Українська
18 травня Ігор Павлюк взяв участь у Міжнародному фестивалі
23 травня 2024 року за ініціативи бібліотеки Університету
Другий рік поспіль Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
  • Публічна лекція проф. Сібілле Баумбах на тему: “Rapt in secret studies”: Shakespeare and the Theatre of Fascination
    Публічна
    8 червня 2024 року
  • 25-річчя Українського земляцтва «Водограй» у місті Сілламяе (Естонія)
    25-річчя
    У рамках
  • Монографія Тамари Гундорової про Лесю Українку вийшла друком у польському видавництві
    Монографія
    Монографія докторки
  • Ігор Павлюк на Міжнародному фестивалі «Writing poetry under fire»
    Ігор Павлюк на
    18 травня Ігор
  • Збірка поезій Миколи Сулими
    Збірка поезій
    23 травня 2024 року
  • Міжнародний конкурс Шевченківських читань «Свобода»
    Міжнародний
    Другий рік поспіль
  • Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»
    Науковий
    17 квітня відбувся
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
 

Наші видання

mikhajlo-kos.jpg
kengurjan

kengurjan

Молодший науковий співробітник відділу

Наукові інтереси:

- творчість київських неокласиків;

- історія української літературної критики;

- німецько-українські літературні зв’язки.

Статті:

1. До питання методологічної своєрідності київських неокласиків//Молода нація: Альманах. К.: Смолоскип, 2005. № 3 (36). С. 62–85.

2. Рецепція формалістичних ідей у колі київських неокласиків //Слово і час. 2006. № 11. С. 58–69.

3. Вихор і вогонь Олени Теліги //Теліга О. Вибрані твори. К.: Смолоскип, 2006. С. 303–314.

4. Проблематика німецькомовних літературознавчих праць Освальда Бургардта //Наукові записки / Національний університет «Києво-Могилянська академія». К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2007. Т. 72: Філологічні науки. С. 39–44.

5. Українська література в європейському контексті: компаративістичний аспект літературознавчих студій київських неокласиків//Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки» / Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького. Черкаси, 2012. № 26 (239). С. 86–90.

6. Польська література в літературно-критичному дискурсі київських неокласиків //Волинь – Житомирщина: Історико-філологічний збірник з регіональних проблем / Житомирський державний університет ім. Івана Франка, Житомирський історико-філологічний інститут регіональних досліджень, Житомирська обласна Спілка поляків України. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. Вип. 25. С. 196–201.

7. Неокласична антологія Юрія Клена // Мандрівець. 2015. № 1 (115). Січ.–лют. С. 35–41.

8. Невідомі історії літератури Миколи Зерова //Spheres of Culture /Maria Curie-Sklodovska University. Lublin, 2017. Vol. XVI. P. 230–238.

9. Der Krieg, die ukrainischen Neoklassiker und Manuskripte, die nicht verbrennen //Kulturkorrespondenz östliches Europa. Potsdam, 2023. № 3–4, März–April. S. 8–13.

 

Упорядкування видань:

Київські неокласики: Антологія. Київ: Смолоскип, 2015. 920 с.

 

Укладання бібліографії для видань:

Бібліографія// Зеров М. Вибрані твори / Упор. В. Панченко. К.: Смолоскип, 2015. С. 831–855.

Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка Національної Академії наук України

Колеґія Патріярха Мстислава

Кафедра історії української літератури Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

проводять у Харкові 25-26 жовтня 2024 р.

Міжнародну наукову конференцію

“СЮЖЕТ – МІФ – ІДЕОЛОГЕМА: СТРАТЕГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ В РАННЬОМОДЕРНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ»

Збройна агресія, що спирається на радикально націоналістичні ідеологеми винятковості російського народу та його особливої місії в світі, засвідчила неперехідну роль історичної міфології в формуванні глобальних тенденцій сучасної цивілізації. З огляду на це надзвичайно важливим стає об’єктивний науковий аналіз процесів трансформації історичної пам’яти, в контексті яких відбувалася міфологізація реальних подій, а згодом і перетворення спогадів про них на чинник істотних змін геополітичних орієнтирів. Особливо інтенсивними й далекосяжними стали ці процеси в трагічну епоху поглинання українських земель Московським царством // Російською імперією (XVII-XVIII ст.).

Інкорпорація України авторитарною державою спонукає до демонізації республіканських інститутів Речі Посполитої. Визиск Москвою релігійних мотивів її експансіоністської політики обумовлює антикатолицькі акценти в історичному наративі. Об’єктом ворожих інтерпретацій стає Берестейська унія. Відбувається героїзація постаті Богдана Хмельницького. Всі ці тенденції позначають розвиток жанрів, маргіналізованих у перебігу літературознавчих студій: історичної прози, епічної та ліро-епічної поезії, драматургії. В цьому текстовому просторі простежується трансформація реальних історичних сюжетів у міф, а відтак перетворення міфу на ідеологему. Для історика літератури, культури, суспільної думки цей процес становить важливий об’єкт аналізу.

