На засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ було захищено:
Докторську дисертацію СКУПЕЙКА Лукаша Івановича на тему „Неоромантизм Лесі Українки (Рецепція. Концепція особистості. Міфопоетика)” (спеціальності 10.01.01 — українська література, 10.01.06 — теорія літератури).
Кандидатську дисертацію БРИЖІЦЬКОЇ Ірини Петрівни на тему „Творчість Марусі Вольвачівни, Марії Проскурівни та Тетяни Сулими в контексті української літератури кінця ХІХ — початку ХХ століття” (спеціальність 10.01.01 — українська література).
Кандидатську дисертацію БІЛОУС Ольги Юріївни на тему „Готична традиція у літературі США та її трансформація у творчості Вокера Персі” (спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн).
Кандидатську дисертацію АРТЮХ Альони Віталіївни на тему „Проза Галини Пагутяк: герметичність як домінанта індивідуального стилю” (спеціальність 10.01.01 — українська література).
На засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ було захищено:
Кандидатську дисертацію СИЗОНЕНКО Наталії Анатоліївни на тему „Поетика історіографічної металітератури Великобританії 1980-1990-х років” (спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн).
Кандидатську дисертацію ПОДРИГИ Володимира Миколайовича на тему „Українська російськомовна проза кінця ХVIII — першої третини ХІХ ст.” (спеціальність 10.01.01 — українська література).
Кандидатськудисертацію ЛУК’ЯНЕНКО Яни Василівни на тему „Антимемуари” А. Мальро: специфіка жанру та нарації„ (спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн).
Кандидатську дисертацію РОМАНОВА Сергія Миколайовича на тему „Історична проза Юрія Косача 30-х — початку 40-х років ХХ століття” (спеціальність 10.01.01 — українська література).
Кандидатськудисертацію СИНЬООК Ганни Андріївни на тему „Леонід Первомайський і Арсеній Тарковський: співмірність творчих особистостей і художньої спадщини” (спеціальність 10.01.05 — порівняльне літературознавство).
Кандидатську дисертацію КОЛЕСНИК Ганни Леонідівни на тему „Модифікація жанру біографії у творчості Пітера Акройда” (спеціальності 10.01.04 — література зарубіжних країн).
На засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ було захищено:
Докторську дисертацію ФОМЕНКО Віри Григорівни на тему „Українська урбаністична проза ХХ століття: еволюція, проблематика, поетика” (спеціальність 10.01.01 — українська література).
Докторську дисертацію КОМАРИЦІ Мар’яни Миколаївни на тему „Українська ”католицька критика„: естетичні засади та ідеологічний контекст« (спеціальність 10.01.01 — українська література).
Кандидатську дисертацію БЕРБЕНЕЦЬ Людмили Сергіївни на тему „Пастиш і особливості художньої репрезентації в літературі постмодернізму” (спеціальність 10.01.06 — теорія літератури).
Кандидатську дисертацію СУХАРЄВОЇ Світлани Володимирівни на тему „Біблійна герменевтика української польськомовної прози кінця ХУІ — початку ХVII ст.” (спеціальність 10.01.01 — українська література).
Кандидатську дисертацію КОНОНЕНКО Тетяни Петрівни на тему „Особливості репрезентації гендерної тематики в британській жіночій прозі останньої третини ХХ ст. (А.Картер, Ф.Велдон, Дж. Вінтерсон)” (спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн).
Кандидатську дисертацію ТКАЧУКА Руслана Федоровича на тему „Творчість Іпатія Потія в контексті полемічної літератури кінця ХVІ — початку ХVII ст.” (спеціальності 10.01.01 — українська література).
На засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ було захищено:
Докторську дисертацію КОЗЛИКА Ігоря Володимировича на тему „Філософська лірика: диференціація видів і жанрова інтеграція” (спеціальність 10.01.06 — теорія літератури).
Докторську дисертацію ЗБОРОВСЬКОЇ Ніли Вікторівни на тему „Психоісторія новітньої української літератури: проблеми психосемантики і психопоетики” (спеціальності 10.01.01 — українська література, 10.01.06 — теорія літератури).
Кандидатську дисертацію ЛЯШЕНКО Олени Анатоліївни на тему „Проблема цілісності ліричного твору і творчості поета-лірика: системно-типологічний аспект (на матеріалі української поезії ХІХ — початку ХХ ст.)” (спеціальність 10.01.06 — теорія літератури).
Кандидатську дисертацію ЛЕБЕДІВНИ Лариси Іванівни на тему „Західноукраїнська проза 20-30-х років ХХ століття: проблема неоромантизму (О.Турянський, Р.Купчинський, А.Чайковський, А.Лотоцький, Б.-І.Антонич, К.Гриневичева)” (спеціальність 10.01.01 — кераїнська література).
Кандидатську дисертацію РОМАНОВОЇ Ольги Вікторівни на тему „Кінороман Алена Роб-Грійє: генеза, структура, синтез мистецтв” (спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн).
