Українська
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
15 січня 2024 року стартував проєкт «Сценічна шекспіріана:
Колектив Інституту щиро радіє успіху наших колег, що за
Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
  • Сценічна шекспіріана: майстер-класи з театральної критики
    Сценічна
    15 січня 2024 року
  • Наші співробітники у другому турі Шевченківської премії
    Наші
    Колектив Інституту
  • Стаття Миколи Сулими
    Стаття Миколи
    Вийшла друком
  • Щасливого Різдва
    Щасливого
    Дорогі друзі!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
 

Наші видання

kuznietsov.jpg
kengurjan

kengurjan

Шановні колеги, 
Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури Національної академії наук України ім Т.Г. Шевченка запрошує вас взяти участь в онлайн Конференції, присвяченій теоретичним аспектам вивчення магії в літературі. Ми плануємо працювати у форматі лінійної конференції протягом двох днів: англомовного та україномовного. 
Передбачені формати учасника та гостя конференції. 
Інформаційний лист у додатку. 
З повагою, 
Євгенія Канчура.

Dear colleagues,
The Centre for Fantasy Literature Studies (Shevchenko's Institute of Literature, National Academy of Science of Ukraine) is happy to announce the coming online Conference, aiming to discuss the theoretical aspects of magic in literature.
We are planning one English and one Ukrainian day, so our international participants will have convenient language surroundings. Both presenters and guests are welcome.
Please, find the attached call for papers. 
Best regards,
Yevheniia Kanchura
 
 
Шановні колеги, 
Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури Національної академії наук України ім Т.Г. Шевченка запрошує вас взяти участь в онлайн Конференції, присвяченій теоретичним аспектам вивчення магії в літературі. Ми плануємо працювати у форматі лінійної конференції протягом двох днів: англомовного та україномовного. 
Передбачені формати учасника та гостя конференції. 
Інформаційний лист у додатку. 
З повагою, 
Євгенія Канчура.

Dear colleagues,
The Centre for Fantasy Literature Studies (Shevchenko's Institute of Literature, National Academy of Science of Ukraine) is happy to announce the coming online Conference, aiming to discuss the theoretical aspects of magic in literature.
We are planning one English and one Ukrainian day, so our international participants will have convenient language surroundings. Both presenters and guests are welcome.
Please, find the attached call for papers. 
Best regards,
Yevheniia Kanchura

Дорогі друзі!
Від щирого серця вітаю усіх вас із Різдвом Христовим та Новим роком! Бажаю якнайшвидшої Перемоги України, миру та затишку, тепла і злагоди у домівках. Зичу здоров'я, Божого захисту і благословення кожній родині, усій нашій Україні. Випав на долю нашого народу черговий рік випробувань, боротьби з віковим злом, але й утвердження країни в державності, нашій незалежності. Від сьогодні сама природа, час доби повертає до світла, і наша Перемога стає ще ближчою. Істина, правда боре темряву.  Хай Різдвяна зірка тишею своєї благодаті огорне кожне серце. Христос Ся рождає! Славімо Його!

