Уклала Т. Рязанцева
Загальна кількість дослідників станом на 2016 р. - близько 20.
Географія захистів (2002-2015) - Київ, Дніпропетровськ, Миколаїв, Сімферополь, Кам’янець-Подільський, Черкаси, Харків, Херсон.
Загальна кількість захищених дисертацій (2002-2015) - 18.
Напрямки досліджень: філологія (літературознавство і лінгвістика); культурологія.
Спеціальності: «література зарубіжних країн», «українська література», «теорія літератури», «порівняльне літературознавствово»; «германські мови»; «перекладознавство»; «теорія та історія культури».
Дисертації на здобуття наукового ступеня «кандидат наук» - 18.
Дисертації на здобуття наукового ступеня «доктор наук» -0.
Монографії: М. Назаренко «Реальность чуда» (2005).
Посібники: Н. Логвиненко «Українська фантастична проза в системі факультативних занять» (2012).
О. Тихомирова. Home Reading. Realms of Fantasy: A Reader’s Guide to Terry Pratchett Novels (2012).
Розділи у дослідженнях: Т. Бовсунівська «Теорія жанрів» (2009).
Динаміка захистів (див. перелік дисертацій):
2002 — 1 (Павкін)
2003 — 2 (Колесник, Тихомирова)
2006 —1 (Стужук)
2008 — 2 (Ситник, Криницька)
2009 — 1 (Артюх)
2010 — 2 (Жаданова, Леоненко)
2011 — 2 (Стасюк, Александрук)
2012 — 3 (Кузьменко, Канчура, Зайченко)
2014 — 4 (Яремчук, Хохель, Угольнікова, Четова).
Досліджувані автори (за тематикою дисертацій): Дж. Р. Р. Толкін, К. С. Льюїс, У. Ле Гуїн, Т. Пратчетт, Р. Аспрін, С. Кларк, гурток Інклінгів, подружжя Дяченків, В. Арєнєв, Г. Пагутяк.
Досліджувані автори, крім зазначених вище (за тематикою статей, виступів на конференціях та ін.): В. Морріс, Дж. Макдональд, Т. Пікок, Льюїс Керрол, лорд Дансейні, Ф. Пуллмен, Ч. де Лінт, Дж. Тарр, Д. Вінн Джонс, Н. Геймен, Дж. Ролінг, А. Сапковський, Т. Завітайло, Д. Корній та ін.
Затверджені теми дисертацій (2016): ДЕНИСОВА ДАРІЯ «Проза Ч. Т. М’євіля в контексті сучасної британської фантастики» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України).
1. ПАВКИН Дмитро. Образ Чарівної Країни у романах Дж. Р. Р. Толкіна: лінгвокогнітивний аналіз. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.02.04 – германські мови — Київ, 2002.
2. КОЛЕСНИК Олександр. Мовні засоби відображення міфологічної картини світу: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі давньоанглійського епосу та сучасних британських художніх творів жанру фентезі) — канд. філол. наук — спеціальність 10.02.04 – германські мови. — К., 2003.
3. ТИХОМИРОВА Олена. Міфічний квест у літературній спадщині Дж. Р. Р. Толкіна. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — К., 2003.
4. СТУЖУК Олеся. Художня фантастика як метажанр (на матеріалі української літератури ХІХ-ХХ ст.) — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.06 — теорія літератури. — Київ-2006.
5. СИТНИК Наталія. Фентезі Д. Р. Р. Толкіна: архетиповий вимір художньої структури. — спеціальність 10.01.04 література зарубіжних країн. —Кам'янець-Подільський, 2008.
6. КРИНИЦЬКА Наталія. Фантастичні твори Урсули Ле Гуїн: онтопоетичні аспекти. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. – Дніпропетровськ, 2008.
7. АРТЮХ Альона. Проза Галини Пагутяк: герметичність як домінанта індивідуального стилю. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.01—українська література. — Київ, 2009.
8. ЖАДАНОВА Тетяна. Християнське фентезі у творчості К. С. Льюїса. — канд. філол. наук. —спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Сімферополь, 2010.
9. ЛЕОНЕНКО Олександра. Жанр фентезі в українській прозі кінця ХХ – початку ХХІ століття. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.01 — українська література. — Черкаси, 2010.
10. СТАСЮК Богдан. Часткові еквіваленти у відтворенні англомовних художніх текстів в українському перекладі (на матеріалі романів Дж. Р. Р. Толкіна «The Lord of the Rings» і У. К. Ле Ґуїн «A Wizard of Earthsea»). — канд. філол. наук. — спеціальність 10.02.16 — перекладознавство. — Київ, 2011.
11. АЛЕКСАНДРУК Ірина. Вербалізація можливих світів у жанрі фентезі (на матеріалі творів сучасних англійських та американських авторів) : —канд. філол. наук. спеціальність 10.02.04 — германські мови. — Харків, 2011.
12. КУЗЬМЕНКО Дмитро. Літературна реконструкція як прийом і авторський художній метод — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.06 — теорія літератури. — Київ, 2012.
13. КАНЧУРА Євгенія. Моделювання текстуалізованого світу в романах-фентезі Террі Претчетта. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Миколаїв 2012.
14. ЯРЕМЧУК Вікторія. Міфопоетичні моделі світу в творчості представників літературного гуртка "Інклінгів". — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Миколаїв, 2014.
15. УГОЛЬНІКОВА Наталія. Гумористична фентезі у творчості Р. Аспріна. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Сімферополь, 2014.
