Теоретичні аспекти дослідження. Магія у літературі фентезі: Дефініції, маніфестації, функції. Колективна монографія Центру з Дослідження Літератури Фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Ред. Рязанцева Т. М., Канчура Є. О., – Київ, 2024. – 310 с.
Колективна монографія містить матеріали теоретичних досліджень поетики фентезі, апорбовані на міжнародних конференціях ЦДЛФ 2022 і 2023 рр. Теоретичні розвідки охоплюють проблеми інтерпретації категорій магічного, сакрального, чудесного, утопії й антиутопії та сприяють оновленню методологічних підходів і термінологічного інструментарію у вітчизняних студіях літератури фентезі. Для літературознавців, студентів-філологів, викладачів історії літератури і компаративістики, для всіх, хто цікавиться проблемами літератури фентезі.
March 14, 2025
The University of Manitoba, Winnipeg, Canada
We invite scholars, writers, and literary enthusiasts to submit proposals for the international conference Identity and Poetics of Ukrainian Canadian Literature.
Ukrainian Canadian literature occupies a unique space in the broader context of Canadian multiculturalism and diaspora studies. It is shaped by the historical and cultural experiences of Ukrainian immigrants and their descendants. Despite the substantial amount of fiction written and published in English by Canadian-born Ukrainians featuring authors such as Myrna Kostash, Janice Kulyk Keefer, Lisa Grecul, Marsha Forchuk Skrypuch, Maurice Mierau, Laisha Rosnau, Randall Maggs, Laura Langston, Daria Salamon, Lindy Ledohowski, Elizabeth Bachinsky, Erin Moure, Barbara Sapergia, Thomas Trofimuk, and many others Ukrainian Canadian literature remains largely invisible in university curricula, academic programs, and research. We hope that this conference will draw active attention to Ukrainian Canadian literature, highlighting its rich topicality, diverse genre, and poetic forms that not only preserve cultural heritage but also enrich Canadian literary tradition as a whole.
Possible Topics for Submission Include (but are not limited to):
We welcome proposals for papers, panel discussions, and roundtables. Submissions should include a title, an abstract (250-300 words), a brief bio (100 words), and contact information.
Submission Guidelines:
Please submit your proposals by February 15, 2025, to Prof. Mariya Shymchyshyn Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. or https://forms.office.com/r/QSrNq3xMQ3
Notifications of acceptance will be sent out by March 1, 2025.
This conference will offer a hybrid format, allowing participants to join either in person at the University of Manitoba or virtually.
У колективній монографії досліджено українську літературу як чинник інтелектуального протистояння імперським вторгненням, проаналізовано окремі твори літератури спротиву в історико-культурній тяглості, зокрема розглянуто тексти, які з’явилися після 24 лютого 2022 року. Українську літературу проаналізовано як формотворчий складник та рушій процесів націєтворення; досліджено явища, тенденції, тематику й проблематику літератури від кінця XVIII століття до сучасності у загальному культурно-мистецькому українському та європейському контекстах.
доктор філологічних наук, професор, старший науковий співробітник
Кандидатська дисертація: «Соціальна та естетична природа характеру в оповіданнях Івана Франка» (1980).
Докторська дисертація: «Проблеми індивідуальної міфології (Т. Шевченко – Леся Українка)» (1997);
Монографії та розділи:
Проблеми індивідуальної міфології: міфотворчість Шевченка (монографія). - Одеса.- Астропринт.- 1996.
Поетичні візії Лесі Українки: онтологія змісту і форми (монографія у співав.). - Одеса.- Астропринт.- 1996.
Голос землі і совісті. Літературний портрет Олекси Шеренгового. - Одеса.- Астропринт.- 2003.
Re-presence: відлуння Сходу в українській літературі Х1Х ст. Зб. наукових праць. Одеса.- Астропринт.- 2009.
Ейдетична географія і «топографічний психоаналіз» у романі Олі Токарчук "Бігуни" // «Наративи переміщень та географія ідентичностей». Колективна монографія . Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2020.
Відкриття територій: наративна художня картографія в сучасній українській літературі // Простір ідентичності/Ідентичність простору в художньому дискурсі. 2022.C.19 – 49.
Вступ // Історія української літератури. У 12 т. Т. 9, кн. 1. Література кінця XIX — початку XX століття (1890—1910-ті роки). Київ, Наук. думка, 2023. — 2 д. а. (у співавторстві).
Микола Трублаїні // Історія української літератури ХХ-поч.ХХ1 ст. Навчальний посібник (з Грифом МОН) – Т. 1. – К. – Академвидав, 2013. - С. 556-566 (у співав.).
Історія української літератури в літературознавчих дискусіях / Діалог і діалогічність в українській літературі Х1Х-ХХ ст. Колективна монографія. – вид-во ОНУ, Одеса, 2013.
Статті:
Концепт тривоги/тривожності у сфері приватного життя персонажів романістики С. Жадана («Месопотамія», «Інтернат») // Сучасні літературознавчі студії. КНЛУ. 2021, Вип.18. http://literature-studio.knlu.edu.ua/article/view/246976
Наратив переміщень як спосіб конструювання горизонту свідомості героя (роман С. Жадана «Інтернат») Синопсис: текст, контекст, медіа Том 26 № 3 (2020) с. 84–89 https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/issue/current
Трагічна діалектика як домінанта драматичного письма Лесі Українки // Науковий вісник Прикарпатського НУ, присвячений 70-річчю професора С. І Хороба. Вип. 47, 2019.
