Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

movchan.jpg
kengurjan

kengurjan

20 грудня 2022 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася незабутня творча зустріч із Миколою Григоровичем Жулинським, академіком НАН України, директором Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, відомим літературознавцем і письменником. Тема розмови: обговорення роману М. Жулинського «Акордеон» (Київ : Вид-во “Укр. пріоритет”, 2018 і Львів : ЛА “Піраміда”, 2019)

Захід проведено у тісній співпраці співорганізаторів події: Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України та Платформи інтермедіальних досліджень.

Зустріч відбувалася у змішаному форматі. Наживо модерували розмову докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла ШВЕЦЬ та декан філологічного факультету Львівського національного університету імені Іван Франка Роман КРОХМАЛЬНИЙ, який на початку зустрічі виголосив привітальне слово і представив почесного гостя.

В онлайн-просторі розмову координувала докторка філологічних наук, професорка кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка, голова Платформи інтермедіальних досліджень Світлана МАЦЕНКА, яка в концептуальному виступі-презентації також зосередилась на детальному огляді роману, наголосивши на його музичній складовій в інтермедіальному контексті.

Із вітальним словом до М. ЖУЛИНСЬКОГО і до учасників події звернувся проректор із науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку ЛНУ ім. Івана Франка, доктор історичних наук Володимир КАЧМАР.

 Під час цієї динамічної зустрічі М. ЖУЛИНСЬКИЙ розповів про внутрішні порухи до написання твору, зупинився на його автобіографічній основі, зачитав уривки роману і відповів на запитання слухачів.

 

В обговоренні роману взяли участь

Євген НАХЛІК (директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України), 

Святослав ПИЛИПЧУК (доктор філологічних наук, професор кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету ім. Івана Франка, директор Інституту франкознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка), Михайло ГНАТЮК (доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства ЛНУ ім. Івана Франка), Володимир ПРАЦЬОВИТИЙ (доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка), Василь ІВАШКІВ (доктор філологічних наук, завідувач кафедри української фольклористики імені Філарета Колесси Львівського національного університету ім. Івана Франка), Алла ШВЕЦЬ, Ірина РОЗДОЛЬСЬКА (докторка філологічних наук, професор кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка), Наталія ТОРКУТ (докторка філологічних наук, професор Запорізького національного університету, директорка Українського шекспірівського центру, академік АН ВШ України).

Науковці поділилися з автором своїми враженнями й роздумами про твір, не оминули увагою і головний символ цього наукового дискурсу – акордеон, наскрізний сугестивний образ твору, що уособлює вітальність, життєві і мистецькі сили.

Особливу атмосферу науково-творчого спілкування створив талановитий магістрант Факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка, віртуоз-акордеоніст Мар’ян ЛЕСЮК, захопивши своїм виконанням класичних етюдів, стрілецьких пісень та колядок.

Дякуємо всім присутнім та співорганізаторам за це чудове свято Слова і Музики!

Фото: Катерина ШМЕГА, Олег ВІВЧАРИК (пресцентр ЛНУ ім. Івана Франка). Більше фото тут.

Текст повідомлення зі сторінки Інституту Івана Франка НАНУ.

Докладніше – на офіційній сторінці пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка.

Переглянути повний відеозапис

Тамара Гундорова виступила співорганізаторкою (разом з Проф. Дірком Уффельманном) міжнародної конференції "Provincializing Russian", яка відбудеться в Гіссенському університеті Юстуса Лібіга (Німеччина) 20-21 січня 2022 року. 

Інформація і програма нижче.

We are pleased to announce the international conference "Provincializing Russian" that will be held at Justus Liebig University Giessen (Germany) on January 20-21, 2023.

Organizers: Tamara Hundorova (Kyiv/Giessen), Dirk Uffelmann (Giessen)

In his seminal monograph "Provincializing Europe: Postcolonial Thought and Historical Difference" (2000), Dipesh Chakrabarty invited to decolonize the historical narrative produced by the West because, as he stated, all national histories were traditionally considered variations of the main narrative of the history of Europe.