16. ХОХЕЛЬ Дарія. Епітетарій сучасного англійського й українського історичного фентезі (твори С. Кларк і Г. Пагутяк). — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.05 — порівняльне літературознавство. — Київ, 2014.
17. ЧЕТОВА Наталія. Лінгвоконцептуальний простір УЯВНЕ в англомовному класичному фентезі (на матеріалі творів Дж.Р.Р. Толкіна) — канд. філол. наук. — спеціальність 10.02.04 — германські мови. — Херсон, 2014.
18. ЗАЙЧЕНКО Олена. Рольова гра як феномен культури. — спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури (філософські науки). — Київ, 2012.
Будемо щиро вдячні за уточнення, доповнення і — за необхідності — виправлення наведеної інформації.
Уклала Т. Рязанцева
20 квітня 2016 р. — «ІНТЕРМЕДІАЛЬНІ ВИМІРИ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ» ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМКИ: Теорія можливих світів — літературний вимір. Проблеми й методики візуалізації у літературі фентезі (екфрасис, гіпотипозис); література фентезі і візуальні мистецтва; література фентезі і музика (музичний екфрасис у фентезі, програмна музика на основі творів фентезі, саундтрекі до екранізацій тощо); театральний дискурс літератури фентезі. Детальніше: https://www.facebook.com/Центр-з-дослідження-літератури-фентезі-1020023134688336/
Семінар відбувся 20 квітня 2016 року об 11.00
за адресою: м. КИЇВ, МУЗЕЙ М. ГРУШЕВСЬКОГО, ВУЛ. ПАНЬКІВСЬКА, 9.
АНОТАЦІЇ ДОПОВІДЕЙ
Для перегляду презентацій доповідей, див. сторінку ЦДЛФ у Facebook:
https://www.facebook.com/Центр-з-дослідження-літератури-фентезі-1020023134688336/?ref=aymt_homepage_panel
(сторінка оновлюється)
Конструювання реальності: література та теорія можливих світів
Іваненко В. А. (Київ)
Теорія можливих світів розроблена філософами аналітичної школи та привнесена до літературних студій у ’70-ті рр. ХХ ст. адептами літературного структуралізму. На сьогоднішній день теорія застосовується для розуміння способів конструювання смислів будь-якої реальності, а також для перепрочитання таких літературних категорій як фікціональність, оповідність, референтність, жанр та сюжет.
Стилістико-поетологічні елементи жанру фентезі у нефентезійній прозі: роман М.Етвуд "Серце вмирає останнім"
Овчаренко Н. Ф. (Київ)
Доповідь присвячена функціональному навантаженню стилістико-поетологічних елементів жанру фентезі у нефентезійній прозі. Полем дослідження став роман відомої канадської письменниці М.Етвуд «Серце вмирає останнім».
Інтермедіальні аспекти фентезі: напрями дослідження
КАНЧУРА Є. О. (Любар)
Взаємодія слова та візуального образу є одним з актуальних питань сучасного літературознавства. Дослідження літератури фентезі з точки зору інтермедіальності зумовлене виключно мовною природою фентезійних світів та їхньої рецепції. Дискусії виникають навколо правомірності створення ілюстрацій (Дж. Р. Р. Толкін, В. Я. Пропп та ін.), кінематографічних/телевізійних та театральних втілень фентезійних творів. Специфічним для метажанру фентезі є питання картографії авторських світів та трансформація концепту мапи в творах останніх десятиліть (від А. Сапковського до Террі Претчетта). Окремої уваги в контексті інтермедіальності заслуговує явище графічного роману та ілюстрованих видань (Террі Претчетт, Ніл Геймен та ін.). Читацька рецепція творів фентезі представлена масштабним явищем "фанарту" (аматорських ілюстрацій) та рольового руху (як пластично-просторовою реалізацією читацького сприйняття літературного твору). Напрями дослідження метажанру фентезі в контексті інтермедіальності є важливим внеском у вивчення поля взаємодії художніх практик.
Крабатоллогія, або Магічне учеництво: практика екранізації О.Пройслера
Стороха Б. В. (Полтава)
Роман Отфріда Пройслера 1971 року можна вважати своєрідною протоісторією пізнішого циклу про Гаррі Поттера (становлення героя через «роки навчання»), отримав свого часу дві екранізації – 1977 та 2008 років, котрі різними способами (анімація / ігрове кіно) намагаються переказати історію, уміщену в період кінця 17 – початку 18 століть. Базований на лужицьких легендах, текст залучає елементи з містичної німецькомовної традиції (перш за все – з Є. Готтгельфа) та вибудовує (як літературний оригінал та екранні інтерпретації) дискурс боротьби Добра зі Злом, що трансформується в протистояння етико-владних проектів та ідеологій «реакціонізму» і «модерності», що в контексті політичних змін у ФРН на початку 70-х років 20 століття та періоду канцлерства Віллі Брандта мало особливе значення.
Літературні фентезійні джерела кінофентезі Рідлі Скотта "Легенда" (1985 р.)
Яремчук В. В. (Львів)
Кінофентезі «Легенда» створювався як оригінальний кінотекст з різними варіантами завершення сюжету, зважаючи на цільову аудиторію, і став одним з перших зразків цього жанру кінематографу. Сценарист Вільям Гьортсберг спирався на попередні анімовані й кіноверсії чарівних казок, а також класику літератури фентезі. Йдеться, зокрема, про «Принцесу й Гобліна» Дж. Макдоналда, «Володаря Перснів» Дж.Р.Р. Толкіна, тощо.