Тіло війни і межі художності //Тіло як текст та текст тіла / Сучасні літературознавчі студії, вид-во КНЛУ. 2019, вип.16.
" З того боку темряви": художня текстуалізація смерті у романі Сергія Жадана " Месопотамія" / Тетяна Мейзерська // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. праць / відп. ред. І. В. Сабадош. – Ужгород, 2018. – Вип. 23. – С. 213–216.
Дмитро Бузько – письменник і кіносценарист Одеської кіностудії // Сolloguia orientalia bialostocensia literature/historia ХХ111, Бєлосток, Польща, 2018, с.248-257.
Інтертекст у романі П. Яценка «Нечуй. Немов. Небач» / Сучасні літературознавчі студії. Вип. 15.– КНЛУ, 2018.
Роман Сергія Жадана "Месопотамія": жанрова своєрідність та ідейний зміст/ Сучасні літературознавчі студії. Вип. 22. КНЛУ, 2016.
Одеські поети-шістдесятники//Odessa w literaturachslowianskich studia// Сolloguiaorientaliabialostocensia literature/historiaХХ1, 2016.- с.153-167.
Cюжетні трансформації притчі про Душу і Тіло в українській літературі //Транскультурні коди літературного дискурсу / Сучасні літературознавчі студії. - Вип. 12.- Вид-во КНЛУ. 2015. – с.386-398.
У сокровенних пошуках потаємного: езотерична проблематика роману О. Сича «Уроборос» //Наукові записки КДПУ ім. В.Винниченка. Серія: Філологічні науки. Вип. 114. – 2013.- С.206-214
Типологія імагінативного мислення Т. Шевченка // Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць / Вип. 16.- К.: КНУ, 2013. С.54-62
«До трагічної мудрості і за її межі»: есеїстка Галини Пагутяк // Пост гуманізм та віртуальність: літературні виміри / Сучасні літературознавчі студії. – Вип.10.- К. :Видавничий центр КНЛУ, 2013. – С. 232-242.
До питання про типологію імагінативного мислення Шевченка/ Славянскія літаратуры у кантэксце сусветнай: да 900-годдзя Кірыла Тураускага і 200-годдзя Тараса Шаучэнкі. У дзвюх частках. Частка 1. – Мінск.- РІВШ, 2013, сс. 110-115
Tipologia gandirii imaginative a lui Sevcenko / Taras Sevcenko - un apostol al neamului ucrainean. - RCR EDITORIAL - Bucuresti. - 2013. - s. 47-52.
Смак як естетична здатність судження // Дискурс смаку в літературі і культурі / Сучасні літературознавчі студії. – Вип. 9. – К.: КНЛУ, 2012.
Орієнтальні наративи в українській літературі ХХ ст. Ukraina Irredenta. Literatura i język Ukrainy XX wieku / J. Poliszczuk, O. Baraniwska, T. Hodana. – Kraków, Wyd-wo UJ, 2011
Потрійний код поеми Л.Мосенза «Вічний корабель»: історичний, метафізичний, національний // ХХ століття: від модерності до традиції. Естетика і поетика творчості Леоніда Мосенза.- Зб.наукових праць. - Вип.1.Вінниця. – 2010.
Веселовський-Франко: дві концепції сугестії //1Х Міжнародний семінар «Украина и Россия: динамика кроскультурных взаимодействий» – СПб. – 12-16 травня 2009.- СПб.- 2010.
Антропологічна складова літературознавчої філософії Дмитра Чижевського Наукові записки Тернопільського національного педуніверситету. Серія: Літературознавство (27) – 2009
Роль композиції в онтологічній версії брехні: „Брехня” В.Винниченка // Як тайна, як безодня…П’єса В.Винниченка Брехня”: текст і контексти -Сімферополь- Світ. 2008.
Кишинівський період творчості Нечуя-Левицького// Новітні методи викладання української мови та літератури.- Белць.- Український дім.- 2008 (Молдова)
До питання про складові поняття «внутрішній світ художнього твору» Теорія літератури у вищій школі//Філологічні семінари.- Вип.11.-КНУ.-2008.
Феноменологія сміху у поетичній творчості Шевченка // Шевченкознавство: ретроспективи і перспективи. Зб праць Всеукраїнської (36-ї) наукової Шевченківської конференції. – Черкаси.- Брама України.- 2007.
Три сни Нимидори: оніричний простір повісті І.С.Нечуя-Левицького «Микола Джеря» //Проблеми сучасного літературознавства.- Вип.1.- К.-КНЛУ.- 2004.
Екзистенційна проблематика поезій молодомузівців // Актуальні проблеми сучасного літературознавства. Вип. 11.- Одеса, 2003.
З петербурзького оточення Т.Шевченка: граф М.Вільєгорський //Шевченкознавчі студії- Вип.5.- КНУ.- 2003.