The Kenyan scholar Simon Gikandi reformulated Chakrabarty's decolonial thesis of the provincialization of Europe, bringing up the task of "provincializing English" (2014). He questions his belonging to such a postcolonial intellectual community, calls himself a "child of empire," and speaks of the necessity of "constantly rethink[ing]" his ambivalent relation with the English language, "a language that is both mine and someone else's, one that I am simultaneously inside and outside." Is "creative writing, seen as the most immediate form of self-assertion, possible in the language of the colonizers?"--he asks.

Envisaging the ardent intellectual project of "provincializing Russian," we would like to raise the question as to how cultural and linguistic decolonization can be applied to contemporary Ukraine: how is it possible to express anticolonial thoughts in Russian, the language of a colonizer and the aggressor? What can "canceling Russian" actually mean in the time of Russo-Ukrainian war? Can an occasional or a total language shift from Russian to Ukrainian constitute a solution to the former Ukrainian-Russian bilingualism? Must mixed varieties such as Surzhyk be viewed as detrimental infection, or can they rather serve as a means of "provincializing Russian"? Which could be the linguistic and literary strategies of a decolonization of Russophonia--the hybridization, creolization or minorization of a no-longer Russia-centered Russian language? These and other aspects of postcolonial interpretations of present-day Ukrainian literature and culture are the topics we would like to discuss at the conference.

The conference features paper presentations by Vitaly Chernetsky, Oleksandr Chertenko, Miriam Finkelstein, Tamara Hundorova, Yulia Ilchuk, Mykhailo Nazarenko, Liudmyla Pidkuimukha, Marco Puleri, Ulrich Schmid, Maria Shvedova, Iryna Tarku, Dirk Uffelmann, and poetry readings by Iia Kiva, Liudmila Khersonskaia, and Boris Khersonskii.

Conference program: https://www.uni-giessen.de/en/faculties/f05/slavistics/department/professors/slavic-literature/prof-dr-dirk-uffelmann/pr-program.pdf

Олександр Боронь. Ніже тії коми… Студії над Шевченковою творчістю. – Київ: Критика, 2022. – 624 с.: іл. вклейка с. I–XVI, бібл., покаж. [Інститут Критики; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ; Інститут джерелознавства НТШ-А; Український науковий інститут Гарвардського університету]

Київський літературознавець, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Олександр Боронь зібрав під одну обкладинку свої статті, оприлюднені впродовж кількох останніх років у науковій і масовій періодиці. Дослідник розглядає маловивчені епізоди біографії Тараса Шевченка, спростовує деякі сумнівні гіпотези і дилетантські вигадки. У полі уваги автора перебувають також текстологічні й джерелознавчі проблеми, як-от вибір основного тексту творів, уточнення датувань епістолярію тощо. Добірку нотаток присвячено коментуванню деяких реалій, згадуваних у листах і щоденнику мистця. Важливе місце належить спробам розглянути Шевченкові поезії в типологічному зіставленні з творчістю словацьких романтиків, а прозу – в порівнянні з кількома творами європейських літераторів. Окремий розділ склали дописи про образотворчу спадщину – подробиці датування, атрибуції, атетези, проєкція на європейський контекст. Насамкінець подано полемічні відгуки, рецензії на шевченкознавчі видання тощо. Тексти вміщених публікацій наново відредаговано й доповнено, виправлено помічені фактичні помилки та недогляди.

Читати

Середа, 18 січня 2023 16:06

Шевченків світ 2022

ШЕВЧЕНКІВ СВІТ Науковий щорічник. Випуск 15.