Кандидатську дисертацію ГОРБАНЬ Анфіси Василівни на тему „Мала проза В.Винниченка у світлі авторської суб’єктивності” (спеціальності 10.01.01 — українська література).
Кандидатську дисертацію ОБЕРТАСА Олеся Євгеновича на тему „Український самвидав 1960-х рр.: літературна критика та публіцистика” (спеціальність 10.01.01 — українська література).
На засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ було захищено:
Докторську дисертацію КОЛОШУК Надії Георгіївни „Табірна проза як літературний феномен ХХ століття (на матеріалі української, російської, білоруської та польської літератур)” (10.01.01 — українська література, 10.01.03 — література слов’янських народів).
Кандидатську дисертацію АЛЕКСАНДРОВИЧ Тетяни Зігфридівни „Поетика прози Григорія Сковороди” (10.01.01 — українська література).
Кандидатську дисертацію ПОКИДЬКО Ганни Сергіївни „Модифікація жанру сімейного роману в творчості Енн Тайлер” (10.01.04 — література зарубіжних країн).
Кандидатську дисертацію ВЕРТИПОРОХ Оксани Володимирівни „Авторефлексивний текст Євгена Пашковського як явище українського постмодернізму” (10.01.01 — українська література).
Кандидатську дисертацію СТАРШОВОЇ Оксани Олександрівни „Проблема автора в творчості Джона Барта” (10.01.04 — література зарубіжних країн).
Кандидатську дисертацію КУЗЬМАНЕНКО Аліси Валеріївни „Вічний” сюжет про Дон Жуана в індивідуально-авторських інтерпретаціях Дж. Байрона, О. Пушкіна, Лесі Українки" (спеціальність 10.01.05 — порівняльне літературознавство).
Кандидатську дисертацію ПОНОМАРЕНКО Олесі Борисівни „Національний міфосвіт поезії Б.-І.Антонича: аспект художнього образу-символу” (10.01.01 — українська література).
На засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ було захищено:
Докторську дисертацію МАЛЮТІНОЇ Наталії Павлівни „Родо-жанрові трансформації в українській драматургії кінця ХІХ — початку ХХ століття” (10.01.01 — українська література, 10.01.06 — теорія літератури).
Докторську дисертацію МИХЕД Тетяни Василівни „Пуританський дискурс в літературі американського романтизму” (10.01.04 — література зарубіжних країн).
Кандидатську дисертацію БІДАСЮК Наталії Василівни „Творчість Бгараті Мухерджі у контексті американського мультикультуралізму” (10.01.04 — література зарубіжних країн).
Кандидатську дисертацію ШПИЛЬОВОЇ Наталії Володимирівни „Творчість Річарда Бротігана в континуумі американської літератури 1960-1970-х рр.” (10.01.04 — література зарубіжних країн).
Кандидатську дисертацію ЮРЧУК Олени Олександрівни „Необарокові тенденції в українській літературі ХХ століття” (спеціальність 10.01.01 — українська література).
Кандидатську дисертацію МАКАРЕНКО Лариси Вікторівни „Поліфункціональність метафори в індивідуальному стилі Юрія Клена” (10.01.01 — українська література).
На засіданнях спеціалізованої вченої ради Д 26.178.01 в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ було захищено:
Докторську дисертацію ЛАНОВИК Мар’яни Богданівни „Проблеми художнього перекладу як предмет літературознавчої рефлексії” (10.01.06 — теорія літератури).
Докторську дисертацію ЛАНОВИК Зоряни Богданівни „Біблійна герменевтика: становлення, методологія (символіко-алегоричний аспект літературознавчого дискурсу)” (10.01.06 — теорія літератури).
Докторську дисертацію РИХЛА Петра Васильовича „Творчість Пауля Целана як інтертекст” (спеціальності 10.01.04 — література зарубіжних країн та 10.01.05 — порівняльне літературознавство).
Кандидатську дисертацію БОРИСЮК Ірини Василівни „Стилетворчі функції міфо-ритуальних форм у поезії вісімдесятників (В. Герасим’юк, І. Римарук, І. Малкович)” (10.01.01 — українська література).
Кандидатську дисертацію СІНЧЕНКА Олексія Дмитровича „Горизонт сподівань та його функціонування в літературному процесі (на матеріалі української літератури 20-30-х років XX ст.)” (10.01.06 — теорія літератури).
Кандидатську дисертацію ГУРДУЗА Андрія Івановича „Міфопоетична парадигма в українській та західноєвропейській ”прозі про землю„ кінця XIX — першої третини XX ст.” (10.01.04 — література зарубіжних країн).
Докторську дисертацію ЛІМБОРСЬКОГО Ігоря Валентиновича „Парадигматика західноєвропейського та українського Просвітництва: проблеми типології та національної ідентичності” (спеціальності 10.01.05 — порівняльне літературознавство та 10.01.01 — українська література).
