В Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Творчі інтенції «Дітей війни»: від «втраченого покоління» - до дітей цифрової епохи».
Організаторами заходу виступили Відділ української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу НАНУ, Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Кафедра україністики Варшавського університету, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
Захід розпочався з пленарного засідання та доповіді «Коли аргументом є сила: війни ХХ-ХХІ ст. як тотальне руйнування світопорядку» директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктора філологічних наук, академіка НАН України М.Г. Жулинського.
Також на пленарному засіданні прозвучали доповіді «Література для дітей періоду російсько-української війни як дискурс і літературне поле» доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури Ірини Кропивко (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), «Дитячо-підліткові регістри сучасної драматургії про війну» головного наукового співробітника, доктора філологічних наук, професора Олени Бондаревої (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), «Зміна світоглядних позицій молоді під впливом повномасштабного вторгнення рф (на прикладі здобувачів Одеського національного медичного університету») доцента кафедри суспільних наук, кандидата історичних наук Тетяни Подкупко (Одеський національний медичний університет), «Проєкт «Перед лицем війни»/«W obliczu wojny»: голосами очевидців» доцента кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, кандидата філологічних наук Уляни Федорів (Львівський національний університет імені Івана Франка), «Діти війни – діти Орлика (у світлі архівних кверенд у Парижі в 2024)» доктора філологічних наук габ., професора кафедри україністики Валентини Соболь (Варшавський університет).
Ефективною була й робота двох секцій конференції «Війна як екзистенційне випробування: досвід «втраченого покоління» й свідків другої світової» та «Ословлення простору: голоси «дітей війни» в культурних стратегіях епохи (від шістдесятників до – до дітей цифрової епохи)».
На секціях прозвучали доповіді «Гендерні особливості ліричного переживання реалій / факту війни (на матеріалі української поезії 1950-1960-х років)» доктора філологічних наук, професора Ольги Шаф (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), «Спогади Лариси Залеської-Онишкевич «Бомби, границі і два праві черевички»: доля Європи і дитини-біженки» професора кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктора філологічних наук, доцента Сніжани Жигун (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), «Наратив крадіжки дітей як геноциду в романі Бенхаміна Прадо “Погані люди ходять” та сучасному українському цифровому контенті» доктора філологічних наук, професора Ольги Бежанової (Університет Південного Іллінойсу) та кандидата філологічних наук, доктора наук із соціальних комунікацій, доцента Тетяни Дзюби (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), «Документальна і художні візії війни у творчості Юрія Тарнавського»старшого наукового співробітника, кандидата філологічних наук Ігоря Котика (Інститут Івана Франка НАН України), «У війни не дитяча душа: топос «дитина і війна» в модерністській рецепції початку ХХ ст.» завідувачки кафедри історії української літератури та компаративістики, кандидата філологічних наук Людмили Починок (Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), «Досвід окупації і повоєнного побуту в доробку Василя Стуса» доцента кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури, кандидата філологічних наук, доцента Ольги Пуніної (Донецький національний університет імені Василя Стуса), «Війна та її відлуння у художній прозі Ігоря Костецького» доцента кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури, кандидата філологічних наук, доцента Олега Солов’я (Донецький національний університет імені Василя Стуса), «Художні особливості п’єси «Генерал» І. Багряного» доцента кафедри історії української літератури, кандидат філологічних наук Людмили Головко (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) та доцента кафедри історії української літератури, кандидата філологічних наук Інни Кремінської, «Особливості зображення дітей в у мовах бойових дій, окупації, мілітаризації суспільства в літературній творчості учасників визвольних змагань (у контексті розвитку національних звитяг українців від давнини до сьогодення)»доцента кафедри української літератури, кандидата філологічних наук Ірини Зелененької, «Євгенія Спаська — з «не втраченого покоління»»директорки Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя Надії Онищенко, «Час війни» в українській книжці-біографії для дітей і юнацтва» старшої наукової співробітниці відділу теорії та методики біобібліографії, кандидат історичних наук Наталії Марченко, «Воєнні й тилові реалії у сприйнятті героя-дитини в повісті «Потаємні двері» А. Кокотюхи» доцента кафедри української літератури, доктора філософії зі спеціальності «Філологія» Юлії Резніченко (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), «(Не)маленькі порожнечі (після) війни: дискурс травматичного дитинства у романі «Її порожні місця» Анни Грувер»незалежної дослідниці, кандидата філологічних наук Роксолани Жаркової, «Рецепція російсько-української війни на матеріалі фанфікшену про реальних осіб у березні 2022 р.»аспірантки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Марії Панфьорової та ін.