Читати

Створення нової наукової біографії Тараса Шевченка: концептуальні підходи та дослідницькі стратегії : Матеріали Дев’ятих Міжнародних Шевченківських читань, присвячених 160-й річниці з часу повернення Тараса Шевченка в Україну. 23 вересня 2021. Канів / Упоряд. та ред. Брижицька С. А., Чернієнко Д. А. – Черкаси : Видавець Олександр Третяков, 2022. – 452 с. : іл. – Текст укр., казах., рос.
ISBN 978-617-7827-41-1
У збірнику вміщено матеріали Дев’ятих Міжнародних Шевченківських читань «Створення нової наукової біографії Тараса Шевченка: концептуальні підходи та дослідницькі стратегії», присвячених 160-й річниці з часу повернення Тараса Шевченка в Україну, які відбулися 23 вересня 2021 р. у м. Канів.
Учасники читань обговорили історію та сучасний стан біографічної шевченкіани в Україні, репрезентацію життя Тараса Шевченка в інформаційно-культурному просторі, розглянули досвід досліджень життя і творчості Шевченка й увічнення пам’яті Кобзаря у місцях заслання, звернули увагу на особливості (авто)біографій митців як літературного жанру і творчого процесу, проаналізували мотиви, образи, символи в (авто)біографічному наративі.
Книга адресована науковцям, шевченкознавцям, краєзнавцям, освітянам.

Читати

Шановні колеги!

Запрошуємо вас узяти участь у Всеукраїнській науковій інтернет-конференції

“Ословлення простору у світлі сучасних філологічних наук”,

що відбудеться 17 березня 2023 року на базі Національного університету “Острозька академія”.

Роботу конференції заплановано за такими напрямами:

1. Категорія «простір» у міждисциплінарному вимірі гуманітаристики.

2. Топоніміка і культурна самопрезентація: виклики сьогодення.

3. Концептосфера простору.

4. Семіотика простору в тексті.

5. Ландшафт у літературі як націєтворчий образ: типологія та динаміка.

6. Мандрівний дискурс в українській та світовій літературі.

7. Простір в імагологічних і геопоетичних студіях.

8. Простір у педагогічній діяльності вчителя-словесника.

Учасники матимуть змогу опублікувати матеріали (статті) у фаховому науковому журналі «Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологія”» (присвоєно категорію “Б” за Наказом Міністерства освіти і науки України від 29.06.2021 №735). Журнал проіндексовано в наукометричних базах Index Copernicus ICV 2019: 68,68 та Google Scholar. Кожній статті буде присвоєно індекс DOI. Конференція відбудеться ДИСТАНЦІЙНО. Можливі такі форми участи: 1) доповідь; 2) доповідь і публікація статті у фаховому збірнику.

Робоча мова конференції – українська.

Завантажити інформаційний лист

Запрошуємо Вас до участі у Міжнародній науковій конференції 
МЕТАМОДЕРНІЗМ ЯК КУЛЬТУРНА ДОМІНАНТА СУЧАСНОСТІ

23 – 24 березня 2023 року

“Postmodernism is dead, but something altogether weirder has taken its place”

John Searle

Низка поворотів другої половини ХХ століття – лінгвістичний, культурний, інтерпретативний, історичний, когнітивний, афективний, матеріальний, просторовий, прагматичний, онтологічний, речовий, анімалістичний, візуальний, спекулятивний та інші – засвідчили намагання знайти вихід з інтелектуальної кризи, спричиненої модерністським оскарженням великих наративів й універсалій та постмодерністською іронічною підозрою до них. Однак численні повороти не вдовольнили розпачливу розгубленість людини ХХІ століття, а лише спонукали інтелектуалів винаходити все нові і нові теорії, які зрештою були такими ж безпомічними, як їхні попередники, і спричинювали наступні розколи і розмежування. На початку 2000-х Т. Вермулєн і Р. ван ден Еккер визначили сучасну культурну домінанту як МЕТАМОДЕРНІЗМ і підкреслили: «Метамодернізм це – структура відчуття, що виникає з постмодернізму і є реакцією на нього».