"Кремуцій Корд" М. Костомарова та "Руфін і Прісцілла" Лесі Українки: концептуалізація історії //Проблеми сучасного літературознавства. -Вип. 8. - Одеса. -Астропринт. - 2001.
Гностицизм у системі наукової та художньої спадщини І. Франка // Літературознавство / Матеріали 1У Міжнародного конгресу україністів. – Кн.1.- К.: Обереги, 2000.
Франко і Кант: дискусія чи парадокс сприйняття // Іван Франко –мислитель, письменник, громадянин. – Львів. –Світ.- 1998.
Електронна адреса: t_mejzerska (at) ukr.net
Харків, Львів, Торунь, 1 листопада 2024 р.
Польсько-український міжкультурний діалог:
мова, література, медіа, театр
Запрошуємо до надсилання заявок статей до міжнародного багатомовного випуску часопису «Litteraria Copernicana», присвяченого українсько-польським культурним відносинам та їх відображенню в мові, літературі й інших виявах культури обох народів. Нас цікавить як аналіз слідів багатовікового сусідства, так і спостереження за сучасними явищами, що розвиваються на наших очах. Запрошуємо до детального розгляду таких тем:
Заявки на теми наукових статей із короткими анотаціями польською, українською або англійською мовами (до 600 знаків) приймаються до 15 грудня 2024 року на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Просимо надсилати лише оригінальні наукові праці, які раніше не публікувалися.
Також запрошуємо надсилати матеріали до інших розділів журналу: «Майстри» – презентація профілів і досягнень видатних науковців, «Рецензії» – огляди нових наукових книжок, «Матеріали та архіви», «Інтерв’ю» та «Varia» – короткі статті та есе, що виходять за тематичні межі випуску.
Попереднє затвердження заявок – до 5 січня 2025 року.
Термін надсилання готових статей, оформлених відповідно до вимог журналу «Litteraria Copernicana», – 15 квітня 2025 року.
Обсяг статті – приблизно 30 000 знаків (з пробілами).
Мови публікації: польська, українська, англійська.
Надіслані статті після попереднього затвердження редакційною колегією будуть направлені на незалежне зовнішнє анонімне рецензування відповідно до вимог журналу.
--
Журнал «Litteraria Copernicana» є щоквартальником, який видає гуманітарний факультет Університету Миколая Коперника в Торуні. Часопис виходить в електронній і друкованій формі. Журнал індексується в базі SCOPUS. Польське Міністерство науки і вищої освіти надало йому 40 пунктів. Сайт: https://apcz.umk.pl/LC
Вказівки для авторів: https://apcz.umk.pl/LC/about/submissions, https://www.human.umk.pl/panel/wp-content/uploads/WSKAZOWKI-EDYTORSKIE-DLA-AUTOROW_LC_LitCop.pdf
Редакційна колегія випуску:
канд. філол. наук, доцент кафедри української мови Софія Бутко, Харківський національний університет імені Василя Каразіна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
канд. філол. наук, доцент кафедри польської філології Уляна Левко, Львівський національний університет імені Івана Франка, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
канд. філол. наук, доцент кафедри польської філології Христина Стельмах, Львівський національний університет імені Івана Франка, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
доктор габ. Марчін Волк, професор Університету Миколая Коперника в Торуні, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу рукописних фондів і текстології. Керівник Центру дослідження життя і творчості Пантелеймона Куліша. Учасник бойових дій.
Окремі видання
1. Епіграми Бутумбаса [М. Бутовича] / Упоряд., вст. ст., комент. Київ: Вид-во М. П. Коць, 1995. 223 с., іл. (Серія: Повернуті імена).
2. Куліш, Пантелеймон. Листи до М. Д. Білозерського / Упоряд., вст. ст., комент. Львів; Нью-Йорк: Вид-во М.П.Коць, 1997. 223 с. (Серія: Літературні пам’ятки. Вип. 3).
3. Олександер, Барвінський. Спомини з мого життя / НАН України. Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка; УВАН у США. Іст. секція; Упоряд. А. Шацька, О. Федорук. Нью-Йорк; Київ: Смолоскип, 2004. Частина перша та друга. 526 с.
4. Куліш, Пантелеймон. Повне зібрання творів. Листи. Київ: Критика, 2005. Т. І: 1841–1850 / Укр. наук. ін-т Гарвардського університету; Ін-т Критики; Упоряд., комент. О. Федорук; Підгот. текстів О. Федорук, Н. Хохлова. Київ: Критика, 2005. 648 с., іл.
5. Пантелеймон Куліш: Виставка з нагоди презентації Повного зібрання творів: Каталог / Укр. наук. ін-т Гарвардського університету; Ін-т Критики; Національний музей Тараса Шевченка; Упоряд. В. Яцюк, О. Федорук. Київ: Критика, 2006. 32 с., іл.
6. Куліш та його оточення: Робочий зошит / Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України. Киъв, 2007. 74 с., іл.
7. Куліш, Пантелеймон. Повне зібрання творів. Листи. Київ: Критика, 2009. Т. ІІ: 1850–1856 / Упоряд., комент. Олесь Федорук; відп. ред. В. Дудко. 672 с., іл.