«Путівник місіс Бредшоу" Террі Пратчетта як мультимодальний твір
Тихомирова О. В. (Київ)
Сучасні фентезійні цикли виходять за межі класичного романного формату, дедалі ширше використовуючи мультимодальні компоненти. «Путівник місіс Бредшоу», що входить до циклу «Дискосвіт» Террі Прачтетта, органічно поєднує текст із зображеннями, використовуючи нехудожній жанр путівника і перетворюючись на артефакт, що належить до вигаданого світу.
Поетика інтермедіальності в малій прозі Анжея Сапковського
Бойчук А. Р. (Чернівці)
Досліджується інтермедіальний чинник малої прози Анджея Сапковського (1948), що виразно акцентує метажанрову матрицю сучасного героїчного фентезі. Відслідковуються інтермедіальні вкраплення літератури, музики, живопису, кулінарії, з’ясовується їхня функціональність у текстах «Шлях без повернення», «Бестіарій», «Щось закінчується, щось починається», «Котяча магія», «Жовта кімната». Коментуються імагологічні трансформації у префентезійних новелах «Золотий полудень» (Аліса з Країни Див) та «Музиканти» (Бременські музиканти).
Подвійна інспірація: музика і фентезі
Юхимук Я. В. (Київ)
Беручи за основу систему, розроблену музикознавцем С. Брун, автор простежує шлях створення музики до трилогії «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна й аналізує музичний екфразис у іншому його творі, «Сильмариліоні», який став джерелом натхнення для аматорських музичних творів.
Візуально-пластичний екфрасис як портал-кордон між двома світами у творчості О.С.Гріна
Свербілова Т. Г. (Київ)
Розглядається типова для портального фентезі ситуація порогу між двома світами у прозі російського письменника Олександра Гріна (твори 1906-1932 рр.), а саме — портал-екфразис, візуальний та пластичний. Робиться спроба класифікації топоекфразисів у залежності від онімізації світу незвичайного, що знаходить відображення на мапі Грінландії. Аналізується як скульптурний, так і малярський екфрасис. Як варіант портального фентезі розглядається прохід крізь картину на матеріалі оповідання «Фанданго».
Екфрасис у прозі Дж.Р.Р.Толіна - версії і функції
Рязанцева Т. М. (Київ)
У доповіді розглянуто екфрасиси у прозі Дж. Р. Р. Толкина, класифіковані за об’єктом, обсягом, формою та функціями, які вони виконують у текстах. На думку доповідача, екфрасис у толкінівських творах не можна розглядати як декоративний прийом: він є важливим прагматичним засобом, одним з ключових інструментів, за допомогою яких британський автор розбудовує й візуалізує власний світ, формує та скеровує різноманітні оповіді про нього.
РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ:
- доповідь до 15 хв.
Факультет прикладної лінгвістики
Кафедра україністики Варшавського університету
рада запросити Вас на
Міжнародну наукову конференцію молодих україністів і дослідників східної слов’янщини
яка відбудеться
19 травня 2016 року
Запрошуємо молодих лінгвістів, літературознавців, культурознавців (студентів, аспірантів та викладачів до 35 років) взяти участь у конференції, темою якої є нинішні проблеми українстики а також країн Центральної та Східної Європи
Мови конференції: українська, польська та російська. Час виступів з доповідями – 10 – 15 хвилин. Конференція проходитиме на Факультеті прикладної лінгвістики (вул. Szturmowa 4 у Варшаві.)
Вашу заявку на виступ, та резюме доповіді просимо надіслати до 25 квітня 2016 на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Оргкомітет залишає за собою право відхиляти заявки, що не відповідають тематичному колу конференції. Про кваліфікацію , ми повідомимо по електронній пошті.
Джерело: https://www.facebook.com/ukrainoznawcze.k.n/?fref=ts
17-18 березня Київ - 2016
Міністерство освіти і науки України
Київський національний лінгвістичний університет
Кафедра теорії та історії світової літератури імені професора В.І. Фесенко
ПРОГРАМА
Міжнародної наукової конференції
ПОЕТИКА ДОМУ
17 БЕРЕЗНЯ
9:00-10:00 Реєстрація учасників (3-й корпус КНЛУ, вул. Лабораторна, 5/17)
10:00-10:15 Відкритття конференції. Вітальне слово:
проф. Матвієнко О.В., проректор КНЛУ з наукової роботи
проф. Висоцька Н.О., завідувач кафедри теорії та історії світової літератури імені професора Валентини Іванівни Фесенко
10:15 – 12:00 ЗАСІДАННЯ І. ПЛЕНАРНЕ (3-й корпус КНЛУ, конференц-зал)
Модератор – Висоцька Наталія Олександрівна
12:15 Презентація книжки Фесенко В.І. «Література французького романтизму»
12:45 – 13: 20 Обід
13:30 ауд. 309
Риторика дому
Модератор – Юлія Павленко
1. Жлуктенко Наталія. Поетика дому в наративній перспективі документальної повісті Доріс Лессінґ «У пошуках англійського»(1960)
2. Гон Олександр. Будинки Еліота і храми Паунда
3. Галета Олена. Драма неповернення: “Йоганна, жінка Хусова” у контексті драматургії Лесі Українки
4. Григоренко Олександра. Крихка домівка: мотив скляного будинку у романістиці початку ХХ століття
5. Гусейнова Олена. Простір апетиту: війна у місті (на матеріалі художніх текстів про Одесу часів Другої світової війни)
6. Шолухо Наталія. Феноменологічні концепції дому Ґастона Башляра та Еманюеля Левінаса
7. Пічугіна Тетяна. Функціонування стереотипів Відня в текстах Г.фон Гофмансталя та Л. Андріана.