Микола Жулинський

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України запрошує Вас на засідання VIII Наукового семінару відділу давньої української літератури, який цьогоріч присвячено видатній даті – 300-літньому ювілею від дня народження Григорія Савича Сковороди.
Просимо вас ознайомитися із програмою заходу.
23 листопада ц.р. минає 115 років від дня народження Івана Максимовича Кошелівця – видатного українського літературознавця, історика літератури, перекладача, мемуариста, енциклопедиста, громадського діяча, активного учасника духовного життя української діаспори, організатора мас-медійної справи.
Штрихи до біографії: Закінчив Інститут народної освіти у м. Ніжині (1930), де був учнем відомого дослідника історії українського театру професора В. Рєзанова, викладав у Кременчуцькому інституті соціального виховання. Під час голодомору 1933-го року, як згадує він у спогадах «Розмови в дорозі до себе», за зв’язок із «класово ворожими елементами» його виключили з партії і звільнили з роботи. За свідченням М. Сенкуся, на І. Кошелівця наліплювали різні ярлики, хоча матеріали архівів СБУ свідчать про те, що йому в 1937 р. було інкриміновано «організацію контрреволюційного угруповання на базі Ніжинської СШ №7, коли було знищено цілу групу вчителів», і І. Кошелівець дивом уник розстрілу. Це й стало перешкодою для вступу до аспірантури Інституту літератури АН України: лише після кількох спроб 1940 р. його було зараховано аспірантом (1940-1941); керівником його праці з давньої української літератури став академік О. Білецький, чим І. Кошелівець помітно пишався і якого протягом усього життя згадував зі щирими почуттями приязні й вдячності. У наміри зайнятися серйозною науковою роботою свої корективи внесла Друга світова війна: змушений був емігрувати до Австрії, пізніше півстоліття жив і працював у Парижі та Мюнхені. У 1945 р. він – у таборі для «переміщених осіб» у Тіролі, де роком пізніше разом із українськими письменниками-емігрантами почав випускати журнал «Литаври». Пізніше редагував літературну сторінку мюнхенської газети «Сучасна Україна», а в 1955-1960-х рр. ця сторінка його зусиллями перетворюється на «Українську літературну газету» – її він очолював разом із Ю. Лавріненком. Згодом – у 1961-1984-х рр. (з перервами) І. Кошелівець – редактор журналу «Сучасність», член редколегії «Енциклопедії українознавства». Був дійсним членом Української Вільної Академії Наук і Наукового Товариства ім. Т. Шевченка в Європі, професором Українського Вільного Університету (Мюнхен). У доробку І. Кошелівця – академічного плану «Нариси з теорії літератури» (1954), «Панорама найновішої літератури в УРСР» (1963, 1974), «Сучасна література в УРСР» (Нью-Йорк, 1964), «Україна. 1956-1968. Збірник документів українських дисидентів» (польською мовою: Париж,1969; Варшава, 1986), «Микола Скрипник» (Мюнхен, 1972; друге видання К., 1993), «Олександер Довженко. Спроба творчої біографії» (Мюнхен, 1980), «Розмови в дорозі до себе. Фрагменти спогадів та інше» (Мюнхен, 1985; вид. друге, Київ, 1994), «Літературний процес, або Дещо з віддалі» (Париж,1991); «Жанна д’Арк. Літературна біографія» (Київ, 1997 ); упорядкування, споряджені ґрунтовними передмовами: «Микола Скрипник. Статті й промови з національного питання» (Мюнхен, 1974), «Василь Симоненко. Берег чекань: Вибрані твори» (Мюнхен,1965, 1973), «Іван Світличний. Ґратовані сонети» (Мюнхен, 1977), «Євген Сверстюк. Вибране» (Мюнхен, 1979); переклади: Фрідріх Ніцше. Так мовив Заратустра (1950-ті рр., не опубліковано), О. Солженіцина «Один день Івана Денисовича» (1963), В. Биков. Мертвим не болить (1966), Дені Дідро. Жак-Фаталіст. Роман (1967), Франц Кафка. Оповідання (1989). З початком 1990-х рр. регулярно приїздив до України з дружиною Еммою Андієвською, брав активну участь в літературному житті, Києва, де мав багато друзів і приятелів і в спілкуванні з якими знаходив велику (і щиру!) втіху. Проте, це не було підставою для поблажливості, коли мова заходила про критерії творчості.
Маючи особливе чуття на нові тенденції, вміючи «чути епоху», вслухатися в її ритми й виклики, а також (за Б. Бойчуком), уміючи надавати своєрідного нормативного чи понятійного оформлення тим речам, які вже функціонували на рівні «поточного життя» чи «поточної мови», І. Кошелівець (якщо сповідувати принцип презумпції хронології) конструктивно інтерпретував, дав новий подих, національне й художньо-естетичне, сказати б, європейське наповнення поняттю «шестидесятники», що прийшло зі шпальт тодішніх всесоюзних літературних мас-медій. Тим більше, що на той час воно вже набуло в Україні досить негативних конотацій у зв’язку з розгорнутим офіційною критикою наступом на «формалістів» і модерністів, й потребувало активного захисту, бодай із Заходу, що фактично у «виконанні» І. Кошелівця стало альтернативним офіційному дискурсу літературно-критичної думки України. Очевидно, його концепція утверджувалася на енергії спротиву, оскільки на шпальтах тодішніх всесоюзних видань К. Краулінь заперечував, за його висловом, теорію «четвертого покоління», залишаючи за молодими авторами і молодою (але не новою) прозою право на своєрідність письма, а не на створення «нової епохи в