Участь у конференції взяли і співробітники Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України: з доповідями виступили головний науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу, доктор філологічних наук, професор Людмила Тарнашинська («Відлуння в слові: трансформація дитячого воєнного досвіду в творчості українських шістдесятників»), науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу, кандидат філологічних наук Вадим Василенко («Зустріч двох Україн: літературний Київ кінця 1941 року») тастарший науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу, кандидат філологічних наук Ніна Герасименко («Щоденник Володимира Вакуленка як его-документи російсько-української війни (на матеріалі щоденника окупації «Я перетворююсь…»).
Усі доповіді, які прозвучали на конференції, викликали жваве обговорення та палкі дискусії, що навіть вийшли за межі заявленої проблематики: і це ще раз засвідчило і актуальність обраної теми, і важливість проведення таких заходів.
Відгук про конференцію від науковців Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна можна прочитати тут: https://karazin.ua/news/mizhnarodna-naukova-konferentsiia-laquo-tvorchi-intentsii/
Оргкомітет
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ СТОЛИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ БІОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Запрошуємо Вас взяти участь у Всеукраїнській науковій онлайн-конференції (XVII щорічних Грінченківських читаннях) «Топоси долі родини Грінченків», яка відбудеться 06 грудня 2024 року
Напрями роботи конференції:
• Борис Грінченко серед ідей та ідеологем.
• Геопоетика в біографістиці.
• Грінченки і становлення українського фемінізму.
• Борис Грінченко і Марія Загірня: «Як Богові вірю тобі».
• Текстологічні аспекти вивчення спадщини Бориса Грінченка.
• Історія становлення й актуальні питання грінченкознавства.
Онлайн-платформа проведення конференції: Zoom. Робоча мова конференції: українська.
Деталі в інформаційному листі
24 вересня цього року в Національному музеї літератури України відбулася презентація колективної монографії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України «На шляху національного самоусвідомлення: нова українська література» (Київ: видавництво «Фоліант», 2023, 536 c., іл.), присвяченої 10-ій річниці пам’яті д. філол. наук Ольги Камінчук.
На урочистостях, у відповідно до події прикрашеному залі бібліотеки НМЛУ, виступили Микола Жулинський, Ростислав Радишевський, Олександр Боронь, Надія Левчик-Камінчук. Модерував презентацію Микола Бондар.
Детальна інформація про захід передана до журналу ІЛШ «Слово і час». Подія також зафіксована у світлинах.
к. філол. наук, провідний
науковий співробітник ІЛШ Надія Левчик
Збірник праць Всеукраїнської (42-ї) наукової шевченківської конференції До 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка.
До збірника увійшли дослідження з актуальних питань шевченкознавства Миколи Жулинського, Євгенії Лебідь-Гребенюк, Наталії Бондарєвої, Олександра Бороня, Галини Карпінчук, Роксани Харчук, Алли Калинчук, Світлани Лущій, Олександра Черевка, Григорія Клочека, Михайла Наєнка, Василя Пахаренка, Ольги Меленчук, Ганни Клименко-Синьоок, Володимира Поліщука та інших.
15 жовтня 2024 року на базі Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України відбувся Всеукраїнський Віршознавчий науковий семінар з міжнародною участю «Віршознавство. Поетика. Віршостилістика. In memoriam Наталії Василівни Костенко (20.01.1941 – 27.02.2024)». У заході взяли участь філологи з України (Києва, Чернівців, Луцька, Дрогобича), Литви (м. Каунас), Італії (м. Лечче), Великобританії (м. Престон). Семінар поєднав наукову та меморіальну частини. В науковій частині учені зосередили увагу на фундаментальному внеску Н.В. Костенко в розвиток українського віршознавства як у працях присвячених окремій проблемі чи постаті (український тонічний вірш, поетика М. Бажана), так і в теоретичних узагальненнях про фоніку, акцентуацію, риму, метрику, стиль, вірш як семантичну цілість. Окремим блоком наукової програми стали доповіді про віршознавчі і духовні шукання класиків (Лесі Українки, Джелаледдіна Румі), про вірш сучасних поетів і драматургів (Марію Лелеку, Ярину Чорногуз) і про перекладацькі знахідки у відтворенні класики українською (“Старша Едда” в перекладі В. Кривоноса; Джелаледдін Румі з голосу А. Кримського, Я. Плотнюка, Б. Завідняка). На матеріалі Віршознавчого семінару буде укладено збірник наукових статей і спогадів.
Василенко Вадим. Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2024. 656 с.