8. Павленко Юлія. Письмо про Себе героя французького роману : у пошуках дому
13:30 ауд. 302
Семіотика дому
Модератор – Ганна Работяга
1. Віннічук Алла. Полісемантичність образу хата в творчості Тараса Шевченка
2. Івашина Тетяна.Cеміотика дому в романі Т. Драйзера «Сестра Керрі» і оповіданнях про Шерлока Холмса А. Конан-Дойла
3. Кушнір Ірина. Будинок як символ у романі М.-Ж. Юреш «Слуги ночі»
4. Баринова Екатерина. Образ дома в дневниковых записях Сильвии Плат первой половины 50-х гг: семиотический аспект.
5. Левицька Оксана. Полісемантика закритого простору дому в романі Джона Фаулза «Колекціонер».
6. Федько Ольга Семантична парадигма універсалії дому у віршованих романах Л. Горлача.
7. Сушко Сергій. Концептуальна множина та художня структура образу дому у романах Вільяма Гесса “TheTunnel”, “MiddleC”, “Omensetter’sLuck”
13:30 ауд. 205
Виміри дому: містичне, фантастичне, оніричне
Модератор – Олена Тихомирова
1. Тихомирова Олена. Травма утраты дома и поиск идентичности детскими персонажами фэнтезийного цикла Дж.Р.Р.Мартина «Песнь льда и пламени»
2. Канчура Євгенія. Дім на перехресті світів у літературі фентезі: відкриття шляху до індивідуації
3. Яремчук Вікторія. Дерево як дім в «легендаріумі» Дж.Р.Р. Толкіна
4. Гольник Оксана. Територія духу – Уріж (дискурс містичного в повісті Г.Пагутяк «Захід сонця в Урожі»)
5. Бондаренко Лідія. Мотив вічного повернення у романі Галини Пагутяк «Писар Східних Воріт Притулку»
6. Чухонцева Наталія. Міфологема дому в романі Галини Пагутяк «Магнат».
7. Гірняк Мар’яна. Від Притулку до Дому: специфіка часопросторових координат у дилогії Галини Пагутяк «Писар Східних Воріт Притулку» і «Писар Західних Воріт Притулку».
8. Вещикова Олена. «Особливі» будинки у прозі Галини Пагутяк
9. Коваленко Діана. Внутрішньо-психологічний часопростір у романах Галини Пагутяк «Писар Східних воріт Притулку» та «Писар Західних воріт Притулку»
10. Бокшань Галина. Семіотичні функції дому у творчості Галини Пагутяк
13:30 ауд. 201
Образи внутрішнього простору людини
Модератор – Мадлен Шульгун
1. Рибчинська Зоряна. Внутрішній простір митця у наративі дому-музею
2. Левченко Галина. Образи дому в рефлексіях ліричного героя поезій Юрка Ґудзя.
3. Харлан Ольга. Інтер’єр як внутрішній простір дому та характеристика епохи й людини (на матеріалі української літератури міжвоєнного двадцятиліття).
4. Випасняк Галина. Простір та ідентичність у прозі Оксани Забужко.
5. Швець Алла. Аксіологічна конотація образу дому в прозі Наталії Кобринської.
6. Онопрієнко Анастасія. Особливості функціонування внутрішнього простору у ліриці Ш.Бодлера.
7. Жук Оксана Модель автокомунікації як «самособоюнаповнення» у ліричних текстах В. Стуса.
8. Ільницький Данило. Дитинство ↔ уява ↔ пам’ять ↔ творчість: дім у культурній картографії життєвого світу Богдана Ігоря Антонича.
15:00 – 15:15 Перерва на каву ауд. 304
15:15 ауд. 309
"The Concepts of Home in the Context of Academe and Academic Fiction"
Модератор - Dr. Marta Lysik
1. Prof. Alan Velie, University of Oklahoma“Gerald Vizenor and the Academic Novel”
2. Max Besora, M.A., University of Barcelona“Ida’s Journey: Politics, Love, and Terrorism in the University Microcosm”
3. Slava Bart, M.A., Tel Aviv University“Homely and Hostile Academia in Vladimir Nabokov’s Pnin and Pale Fire”
4. Dr. Malek Hardan Mohammad, American University of Kuwait“No Home for Old Men: The 21st Century University in Coetzee’s Disgrace”
5. Dr. Marta Lysik, University of Wroclaw“The Perils of Home Office, The Crown of Columbus, or The Dynamics of Louise Erdrich-Michael Dorris Literary Partnership, and an Academic Revising Herself.”
15:15 ауд. 205
Екзистенційний вимір дому
Модератор – Вікторія Іваненко
1. Гайдаш Анна. Гетеротопія будинку престарілих у сучасній драматургії США (на матеріалі п’єси Тіни Хау «У пошуках Мане»)
2. Велігіна Наталія . Дім як екзистенційний простір. Роман І. Мак’юена «Цементний сад»: поетика «нової чутливості»
3. Варецька Софія. Концепт династійного дому на прикладі роману "Будденброки" Т. Манна»
4. Мельник Оксана. Будинок/дім у поезії Дебори Фоґель: між декорацією та екзистенцією
5. Левченко Олексій. Опыт о доме: «AHomeattheEndoftheWorld» М. Каннингема и «ThePoemthatTookPlaceofaMountain» В. Стивенса
6. Кохан Роксоляна . Екзистенція радості: Сесілія в-/поза-/над-домом (за повістю Юстейна Ґордера «У дзеркалі, у загадці»)
7. Алєксєєнко Ольга. Концепт дому як фактор особистісного становлення Миколи Савича (на матеріалі історичного оповідання Юрія Косача «Молодість Савича»)
8. Семеренко Інна. Екзистенційний вимір міста як дому у творчості українських ранніх авангардистів.
