Інститут літератури

15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики», ініційований Українським міжуніверситетським шекспірівським центром та Європейською асоціацією дослідників Шекспіра (ESRA). До його реалізації активно долучилися співробітники Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та члени Національної спілки театральних діячів України.

Мета цього заходу, який проходить у режимі онлайн з 15 січня по 23 лютого 2024 року, – поширення досвіду зарубіжних шекспірознавців у галузі театральної критики, що набуває особливої значущості в контексті підготовки Першого шекспірівського мультикультурного фестивалю в Україні (м. Івано-Франківськ). Програма передбачає проведення шести майстер-класів, присвячених удосконаленню навичок написання різножанрових театральних рецензій, а також формуванню уявлень про стандарти театральної періодики і вимоги зарубіжних театрознавчих видань.

Ідея цього проєкту виникла під час круглого столу «Shakespeare and Resistance: Teaching Humanity/ies», що проходив в рамках Міжнародної конференції «Change in Shakespeare/Shakespeare and change», проведеної Європейською асоціацією дослідників Шекспіра (6-9 липня 2023, Будапешт). Після доповіді провідної наукової співробітниці відділу зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Наталії Торкут, яка розповіла про виклики, що постали перед українським шекспірознавством під час повномасштабної війни росії проти нашої держави, членами Асоціації (зокрема, професорками Nicoleta Cinpoeş, Imke Lichterfeld) було розроблено план заходів, спрямованих на підтримку України. Одним із таких заходів і став проєкт «Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики», який реалізується на засадах інтелектуального волонтерства.

Ключовими спікерами майстер-класів любʼязно зголосилися виступити провідні зарубіжні шекспірознавці, які мають плідний досвід рецензування театральних вистав: Professor Nicoleta Cinpoeş, (Велика Британія), Principal Research Associate Janice Valls-Russel (Франція), Professor Michael Dobson (Велика Британія), Professor Emerita Isabelle Schwartz-Gastine (Франція), Associate Professor Francesca Rayner (Португалія), Associate Professor Veronika Schandl (Угорщина), Professor Emerita Jennifer A. Low (США), Associate Professor Natália Pikli (Угорщина), Reader Emerita Christie Carson (Велика Британія), Assistant Professor Anna Kowalcze-Pawlik (Польща). Також у заході беруть участь відомі шекспірознавиці Dr. Imke Lichterfeld (Німеччина) та Adjunct Associate Professor Boika Sokolova (Велика Британія).

Учасники проєкту від України відбиралися на конкурсній основі і до складу команди ввійшли шекспірознавці та театрознавці. Очолюють проєкт провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, професор Наталія Торкут та професор шекспірівських студій Вустерського університету Ніколета Чінпоеш (Велика Британія).

Серед українських шекспірознавців, які беруть участь у тренінгах – доценти Дарʼя Москвітіна (Запоріжжя), Богдан Корнелюк (Запоріжжя), Вікторія Марінеско (Запоріжжя), Дарʼя Лазаренко (Софія, Болгарія), Ольга Квасниця (Львів), а також аспірантки Яна Нікітюк (Комо, Італія) та Наталія Гутарук (Запоріжжя). Відділ зарубіжних і словʼянських літератур Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України в проєкті представляє аспірантка Світлана Дейнека, а відділ зарубіжної україністики – науковий співробітник, доцент Юрій Черняк.

До театральної складової української команди увійшли театрознавці з різних куточків України: професорка Людмила Ванюга (Тернопіль), доцентки  Дарʼя Іванова-Гололобова (Київ/Дюссельдорф, Німеччина), Оксана Федорків (Івано-Франківськ), Юлія Щукіна (Харків), Софія Роса-Лаврентій (Львів), відомі критики: Юлія Бентя (Київ), Вікторія Котенок (Київ), Юлія Сущенко (Одеса), акторки Юлія Сосновська (Київ) та Анастасія Бринько (Черкаси) і студентка Марія Жураченко (Київ).

Всі учасники проєкту з нетерпінням чекають кожної наступної зустрічі, адже любов до Шекспіра і театру не лише обʼєднує представників різних професій, але й надихає на плідну міжнародну співпрацю. Висловлюючи велику вдячність зарубіжним шекспірознавцям за дієву інтелектуальну і моральну підтримку України, сподіваємося, що ці майстер-класи започаткують традицію продуктивної взаємодії між Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України та Європейською асоціацією дослідників Шекспіра (ESRA).

Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за результатами голосування вийшли до другого туру Шевченківської премії. Їхній доробок вартий найвищої нагороди і незмінної пошани.

У номінації «Література» у другий тур вийшла збірка поезій Ігоря Павлюка «Танець Мамая» (Саміт-книга, 2023). Ця збірка розвиває тривалу літературну традицію поезії, що представляє «архетип Воїна-захисника, мудрого характерника, який стоїть на сторожі української землі».

У номінації «Літературознавство і мистецтвознавство» у другому турі Інститут представлено двома фаховими дослідженнями: "Леся Українка. Книги Сивілли" Тамари Гундорової (Віват, 2023) та "Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти" Людмили Тарнашинської  (Смолоскип, 2019).

Книга Тамари Гундорової – пропозиція нової біографії Лесі Українки, зорієнтованої на сучасне прочитання творчості письменниці як дзеркала її особистих переживань. Дослідниця аналізує художній світ Лесі Українки крізь призму ідей культурної антропології. «Розгортаючи аналіз основних «жіночих» драм Лесі Українки, Гундорова трактує їх як фрагменти книги автобіографії, в яких від імені «нової жінки» Леся Українка ставить питання про право жінки пророкувати і бути авторкою, про місце жінки в історії християнства, про роль жінки на війні і у світовій історії, про сенс народження фемінної іпостасі культури» - зазначено у поданні.

Дослідження Людмили Тарнашинської – системно і концептуально розкриває феномен шістдесятництва. Запропонувавши у попередніх книгах концепцію українського шістдесятництва як зразок поколіннєвої солідаризованості, авторка найповніше репрезентувала це самооприявлення літературно-мистецького покоління у номінованому виданні. Як підкреслено у поданні, «ця книга займає поважне місце в сучасному літературознавстві, без неї годі уявити ландшафт дослідження цієї проблематики. Адже дослідниця не тільки заповнює численні лакуни у цій надзвичайно важливій і широкій темі, а й показує формування й культивування цим поколінням національної ідентичності в підімперській Україні в умовах жорстоких переслідувань і репресій тоталітарної влади, а також ‑ що особливо важливо ‑ спадкоємність демократичних процесів в українському суспільстві». 

У номінації «Публіцистика і журналістика» до другого туру вийшов Олександр Михед з книгою «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» (Видавництво Старого Лева, 2023). Ця книжка – про переживання війни, її назва відсилає до біблійного персонажа Старого Заповіту, що пережив втрату домівки, друзів і рідних, як це сталося з багатьма українцями. «Автор «Позивного для Йова» рефлексує над світоглядними змінами громадян у час війни, психологією біженця, травмами, завданими психіці життям під окупацією, над переосмисленням культурних і релігійних цінностей у час війни, переосмисленням ролі літератури, над труднощами у віднаходженні спільної з західним світом точки зору», - йдеться у поданні.

Щиро бажаємо нашим колегам успіху, наснаги і нових звершень. Їхні здобутки надихають!

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ІМЕНІ Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА 

КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 17 квітня  2024  року 

взяти участь

у науковому семінарі

«РЕНЕСАНС 1920-Х: ІДЕОЛОГІЯ І ЕСТЕТИКА»

Семінар “Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика” заторкує один із важливих аспектів творчої спадщини нашої культури цього періоду. Зосереджуючи увагу на питанні ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х, ми хочемо наголосити на множині ідей, які побутували в той час і впливали на українських митців, відповідно, позначаючись на їхній творчості: від полемічної публіцистики до дитячої літератури, від плакату до архітектурних проєктів, від маршів і до мюзиклу, театральних постановок, кіно, власне, усіх виявів мистецтва. Тож запрошуємо до розмови, обговорення, дискусії щодо генези, впливу та наслідків цих ідей на естетику.

Під час семінару пропонуємо обговорити таке коло питань:

• Політичні дискусії і літературні: точки перетину.
• Метафори ідеології.
• Дискусія про пролетарську культуру в політиці та мистецтві.
• Політичні рухи й партії та українізація в дзеркалі літератури, образотворчого мистецтва, кіно, театру, музики тощо.
• Ідеалізм в матеріалістичні часи: автори і тексти

Учасники також можуть запропонувати власні теми, що стосуються загальної теми семінару.

Формат проведення семінару: дистанційний (платформа проведення буде повідомлена додатково).

