Українська
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
 

Наші видання

ovcharenko.jpg
 
До книги увійшли поетичні шедеври, які принесли П. Тичині визнання як геніальній особистості у міжнародному масштабі. Повністю друкуються за оригіналами рукописів та першодруків (без купюр) перші збірки «Панахидні співи», «Соняшні кларнети», «Плуг», «Замісць сонетів і октав», «Вітер з України» та вибрані твори з інших збірок. Друга частина книги – ранні оповідання «Спокуса», «Богословіє», «На ріках вавілонських», написані в 1913 р., а також унікальний щоденник-повість «Подорож з капелою К. Г. Стеценка», написаний під час подорожі по Правобережній Україні у вересні-листопаді 1920 р. з мандрівною капелою, в якій поет виконував роль літописця.
До книжки додається унікальне коротке дослідження «Vita Nova. Павло Тичина» про збірку «Соняшні кларнети» Андрія Ніковського, який, по суті, змусив поета, – співробітника редагованої ним газети «Нова Рада», видати збірку «Соняшні кларнети». Саме в цьому першому дослідженні визначено молодому поетові роль геніальної особистості, яка не лише бачить, але й передбачає розвиток суспільно-політичних подій в Україні.
 Щоденникові записи відомого тичинознавця Станіслава Тельнюка представляють П. Тичину як поета і мудрого державного діяча-патріота, який зрікся найвищої посади Голови Верховної Ради УРСР, щоб протистояти затвердженню закону про двомовність українського народу.
Книга розпочинається передмовою-дослідженням «Злети й падіння Орфея» відомого вченого-текстолога і тичинознавця Сергія Гальченка, який є автором двох монографій про творчість П. Тичини («Текстологія поетичних творів П. Г. Тичини» (1990), «Грані великого таланту» (1991)), кількох окремих видань його творів та багатьох наукових досліджень і публікацій. До поетичних і прозових творів П. Тичини С. Гальченко написав широкі наукові коментарі і примітки.
Книгу присвячено 130-річчю від дня народження видавтного поета і перекладача, вченого (академіка), державного і громадського діяча, хорового диригента і музиканта Павла Григоровича Тичина (27.01.1891–17.09.1967).

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