9. Терент’єва Юлія. Травмоландшафт дому у романі Йена Бенкса "Міст"
10. Іваненко Вікторія "Внутрішня імперія білого англосакса, або (не)повернення блудного сина (на матеріалі роману Джеймса КелманаYou Have To Be Careful in the Land of the Free."
15:15 ауд. 201
Імагологічний вимір дому
Модератор – Марія Шимчишин.
1. Стороха Богдан. Відкрита поетика замкнено-розімкненого простору: японський будинок у німецьких текстах колоніальної епохи
2. Jūratė Landsbergytė-Becher. Homeland in Baltic conception of space
3. Первушина Любовь. Архетип дома и особенности его художественного воплощения в эмигрантской поэзии Т. Карповича, И. Бродского и Дж. Николича
4. Прушковська Ірина. Феномен дому та його втілення у сучасній турецькій драматургії
5. Шостак Оксана. Сакральні та секулярні виміри дому у сучасній романістиці північноамериканських письменників корінного походження.
6. Сембе Карина. Трансформація міфологеми Дому у латиноамериканському контексті (на матеріалі роману Маріо Варгаса Льйоси “Зелений Дім”)
7. Кот Світлана. Міфопоетична своєрідність простору індіанського дому в романах Л.Ердрік
8. Церковна-Соловейчик Анастасія Імагологічний дискурс «дому» в англійській подорожній літературі доби романтизму.
9. Шимчишин Марія. Геріатричний дім – гетеротопія сучасності (на матеріалі творчості Едварда Джоунса).
15:15 ауд. 105
Феномен дому в культурно-історичній парадигмі
Модератор – Борис Ніколаєв
1. Єршов Володимир. «Слов’яни любили сільську свободу»: парадигма рустикального простору у правобережної мемуаристиці доби романтизму
2. Пухонська Оксана. Відновлення національної пам’яті як повернення до ментального дому (на прикладі сучасного українського роману)
3. Накашидзе Ірина. Специфіка вираження образу дому в україномовній поезії Канади другої половини ХХ ст.
4. Борис Ніколаєв. Московські екстер’єри й інтер’єри у «Московіаді» Ю. Андруховича й «Вакханалії» Б. Пастернака.
5. Остапчук Тетяна. Привиди і кава: простір татарського дому у кримських оповіданнях М.Коцюбинського та романі Л.Хайд «Омріяний край»
6. Чаура Наталія. Модус України як Національного Дому на сторінках літературно-мистецького часопису «Дзвін».
7. Зварич Олеся. Загублені між кордонами: територіальний вимір національної ідентичності в художній прозі МУРівців.
17:00 Фуршет ауд. 302
П’ятниця 18.03.2016
10:10 – 12:00 ЗАСІДАННЯ І. ПЛЕНАРНЕ (3-й корпус КНЛУ, конференц-зал)
Модератор – Висоцька Наталія Олександрівна
1.Маценка Світлана. «Посередині далечі»: образ дому в романі «Прокляття дому» Дженні Ерпенбек
3.Амирян Тигран. Auto-fiction & Photo-fiction. нарративизация себя и визуализация истории у В.Г. Зебальда
4. Свербілова Тетяна. Cеміотика дому як метафора історичної пам’яті в системі постколоніальної гібридної культури прикордонних регіонів в романах С. Жадана «Ворошиловград» та «Месопотамія»
5.Турган Ольга. Дім і бездомів’я в онтології драм Лесі Українки
6. Тарнашинська Людмила. Антропологічні межі приватного: тоталітарний вимір повсякдення
12:30 Обід
13:00 ауд. 309
Гендерні координати дому
Модератор – Олена Юрчук
1. Улюра Ганна. Хата/Дім як портал в сучасному білоруському жанровому романі
2. Любарець Наталія. «Власна кімната» vs «ангел у домі»: гендерні координати дому у творчому доробку Вірджинії Вулф
3. Шовкопляс Галина . Будинок як простір, що відкриває коди жіночого начала ( на матеріалі роману Джона Апдайка «Іствікські відьми»).
4. Сидоренко Наталія. Гендерні аспекти міфології дому в українському фольклорі
5. Яковенко Ірина. Мріючи про втрачений дім: Афроцентричний аналіз сучасної жіночої поезії.
6. Калініченко Михайло. Ідеологема дому в дискурсі популярної літератури американського “жіночого відродження”.
7. Байдак Мар’яна. Дім як простір жіночого повсякдення в роки Першої світової війни.
8. Жаркова Роксолана У тілі дому/у домі тіла: проблема втрат дитинства у жіночому письмі
9. Юрчук Олена. Дім як локус простору повсякденності.
13:30 ауд. 205
Поетика дому
Модератор – Тетяна Северинівна Мейзерська
1. Мейзерська Тетяна. Поетика приміщень/переміщень у художньому світі романів Сергія Жадана ("Ворошиловоград", "Месопотамія").