Для участі у семінарі просимо до 21 березня 2024 року заповнити реєстраційну форму учасника , подавши резюме доповіді до 1500 знаків.

Учасники семінару можуть опублікувати статті у наукових виданнях:

«Слово і час», «Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Літературознавство», «Синопсис: текст, контекст, медіа»,включених до Переліку наукових фахових видань України (категорія Б), у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня доктора наук і доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія.

Редколегії залишають за собою право відхиляти статті, які не відповідають вимогам. 

КОНТАКТИ:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Сніжана Жигун

Ростислав Мельників 

Міністерство освіти і науки України
Катедра україністики Університету імені Адама Міцкевича в Познані
Київський університет імені Бориса Грінченка
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Ужгородський національний університет
Рівненський державний гуманітарний університет
Національний університет «Острозька академія»

Шановні колеги!

Запрошуємо вас узяти участь у Всеукраїнській науковій інтернет-конференції “Ословлення простору у світлі сучасних філологічних наук”, що відбудеться 15 березня 2024 року на базі Національного університету “Острозька академія”.
Роботу конференції заплановано за такими напрямами:
1. Онімний простір як вияв національної ідентичности.
2. Лексика, фразеологія, стилістика та граматика українськомовного простору в синхронії та діахронії.
3. Етно- та соціолінгвістичний простір у вимірах сьогодення.
4. Концептосфера простору: дискурс, текст, контекст.
5. Семіотика простору в художньому тексті.
6. Ландшафт у літературному творі як націєтворчий та ідентифікаційний чинник.
7. Мандрівний дискурс в українській та світовій літературі.
8. Простір в імагологічних і геопоетичних студіях.
9. Простір у педагогічній діяльності вчителя-словесника.
Учасники матимуть змогу опублікувати матеріали (статті) у фаховому науковому журналі «Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологія”» (присвоєно категорію “Б” за Наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2021 №735). Журнал проіндексовано в наукометричних базах Index Copernicus ICV 2019: 68,68 та Google Scholar. Кожній статті буде присвоєно індекс DOI.
Конференція відбудеться ДИСТАНЦІЙНО.

Детальніше - в інформаційному листі

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Департамент освіти і науки Івано-Франківської ОДА

Івано-Франківська обласна рада

Львівський національний університет імені Івана Франка

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Інститут літератури імені Т. Г.Шевченка НАН України

Інститут Івана Франка НАН України

Івано-Франківська обласна організація НСП України

Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Івано-Франківський осередок НТШ

Снятинська міська Рада

Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини

Запрошують до участі у Всеукраїнській науковій конференції «Творчість Марка Черемшини і українська культура кінця ХІХ – початку ХХ століття», яка відбудеться 13–14 червня 2024 року й приурочена 150-річчю з дня народження Марка Черемшини.

На конференції планується розгляд таких питань:

-   Новаторство художньої прози кінця ХІХ – початку ХХ століття і Марко Черемшина;

-   Творчість Марка Черемшини в інтертекстуальному просторі епохи;

-   Марко Черемшина і ранній український модернізм;

-   Марко Черемшина і світова та українська культура;

-   «Покутська трійця» як літературне угрупування та аналітична стратегія;

-   Марко Черемшина і Василь Стефаник: взаємини на тлі доби;

-   Проблеми наукової біографії Марка Черемшини;

-   Поетика творчості Марка Черемшини;

-   Текст і контекст Марка Черемшини;

-   Антивоєнна прози Марка Черемшини;

-   Мовно-стильові домінанти епічного мислення Марка Черемшини;

-   Марко Черемшина як цілісна художня система;

-   Проблеми наукового видання творів Марка Черемшини;

-   Традиції Марка Черемшини у новітній українській літературі.

Вийшла друком стаття Миколи Сулими у колективні монографії ПОЕТИЧНІ ВІЙНИ ТА ПОЛЕМІЧНА ПИСЕМНІСТЬ В РАННЬОМОДЕРНИЙ ПЕРІОД” (GUERRAS POETIZADAS Y ESCRITURA POLÉMICA EN LA EDAD MODERNA). Ця збірка досліджень присвячена темам війни й полеміки в іспанській літературі й мистецтві раннього модерну. Збірка складається з двох частин: у першій подано обіг новин про війни в листуванні між учасниками конфліктів, у другій - мова про відбиття в літературі та мистецтві полеміки, що виникала через релігійні, політичні та культурні суперечності. Книга містить статті різних авторів, які досліджують такі теми, як Французька революція, аріанство в Україні, суперечки між католиками та православними, боротьба з рабством в кубинській літературі, а також зображення війни у творах відомих іспанських живописців Ель Греко, Дієго Веласкеса та Франсіско де Сурбарана. Книга є продовженням серії  Aurea Curiositas, яка об’єднує дослідження, пов’язані з ранньомодерною добою культури Іспанії.