Теоретики метамодернізму (Олександра Думітреску, Тімоті Вермулєн, Робін ван ден Еккер, Вольфґанґ Функ, Джейсон Джозефсон Сторм, Лі Константіну та інші) пропонують парадигму, що, на їхню думку, не загострює протистояння між модернізмом та постмодернізмом, між репрезентацією й неможливістю репрезентації, між історією й архівом, між минулим і теперішнім, між універсальним і партикулярним, між можливістю і неможливістю пізнання, а, навпаки, поєднує їх. Дж. Джозефсон Сторм ратує за повернення до поняття центру, занапащеного постмодерністами. У праці «Метамодернізм. Майбутнє теорії» (2021) він звертається до тривимірної переорієнтації, в умовах якої знімається напруга між центром і периферією. Так само О. Думітреску вказує на такі характеристики метамодернізму, як холізм, взаємозв’язок й інтеграційність. Теоретики метамодернізму пропонують реконструкцію змістів замість їхньої деконструкції, повернення до історії, до природи людських відносин та їхнього емоційного наповнення, до рефлексивного осмислення світу. У вступі до праці «Переосмислюючи постмодерн» Ваессен (Vaessen) і ван Дайк (van Djik) стверджують про спрямованість сучасної художньої літератури до поєднання і примирення постмодерних і до-модерних елементів. Суголосно Джеймс (James) і Сешагірі (Seshagiri) зауважують звернення сучасних митців до естетики модернізму і навіть романтизму.

 

Орієнтовні дискусійні поля:

Ø  Метамодернізм як культурна домінанта сучасності

Ø  Метамодернізм: синкретизм модернізму і постмодернізму

Ø  Метамодернізм й історичний наратив. Повернення історії

Ø  Структура відчуття метамодернізму

Ø  Метамодернізм та афект

Ø  Постіронія метамодернізму

Ø  Діалектика глибини і поверхні у контексті метамодерної естетики

Ø  Художня репрезентація і метамодерна чутливість

Ø  Відкритий гештальт метамодернізму

Ø  Фейковість і фабрикація: несимультанність дискурсів

Заявки просимо надсилати до 15 березня 2023 року за посиланням: https://cutt.ly/B2I0yfH

 

За результатами конференції буде опубліковано черговий збірник наукових праць «Сучасні літературознавчі студії», який належить до категорії «Б» наукових видань України.

Кафедра теорії та історії
світової літератури імені професора В.І. Фесенко
Київський національний лінгвістичний університет
вул. Лабораторна 5/17,
ауд. 1009

Завантажити інформаційний лист

Неділя, 01 січня 2023 11:07

ПЕРЕМОЖНОГО 2023 РОКУ!

 
Дорогі колеги, друзі, однодумці, прихильники!
Ось і минає останній день цього важкого для всіх нас 2022 року:
позаду 311 днів нашого солідаризованого спротиву проти спроби імперії зла поневолити сусідній народ суверенної України,  311 днів боротьби за Незалежність. Вони прорахувалися! Українці – непереможні! Незламні! Волелюбні! Згуртовані! Винахідливі! Адаптовані! Й оптимістичні!
І вміють робити висновки з попереднього досвіду.
Неймовірним болем запеклися в наших серцях Буча і Маріуполь, Харків і Херсон, біль утрат наших неймовірно відважних захисників і мужніх мирних людей, в т.ч. безневинних дітей не виміряти нічим і ніколи не загоїти.
Але ми, ті кому випало вижити в цій повномасштабній навалі рашистів і тримати свій фронт (нам, науковцям, найчастіше інформаційний), усвідомлюючи, що Час – і справді це ресурс, який не можна відновити (так, киянам з 24 лютого по 30 грудня довелося пережити 638 повітряних тривог, чимало з яких з людськими жертвами й великими руйнуваннями: загальна тривалість цих тривог  становить, за даними КМВА, 693 годин 49 хвилин, тобто практично 29 днів напруженого життя), все ж намагалися провадити свою послідовну роботу.
Хоча не вдалося зреалізувати низку заходів, в т.ч. публічних, які планував Центр напередодні війни, все ж ми виступали з доповідями, читали лекції, публікували статті, де тема шістдесятництва, зокрема і в контексті війни, була чільною, інформували про найбільш резонансні події (про це ми відзвітуємо окремо).
            Сердечно дякуємо всім, хто нас підтримував у цьому, хто запрошував до участі у своїх заходах, хто надавав свої майданчики для доповідей і виступів, сторінки наукових видань, шпальти/сайти своїх мас-медійних ресурсів, хто відгукувався на наші повідомлення, хто розділяв наші тривоги й сподівання. БО РАЗОМ МИ – СИЛА!
ДЯКУЄМО НАШИМ ЗСУ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ,
які полягли в боях за нашу НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, серед них, на жаль, і чимало гуманітаріїв, чиїм покликанням було нести у світ силу Слова.
            Вступаємо в Новий 2023 рік, обпалений війною, з вірою в близьку ПЕРЕМОГУ, змужнілими, загартованими, незламними, з новими планами й сподіваннями. Усім бажаємо стійкості, віри в свої сили, здоров'я, радості, злагоди у родинах, нових творчих ідей і Божого сприяння в їх реалізації.
 МИ ВСЕ НАДОЛУЖИМО!
БО ЧАС ЗАВЖДИ НА БОЦІ ПРАВДИ Й СПРАВЕДЛИВОСТІ.
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ!
Шановні колеги, 
Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури Національної академії наук України ім Т.Г. Шевченка запрошує вас взяти участь в онлайн Конференції, присвяченій теоретичним аспектам вивчення магії в літературі. Ми плануємо працювати у форматі лінійної конференції протягом двох днів: англомовного та україномовного. 
Передбачені формати учасника та гостя конференції. 
Інформаційний лист у додатку. 
З повагою, 
Євгенія Канчура.