Незмінним учасником попередніх конференцій у Харкові був незабутній академік Микола Сулима (26.04.1947-26.10.2023). 26 жовтня 2024 р. минає перша річниця його упокоєння. Проведення конференції присвячується вшануванню пам’яти визначного літературознавця. До участи в конференції запрошуються літературознавці, мистецтвознавці, історики культури, філософи, богослови. Оргкомітет подбає про публікацію кращих доповідей у «Віснику Харківського університету».

Заяви на участь у конференції слід направляти на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 1 липня 2024 р. за доданою формою.

Оргкомітет

ЗАЯВКА

на участь у роботі Міжнародної наукової конференції

«Сюжет – міф – ідеологема:

Стратегія трансформації в ранньомодерному дискурсі України»

(Харків, 25-26 жовтня 2024 р.)



Прізвище, ім’я (сан, по батькові)

 

 

Науковий ступінь, учене звання, посада

 

 

Установа (повна назва)

 

 

 

Поштова адреса

 

 

 

Контактний телефон

 

 

Електронна пошта (заповнити обов’язково)

 

 

Пропонована тема доповіді

 

 

 

Передбачувана форма участи: особиста чи дистанційна

 

 

8 червня 2024 року о 19:00 з приємністю запрошуємо Вас на публічну лекцію проф. Сібілле Баумбах на тему: “Rapt in secret studies”: Shakespeare and the Theatre of Fascination («Кохатися у потайних науках»: Шекспір і театр зачарування»). Винесені у заголовок слова шекспірівського мага Просперо («Буря») акцентують увагу на магії слова, на дивовижній здатності мистецтва зачаровувати реципієнтів.

Лекція відбудеться онлайн за посиланням:

https://us05web.zoom.us/j/5849562728?pwd=VzV1VUM3RlkwQUdvY0hncGFsbkJHZz09

 Ідентифікатор 584 956 2728

 Пароль 12345

Очільниця Німецького Шекспірівського Товариства, професорка Сібілле Баумбах прийняла пропозицію взяти участь в щорічному міжнародному проєкті «Дні Шекспіра в Україні – 2024», одним із організаторів якого виступає Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України після того, як у квітні 2024 року, керівниця Українського шекспірівського центру, професорка Наталія Торкут була запрошена ключовим спікером на конференцію Німецького Шекспірівського Товариства під назвою «Shakespeare, Diversity, and Community» («Шекспір, різноманітність і спільність»), де представила пленарну доповідь про українську шекспіріану в час війни.

Звʼязки Українського Шекспірівського Центру із Німецьким Шекспірівським Товариством, яке було засноване ще у 1864 році, є тривалими і потужними. Саме на програму діяльності німецьких шекспірознавців, таких як В. Ехельгаузер та Герман Ульрічі, орієнтувалися українські науковці, створюючи свій центр. Нашими пріоритетами стали: формування бібліотечного фонду ренесансознавчих джерел та художніх текстів, проведення шекспірознавчих досліджень та написання дисертацій, найрізноманітніші форми популяризації творчості Барда у просторі української культури.

 

У рамках відзначення 25-річчя Українського земляцтва «Водограй» у місті Сілламяе (Естонія) 23 – 26 травня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Джерело виховання культуротворчості». Із виступом участь у конференції взяв директор Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, академік НАН України, Голова Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» Микола Жулинський.

Учасників заходу привітали Надзвичайний і Повноважний Посол України в Естонії Максим Кононенко, мер міста Сілламяе Тиніс Калберг; гостей з Естонії, України, Литви, Франції віншував київський дитячий співочий гурт «Зернятко». У рамках заходів діяла виставка «Культуротворче виховання» (Культурний Центр м. Сілламяе), презентували свою діяльність музей, бібліотека, недільна школа, творчі гурти Українського земляцтва в Естонії. Захід підтримувався Міністерством культури Естонії, Фондом Інтеграції, ERASMUS+, Культурним Центром Сілламяе, Міською управою міста Сілламяе.

На порталі "Українська правда" вийшло друком інтерв'ю члена-кореспондента НАНУ, доктора філологічних наук Тамари Гундорової, у якому вона окреслює стан і перспективи україністики, зокрема студій літератури.
Запрошуємо до читання: https://life.pravda.com.ua/culture/tamara-gundorova-pro-dekolonializm-301571/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2ck2HuY_a6SVfAc6EkFhl-BbYifdjvJCYZJM8NP5LMErm9X0tBCE5q4Vg_aem_AVTYBRAaPgI7vAv8-VkCxLFTtd4PnejR4FhBkhiG9C0ihHWL76vHThK6LzHoG16UlNHwDN7_3pCpIxkxW2BBRG-Z 
Монографія докторки філологічних наук, член-кореспондента НАН Тамари Гундорової "Леся Українка. Книги Сивілли" вийшла друком у польському видавництві "Pogranicze" в перекладі Ганни Шаховської. "Це розповідь про життя і творчість видатної української письменниці, поетеси, активістки Лесі Українки, яку дослідники вважають однією з найважливіших європейських модерністок", - вказано в передмові.
Книжка вийшла за сприяння програми перекладів Translate Ukraine.