Mykola SULYMA // GUERRAS POETIZADAS Y ESCRITURA POLEMICA EN LA EDAD MODERNA. / Сулима М. М. Український віршований полемічний комплекс кінця XVI ст. у «війні» проти аріанства (Переклад іспанською Ол. В. Пронкевича) // EL CORPUS DE LOS TEXTOS POLEMICOS RIMADOS EN “GUERRA” CONTRA EL ARRIANISMO EN LA UKRANIA DE FINALES DEL SIGLO XVI / Silvia STEFAN (coord.) Mihaela CIOBANU, Mihai ENACHESCU, Corolina Hernando CARRERA (coeds.). – Editura Universitatii din Bucuresti. – BUCHAREST UNIVERSITY PRESS, 2023. – Pag. 91-106. 

Читати

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу шевченкознавства.

Вибрані праці:

Окремі видання:

Стилістика української мови (Навчальний посібник). К.: Четверта хвиля, 2010. 248 с.

Статті:

1. «Букварь южнорусский» Тараса Шевченка в синхронній рецепції (1862 рік) // Літературознавчі студії. К.: ВПЦ «Київський університет», 2016. Вип. 50. С. 48–55.

2. Вивчення Шевченкового «Букваря южнорусского» у 1862–1914 роках // Science and Education  a New Dimension. Philology. V (32). Issue: 122. Budapest, 2017. P. 15–18.

3. Крізь заборони і мовчання: згадки про творчість Тараса Шевченка у період його заслання // Science and Education a New Dimension. Philology. Budapest, 2017. V (35). Issue: 125. P. 18–21.

4. Ім’я Шевченка в переліку з Шекспіром у критиці 1860–1861 років: дискусія щодо зіставності постатей // Science and Education a New Dimension. Philology, Budapest, 2020. VIII (66). Issue: 218. P. 13–17.

5. «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» Тараса Шевченка: проблеми синхронної рецепції // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70). № 2. Ч. 3. С. 159–164.

6. Прижиттєва критика про твори Шевченка в альманасі «Ластівка» (1841): закономірності рецепції // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70). № 3. Ч. 2. С. 87–91.

7. Прижиттєва рецепція творів Шевченка, опублікованих в альманасі «Молодик» (1843) // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71). № 1. Ч. 3. С. 11–15.

8. Колізії синхронної рецепції «Давидових псалмів» Шевченка // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2021. Вип. 35. Т. 1. С. 117–122.

9. Шевченкові вірші в альманасі «Хата» (1860) в оцінці прижиттєвої критики // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2021. Вип. 36. Т. 1. С. 99–102.

10. Бондарєва Н. О. Оцінка постаті та творчості Тараса Шевченка в некрологічних повідомленнях // Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Том 32 (71). № 4. Ч. 2. С. 181–186.

11. Прижиттєва полеміка довкола театральної рецензії Тараса Шевченка: між запереченням і сприйняттям // Science and Education a New Dimension. Philology. Budapest, 2021. IX (76). Issue 260. Nov. P. 10–13.

12. Рецепція Шевченкової поеми «Наймичка» у прижиттєвій критиці // Science and Education a New Dimension. Philology. Budapest, 2022. X (78). Issue 266. May. P. 11–14.

Адреса для листування: natabondareva3(at)gmail.com

Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо здійснення нашої спільної мрії - Перемоги. Нехай всі, хто виборює її сьогодні, повернуться до своїх рідних неушкодженими. Нехай будуть з нами сили, міць і віра.

Не розминутися з читачем : зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка; редкол.: М.Г. Жулинський (голова) [та ін.]. –Київ, 2023. – 284 с.

У збірнику, присвяченому пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Григорія Матвійовича Сивоконя (1931–2014), уміщено статті з літературної історії, теорії та критики, проблем перекладознавства і текстології, а також спогади про вченого та бібліографію його наукового доробку.
Для науковців, аспірантів, студентів та широкого кола читачів, які цікавляться літературою та історією українського літературознавства.