Dear colleagues,
The Centre for Fantasy Literature Studies (Shevchenko's Institute of Literature, National Academy of Science of Ukraine) is happy to announce the coming online Conference, aiming to discuss the theoretical aspects of magic in literature.
We are planning one English and one Ukrainian day, so our international participants will have convenient language surroundings. Both presenters and guests are welcome.
Please, find the attached call for papers. 
Best regards,
Yevheniia Kanchura
 
 
Шановні колеги, 
Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури Національної академії наук України ім Т.Г. Шевченка запрошує вас взяти участь в онлайн Конференції, присвяченій теоретичним аспектам вивчення магії в літературі. Ми плануємо працювати у форматі лінійної конференції протягом двох днів: англомовного та україномовного. 
Передбачені формати учасника та гостя конференції. 
Інформаційний лист у додатку. 
З повагою, 
Євгенія Канчура.

Dear colleagues,
The Centre for Fantasy Literature Studies (Shevchenko's Institute of Literature, National Academy of Science of Ukraine) is happy to announce the coming online Conference, aiming to discuss the theoretical aspects of magic in literature.
We are planning one English and one Ukrainian day, so our international participants will have convenient language surroundings. Both presenters and guests are welcome.
Please, find the attached call for papers. 
Best regards,
Yevheniia Kanchura
Шановні колеги, 
Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури Національної академії наук України ім Т.Г. Шевченка запрошує вас взяти участь в онлайн Конференції, присвяченій теоретичним аспектам вивчення магії в літературі. Ми плануємо працювати у форматі лінійної конференції протягом двох днів: англомовного та україномовного. 
Передбачені формати учасника та гостя конференції. 
Інформаційний лист у додатку. 
З повагою, 
Євгенія Канчура.

Dear colleagues,
The Centre for Fantasy Literature Studies (Shevchenko's Institute of Literature, National Academy of Science of Ukraine) is happy to announce the coming online Conference, aiming to discuss the theoretical aspects of magic in literature.
We are planning one English and one Ukrainian day, so our international participants will have convenient language surroundings. Both presenters and guests are welcome.
Please, find the attached call for papers. 
Best regards,
Yevheniia Kanchura
 
 
Шановні колеги, 
Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури Національної академії наук України ім Т.Г. Шевченка запрошує вас взяти участь в онлайн Конференції, присвяченій теоретичним аспектам вивчення магії в літературі. Ми плануємо працювати у форматі лінійної конференції протягом двох днів: англомовного та україномовного. 
Передбачені формати учасника та гостя конференції. 
Інформаційний лист у додатку. 
З повагою, 
Євгенія Канчура.

Dear colleagues,
The Centre for Fantasy Literature Studies (Shevchenko's Institute of Literature, National Academy of Science of Ukraine) is happy to announce the coming online Conference, aiming to discuss the theoretical aspects of magic in literature.
We are planning one English and one Ukrainian day, so our international participants will have convenient language surroundings. Both presenters and guests are welcome.
Please, find the attached call for papers. 
Best regards,
Yevheniia Kanchura

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