Українська
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
  • Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»
    Науковий
    17 квітня відбувся
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
 

Наші видання

amerykanci.jpg
kengurjan

kengurjan

Гальченко С. А., Денисов Є. С. Остап Вишня. Вишневі усмішки бердянські. — Мелітополь: Видавничий будинок Мелітопольської друкарні, 2021. — 134 с.

Федорук Олесь. Роман Куліша «Чорна рада»: Історія тексту. — Київ: Критика, 2019. — VI, 590 с., 16 с. іл. вкл., док. дод., покаж.

Яцюк Володимир. Тарас Шевченко і світ фотографії. Альбом-монографія / наук. ред. Олесь Федорук. — Київ: Критика, 2019. — 232 с., 235 + 1 іл., покажчик.

Вишня Остап. Театр — це велике знаряддя / упоряд. С. Гальченко. — Київ: Самміт-книга, 2020. — 448 с.

Винниченко В. К. Щось більше за нас: Мала проза. 1909–1929 / упоряд., передм. і прим. С. А. Гальченка. — Харків: Фоліо, 2020. — 635 с. — (Б-ка укр. літ.).

Кримський А. Ю. Андрій Лаговський / вступ. сл. О. В. Ткаченка; передм. Т. І. Гундорової; упоряд., післяслово, примітки та коментарі С. А. Гальченка. — Харків: Фоліо, 2021. — 508 с.

Суспільний ідеал як культурний та інтелектуальний чинник формування української політичної нації / Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України. – Тернопіль : Джура, 2020. – 274 с.
Ця колективна монографія є черговою працею у ряді досліджень Інституту літератури, які прояснюють роль інтелектуальної думки України (від найдавніших часів до наших днів) у становленні національної ідентичності, соборності українства. Здійснено спробу окреслити концепт «суспільного ідеалу», його відображення передусім у літературно-художніх, а також наукових, політичних текстах знакових постатей української культури від ХVІІІ століття й донині. Зясовано суть національно центрованого «суспільного ідеалу» як потужного культурного та інтелектуального складника у формуванні української політичної, свідомої спільноти.
Зміст: Вступ; Рецепція суспільного ідеалу в давньоукраїнській літературі від Іларіона Київського до «Історії русів» (ХІ–ХVІІІ ст.) / Ярослав Мишанич; Концепція пасіонарної еліти у структурі націогенезу Тараса Шевченка: аспект «людина і влада» / Євгенія Лебідь-Гребенюк; «Вірю я в правду свого ідеалу...»: до проблеми формування національної злагоди і духовної єдності / Микола Жулинський; «Велика література» як ідеологічна концепція і (гео)політичний проєкт: літературно-критичний досвід МУРу / Вадим Василенко; Ідеал державника крізь призму літератури й ідеології: еволюція персонального міфу Михайла Грушевського / Олена Ставнича; Суспільний ідеал і новий герой в літературі Національної Гідності / Ніна Герасименко.

Національна ідентичність як важливий чинник формування громадянського суспільства / Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України. – Тернопіль : Джура, 2019. – 238 с.

У монографії висвітлено роль національної ідентичності у формуванні громадянського суспільства, здатного підпорядковувати суспільні інтереси й потреби запитам держави в умовах зовнішньої агресії. Увагу передусім приділено процесам зміцнення громадянського аспекту української національної ідентичності внаслідок окремих культурно-історичних явищ, осмислення яких присутнє в інтелектуальній думці України (у наукових, літературно-художніх текстах), починаючи від ХІХ століття й до сьогодні.
Зміст: Вступ; Роль історичної пам’яті, науки та літератури у формуванні парадигми національної ідентичності в українському середовищі ХІХ ст. / Людмила Іванова; Творення соборної державності в добу Української революції 1917–1921 рр. на тлі формування національної самосвідомості українства / Олена Ставнича; Національна ідентичність «Майдану» і Революції гідності як соціокультурний та світоглядний конструкт / Леся Демська-Будзуляк; Формування національної ідентичності в умовах окупаційно-гібридної війни Росії проти України / Ніна Герасименко; Інформація про авторів.

 

Мова як інструмент маніпуляцій в умовах гібридної війни / Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України. – Тернопіль : Джура, 2018. – 230 с.
У монографії проаналізовано різноманітні способи фальшування дійсності засобами мови: розглянуто ті механізми спотворення смислів, творення напівправди і поширення брехні, що їх у різні періоди історії задіювала Росія проти України. Стратегії маніпулювання питанням мови наші східні сусіди продовжують успішно втілювати й сьогодні. Праця висвітлює проблему на знакових часових відтинках і з різних аркурсів: від постання ідеї мовної «слов’янської єдності» – одного з найпотужніших складників імперської міфології – через агресивне впровадження політики русифікації на законодавчому рівні до смислових маніпуляцій радянської пропаганди. Прояснено роль «радянської російської» в новітній окупаційній політиці РФ, випрозорено різні способи конструювання дійсності в нинішній Україні, зокрема шляхом творення деформованої картини світу засобами мови в інтернет-просторі та інших медіа.
Зміст: Російська мова як інструмент мовно-культурної та політичної експансії / Микола Жулинський; Україномовні видання ХІХ ст. і пошук адекватних українській мові абеткових принципів / Микола Бондар; Імперські міфи і фальшиві номінації як інформаційна зброя у війні Росії з Україною / Лариса Масенко; Радянська російська як ритуал і як мова війни РФ проти України / Олена Стяжкіна; Навколомовні дискусії в українському сегменті Інтернету в умовах гібридної війни / Олена Руда; Мовна політика українських медіа як фактор державної (не-безпеки / Ніна Герасименко.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_квітня

29

Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»

17 квітня відбувся семінар «Ренесанс...

NEWSKIT_березня

20

Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції

26 лютого докторантка Інституту літератури...