8. Перше видання Шевченкових “Гайдамаків”: Історія книжки. Київ: Критика, 2013. 152 с., іл.
9. Роман Куліша «Чорна рада»: Історія тексту. Київ: Критика, 2019. VI, 590 с., 16 с. іл. вкл.
10. Куліш, Пантелеймон. Повне зібрання творів. Серія: Переклади та переспіви. Київ: Критика, 2020. Т. І: Шекспирові твори: Отелло. Троїл та Крессида. Комедія помилок / Заг. ред. О. Федорук; упоряд., підгот. текстів О. Боронь, О. Федорук; наук. ред., стаття А. Даниленко; комент. О. Лучук. 448 с., іл.
11. Куліш, Пантелеймон. Повне зібрання творів. Серія: Художні твори. Київ: Критика, 2024. Т. 3: Історична проза «сіверського» циклу / Упоряд., підгот. текстів О. Федорук, І. Брижіцька; комент. С. Росовецький, О. Федорук; стаття В. Івашкова, О. Федорука. 488 с., іл.
Статті
12. «Букварь южнорусский» Т. Шевченка: Історіографія, проблема рецепції, генеза ідеї // Україна в минулому. Київ; Львів, 1994. Вип. VI. С. 94–108.
13. Українська літературна пародія: Історичний шкіц // Літературний Львів. 1996. Жовт. С. 13.
14. У колі літературного шаржу // Родовід. 1997. № 1. С. 95–96.
15. Кулішевий переклад Біблії: (Початок роботи: вибір концепції та деяких принципів) // Історія релігій в Україні: Матеріали VIII Міжнар. круглого столу (11–13 трав. 1998 р.). Львів: Логос, 1998. С. 278–281.
16. Деякі принципи Кулішевого перекладу Святого Письма (друга половина 60-х початок 70-х рр. ХІХ ст.) // Сучасна українська богословська термінологія. Від історичних традицій до нових концепцій: Матеріали Всеукр. наук. конф. Львів, 13–15 трав. 1998 р. / Львів. Богословська Академія. Ін-т богословської термінології та перекладів. Львів, 1998. С. 57–71.
17. З історії першої публікації поеми Тараса Шевченка “Великий льох” // Київська старовина. 1999. № 2. С. 112–121.
18. Пантелеймон Куліш у Відні 1882 року: (Історико-літературне есе) // Українсько-австрійські культурні взаємини другої половини ХІХ початку ХХ століття. Київ; Чернівці, 1999. 210–229.
19. Бібліографія кулішезнавства за 1997–1998 рр. // Пантелеймон Куліш: Матеріали і дослідження / НАН України. Ін-т літ. ім. Т.Г. Шевченка. Львів. від-ня. Львів; Нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць, 2000. С. 389–402.
20. До питання про Шевченкові впливи на Пантелеймона Куліша (рік 1869) // Там само. С. 55–74.
21. До характеристики взаємин П. Куліша й А. Метлинського: (Два листи Метлинського до Куліша) // Там само. С. 247–276.
22. Недовідомий лист-спогад І. Нечуя-Левицького про П. Куліша // Там само. С. 276–297
23. Сконфіскована брошура Куліша: (Спостереження над текстом і контекстом) // Там само. С. 185–212.
24. «Около полустолетия назад: Литературные воспоминания» П.О. Куліша / Упоряд. тексту, вст. ст., комент. // Там само. С. 105–156. Співавтор: Є. Нахлік.
25. «Основ’янський» період діяльності Куліша і літературно-естетична програма ранніх народовців // Мандрівець. 2000 [2001]. № 3/4. Трав.–черв. С. 53–60.
26. Біблійні переклади і переспіви Пантелеймона Куліша: (До питання їх рецепції в галицькому суспільстві) // Київська церква. 2001. № 1. С. 119–128.
27. До історії становлення культу Шевченка у Галичині у 60-х рр. ХІХ ст. (народовці й Куліш) // Київська старовина. 2001. № 4. С. 56–68.
28. Маловідомий протимосковський твір Пантелеймона Куліша // Визвольний шлях. 2001. № 1. С. 94–101.
29. Матеріали до бібліографії Ганни Барвінок // Ганна Барвінок: Збірник до 170-річчя від дня народження / Заг. ред. В. Шендеровського; Упоряд. В. Яцюка. Київ: Рада, 2001. С. 502–534.
30. Два направления в галицко-украинской журналистике начала 60-х годов ХІХ в.: типичное в нетипичном // Журналистика: историко-литературный контекст: К 140-летию кубанской журналистики / [Ред.-сост. Ю. В. Лучинский]. Краснодар, 2003. С. 67–78.
31. Українсько-польські відносини у перцепції Пантелеймона Куліша. (Контекст галицького суспільно-літературного процесу 60-х рр. ХІХ ст.) // Україна модерна. 2003. Ч. 8. С. 73–106.
32. Куліш редактор “Правди” // Молода нація: Альманах. Київ: Смолоскип, 2004. № 1 (30). С. 14–43.
33. Бібліографія творів Куліша (1989–2002) // Молода нація: Альманах. [Київ: Смолоскип], 2004. № 1 (30). С. 239–257.