прозі». І. Кошелівець, навпаки, звертає увагу на спроби українських шістдесятників модернізувати сучасну літературу, тобто вирізняє насамперед європеїзацію письма. Про «нову епоху», радше «дух нової епохи», свідчить значущість шістдесятництва як цілісного суспільно-політичного й художньо-естетичного явища, яке в Україні набуло інакшого, потужнішого звучання, спрямованого на підрив соцреалізму й загалом тоталітарної держави за допомогою актуалізації національної самосвідомості. Даючи аналітичний огляд української літератури від 1918 до початку 1960-х рр. у праці «Сучасна література в УРСР», І. Кошелівець відкинув існуючу радянську періодизацію літературного процесу, в основі якої лежали етапи «побудови соціалізму», і запропонував свою власну періодизацію, взявши за відправну точку прихід у літературу чотирьох поколінь письменників. До першого, за І. Кошелівцем, належать народжені в ХІХ ст. й сформовані до революції 1917 р. (як-от П. Тичина чи М. Рильський), до другого – ті, хто народився в 1901-1910 рр. (М. Бажан чи Ю. Яновський), до третього – ті, хто прийшов у літературу від початку 1930-х рр. до середини 1950-х «під знаком графомана», на якого мав орієнтуватися й талановитий письменник, також стаючи «графоманом з примусу». І четверте покоління – народжені в 1930-х рр., зокрема шістдесятники, ряд імен яких починається іменами Ліни Костенко й Івана Драча («Панорама найновішої літератури в УРСР. Поезія. Проза. Критика». С. 33-42). Це було новацією для тогочасної України, здеморалізованої ідеологічними заборонами та морально розкладеної тенденційно заангажованим літературно-критичним офіційним дискурсом.
Вдалою репрезентацією з’яви нового літературного покоління і стала впорядкована ним антологія «Панорама найновішої літератури в УРСР. Поезія. Проза. Критика» (Нью-Йорк, 1963) – перша антологія подібного типу, що сукупно репрезентувала творчість молодої генерації, яка стрімко ввірвалася в літературу на початку 1960-х рр. Упорядник уводив ці імена в літературний обіг і взагалі в духовну ауру нації як цілісне літературно-естетичне явище, в результаті чого за нею міцно закріпилося визначення «шістдесятники»: «…мало хто творчо «ожив» з тих письменників, які виступили в літературі ще за життя Сталіна, зате найбільш відрадним явищем була поява в літературі за ці останні два роки молодого покоління – так званих «шестидесятників» («Сучасна література в УРСР». Мюнхен, 1964. С.7).
Важливо, що І. Кошелівець звернув увагу на модернізацію української літератури з появою резонансних імен шістдесятників: «... якби я хотів назвати щось найбільш оригінальне в сучасній радянській прозі, то мусів би вказати на початкові кроки в прозі ще зовсім молодого Валерія Шевчука. Перші кілька його новельок […] явище в українській літературі безпрецедентне тим, що вони зовсім, сказати б, безтрадиційні. В них нічогісінько немає ні від української клясики, ні від сучасних «метрів» прози, у яких учитися – є обов’язком молодих авторів (маю на увазі – обов’язком приписаним [... ]. Враження від цих творів таке, наче автор, відштовхуючись від заяложених зразків радянської прози, взяв собі за зразок модерних західних авторів...» (Там само. С. 7-8); «Цих троє (маються на увазі Вал. Шевчук, Є. Гуцало та О. Різниченко –Л.Т.) більш-менш типово відбивають найприкметнішу рису молодої прози: бажання модернізувати безнадійно захуторянену т. зв. “народністю” нашу літературу» («Панорама найновішої літератури в УРСР»). Тож він фактично полемізував із тими, хто намагався пояснити з’яву цього літературного покоління лише суспільно-політичними обставинами, ігноруючи природу художньої творчості як саморух, оновлення всередині самої себе.
Але йому вдалося не тільки сказати власне слово про неофітів- шістдесятників, а й підтримати їх. Ідеться про послідовну підтримку І. Кошелівцем письменників, котрих замовчували, переслідували, забороняли в тодішній тоталітарній Україні – і найперше це були шістдесятники, зокрема шістдесятники-дисиденти. Йому завдячуємо тим, що в літературний контекст епохи були введені твори українських шістдесятників В. Симоненка, І. Світличного та Є. Сверстюка (йдеться, зокрема, про низку закордонних видань цих авторів, названих вище). А чого була варта книжка «Сучасна література в УРСР», що поширювалася в Україні в самвидаві!
«Я – раціоналіст і скептик», – зізнавався Іван Максимович, схиляючись перед людьми сугестивної образності, оскільки усвідомлював: «Силою емоційного впливу раціо завжди пасує перед образом» («Окремий Євген Сверстюк» // Сверстюк Євген. На святі надій. С. 19). Проте він володів власною таємницею емоційного впливу на аудиторію саме через домінанту racio, в яку завжди був закладений потужної сили тверезий аргумент і завжди пережите, усвідомлене переконання.
Р.S.Зусиллями авторки цих рядків було впорядковано збірник статей, рецензій, літературних оглядів та інтерв’ю «Можна одверто? або Туга за катарсисом» (2018), котрі доти залишалися поза окремим виданням, і видано спільно з Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя.
Людмила Тарнашинська
На фото: Емма Андієвська, Іван Кошелівець, Людмила Тарнашинська. Мюнхен, Український Вільний Університет, 1997 р.
Неділя, 27 листопада 2022 13:41