Читати

Міністерство культури та інформаційної політики України

Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України

Національна спілка краєзнавців України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Звягельська міська рада

Управління культури і туризму міської ради

Управління освіти і науки міської ради

Звягельська міськрайонна організація НСКУ

Шановні пошуковці та дослідники!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу», присвяченої 175-річчю від дня народження
Олени Пчілки.

Конференція відбудеться 30 травня 2024 року в м. Звягель.

Напрямки роботи конференції:

ü Олена Пчілка: особистість, творчий шлях, доля. Звягельський період.

ü Громадська, політична, наукова та видавнича діяльність Олени Пчілки.

ü Олена Пчілка: провідниця національної ідеї.

ü Постать Олени Пчілки в історичному, культурологічному
та філософському аспектах.

ü Олена Пчілка: мати, письменниця, педагогиня. Її вплив на формування дітей і внуків творчими особистостями та українськими патріотами.

ü Дослідження та популяризація життя і діяльності Олени Пчілки
в Україні та за кордоном засобами музеїв та бібліотек.

ü Висвітлення літературного надбання і громадської діяльності Олени Пчілки та членів Косачівської родини засобами масової інформації.

Для підготовки збірника матеріалів конференції просимо завчасно надсилати анкету-заявку та електронний варіант статті з дотриманням вимог до оформлення матеріалів національного державного стандарту ДСТУ 8302 від 2015 року «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» на електронну адресу:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 30квітня 2024 року.

Контактна особадля прийому заявок та матеріалів конференції:

Ольга Швецова - провідний бібліограф Звягельської бібліотеки

Телефон: (067) 300 44 72.

Консультант:

Валентин Вітренко – голова Звягельської міськрайонної організації Національної спілки краєзнавців України

Телефон: (068) 807 45 36.

Вимоги до оформлення матеріалів:

Оргкомітет приймає статті до збірника «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу» в електронному вигляді
та анкетні дані про авторів до 30 квітня 2024 року.

Формат тексту: Microsoft Word. Орієнтація: книжкова. Нумерація сторінок: відсутня. Поля: верхнє, нижнє, ліве, праве – 2 см. Шрифт: Times New Roman, розмір (кегль) – 14. Міжрядковий інтервал: одинарний. Обсяг: до 10 сторінок. Оригінальність тексту: щонайменше 60%.

Матеріали розташовуються у такій послідовності:

а) УДК (зверху ліворуч);

б) прізвище та ініціали автора / авторів (окремий абзац з вирівнюванням
по правому краю);

в) назва населеного пункту (курсивом в круглих дужках з вирівнюванням
по правому краю);

г) назва статті (великими літерами, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);

д) з абзацу курсивом – анотація (українською мовою);

е) з абзацу курсивом – ключові слова (6–8 слів);

є) постановка проблеми (один абзац);

ж) мета дослідження;

з) текст статті і висновки;

и) перелік використаних джерел та літератури.

Науково-практична конференція буде проведена із дотриманням вимог воєнного стану в очному форматі та онлайн.

Матеріали публікуються в авторській редакції. Фотокопії документів, фотознімків приймаються не більше трьох і докладаються в окремому файлі до статті з підписом. Наприклад: Фото 1. Олена Пчілка з родиною в помісті «Зелений Гай» біля Гадяча. Літо 1907 року. Фото 2. …

Фотокопії надсилати у форматі JPEG.

Повну відповідальність за зміст, достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних несуть автори опублікованих матеріалів. Статті,
які не відповідають тематиці та вимогам оформлення, до друку
не приймаються.

Учасникам конференції надається сертифікат про участь (з вказівкою
8 годин).

Конференція відбудеться в очному форматі.

Проїзд до м. Звягель та проживання учасників конференції за власні кошти або кошти організації, що надає відрядження. За результатами конференції буде надруковано збірник наукових статей та повідомлень.

АНКЕТА-ЗАЯВКА УЧАСНИКА КОНФЕРЕНЦІЇ

Прізвище, ім’я, по батькові: __________________________________________________________________

Науковий ступінь та вчене звання: __________________________________________________________________

Посада та місце роботи: __________________________________________________________________

Назва статті: __________________________________________________________________

Напрямок роботи конференції: __________________________________________________________________

Контактні адреси  автора (мобільний телефон, e-mail): __________________________________________________________________

Контактний робочий телефон: __________________________________________________________________

Форма участі (публікація; публікація і виступ): ____________________________________________

Оргкомітет конференції.