34. Пантелеймон Куліш: бібліографія літератури (1989–2002) // Відкритий архів: Щорічник матеріялів та досліджень з іст. модерної укр. культури. Київ, 2004 [квітень 2005]. Т. І. С. 453–573.
35. Сучасна україніка на Кубані: Анотований огляд публікацій // Пам’ятки України. 2005 [січень 2006]. № 3/4. С. 202–221.
36. Станіславівський рукописний часопис «Зірка»: Коментар до Франкового датування. Питання атрибуції // Записки НТШ. Львів, 2005 [вересень 2006]. Т. CCL. С. 749–760.
37. Зауваги до автографів Шевченка // Слово і час. 2007. № 3. С. 28–29.
38. Іван Франко та Іван Пулюй: Штрихи до взаємовідносин // Франкознавчі студії: Зб. наук. праць. Дрогобич, 2007. [Т.] 4. С. 396–400.
39. «З мого життя» Миколи Стороженка і проблема видання мемуарної літератури // Україна модерна. 2007. Ч. 12 (1). С. 218–228.
40. Сигнальний примірник “Повести об украинском народе” Куліша // Український археографічний щорічник. Нова серія. Київ, 2007 [травень 2008]. Вип. 12. С. 838–839.
41. Повне зібрання творів Куліша: проблеми підготовки, перспективи // Дивосвіт Кулішевого слова: Матерiали літературно-краєзнавчої конф. Шостка, 2007. С. 9–17.
42. Невідомі автографи Шевченка // Новини з Академії / УВАН у США. [Нью-Йорк], 2007. Ч. 31: Спеціяльний випуск. С. 20–21.
43. Портрет Якова Кухаренка // Вісник Товариства українців Кубані. 2007. № 1 (51). С. 2.
44. До шевченківської бібліографії 1861 року // Слово і час. 2008. № 5. С. 52–56.
45. Куліш і Забіла: До історії особистих взаємин та літературних взаємооцінок // Хроніка 2000. Київ, 2009. Вип. 78: Пантелеймон Куліш: письменник, філософ, громадянин. С. 411–430.
46. Портрети Віктора Забіли // Слово і час. 2009. № 2. С. 52–55. (Співавтор: Володимир Яцюк).
47. З приводу однієї дискусійної атрибуції // Слово і час. 2009. № 3. С. 109.
48. Міхал Ґрабовський на малюнках Куліша // Образотворче мистецтво. 2009. № 2. С. 14–17; Міхал Грабовський у малюнках Куліша // Вісник НТШ. 2009. № 42. С. 30–32.
49. Маловідомий портрет Якова Кухаренка // Четвертые кухаренковские чтения / Под науч. ред. В. К. Чумаченко. Краснодар, 2010. С. 3–4.
50. Пантелеймон Куліш і Яків Кухаренко // Там само. С. 20–28.
51. Три автографи Марії Омельченко // Там само. С. 47–48.
52. До родоводу Куліша // Український археографічний щорічник. Нова серія. Київ, 2010. Вип. 15. С. 129–139. (Співавтор: Ігор Ситий).
53. Шевченкознавство в Українській Вільній Академії Наук (1940-ві – 1960-ті рр.) // Зарубіжне шевченкознавство (з матеріалів УВАН): [У 2 част.] / Наук. консультанти, упоряд. ілюстративного матеріалу О.Федорук, Т.Скрипка. Київ, 2010 [2011]. Част. 1. C. 326–353. (Хроніка–2000. Вип. 3 (85).
54. Шевченкознавство в Українській вільній академії наук у США (1950-ті роки) // Новини з Академії. Нью-Йорк, 2010. Ч. 34. С. 16–19.
55. Науковець і колекціонер: Пам’яті Володимира Яцюка // Критика. 2012. Трав. С. 21–22.
56. Володимир Макарович Яцюк (1946–2012) // Український археографічний щорічник. Нова серія. Київ, 2012. Вип. 16/17. 761–765.
57. Шевченкові «Гайдамаки» 1841 року: Історія книжки // Записки НТШ. Львів, 2012. Т. 263. С. 348–359.
58. Стаття Володимира Міяковського про генезу Шевченкового псевдоніма Кобзар Дармограй // Слово і Час. 2013. № 1. С. 42–45.
59. Шевченківська виставка 1920 року в Києві: до історії двох світлин // Пам’ятки України. 2014. № 1. С. 56–59.
60. Шевченко і цензура // Бюлетень / Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці. Нью-Йорк, 2014. Ч. 38 (54). С. 7–10.
61. Додатки: Уточнення й доповнення (до томів 1–6) // Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: У 12 т. Київ: Наукова думка, 2014. Т. 12. С. 493–523. (Співупорядник: О. Боронь).
62. До цензурної історії публікації Куліша “Один день из жизни запорожца Кирила Тура. (Отрывок из романа ‘Черная рада’)” // Harvard Ukrainian Studies. 2011–2014. Vol. 32–33: Жнива: Essays Presented in Honor of George G. Grabowicz on His Seventieth Birthday / Edited by Roman Koropeckyj, Taras Koznarsky, and Maxim Tarnawsky. Part one. P. 215–222.
