Інститут літератури

Свято на буднях

Мамо, вмирайте

Ненависть

Природа новели

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології.

Наукові інтереси:

історія шевченкознавства;

джерелознавство;

епістолярна шевченкіана.

Вибрані праці:

Монографія

Михайло Новицький – шевченкознавець.  – К.: Наукова думка, 2018. – 240 с. 

Статті:

1. Дерманський «Октоїх» // Відлуння віків. – 2010. – № 2 (13). – С. 35–38.

2. Євген-Юлій Пеленський – редактор першого повного видання творів Марка Черемшини та дослідник його творчості // Слово і Час. – 2011. – № 12. – С. 77–89.
3. Видання творів Тараса Шевченка у 20–60-х роках минулого століття за редакцією М. Новицького // Слов’янські обрії. – 2012. – Вип. 5. – С. 1–3.
4. До історії однієї публікації // Літературна Україна. – 2013. – 1 листопада. – С. 4.
5. Ще є час одержати від Вас листа…» (З епістолярію Ю. О. Меженка та М. М. Новицького 1952–1962 років) // І тільки незмінна книга! (Зб. до 120-річчя від дня народж. Юрія Олексійовича Меженка. 1892–1969). – К., 2013. – С. 89–98.
6. Внесок Михайла Новицького у дослідження мистецької спадщини Тараса Шевченка (1940–1960) // Вісник Львівської національної академії мистецтв. – 2014. – Вип. 25. – С. 97–110.
7. Епістолярій Тараса Шевченка: внесок у його дослідження Михайла Новицького // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки». – 2014. – № 9 (286). – С. 39–45.
8. Михайло Новицький-шевченкознавець (1920–1960 роки) // Слово і Час. – 2014. – № 12. – С. 16–25.
9. Прожив життя мученика за Україну… // Архіви України. – 2014. – № 2. – С. 151–157.
10. Роль Михайла Новицького у становленні наукової документальної концепції біографії Тараса Шевченка // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету: зб. наук. праць. Серія «Філологія» / Міжнарод. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2014. – Вип. 9. – С. 200–208.
11. Участь М. Новицького у виданнях Повного зібрання творів Шевченка // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету: зб. наук. праць. Серія «Філологія» / Міжнарод. гуманіт. ун-т. – Одеса, 2014. – Вип. 8, т. 2. – С. 15–18.
12. Contribution of Mykhailo Novytskyi to Shevchenko studies in 1920’s1930’s // Spheres of  culture / Maria Curie Sklodovska University in Lublin; Faculty of Humanities; Branch of Ukrainian Studies. – Lublin, 2014. – Vol. VII. – Р. 61–68.
13. Роль Михайла Новицького в розвитку наукового шевченкознавства 1921–1937 рр. // Шевченків світ: наук. щорічник. – 2015. – Вип. 8. – С. 76–90.
14. Шевченкіана в рецензіях Михайла Новицького 1923–1962 рр. // Шевченків світ: наук. щорічник. – 2016. – Вип. 9. – С. 116–125.
15. Внесок Михайла Новицького у становлення текстів поетичних творів Тараса Шевченка // Шевченкознавчі студії: зб. наук. праць / Київський національний у-т ім. Тараса Шевченка.  – К., 2017. – Вип. 20. – С. 39–54.
16. Портрет Івана Франка пензля Івана Труша початку ХХ століття // Слово і Час. – 2017. – № 5. – С. 54–58.
17. Протоієрей Ієремія Обидовський і Тарас Шевченко в архівних документах // Шевченків світ: наук. щорічник. – 2018. – № 11. – С. 3–11.
18. Шевченкознавство Михайла Новицького та Миколи Зерова: історія співпраці учених //  Слово і Час. – 2018. – № 3. – С. 17–28.
19. Рід Шевченкової матері Катерини Бойко // Слово і Час. – 2019. – № 3. – С. 3–26.
20. Шевченкові вчителі – церковно- і священнослужителі //  Художній світ Тараса Шевченка і сучасність: зб. праць Всеукраїнської (40-ї) наук. шевченківської конф. – Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2019. – С. 51–65.
21. Neznáme alebo málo preskúmané stránky diela slovakistu Ivana Franka. (The unknown and obscure heritage of Franko-Slovakist)// Slovenská literatúra. – 2019. – Vol. 66. (№ 1). – Р. 28–43.
22. Юрій Івакін віч-на-віч із Ієремією Айзенштоком (із листування шевченкознавців 1957–1977 років) //  Шевченків світ: наук. щорічник. – Черкаси, 2019. – Вип. 12. – С. 51–65.
23. Шевченкіана в епістолярії Петра Жура та Юрія Меженка 1960–1969 рр. (за матеріалами ЦДАМЛМ України) – переднє слово, підготовка тексту та примітки // Слово і Час. – 2020. – № 3. – С. 96–118.
24. З нових коментарів до Шевченкового епістолярію // Шевченків світ: наук. щорічник. – Черкаси, 2020. – Вип. 13. – С. 77–83.
25. Організаційна та наукова діяльність Олександра Дорошкевича в галузі шевченкознавства (за архівними матеріалами) // Шевченкознавчі студії: зб. наук. праць / / Київський національний у-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2020. – Вип. 23. –  С. 129–156.
26. Факсимільна і репринтна шевченкіана [передмова] // Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847–1859). Факсиміле. Київ: Арій, 2020. Кн. 1. С. 9–65.
27. Досьє шевченкознавців 1920–1930-х років // Вісімнадцяті Біографічні читання «Сучасні моделі біографічних реконструкцій», присвячені пам’яті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктора істор. наук, проф. Віталія Сергійовича Чишка (1951–2003). Київ, 2022. С. 207–211.
28. Тарас Шевченко в житті і творчості Лідії Чуковської (за листуванням письменниці з Михайлом Новицьким) // Українська літературна шевченкіана: формально-змістові дискурси за 150 літ. Збірник праць Всеукраїнської (41-ї) наукової шевченківської конференції. Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2022. С. 210–233
29. Шевченкознавчі питання в епістолярії співробітників Всеукраїнської академії наук та Інституту Тараса Шевченка 1920–1930-х років // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Київ, 2023. № 1 (33). С. 70–76.
30. Андрій Куцинський – жандарм, який посприяв Тарасові Шевченкові // На шляху національного становлення: українська література нової доби. Київ: Фоліант, 2023. С. 196–203.
31. Історія арешту Шевченкових приятелів Віктора та Михайла Закревських, Сергія де Бальмена в 1848 р. (до 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка) // Український історичний журнал. 2024. № 2. С. 98–113.