2. Мафтин Наталя. "Образ хати у прозі Є. Гуцала (на матеріалі збірки "Співуча колиска з верболозу ")
3. Коваль Галина. Система уявлень про світ у календарному фольклорному тексті: поетика дому.
4. Мельник Діана. Поетика дому у пізній прозі Інгеборг Бахманн
5. Тверітінова Тетяна. Поетика дому в садибному тексті Е. Бронте (на матеріалі роману «Буреверхи»)
6. Пойда Оксана .Дім як сакральний вимір простору в українській ментальності крізь призму оповідної прози Олекси Стороженка.
7. Коротєєва Вікторія. Міфологема дому в ліриці А. Тарковського та В. Стуса
8. Данчишин Назар Поліфонія образу дому в поезії І. Калинця, Р. Кудлика та Г. Чубая.
13:30 ауд. 302
Хронотоп дому
Модератор – Тамара Степанівна Бакіна
1. Бакіна Т.С."Дитяча кімната" як культурне і літературне явище.
2. Цимбал Ярина. Нове місто — нові будинки — нове життя: теорія і практика «Нової генерації»
3. Косарєва Галина. «Абрикосові дерева вирвані з корінням...»: топоси дому у поезіях Любові Якимчук
4. Підопригора Світлана. Топос дому в постмодерному антисвіті роману «АМтм» Ю.Іздрика».
5. Узлова Оксана. Топос «кімнати хворого» в романах Д. Лоджа кінця ХХ – початку ХХІ ст.
6. Григорчук Юлія. Образ дому в поезії Віри Вовк.
7. Бєлявцева Ольга «Стихія вулиць» як простір дому у прозі Б. Нижанківського.
8. Соловцова Ірина. Роль хронотопу дому в розкритті філософського змісту оповідання Т. Толстої «Йорік»
9. Дмитрієва Іванна.Концепція дому як замкнутого простору як одна з провідних характеристик «театру загрози» (на матеріалі драматургічних творів Керіл Черчіл та Гарольда Пінтера)
13:30 ауд. 201
Топос дому у літературі факту
Модератор – Олеся Камишникова
1. Матвєєва Ольга. Образ України та ідея "світового громадянства" в "Щоденнику" (1920-1951) Володимира Винниченка
2. Чорна Марина. Образ дому в епістолярних рефлексіях Б. Грінченка та Т. Зіньківського
3. Демська-Будзуляк Леся. Приватний простір у соціо-культурних практиках українського літературознавства 10-20-х років ХХ ст. (випадок літературно-мистецького салону)
4. Коржовська Ольга. Феномен дому в києворуських пам’ятках
5. Білявська Вікторія. Образ дому в мемуаристиці Єви Фелінської.
6. Бондарчук Олеся. Варіації поняття «дому» в мемуаристиці Т. Бобровського.
7. Галаган Валентина. Міфологема дому в щоденникових записах Олеся Гончара.
8. Ковалів Соломія. Духовна одіссея Луки Луціва – рецензента газети «Свобода» (Нью-Йорк)
9. Омельчук Юлія. Концепт ДІМ – HOUSE/HOME у фейлетонах Дейва Баррі
15:00 – перерва на каву ауд. 304
15:15 ауд. 309
Топос дому на перехресті мистецьких традицій
Модератор – Оксана Узлова
1. Дубініна Олена Екранне втілення літературного хронотопу: конструювання своїх/чужих світів в романі Дж. Толкіна «Володар перснів» та його однойменній екранізації П. Джексона.
2. Матасова Юліана. “Домашнє” як “жіноче” та/або трансцендентне в американській ліричній традиції (від Емілі Дікінсон до лірики американських авторок-виконавиць)
3. Закалюжний Леонід. «Дім на злам» О. Слаповського: між драмою і реаліті-шоу
4. Ковацька Оксана. Проекції дому у прозі О. Забужко, Л. Кононовича, Т. Прохаська
5. Крупка Віктор. «По той бік хата в сонячнім вінкові» (образ хати в поезії Володимира Забаштанського)
6. Демко Тарас Поет-дизайнер: Вільям Блейк. Інтермедіальний аспект “третього тексту”
7. Кирилова Таміла. Дім як імажинарний конструкт культури в романі Ю. Германн «Початок усякої любові»
15:15 ауд. 302
Дім та бездомність
Модератор – Роман Біляшевич
1. Лебединцева Наталія. «Втрачений дім – віднайдений світ: історія дорослішання в поетичній інтерпретації Р.Скиби».
2. Юферева Олена «От бродяги до “бомжа”: поэтика поведения нового героя в трэвел-блогах»
3. Барабаш Мар’яна. «Дім Причетного Пілігрима: sacrum інакшості (Г. Чубай – О. Лишега – К. Москалець)»
4. Нестелєєв Максим. Руйнування „домівки духу” в українському модернізму
5. Маматова Вєра Зміна будинків як пошук власної ідентичності (на прикладі роману Патрісії Хайсміт “Ціна солі”)
6. Воробей Наталія.«Чужий/рідний дім у збірці оповідань "Босоногий лютий" Герти Мюллер»
7. Тростогон Вікторія."Номадизм і аутсайдерство як модуси існування поетичного "Я"
8. Третяк Анна. У пошуках дому: мотиви втрати і віднайдення домівки у польській підлітковій літературі початку 20 ст.
9. Біляшевич Р. Образи дому та храму у п'єсі Т.С.Еліота "Камінь"
15:15 ауд. 201
Герменевтика дому
Модератор – Тетяна Біляшевич
1. Демченко Алла. Поетика тріади «дім – не-дім – антидім» у збірці С. Жадана «Життя Марії».
