті “Художник”)»; с.н.с. Інституту літератури, к.філол.н. Роксани Борисівни Харчук («Галицька рецепція творчості Тараса Шевченка 1860-х років)»; с.н.с. Інституту літератури, к.філол.н. Алли Миколаївни Калинчук («Поезія Тараса Шевченка в науковому осмисленні Олександра Багрія»); н.с. Інституту літератури, к. філол.н. Євгенії Михайлівни Лебідь-Гребенюк («Художня модель травелогу в структурі щоденників Василя Григоровича-Барського і Тараса Шевченка»); с.н.с. Інституту літератури, к.філол.н. Володимира Павловича Мовчанюка(«Поема “Катерина”: творчі інтенції автора і літературний контекст»; м.н.с. Інституту літератури, к.філол.н. Дмитра Єсипенка («“Журнал” Тараса Шевченка: персоналії, цифри і сенси»); м.н.с. Інституту літератури, к.філол.н. Галини Карпінчук «Шевченкові вчителі – священно- і церковнослужителі», аспіранта Інституту літератури Олександра Черкаса («Художня деталізація у творчості Тараса Шевченка періоду “трьох літ”»).
З-поміж співробітників Інституту літератури, крім науковців із відділу шевченкознавства, у конференції також взяла участь к.філол.н., співробітник відділу історії української літератури Юлія Соколюк із темою доповіді «Сороміцькі пісні в контексті української сміхової культури (за збіркою Т. Г. Шевченка)».
18 квітня 2019 р. учасники конференції здійснили мандрівку шевченківськими стежками Черкащини. Як і завжди, краса Черкаського краю та минувшина Чигирина, Холодного яру, Мотронинського монастиря додала натхнення усім гостям.