Упорядкування: 

Епістолярій Тараса Шевченка: у 2 кн. / Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України; наук. ред. О. В. Боронь; упоряд. Г. В. Карпінчук, С. А. Гальченко; коментарі: В. С. Бородіна, В. П. Мовчанюка, М. М. Павлюка та ін. – Х.: Фоліо, 2020. – Кн. 1. 1839–1857 / передм. М. Х. Коцюбинської. – 635 с.; Кн. 2. 1857–1861. – 667 с. 

Упорядник покажчиків до 8–12 томів Повного зібрання творів Тараса Шевченка у дванадцяти томах (2001–2014), один із упорядників дванадцятого тому. 

2-3 червня з ініціативи Центру дослідження постколоніальних і посттоталітарних студій Вроцлавського університету (керівник — професорка габілітована, доктор філології Аґнєшка Матусяк) у Вроцлаві проходила міжнародна наукова конференція «Trauma as cultural palimpsests: (post)communism against the background of comparative modernities, totalitarianisms, and (post)coloniality» («Травма як культурні палімпсести: (пост)комунізм проти компаративних модерностей, тоталітаризмів і (пост)колоніальності»).

Серед основних проблем, які обговорювалися на панельних дискусіях і в доповідях учасників, були такі: психологічні / психоаналітичні особливості посткомуністичних трансформацій; роль співпереживання, солідарності, ідентифікації, проекції травми в посткомуністичних культурах; ускладнення культурної травми: анахронізм, анатопізм і різноспрямованість культурної пам'яті; Східна Європа як місце подвійної / множинної колонізації; шари історичної травми, травматичні втрати і травматична відсутність; досвід (пост-) травматичних товариств; епістемологія насильства і колонізація критичного дискурсу в посткомунізмі; культурні перешкоди в посттравматичних громадах; посткомуністичні зміни чоловіків; мовчання і багатослівність у посттравматичній мові; мова дискурсу травми; травматологічна наратологія; жертва і правопорушник: культурні профілі; травма девіантності: віктимізація і змова фіксацій.

У конференції взяли участь понад 50 дослідників із царин літературознавства, культурної антропології, історії, мовознавства з різних країн світу (Польща, Україна, Румунія, США, Велика Британія, Латвія тощо). Кожний виступ завершувався півгодинним обговоренням у вузькому колі фахівців із постколоніальних студій.

Науковий співробітник, докторант відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України к.філ.н. Д.І. Дроздовський виголосив доповідь «Traumatic identity in M. Lewycka’s Novel «A Short History of Tractors in Ukrainian»: imagological explications» («Травматична ідентичність у романі “Коротка історія тракторів по-українськи” М. Левицької: імагологічні експлікації»). За підсумками міжнародної конференції буде надруковано збірник матеріалів.