Монографія наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидата філологічних наук Вадима Василенка «Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті» вийшла друком у видавництві «Дух і літера» в серії «Постаті культури».
У монографії розглянуто основні явища, події та процеси української еміграційної літератури другої половини ХХ століття в історико-літературному, поетикальному, біографічному аспектах. В основі авторського аналізу: історія літературно-критичної думки в період МУРу, літературознавчі концепції Юрія Шереха, Володимира Державина, Дмитра Чижевського, поетичні системи неокласицизму Михайла Ореста, сюрреалізму Емми Андієвської, модерністські проєкти Ігоря Костецького і Юрія Косача, антитоталітарні дискурси Уласа Самчука та Докії Гуменної, історіософські й культурологічні візії Наталени Королевої та Леоніда Мосендза, світоглядні та естетичні парадигми українського європеїзму й екзистенціалізму, феномени божевілля та двійництва. Авторське дослідження оперте на широкий спектр художніх і критичних текстів, архівних матеріалів, сучасне наукове розуміння природи художньої та літературно-критичної творчості, інтелектуальної біографії, історії ідей.
Ця праця є внеском дослідника у вивчення проблем розвитку української еміграційної літератури ХХ століття, її історико-культурного контексту, біографічних і світоглядних колізій її творців, ідейно-художніх особливостей творів, а також взаємозв’язку національного письменства з європейським.
Рекомендуємо якнайширшому колові читачів: філологам, історикам, філософам, культурологам, усім зацікавленим історією української літератури модерної доби, її еміграційним контекстом.
Монографія наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидата філологічних наук Вадима Василенка «Слід Антея. Українська еміграційна література другої половини ХХ століття: ідеї, тексти, постаті» вийшла друком у видавництві «Дух і літера» в серії «Постаті культури».
У монографії розглянуто основні явища, події та процеси української еміграційної літератури другої половини ХХ століття в історико-літературному, поетикальному, біографічному аспектах. В основі авторського аналізу: історія літературно-критичної думки в період МУРу, літературознавчі концепції Юрія Шереха, Володимира Державина, Дмитра Чижевського, поетичні системи неокласицизму Михайла Ореста, сюрреалізму Емми Андієвської, модерністські проєкти Ігоря Костецького і Юрія Косача, антитоталітарні дискурси Уласа Самчука та Докії Гуменної, історіософські й культурологічні візії Наталени Королевої та Леоніда Мосендза, світоглядні та естетичні парадигми українського європеїзму й екзистенціалізму, феномени божевілля та двійництва. Авторське дослідження оперте на широкий спектр художніх і критичних текстів, архівних матеріалів, сучасне наукове розуміння природи художньої та літературно-критичної творчості, інтелектуальної біографії, історії ідей.
Ця праця є внеском дослідника у вивчення проблем розвитку української еміграційної літератури ХХ століття, її історико-культурного контексту, біографічних і світоглядних колізій її творців, ідейно-художніх особливостей творів, а також взаємозв’язку національного письменства з європейським.
Рекомендуємо якнайширшому колові читачів: філологам, історикам, філософам, культурологам, усім зацікавленим історією української літератури модерної доби, її еміграційним контекстом.
Аспірант відділу теорії та літературної критики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.
Науковий керівник – Жулинський Микола Григорович – д. філол. н., проф., завідувач відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу.
Тема дисертації: Інтерпретація національної ідентичності в поезії Василя Стуса.
Сьогодні, 24 вересня 2024 року, в Інституті літератури відбувся публічний захист дисертації Валерії Колодій "Давні українські міфологічні сюжети й образи в ліриці поетів Празької школи" на засіданні разової спеціалізованої вченої ради ДФ 002.6748.2024. Рішенням ради Валерії Колодій присвоєно ступінь доктора філософії у галузі 03-Гуманітарні науки зі спеціальності 035-Філологія. Вітаємо дисертантку та її наукового керівника д.ф.н., проф., акад. НАНУ Миколу Жулинського із захистом актуальної праці. Щиро дякуємо голові ради д.ф.н. Олександру Бороню, офіційним опоненткам д.ф.н. Олені Бондаревій та д.ф.н. Олені Романенко, рецензенткам д.ф.н. Тетяні Рязанцевій та к.ф.н. Надії Гаврилюк за грунтовні відгуки, фахову оцінку дисертації, висвітлення її здобутків і тих сторін, які молодій науковиці у перспективі варто розвивати, посилювати. Чекаємо найближчим часом індивідуальної монографії дисертантки за темою дослідження та зичимо нових наукових відкриттів!