«”Перікл” і Україна: діалог»

Шановні колеги, дорогі друзі!

Запрошуємо Вас на бінарну лекцію

професора Майкла Добсона, директора шекспірівського інституту (Стретфорд-на-Ейвоні, Велика Британія) і акторки, режисерки Келлі Хантер, художньої керівниці лондонського театру «Flute» (Велика Британія) на тему:

«”Перікл” і Україна: діалог»

 

Мови: українська, англійська (синхронний переклад українською)

Форма участі: дистанційна

Мета: продемонструвати потужний креативний та арт-терапевтичний потенціал Шекспірової п’єси «Перікл» та її здатність підтримувати і розвивати резильєнтність українського соціуму в умовах геноцидної війни, яку веде рф.

 

Запропонований захід є продовженням низки зустрічей на стримах майстер-класів К. Хантер, які проводилися в рамках проєкту «Перікл для України», що реалізувався на засадах інтелектуального волонтерства театром «Flute» (Лондон). і набув високо резонансу в широких колах науковців, представників культури і мистецтва, педагогів, психологів, студенів України.

 

Бінарна лекція буде проводитися англійською із послідовним перекладом українською

28 листопада (понеділок) о 16:30 (за київським часом).

По закінченні лекції учасники мають можливість задати лекторам питання та висловити враження. Орієнтовна тривалість заходу – 2,5 години.

Участь безкоштовна, електронний сертифікат учасника буде видано до 15 грудня.

Для участі в цьому заході Вам необхідно зареєструватися (посилання на Гугл-форму – далі). На вказану адресу електронної пошти Вам буде надіслано посилання на ЗУМ конференцію. Під час участі Вам необхідно зареєструватися в чаті конференції: написати Ваші прізвище, ім’я, по батькові. Саме ця інформація дасть нам можливість видати Вам сертифікат учасника заходу. Дякуємо за співпрацю.

Реєстрація за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScbuQN0dq7jbmns4UmN3qFKGwL5j-24GVtQ6xIq3Fpkf8sAIA/viewform

завершення реєстрації 27.11.2022 о 24:00

Організатори: Келлі Хантер (актриса, режисерка, художня керівниця лондонського театру «Flute», Велика Британія), Майкл Добсон (професор, директор шекспірівського інституту Стретфорд-на-Ейвоні, Велика Британія), Наталія Торкут (Український шекспірівський центр ЗНУ, Україна), Маргарита Дергач (Хортицька національна академія, Україна), Майя Гарбузюк (Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна), Олена Поліщук (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН, Україна), Марина Бриль (Державний науково-методичний центр змісту культурно-мистецької освіти, Україна), Дар’я Лазаренко (Софійський університет «Св. Климент Охридський», Болгарія), Дар’я Москвітіна (Запорізький національний медичний університет, Україна), Юрій Полєжаєв (НУ «Запорізька політехніка», Україна).

 

Контактна особа – Дергач Маргарита Альфрітівна: 0505240570, для листування Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 Інформаційний лист

2-4 грудня 2022 року на Полтавщині відбудеться Всеукраїнська науково-практичнаконференція «СУЧАСНІ РЕЦЕПЦІЇ СВІТОГЛЯДНО-ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРІВ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»
Напрями роботи конференції:
1.Переосмислення філософських ідей Григорія Сковороди в умовах війни в Україні.
2.Педагогічна спадщина Григорія Сковороди.
3.Літературна творчість «українського Сократа» в сучасному дискурсі.
4.Життєвий та творчий шлях Григорія Сковороди: краєзнавчі аспекти.
5.Григорій Сковорода в сучасному мистецтві.
Місце проведення конференції: Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» 
Адреса: 36011, м. Полтава, Першотравневий проспект, 24.