На фото: проф. А.Матусяк, н.с. Д.Дроздовський, проф. Л.Сірик

9 червня 2016 року Літературно-меморіальний музей Максима Рильського святкував 50-річчя від дня заснування. Захід зібрав багатьох шанувальників поета найрізноманітніших рангів: від другого президента Л.Кучми до дошкільнят. Тому промови, що традиційно лунали з цієї нагоди, розкривали постать поета різногранно: онук поета Максим Георгійович Рильський пригадував, як передавали садибу для музею, і, щоб покрити видатки, мусили продати автомобіль; перекладачі Максим Стріха, Олег Микитенко, Рауль Чілачава шанували блискучу мовну майстерність Максима Тадейовича, поет Іван Драч згадував стосунки Рильського й шестидесятників, а науковці – директор Інституту української мови Павло Гриценко, заступник директора Інституту літератури Сергій Гальченко та представник Інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії Лариса Вахніна – нарікали на неохопність внеску М.Рильського в українську культуру.
Все ж музей постійно працює над останньою проблемою і пересвідчитися в цьому можна щоденно, крім понеділка, з 10 до 18.
На фото: Сергій Гальченко передає музею Шевченківську енциклопедію.

  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

 Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Кафедра української літератури

Запрошуємо Вас до участі у Всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю «Українська література в загальноєвропейському контексті», яка відбудеться  20-21 жовтня 2016 року за адресою: м. Ужгород, вул. Університетська, 14, філологічний факультет, кафедра української літератури.

Напрямки роботи конференції:

1.Українська література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку.

2.Поетика літературного твору.

3.Українська література зарубіжжя.

4.Краєзнавство, фольклористика.

5.Мова художнього твору.

6.Теоретичні засади та світовий контекст української літератури.

7.Літературна критика.

8.Методика викладання української літератури в навчальних закладах.

Для участі в конференції необхідно до 30 серпня 2016 року надіслати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

•анкету (Додаток 1);

•текст статті, оформлений відповідно до вимог (для тих, хто бажає мати публікацію);

•відскановану рецензію наукового керівника (для учасників, які не мають наукового ступеня);

•копію чека про оплату організаційного внеску (200 грн.).

 Про включення теми доповіді до програми конференції та статті до «Наукового вісника. Серія: Філологія» учасники будуть повідомлені до 20 вересня 2016 року. Оплата за публікацію матеріалів здійснюється після цього повідомлення. 

Організаційний внесок (200 грн.) та оплата публікації статті (30 гривень за сторінку) сплачуються на рахунок у Приватбанку 4149 4978 3241 3019 на ім’я Катерини Шимоняк.

Доповіді учасників будуть опубліковані у збірнику наукових праць “Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія”, затвердженому ВАК України як фахове видання з філологічних наук. Текст статті має бути оформлений відповідно до Постанови ВАК України №7-05/1 від 15 січня 2003 року «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України (див. Бюлетень ВАК України. – 2003. - №1.). 

Приймаються до друку лише наукові статті, у яких є такі необхідні елементи:

-постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями;

-аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання зазначеної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття;

-формулювання мети дослідження;

-виклад основного матеріалу;

-висновки з новим обґрунтуванням подальших розвідок у цьому напрямку.

Вимоги до оформлення публікації:

•Текст оформляється в редакторі Word 2003 (Times New Roman, 14 pt, інтервал 1,5, абзацний відступ – 1,2), усі поля 2 см.

•Інформація про УДК розташовується у верхньому лівому кутку.

•Ім’я та прізвище автора вгорі з правого боку сторінки (через рядок від УДК);

•через інтервал подається великими літерами назва доповіді;

•під назвою доповіді – розширена анотація українською мовою реферативного змісту (2 абзаци), а також ключові слова (не більше 10 термінів);

•у тексті посилання подається у квадратних дужках, де перше число вказує номер посилання, а друге – сторінку джерела, звідки взято цитату [9, с. 147]; 

•список літератури подається через рядок після тексту статті під заголовком Література в алфавітному порядку, 10 pt.  й оформляється відповідно до правил бібліографічного опису за вимогами ВАК 2008, наприклад:

Література 

1.Давидюк В.Ф. Первісна міфологія українського фольклору / Віктор Феодосійович Давидюк. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. – 310 с.

2.Ковтун Н.М.  Архетип як історико-філософський феномен / Н.М. Ковтун // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І.Франка. – 2007. – № 32. – С. 8-12.

•Після списку літератури подаються 2 анотації російською та англійською (або німецькою) мовами із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові автора, назви статті та ключових слів (не більше 10 термінів) (аналогічні до варіанту українською мовою). 

•Після анотацій подаються відомості про автора (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, посада, домашня адреса, телефон).

•Обсяг статті – від 8 до 12 сторінок. Вартість сторінки – 30 грн.

•Статті докторів наук друкуються безкоштовно.

Оргкомітет залишає за собою право відхиляти матеріали, надіслані після вказаної дати, а також ті, які не відповідають тематиці конференції та вимогам до їх оформлення. 