2. Чернова Ірина. Печера як опозиція дому у творчості Марини і Сергія Дяченків
3. Мірошниченко Вадим. «Творчість П’єра Гійота: ненормативність як демонтаж дому».
4. Пікун Леся. Своєрідність трансформації феномену дому в творах про Франкеншейна
5. Колесник Ганна. Антропоморфна метафора Дому в романі Пітера Акройда «Дім доктора Ді».
6. Старшова Оксана. Замки, ключі, двері: символізм перехідного простору («Моторошно голосно і вкрай близько» Дж.С.Фоера).
7. Мединська Олеся. Архетип дому в художній рецепції Валерія Шевчука.
8. БіляшевичТ. Образ будинку із секретами у творчості Жоржа Бернаноса.
17:00 Закриття конференції.
16-17 червня 2016 року відділ теорії літератури
Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
проводить Сьомий міжнародний міждисциплінарний теоретичний симпозіум на тему:
«Словесне i зорове: візуальні медіації в літературі»
Візуальні образи виконують особливу роль у словесній творчості і служать не нейтральним знаряддям репрезентації, а виконують різні дискурсивні функції - наслідування, адаптації, трансформації, спротиву,насильства. З одного боку, упродовж віків візуальні описи, кіно, малярство, перформенс, фотографія, графіка відігравали і відіграють значну роль у розвитку художньої образності і породжують нові смислові і жанрово-стильові констеляції, особливо в новітні часи. З другого боку, візуалізація служить засобом дискурсивного насильства, навіть знаряддям терору, трансформуючи, а то й стираючи смисл сказаного.
Теоретичний симпозіум «Словесне i зорове: візуальні медіації в літературі» має на меті привернути увагу до феномену візуальної репрезентації в літератур і ікультурі. Ідеться про посередницьку роль, інтермедійністьта самоцінність візуальних форм на письмі і в процесі рецепції, про візуальність як форму (не)репрезентації травми, про місце портрету, пейзажу, екфразису в художній структурі твору.
На обговорення виносяться такі питання:
- феноменологія візуальності: побачене і зображене;
- кіно і література: техніки і стратегії адаптації;
- малярство і форми його репрезентації в літературі;
- візуальна поезія і проза;
- візуальне і /як насильство;
- візуальність і рецептивна естетика;
- візуальність, ідеологія, література;
- візуальністьікіч;
- візуальність і гендер.
Мови симпозіуму: українська, російська, англійська.
Просимо надсилати теми доповідей та короткі тези (0,5 стор.) до 10 травня 2016 року на адресу Оргкомітету симпозіуму: Відділ теорії літератури, Інститут літератури НАН України, Київ 01001, вул. Грушевського 4, к.310.e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Реєстраційний внесок – 50 грн. Планується публікація матеріалів симпозіуму, відібраних після попереднього анонімного рецензування.
Announcement
The Theory of Literature Department of the Shevchenko Institute of Literature, National Academy of Sciences of Ukraine, announces the 7th International interdisciplinary theoretical symposium
“Verbal and Visual: Visual Mediations in Literature”
that will be held on June 16–17, 2016 in Kyiv (Ukraine).
Visual images are significant in fiction; they are not neutral instruments of representation but rather have different discursive functions – imitation, adaptation, transformation, subversion, and violation. On the one hand, throughout the centuries visual descriptions, cinematography, painting, performance, photography, and graphics have been essential in the development of artistic imagery and creating new sensory, genre, and stylistic constellations, especially during last decades. On the other hand, visualization is an instrument of discursive violence, a tool of terror that may transform and even erase the essence of what is spoken.
The theoretical symposium “Verbal and Visual: Visual Mediations in Literature” aims to emphasize the importance of the phenomenon of visual representation in literature and culture.
Contributions are welcome on aspects of visual mediation in writing and reception; visuality as a form of (non)representation of trauma; portrait, landscape, ekphrasis and their places in a literary text.
The issues to be discussed:
- Phenomenology of the visual: the seen and the depicted;
- Cinematography and literature: techniques and strategies of adaptation;
- Painting and its representations in literature;
- Visual poetry and prose;
- Visuality and/as violence;
- Visuality as an aspect of receptive aesthetics;
- Visuality, ideology, and literature;
- Visuality and kitsch;
- Visuality and gender.
Working languages: Ukrainian, Russian, and English.
The deadline forproposals is May 10, 2016.
Registration fee - 50 UAH. Selected papers will be published after due double peer review.
Please send your proposed topics accompanied by an abstract (one-half page) to:
Theory of Literature Department
Shevchenko Institute of Literature
4 Hrushevsky St, room 310
Kyiv 01001
Ukraine
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Міністерство освіти і науки України
Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
Пряшівський університет (Словаччина)
Люблінський університет ім. Марії Склодовської-Кюрі (Польща)
Запрошують узяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Літературна етноімагологія: рецепція України та її культури в наукових працях Мікулаша Неврлого (до 100-річчя з дня народження науковця) », яка відбудеться 3–4 листопада 2016 року на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної конференції.
Шановні колеги!
Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Літературна етноімагологія: рецепція України та її культури в наукових працях Мікулаша Неврлого (до 100-річчя з дня народження науковця) », яка відбудеться 3–4 листопада 2016 року на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної конференції
Роботу конференції заплановано за такими напрямами:
* Микулаш Неврлий в українському літературному середовищі Чехії і Словаччини ХХ століття;
* Художнє моделювання в українській літературі дихотомії "національний характер – національний образ світу";
* Тарас Шевченко та Іван Франко в науковій інтерпретації академіка Микулаша Неврлого;
* Проблеми тлумачення тексту: переклад як форма міжлітературних взаємин;
* Науковий внесок М. Неврлого в розвиток новітнього історико-літературного процесу
* Конверсивність та етнокультурна комунікативність моделей універсуму літератури українсько-чехо-словацького пограниччя;
* Стильовий вимір модернізму як метамова культури (словацька та українська моделі);
* Історико-теоретичний, філософський аспекти розвитку української еміграційної літератури;
* Мова – пізнання – комунікація: лінгвостилістичний аналіз дискурсу як тексту.
Статті будуть опубліковані в збірнику матеріалів конференції до проведення форуму.
Вимоги до змісту та технічного оформлення тексту статті:
• Відповідно до постанови президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1 «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» (Бюлетень ВАК України. – 2003. – № 1) наукова стаття має містити такі обов’язкові елементи: постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими й практичними завданнями; аналіз основних досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми і на які опирається автор; виокремлення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячено означену статтю; формування цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.
• У першому рядку статті (лівому кутку) перед прізвищем автора подати курсивом шифр УДК.
Після назви статті – резюме: українською, після списку використаної літератури – англійською мовами, кожне обсягом не менше 5-6 рядків, та ключові слова.
• Текст набирати в текстовому редакторі MS Word шрифтом Times New Roman, розмір – 14 шрифт, міжрядковий інтервал – 1,5, відступ абзацу – 1,25 см Параметри сторінки: зверху, знизу, праворуч – 2 см, ліворуч – 3 см (без колонтитулів).
• У тексті не допускати вирівнювання пропусками (для цього використовувати параметри абзацу).
• Покликання на використані джерела в тексті робити за зразком – [2, с. 179].
• Після тексту статті через один рядок подати список використаних джерел. Слово Література друкувати напівжирними літерами з лівого боку. Список використаних джерел оформляти за вимогами ДАК (Бюлетень ВАК України. – 2008. – № 3).
Зразок оформлення статті
УДК
Вікторія Джигун,
кандидат філологічних наук, доцент
(м.Ужгород)
Жанрово-стильові особливості прози Олекси Гай-Головка
Анотація українською мовою:
Ключові слова:
(виклад основного матеріалу)
Література:
1.
2.
3.
References:
Латинська транслітерація літератури
(літ-ра англ. мовою не транслітерується)
Анотація англійською мовою:
Keywords:
ЗАЯВКА УЧАСНИКА
Міжнародної науково-практичної конференції
«Літературна етноімагологія: рецепція України та її культури в наукових працях Мікулаша Неврлого" (до 100-річчя з дня народження науковця)»
Прізвище_____________________________________
Ім’я__________________________________________
По батькові____________________________________
Науковий ступінь_______________________________
Учене звання__________________________________
Посада________________________________________
Організація____________________________________
Адреса________________________________________
Телефон_______________________________________
Ел. пошта і номер відділення Нової пошти (назва міста)_________________________________________
Назва доповіді (виступу)________________________
______________________________________________
Напрям _______________________________________
______________________________________________
Планую (необхідне підкреслити)
Виступити з доповіддю (до 15 хв.)
Виступити з повідомленням (до 5 хв.)
Узяти участь як слухач
Подати матеріали для публікації
Дата________ Підпис________
Контактна інформація:
(096)110-33-73 – Мацько Віталій Петрович,
(067) 358-19-06 – Нікітова Інна Іванівна,
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Адреса оргкомітету:
кафедра української мови і літератури,
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія,
вул. Проскурівського підпілля, 139,
м. Хмельницький
29013
Файли із заявкою на участь та матеріалами для публікації, названі за зразком Джигун_заявка, Джигун_стаття, необхідно надіслати на електронну адресу оргкомітету fildyskurs@ukr.net; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 1 жовтня 2016 року. Для учасників конференції без ученого ступеня обов’язкова рецензія наукового керівника. Оплату – 30 грн. за сторінку (одноосібні статті учасників, які мають учений ступінь доктора наук, буде опубліковано безкоштовно) + 25 грн. на пересилання збірників (для іногородніх авторів). Проплата за друк статті здійснюється лише після повідомлення про прийняття статті до друку. Для участі в роботі конференції обов’язковим є організаційний внесок у розмірі 50 грн. (по приїзді, під час реєстрації).
Проїзд, проживання та харчування – за власні кошти. Просимо повідомити заздалегідь про необхідність замовлення місця проживання.
Приїзд до Хмельницького можливий Укрзалізницею й автобусним сполученням. Від залізничного вокзалу тролейбусом №13, мікроавтобусом №2 до зупинки "Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія", від автовокзалу – тролейбус №17, автобусом №21 до зупинки "Торговий центр", далі пройти по вул. Проскурівського підпілля 150 м. до Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
Запрошуємо Вас до участі в роботі Міжнародної наукової конференції “Універсум Лесі Українки: людина, культура, націософія”, яка відбудеться 28–30 червня 2016 року у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (база практик табору “Гарт” СНУ ім. Лесі Українки (с. Світязь).
NEWSKIT_квітня
29
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс...
NEWSKIT_квітня
06
4 квітня на Платформі інтермедіальних...
NEWSKIT_березня
20
26 лютого докторантка Інституту літератури...
NEWSKIT_березня
12
6 березня провідний науковий співробітник...