Робочі мови конференції:
українська, англійська.

Для участі у науково-практичній конференції необхідно:
До 20 листопада 2022 року подати до оргкомітету конференції матеріали для публікацій, відомості про авторів за електронною адресою  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Вимоги до матеріалів та формат заявки у інформаційному листі.

Вівторок, 15 листопада 2022 14:57

БІОГРАФІЧНИЙ НАРАТИВ: ТЕКСТ І ДИСКУРС

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БІОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас взяти участь у

ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВІЙ ОНЛАЙН-КОНФЕРЕНЦІЇ

(XV щорічних Грінченківських читаннях)

«БІОГРАФІЧНИЙ НАРАТИВ: ТЕКСТ І ДИСКУРС»,

яка відбудеться 09 грудня 2022 року

 

Напрями роботи конференції:

  • Міжперсональні взаємодії в біографії Бориса Грінченка.
  • Видавничі історії творів Бориса Грінченка.
  • Актуальні питання грінченкознавства.
  • Засади і практики створення міждисциплінарних студій із біографістики.
  • Наративні версії біографічних конструктів: джерела і модифікації.
  • Від словника Бориса Грінченка до сучасних лексикографічних систем.
  • Лексикографічна спадщина Бориса Грінченка: історія і сучасність.
  • Словник мови письменника як лексикографічний феномен.
  • Технології вивчення життєпису письменника в закладах освіти.
  • Стратегії і практики ювілейних вшанувань діячів культури.

 

Онлайн-платформа проведення конференції: Zoom.

Робоча мова конференції: українська.

Порядок роботи конференції:

10:00­–12:00 Пленарне засідання конференції

12:00–13:00 Перерва

13:00–16:00 Дискусійні платформи за напрямами роботи конференції

16:00–17:00 Круглий стіл «Постать Бориса Грінченка: вивчення, репрезентація, вшанування»

17:00–17:30 Підбиття підсумків конференції

 

Для участі в конференції просимо до20 листопада 2022 року заповнити реєстраційну форму учасника конференції.

Оргкомітет конференції залишає за собою право відхиляти теми доповідей, які не відповідають тематиці конференції та/або не містять наукової новизни.

 

Перелік видань для публікації статей учасників конференції (умови публікації зазначені на сайтах видань):

Видання Київського університету імені Бориса Грінченка

1. Електронний фаховий журнал «Синопсис: текст, контекст, медіа», включений до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України (наказ МОН України від 02.07.2020 № 886) з філологічних наук і соціальних комунікацій, спеціальностей 035 Філологія і 061 Журналістика.

2. Збірник наукових праць «Літературний процес: методологія, імена, тенденції», включений до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України (наказ МОН України від 15.04.2021 № 420) з філологічних наук, спеціальності 035 Філологія.

Видання Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

3. Збірник наукових праць «Мовознавчий вісник», включений до категорії «Б» Переліку наукових фахових видань України (наказ МОН України від 15.04.2021 № 420) з філологічних наук, спеціальності 035 Філологія.

 

Координатори конференції:

З питань грінченкознавства– Вірченко Тетяна Ігорівна, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка (+380675392357, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. );

З питань біографістики– Козлов Роман Анатолійович, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка (+380676078039, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. );

З питань лінгвістики– Саєвич Ірина Георгіївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови Київського університету імені Бориса Грінченка (+380676743421, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ).

Завантажити інформаційний лист

Понеділок, 07 листопада 2022 13:05

Олександр Михед: Мова війни

Прослухайте лекцію за посиланням: https://youtu.be/r4CO2a8NcCg

Фото з архіву Людмили Тарнашинської.
2001 р., Музей літератури
Зліва направо: Леонід Талалай, Людмила Тарнашинська, Ірина Жиленко, Ніла Зборовська, Раїса Мовчан.