Оргкомітет сприяє розміщенню учасників конференції у готелях м. Ужгорода за індивідуальним запитом.  Проїзд, проживання та харчування – за рахунок учасників. 

       Контактні телефони: 

 050 603 42 55 – Кузьма Оксана Юріївна, 

 095 939 91 59  – Шимоняк Катерина Богданівна

 Оргкомітет конференції

Додаток 1

Заявка 

на участь у Всеукраїнській науковій конференції

«Українська література в загальноєвропейському контексті»

1. Прізвище, ім’я, по батькові

2. Науковий ступінь, вчене звання, посада

3. Установа (повна назва)

4. Тема доповіді

5. Секція (орієнтовно)

6. Форма участі (очна або заочна)

7. Контактна адреса, телефон

8. Е-mail

9. Потреба в оформленні офіційного запрошення (так або ні)

10. Потреба в готелі (так або ні)

За підтримки Міністерства освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка спільно з Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника, Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАН України у співпраці зі Львівською обласною державною адміністрацією та Львівською обласною радою запрошують до участі в Міжнародному науковому конгресі «Іван Франко: Я єсть пролог…» (до 160-річчя від дня народження Івана Франка), що відбудеться 22-24 вересня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка (м. Львів, вул. Університетська, 1).

University of Haifa, 22nd -23rd May, 2017

University of Haifa (Israel) - University of Lille 3 (France)

Call for papers

The notion of the relationship between center and periphery, like that of physical space, which derives from the geographical domain, has entered the literary field. Difficult to define, these terms are relative concepts distinguishable by the gap between them. It is this gap that we intend to explore in its representation in the contemporary novel, based on a comparative perspective through various cultural and linguistic lenses.
In recent decades, the relationship between center and periphery has been strongly represented in literatures of various linguistic and cultural roots. Writers "travel" in the urban periphery in spaces that are often omitted from the city community, the ‘polis’. In doing so, they strengthen the opposition between the center and the suburbs that become, in fact, the agents of a symbolic redefinition of the contemporary city. The standpoint of this call for papers will not be limited to the urban space or to the simple opposition of central location versus peripheral location, but to all forms of representation of social hybridity. We will analyze the subcategories of their interdependent relationships, including power and domination between hegemony and marginality.
The concepts of restricted areas and intermediate spaces will be questioned. The perception of the human being in his spatial dimension, or even his definition in relation to space is related to the question of otherness, one of the major subjects of contemporary philosophy.
Some routes of inquiry
While focusing on works in the light of center-periphery relationship, we will examine the fluctuations between hegemony and marginalization, loneliness and otherness, omission and denial, vacuum and excess.

How is the solitude of peripheries expressed? Often used as a synonym for isolation but also for abandonment and exclusion, solitude is inherent to thought. However, it is not only the solitude of the reclusive genius, it is also that of the rootless, the wandering, both gone and eager to return to reside among their fellow human beings.
How is marginality manifested? Defined as a deviation from a center, its position generally refers to a center from which it is banned, it always relates to a specific society as a figure of lack and absence or loss.
We will focus on an identification and classification of spaces in order to try to understand their function in relation to the thematic strategy of the novel. It would be useful, for example, to define the function of certain symbolic sites in urban spaces such as the café, the restaurant, the street; or private spaces such as the apartment or the kitchen; or some meeting places for "marginal" people - places generally reserved for women, nursing homes, psychiatric hospitals, etc. 
The passageway, the transitional place from a peripheral area, whether geographic, communal, sociological or other, to a more or less hospitable central space, is always dangerous. It inevitably leads to a change, evidenced by the concepts of emptiness, forgetfulness, excess, that produce particular rituals or confined or institutionalized behaviors, consequences of a refusal to face reality.
The main objective will be to identify the textual representation of the challenge of Center and Periphery as well as their role and significance in the diegesis. Thus, a new light on the contemporary novel could be offered to literary specialists.
*Proposals, in the form of a half-page summary (in French or English) should be submitted to the organizers of the symposium:
Ruth Amar :  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Françoise Saquer-Sabin :  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.   before 15 July 2016.
The answer of the scientific committee will be communicated to the authors on October 1, 2016.
Presentations should not exceed 20 minutes
Presentation languages: English (preferably) or French.
Organizers: Ruth Amar, University of Haifa (Israel). Department of Hebrew and Comparative Literature; Françoise Saquer-Sabin, University of Lille, Humanities and Social Sciences (France)
Scientific Committee: Nitza Ben-Dov (Haifa), Dennis Sobolev (Haifa), Larisa Fialkova (Haifa) Silvia Adler (Bar Ilan), Martine Benoit (Lille 3), Stéphane Chaudier(Lille 3),  Michèle Tauber (Paris 3), Maxime Decout (Lille 3)