63. До історії тексту статті П. Куліша «Об отношении малороссийской словесности к общерусской. Эпилог к “Черной раде”» // Слово і Час. 2015. № 2. С. 71–84.
64. Роман Куліша «Чорна рада: Хроніка 1663 року»: У пошуку назви // Spheres of Culture. Lublin, 2015. Vol. XI. P. 69–74;
65. Ранні редакції «Чорної ради» П. Куліша в контексті ідеології Кирило-Методіївського братства // Науково-практична конференція, присвячена 170-річчю Кирило-Мефодіївського братства. 22 жовтня 2015 року: Збірник матеріалів / Національний музей Тараса Шевченка; Шевченківський національний заповідник. Київ, 2015. С. 72–79;
66. Обмін наших скарбів на... наші ж скарби // День. 2015. 23 липня. № 129. С. 9.
67. Які видання «Чорної ради» ми маємо? (Проблема відтворення тексту) // Слово і Час. 2016. № 5. С. 77‒88.
68. «Гамбурзький рахунок» Віктора Дудка // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. Київ, 2016. Т. Х. С. 13‒21.
69. Структура роману Куліша «Чорна рада». Історія тексту // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. Київ, 2016. Т. Х. С. 168‒200;
70. Нездійснена передмова Куліша до роману «Чорна рада» // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. Київ, 2016. Т. Х. С. 263‒266;
71. Кулішезнавство // Енциклопедія сучасної України. Київ, 2016. Т. 16.
72. Редакції роману П. Куліша «Чорна рада». Перший і останній розділи // Науковий збірник Українського вільного університету = Wissenschaftliches Sammelwerk der Ukrainischen Freien Universitӓt. Мюнхен, 2016. Т. 21. C. 145–166.
73. Шевченкові «Гайдамаки». Маловідомі факти (до 175-ліття створення поеми) // Радіо свобода. 2016. [http://www.radiosvoboda.org/content/article/27541594.html]
74. Редакції роману Пантелеймона Куліша “Чорна рада”: Сцена в пекарні // Слово і час. 2017. № 1. С. 55–69.
75. Образ польської княгині у ранніх редакціях роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» // Pomiędzy: Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe. 2017. Vol. 3. S. 157‒173.
76. Проблема автоцензури в романі Куліша «Чорна рада» // Записки Наукового товариства ім. Шевченка в Америці. Нова серія. Нью-Йорк, 2017. Т. І. С. 131‒146.
77. Улюблені пісні Шевченка в записах Куліша. Нові матеріяли // Там само. С. 177‒198
78. До історії першого видання «Чорної ради» Куліша (нездійснений проект ілюстрування роману) // Образотворче мистецтво. 2017. № 3. С. 110‒111.
79. Редакції роману Куліша «Чорна рада» (у Києві на Подолі та у Святій Софії) // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. Київ, 2017. Т. ХІ/ХІІ. С. 33‒52.
80. Епізод із цензурного розгляду роману Куліша «Чорна рада» // Новини з Академії / Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк, 2018. Ч. 42. С. 32‒35.
81. Україніка в слов’янофільському архіві // Критика. 2018. Ч. 9/10. С. 22‒26.
82. Проблема епіграфа в романі Куліша «Чорна рада» // Слово і час. 2018. № 9. С. 56‑64; № 10. С. 13‑24; № 11. С. 67‑75.
83. Центр дослідження життя й творчості Пантелеймона Куліша: Виклики часу та напрями роботи // Слов’янський світ. Київ, 2018. Вип. 17. С. 223‒230.
84. Джерела тексту Кулішевого роману «Чорна рада» // Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. 2019. Т. ХІІ/ХІІІ. С. 30‒66.
85. Тарас Шевченко в Кулішевому проєкті ілюстрування «Чорної ради» // Бюлетень / Наукове товариство ім. Шевченка в Америці [Нью-Йорк]. 2019. Ч. 47 (63). С. 8‒10.
86. Кулішезнавство сьогодні: Стан, проблеми і перспектива // Бюлетень / Наукове товариство ім. Шевченка в Америці. Нью-Йорк, 2019. Ч. 48 (64). С. 6‒9.
87. Цензурна історія «Чорної ради» П. Куліша. Вступ до проблеми // Слово і Час. 2019. № 8. С. 30‒45.
88. 13 фактів про роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада», про які ви не знали // Радіо Свобода. 2019. 5 серпня [https://www.radiosvoboda.org/a/30091692.html]
89. Пантелеймон Куліш 200 років: Неювілейні думки з приводу ювілею // Радіо Свобода. 2019. 7 серпня [https://www.radiosvoboda.org/a/30096373.html]
90. Недрукована рецензія Пантелеймона Куліша 1843 року // Cossacks in Jamaica, Ukraine at the Antipodes. Essays in Honor of Marco Pavlyshyn. Boston: Academic Studies Press, 2020. P. 110‒127.
91. Роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Творча історія сцени на пасіці // Слово і Час. 2020. № 4. С. 51‒63.
92. Коментар до сцени у світлиці Кулішевого роману «Чорна рада» // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2020. Вип. 2 (44). С. 432‒438.