 

27 жовтня 2022 р. в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України відбувся Всеукраїнський науковий семінар «Феномен Ніли Зборовської», присвячений 60-річчю з дня народження, в якому взяли участь науковці з Інституту літератури, Запорізького національного та Рівненського гуманітарного університетів. Виступи та доповіді поєднувалися зі спогадами колег, однодумців Н. Зборовської, кожен із яких поділився власними сприйняттям і розумінням Ніли Зборовської як ученої, письменниці, яскравої й неординарної особистості.

Відкриваючи Семінар, директор Інституту, академік НАН України Микола Жулинський наголосив на вагомому внеску Н. Зборовської в сучасні українські літературознавство та критику, звернув увагу на її втілені та нереалізовані ідеї, наукові й художні задуми, поділився спогадами про Н. Зборовську як про літературознавицю, авторку прозових творів, багатогранну особистість. Також учений наголосив на зв’язку між духовно-емоційним досвідом і письмом Н. Зборовської, на проблемі індивідуалізації її наукових і художніх текстів, вирізнивши як особливий у її творчості антироман «Українська реконкіста».

Людмила Тарнашинська (Інститут літератури) вела мову про пошук Нілою Зборовською національної стратегії дослідження української літератури з погляду психоісторії. Зокрема, вказала на тяжіння Н. Зборовської до націєцентричності літературознавчих досліджень, що проявлялося в трактуванні психоаналізу не лише як усвідомлення індивідуального життя, а й пізнання минулого й майбутнього націєтворення.

Раїса Мовчан (Інститут літератури) виголосила доповідь «Леся Українка в модерністському літературно-критичному дискурсі 1920-х років», підготовлену в річищі наукових зацікавлень Н. Зборовської. У ній увагу було зосереджено на працях «київських неокласиків» Миколи Зерова, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари та ін., присвячених життю і творчості Лесі Українки. Зокрема, на тому, що в них було розвинуто започатковані в ранньому модернізмі дослідницькі тенденції та позначено основні майбутні вектори наукової інтерпретації доробку письменниці. Доповідачка зауважила, що ці праці дали новий поштовх розвитку українській компаративістиці, джерелознавству й текстології.

Ігор Павлюк (Інститут літератури) поділився лірико-драматичними спогадами про Н. Зборовську з моментами перегуків у мистецько-науковій співтворчості, людських прижиттєвих стосунків і посмертних уваг до тексту й життєтексту Н. Зборовської.

Власні спогади про Н. Зборовську озвучила Раїса Тхорук (Рівненський державний університет). Зокрема, зауважила, що вчена та письменниця відзначалася вражаючою цілісністю особистості, тому її романи, наукові роботи й життя творилися за однаковими принципами; вона спостерігала й експериментувала із собою та із іншими, намагаючись, як говорила й вірила, рятувати й відроджувати духовний світ – свій і свого роду, рід Юрка Ґудзя й таким чином Україну.

У виступі Олени Поліщук (Інститут літератури) на тему «Замовляння ворога в українському мистецтві часів геноцидної війни Росії проти України» було розглянуто приклади поетичних творів – «замовлянь ворога», «колискових для ворога», а також окремі роботи сучасних художників, що у них українські митці відреагували на повномасштабне вторгнення російського агресора в Україну. Дослідниця здійснила спробу схарактеризувати мовну специфіку, зокрема символіку, а також з’ясувати практичну (терапевтичну) та художню функції новітніх замовляльно-закликальних текстів.

Тарас Головань (Інститут літератури) поділився роздумами про місце і роль у науковій біографії Н. Зборовської наукових осередків – кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету та Відділу ХХ століття Інституту літератури. Крім того, розповів про можливості та межі застосування психологічного підходу в історико-літературних дослідженнях, про головні проблеми, що постають перед дослідником під час написання психоісторії, а також закцентував на своєрідності розв’язання цих проблем Н. Зборовською.

Юлія Курилова (Запорізький національний університет) говорила про феноменальну жіночість в інтерпретації Н. Зборовської. Зокрема, зробила акцент на парадоксальності засвоєння феміністичних ідей на українському ґрунті й на тому, що «інакшість» українського варіанту фемінізму зумовлена ментальністю. Доповідачка нагадала, що, аналізуючи перспективу створення «повноцінної філософії свободобуття» в українському світі, Н. Зборовська актуалізувала особливу роль феміністичної стратегії мислення, метою якої є пошук такої культурної моделі, в якій відсутні детермінації відносин домінацією й підпорядкуванням, економічними факторами.