18 травня Ігор Павлюк взяв участь у Міжнародному фестивалі «Writing poetry under fire» (Писати поезію під обстрілами) (Лондон, Університет Волвергемптона), де читав свої вірші з однойменної Антології. Ця антологія нещодавно вийшла друком у Великій Британії, представивши читачам тексти десяти українських авторів в англійському перекладі ― Вікторії Амеліної (книжка присвячена її пам’яті), Галини Крук, Ігоря Павлюка, Богдана Коломійчука, Роксолани Жаркової, Людмили Таран, Ростислава Мельникова, Дмитра Семчишина, Івана Андрусяка та Тетяни Белімової. До колективної збірки також увійшли й тексти десяти британських колег — Niall Griffiths, R.M. Francis, Charlotte Barnes, Kuli Kohli, Kerry Hadley-Pryce, Anthony Cartwright, Roy Macfarlane, Casey Bailey, Carmel Doohan, Bas Groes.

У рамках фестивалю відбулася панельна дискусія, присвячена поточній війні, а також важливості мистецтва та літератури в часи кризи, що нагадує про зв'язок і підтримку між культурами, подолання воєнної травми в пошуках кращого майбутнього.

23 травня 2024 року за ініціативи бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, у рамках творчого проєкту "Університетські зустрічі", в УГСП (Університет Григорія Сковороди в Переяславі) відбувся читацький форум вдячності Японії за допомогу Україні в нинішній війні. Учасників привітали: ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, Надзвичайний Повноважний Посол України в Японії (у 2000-2006 роках) Юрій Костенко, знана українська поетка Людмила Скирда; від Інституту літератури участь у заході взяла завідувачка відділу давньої української літератури Віра Сулима. Учасники змогли отримати в дарунок книги: збірку поезій Миколи Сулими "Моя Японія", видання Людмили Скирди, зокрема збірку поезії “Дзуйхіцу від Сакури", а також книгу імператриці Японії “Будувати мости”, перекладену українською мовою Людмилою Скирдою.

 

Людмила Скирда виступила авторкою передмови до книги поезій «Моя Японія», книги, яка є дорогим і світлим свідченням про талант науковця, академіка і поета з великим серцем Миколи Сулими.

(Світлини взято зі сторінки Людмили Скирди та сайту Бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі)

 

Субота, 25 травня 2024 14:23

Сліпчук Дарина Євгеніївна

 

Аспірантка відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України

Науковий керівник – Лущій Світлана Іванівна, д. філол. н., старший науковий співробітник, завідувач відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Тема дисертації: Міф України Богдана Залеського: історія, ідентичність, геопоетика

Наукові публікації:

  1. Історіософічність романтичного міфу України Богдана Залеського. – Київські полоністичні студії / T. XXXIX. – Київ: Талком, 2023. — с. 464-477.

Декларація про академічну доброчесність

Другий рік поспіль Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України долучається до організації Міжнародного конкурсу Шевченківських читань «Свобода».

Цьогоріч конкурс відбувся у відеоформаті. Заявки надійшли від 1300 учасників, до конкурсу ж було погоджено 1100 відеоробіт. Географічна мапа конкурсу охопила 284 населені пункти України та 10 країн світу (США, Естонія, Німеччина, Італія, Іспанія, Чехія, Польща, Данія, Великобританія, Туреччина). Поезії Тараса Шевченка лунали як українською, так і англійською, італійською, польською, німецькою, арабською, азербайджанською, турецькою та кримськотатарською, а також жестовою мовою.

Змагання тривало у 6 номінаціях: «Читці поезій Т.Шевченка», «Музично-співана Шевченкіана», «Присвяти Кобзарю», «Шевченкове багатоголосся» (колективні виступи, театралізовані постановки, флешмоби), «Шевченко і світ» (поезії Кобзаря іноземними мовами та українською мовою від іноземців, діаспори та ВПО), «Серця голос» (учасники з фізичними обмеженнями, які мають палке серце шевченколюбів).

Учасники присвячували свої виступи захисникам України.

Наймолодшою учасницею стала Квітослава ГАЛЬ, 3 р. 10 міс., з м.Боярка Київської області, найстаршою – 84-річна Марія КОМАР, с.Церківна, Івано-Франківська область.

Журі конкурсу: Петро ПАНЧУК – народний артист України, Лауреат Національної премії імені Т.Г. Шевченка за втілення образу Кобзаря на вітчизняній театральній сцені – Голова журі; Дмитро ЛІНАРТОВИЧ — заслужений артист України, український воїн «Світ», актор театру, кіно і дубляжу, бард, поет, педагог; Анна АРТ-ТОПЧІЙ - українська акторка театру і кіно, режисерка, викладач акторської майстерності; Олеся КРИВОПИША - громадсько-культурна діячка, організаторка конкурсу та міжнародних флешмобів.

З результатами конкурсу детальніше можна ознайомитися за покликаннями:https://www.facebook.com/share/p/FgPS6UDzVw8t1wAC/?mibextid=K35XfP

https://www.facebook.com/share/p/nCBNqiyCdXmRwTmS/?mibextid=K35XfP

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