93. Джерела антропонімів у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» // Слово і Час. 2020. № 5. С. 53‒60.
94. Образ запорожця Кирила Тура і житійна література (із коментаря до роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада») // Сіверянський літопис. 2020. № 6 (156). С. 89‒97.
95. Полемічна примітка в первісному тексті роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». (Проблема адресата) // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. 2020. Вип. 86. С. 15‒19.
96. Образ запорожця Кирила Тура у викресленому фрагменті роману П. Куліша «Чорна рада» // Синопсис: Текст, контекст, медіа. 2020. Вип. 26 (4). С. 118‒123.
97. Заборонений Пантелеймон Куліш. Українська література становила загрозу Російській імперії // Радіо Свобода. 2020. 7 серпня [https://www.radiosvoboda.org/a/panteleymon-kulish-tsenzura-ukrayinska-mova-rosiyska-imperiya/30769101.html]
98. Володимир Міяковський про Агапія Гончаренка (З додатком статті Міяковського й автобіографії Гончаренка) // Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber аmicorum: Ювілейний збірник на пошану 80-річчя президента УВАН, професора Альберта Кіпи. Київ: Простір, 2021. С. 258‒282.
99. Інскрипти Пантелеймона Куліша // Papers of the Shevchenko Scientific Society. New Series. 2021. Т. 2/3. С. 257‒299.
100. Пантелеймон Куліш 200 років: Хроніка подій // Papers of the Shevchenko Scientific Society. New Series. 2021. Т. 2/3. С. 333‒342.
101. Сіверські реалії в історичній прозі Куліша (коментаторські нотатки) // Родові таємниці Сіверянського краю: Збірник матеріалів Х історико-генеалогічних читань. Новгород-Сіверський, 2022. Вип. 10. С. 127–128.
102. Вадим Модзалевський і заснування секції мистецтв Українського наукового товариства в Києві // На перехрестях історії: Студії на пошану Сергія Білоконя з нагоди 70-річчя. Київ, 2023. С. 638‒652.
103. Студії Віктора Дудка над «Основою» // Дудко, Віктор. «Основа» та її епоха: джерелознавчі студії. Київ: Критика, 2024. С. 5
В Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Творчі інтенції «Дітей війни»: від «втраченого покоління» - до дітей цифрової епохи».
Організаторами заходу виступили Відділ української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу НАНУ, Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Кафедра україністики Варшавського університету, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна.
Захід розпочався з пленарного засідання та доповіді «Коли аргументом є сила: війни ХХ-ХХІ ст. як тотальне руйнування світопорядку» директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, доктора філологічних наук, академіка НАН України М.Г. Жулинського.
Також на пленарному засіданні прозвучали доповіді «Література для дітей періоду російсько-української війни як дискурс і літературне поле» доктора філологічних наук, професора кафедри української літератури Ірини Кропивко (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), «Дитячо-підліткові регістри сучасної драматургії про війну» головного наукового співробітника, доктора філологічних наук, професора Олени Бондаревої (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), «Зміна світоглядних позицій молоді під впливом повномасштабного вторгнення рф (на прикладі здобувачів Одеського національного медичного університету») доцента кафедри суспільних наук, кандидата історичних наук Тетяни Подкупко (Одеський національний медичний університет), «Проєкт «Перед лицем війни»/«W obliczu wojny»: голосами очевидців» доцента кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, кандидата філологічних наук Уляни Федорів (Львівський національний університет імені Івана Франка), «Діти війни – діти Орлика (у світлі архівних кверенд у Парижі в 2024)» доктора філологічних наук габ., професора кафедри україністики Валентини Соболь (Варшавський університет).
Ефективною була й робота двох секцій конференції «Війна як екзистенційне випробування: досвід «втраченого покоління» й свідків другої світової» та «Ословлення простору: голоси «дітей війни» в культурних стратегіях епохи (від шістдесятників до – до дітей цифрової епохи)».