Світлані Коровченко йшлося про феномен творчості й досліджень Н. Зборовської як особистості, яка власними поглядами й артистизмом у творчості й дослідженнях зуміла об’єднати чимало людей. Доповідачка звернула увагу також на причини відходу Н. Зборовської від ґендерної методології, яка своїм радикалізмом і встановленими межами не давала свободи її метафізичним та ірраціональним пошукам. Парадокс творчості і наукових поглядів Н. Зборовської, вважає дослідниця, полягає у тому, що будучи інтелектуально активною жінкою, яка збагачувала культуру «цінностями жіночого духу», вона дотримувалась патріархальної традиції, взявши за методологію фройдизм, будучи вольовою особистістю, яка здійснила кілька титанічних проєктів, вона критикувала Ніцше, вважаючи його теорію «нелюдською», і слідувала традиції християнства.

Вадим Василенко (Інститут літератури) простежив історію ідеї «української реконкісти» та жанру антироману в творчості Н. Зборовської, а також розглянув її літературні взаємовідносини з письменником Юрком Ґудзем. Дослідник проаналізував цикл статей і відгуків Н. Зборовської про Юрка Ґудзя, а також статтю останнього про книгу Н. Зборовської «Пришестя вічності». Окрему увагу доповідач звернув на впорядковану Н. Зборовською по смерті Юрка Ґудзя книжку «Барикади на Хресті», в якій ідея «української реконкісти» реалізується через комплекс мотивів, таких, як звільнення від постколоніального існування, збереження родинних першооснов, відродження української рустикальності як «осердя національної душі» та ін. У романі «Не-Ми», одному з трьох уміщених до «Барикад на Хресті», концепція антироману набуває виразних жанрового й поетикального втілення, а ідея «української реконкісти», розвинена згодом Н. Зборовською в її однойменному антиромані, пов’язується з поняттями мови, душі, культури та ін.

Після доповідей і виступів відбулося обговорення та дискусія про наукову й літературознавчу спадщину Н. Зборовської, її наукові погляди та методи аналізу, своєрідність літературного світогляду та ін. Погляди Н. Зборовської на проблеми класичної й сучасної української літератури сьогодні набули особливих звучання та значення, передусім у контексті зміни канону, методів і стратегій літературознавчих досліджень.

                                                                                                

Вадим Василенко

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Бердянський державний педагогічний університет

Факультет філології та соціальних комунікацій

Кафедра української та зарубіжної літератури
і порівняльного літературознавства

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

У 2022 році виповнилося 100 років з дня народження Анатолія Дімарова.

24 листопада 2022 року на базі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету відбудеться наукова конференція з міжнародною участю «Роман Анатолія Дімарова «І будуть люди»: інтермедіальний простір твору». Запрошуються науковці, викладачі та співробітники навчальних закладів, аспіранти, магістранти, студенти.

До обговорення пропонуються такі питання:

  1. Історична сага чи роман-епопея: проблема жанру
  2. Міжтекстова взаємодія «І будуть люди» з творами української літератури.
  3. «І будуть люди» в інтертекстуальних зв’язках з іншими літературами.
  4. Трансформація сюжету в екранізації «І будуть люди».
  5. Без цензури: текстологічні студії над текстом.
  6. Поетика трилогії «І будуть люди».

У рамках проведення конференції планується круглий стіл «На коні й під конем»: віхи життя і творчості Анатолія Дімарова».

Робочі мови конференції: українська, польська, англійська.

Форми участі в конференції: конференцію буде проведено в дистанційній формі (передбачає онлайнову доповідь із застосуванням комунікаційних технологій).

Для участі в конференції необхідно до 1 листопада 2022 року подати заявку, заповнивши Google-форму.

Лінк на форму: https://docs.google.com/forms/d/1AoUUfLizdBYLN9m3gNUHU1TIrk-ItvrB-1szqr4imAM/edit

Оргкомітет розгляне подані теми щодо їх відповідності тематиці конференції та повідомить про внесення їх до програми не пізніше 10 листопада 2022 року.

Офіційне запрошення на конференцію буде надіслано електронною поштою за вказаною в заявці адресою до 15 листопада 2022 року.

Контакти:

Кафедра української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету

Телефони:

 (095) 746-47-90 – Харлан Ольга Дмитрівна, (050) 456-15-05 (телеграм) – Новик Ольга Петрівна (з питань подання заявок та програми конференції), (097) 517-19-23 – Філоненко Софія Олегівна.

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