Докторську дисертацію СВЕНЦИЦЬКОЇ Еліни Михайлівни „Специфіка художнього слова у творчості молодших символістів і сучасні проблеми її вивчення” (спеціальності 10.01.06 — теорія літератури та 10.01.02 — російська література).
Кандидатську дисертацію КОЗЮРИ Олени Василівни „Проза Джона Фаулза: аспекти постмодерністської інтерпретації” (спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн).
Наукова рада з проблем „Класична спадщина і сучасна художня література” виконує роль науково-координаційного та консультативного центру, де розглядаються заявки на теми докторських та кандидатських дисертацій літературознавчого профілю, що захищатимуться в Україні. Рада уповноважена затверджувати запропоновані теми дисертацій або відхиляти їх з причини невідповідності науковим стандартам. Документ про затвердження наукової теми Радою включається до переліку обов’язкових при захисті дисертації.
Раду складають провідні фахівці-літературознавці Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та університетів України.
Голова Ради — доктор філологічних наук, академік НАН України Сулима Микола Матвійович.
Технічний секретар — Шубравська Ольга Василівна (тел. (38) (044) 279-19-97).
Документи, що подаються для затвердження теми Радою:
Режим роботи — чотири засідання на рік.
Адреса: вул. Грушевського, 4, кім. 314, Київ-1, 01001.
Історія української літератури : у 12 т. / редкол. : В. Дончик, Л. Скупейко, Н. Бойко, М. Бондар, С. Гальченко, І. Дзюба, М. Жулинський, Н. Зборовська, А. Кравченко, Ю. Кузнецов, Н. Левчик, Р. Мовчан, Л. Мороз, Є. Нахлік, Ю. Пелешенко, О. Поліщук, Г. Сивокінь, В. Сулима, М. Сулима, Н. Шумило. – Т. 1 : давня література (Х – перша половина ХVI ст.) / наук. ред. : Ю. Пелешенко, М. Сулима. – Київ : Наукова думка, 2013. – 840 с.
Нова дванадцятитомна «Історія української літератури» подає розгорнуту панораму зародження і розвитку вітчизняного письменства Х – ХХІ ст., його родових, жанрових і художніх форм, унікальних пам’яток і письменницьких особистостей. Видання трактує історію нашої словесності як цілісний тисячолітній процес, як живий еволюційний рух слова і думки, спрямований на утвердження національно-духовної та державної ідентичності, невтомний пошук гармонійної взаємодії між людиною і соціумом, між Україною і світовою цивілізацією.
Перший том присвячений літературі раннього і зрілого Середньовіччя, що хронологічно збігається з епохою Київської Русі (Х – перша половина ХІІІ ст.), та літературі пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ – перша половина ХVI ст.), розвиток якої позначений ренесансними віяннями.
Історія української літератури : у 12 т. / заг. ред. видання В. Дончика ; редкол. : В. Дончик, Л. Скупейко, Н. Бойко, М. Бондар, С. Гальченко, І. Дзюба, М. Жулинський, Н. Зборовська, А. Кравченко, Ю. Кузнецов, Н. Левчик, Р. Мовчан, Л. Мороз, Є. Нахлік, Ю. Пелешенко, О. Поліщук, Г. Сивокінь, В. Сулима, М. Сулима, Н. Шумило. – Т. 2 : давня література (друга половина ХVI–ХVIII ст.) / наук. ред. : В. Сулима, М. Сулима. – Київ : Наукова думка, 2014. – 840 с.
Другий том нової дванадцятитомної «Історії української літератури» присвячено давній українській літературі доби першого національного відродження та раннього бароко (друга половина ХVI – перша половина ХVIII ст.), а також літературі пізнього бароко, коли посилилися процеси секуляризації і формування літератури як повноправного явища світської культури (друга половина ХVIII ст.).
Історія української літератури : у 12 т. / заг. ред. видання В. Дончика ; редкол. : В. Дончик, Л. Скупейко, Н. Бойко, М. Бондар, С. Гальченко, І. Дзюба, М. Жулинський, Н. Зборовська, А. Кравченко, Ю. Кузнецов, Н. Левчик, Р. Мовчан, Л. Мороз, Є. Нахлік, Ю. Пелешенко, О. Поліщук, Г. Сивокінь, В. Сулима, М. Сулима, Н. Шумило. – Т. 4 : Тарас Шевченко / автор І. Дзюба ; наук. ред. М. Жулинський. – Київ : Наукова думка, 2014. – 783 с.
Четвертий том «Історії української літератури» у 12 томах присвячено одній постаті – Тарасу Шевченку. Автор здійснює літературознавчу інтерпретацію творчої спадщини Кобзаря у поєднанні з розповіддю про його життєвий і творчий шлях, з’ясовуючи природу його феноменальної популярності та впливу на уми і почуття багатьох поколінь українців.