На секціях прозвучали доповіді «Гендерні особливості ліричного переживання реалій / факту війни (на матеріалі української поезії 1950-1960-х років)» доктора філологічних наук, професора Ольги Шаф (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), «Спогади Лариси Залеської-Онишкевич «Бомби, границі і два праві черевички»: доля Європи і дитини-біженки» професора кафедри української літератури, компаративістики і грінченкознавства, доктора філологічних наук, доцента Сніжани Жигун (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), «Наратив крадіжки дітей як геноциду в романі Бенхаміна Прадо “Погані люди ходять” та сучасному українському цифровому контенті» доктора філологічних наук, професора Ольги Бежанової (Університет Південного Іллінойсу) та кандидата філологічних наук, доктора наук із соціальних комунікацій, доцента Тетяни Дзюби (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), «Документальна і художні візії війни у творчості Юрія Тарнавського»старшого наукового співробітника, кандидата філологічних наук Ігоря Котика (Інститут Івана Франка НАН України), «У війни не дитяча душа: топос «дитина і війна» в модерністській рецепції початку ХХ ст.» завідувачки кафедри історії української літератури та компаративістики, кандидата філологічних наук Людмили Починок (Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), «Досвід окупації і повоєнного побуту в доробку Василя Стуса» доцента кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури, кандидата філологічних наук, доцента Ольги Пуніної (Донецький національний університет імені Василя Стуса), «Війна та її відлуння у художній прозі Ігоря Костецького» доцента кафедри української мови, теорії та історії української і світової літератури, кандидата філологічних наук, доцента Олега Солов’я (Донецький національний університет імені Василя Стуса), «Художні особливості п’єси «Генерал» І. Багряного» доцента кафедри історії української літератури, кандидат філологічних наук Людмили Головко (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) та доцента кафедри історії української літератури, кандидата філологічних наук Інни Кремінської, «Особливості зображення дітей в у мовах бойових дій, окупації, мілітаризації суспільства в літературній творчості учасників визвольних змагань (у контексті розвитку національних звитяг українців від давнини до сьогодення)»доцента кафедри української літератури, кандидата філологічних наук Ірини Зелененької, «Євгенія Спаська — з «не втраченого покоління»»директорки Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя Надії Онищенко, «Час війни» в українській книжці-біографії для дітей і юнацтва» старшої наукової співробітниці відділу теорії та методики біобібліографії, кандидат історичних наук Наталії Марченко, «Воєнні й тилові реалії у сприйнятті героя-дитини в повісті «Потаємні двері» А. Кокотюхи» доцента кафедри української літератури, доктора філософії зі спеціальності «Філологія» Юлії Резніченко (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), «(Не)маленькі порожнечі (після) війни: дискурс травматичного дитинства у романі «Її порожні місця» Анни Грувер»незалежної дослідниці, кандидата філологічних наук Роксолани Жаркової, «Рецепція російсько-української війни на матеріалі фанфікшену про реальних осіб у березні 2022 р.»аспірантки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Марії Панфьорової та ін.
Участь у конференції взяли і співробітники Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України: з доповідями виступили головний науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу, доктор філологічних наук, професор Людмила Тарнашинська («Відлуння в слові: трансформація дитячого воєнного досвіду в творчості українських шістдесятників»), науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу, кандидат філологічних наук Вадим Василенко («Зустріч двох Україн: літературний Київ кінця 1941 року») тастарший науковий співробітник відділу української літератури ХХ століття та сучасного літературного процесу, кандидат філологічних наук Ніна Герасименко («Щоденник Володимира Вакуленка як его-документи російсько-української війни (на матеріалі щоденника окупації «Я перетворююсь…»).
Усі доповіді, які прозвучали на конференції, викликали жваве обговорення та палкі дискусії, що навіть вийшли за межі заявленої проблематики: і це ще раз засвідчило і актуальність обраної теми, і важливість проведення таких заходів.
Відгук про конференцію від науковців Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна можна прочитати тут: https://karazin.ua/news/mizhnarodna-naukova-konferentsiia-laquo-tvorchi-intentsii/
Оргкомітет
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ СТОЛИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ БІОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Запрошуємо Вас взяти участь у Всеукраїнській науковій онлайн-конференції (XVII щорічних Грінченківських читаннях) «Топоси долі родини Грінченків», яка відбудеться 06 грудня 2024 року
Напрями роботи конференції:
• Борис Грінченко серед ідей та ідеологем.
• Геопоетика в біографістиці.
• Грінченки і становлення українського фемінізму.
• Борис Грінченко і Марія Загірня: «Як Богові вірю тобі».
• Текстологічні аспекти вивчення спадщини Бориса Грінченка.
• Історія становлення й актуальні питання грінченкознавства.
Онлайн-платформа проведення конференції: Zoom. Робоча мова конференції: українська.
Деталі в інформаційному листі
24 вересня цього року в Національному музеї літератури України відбулася презентація колективної монографії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України «На шляху національного самоусвідомлення: нова українська література» (Київ: видавництво «Фоліант», 2023, 536 c., іл.), присвяченої 10-ій річниці пам’яті д. філол. наук Ольги Камінчук.
На урочистостях, у відповідно до події прикрашеному залі бібліотеки НМЛУ, виступили Микола Жулинський, Ростислав Радишевський, Олександр Боронь, Надія Левчик-Камінчук. Модерував презентацію Микола Бондар.
Детальна інформація про захід передана до журналу ІЛШ «Слово і час». Подія також зафіксована у світлинах.
к. філол. наук, провідний
науковий співробітник ІЛШ Надія Левчик
Збірник праць Всеукраїнської (42-ї) наукової шевченківської конференції До 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка.
До збірника увійшли дослідження з актуальних питань шевченкознавства Миколи Жулинського, Євгенії Лебідь-Гребенюк, Наталії Бондарєвої, Олександра Бороня, Галини Карпінчук, Роксани Харчук, Алли Калинчук, Світлани Лущій, Олександра Черевка, Григорія Клочека, Михайла Наєнка, Василя Пахаренка, Ольги Меленчук, Ганни Клименко-Синьоок, Володимира Поліщука та інших.
NEWSKIT_листопада
03
В Інституті літератури ім. Т.Г....
NEWSKIT_жовтня
27
24 вересня цього року в...
NEWSKIT_жовтня
12
Василенко Вадим. Слід Антея. Українська...
