Українська
Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в
Дорогі друзі, запрошуємо Вас на виставку благодійного
Після важкої хвороби на 89-му році життя відійшла Валерія
26 жовтня 2023 р. перестало битися серце Миколи Матвійовича
12 жовтня 2023 року відійшов у засвіти багаторічний
  Інститут літератури  ім. Т.Г.Шевченка НАН України,
  Шановні колеги, дорогі друзі, прихильники, однодумці!
  • Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»
    Міжнародний
    Україна відзначила
  • Відкриття виставки благодійного аукціону
    Відкриття
    Дорогі друзі,
  • Вічна і світла пам'ять Валерії Смілянській
    Вічна і світла
    Після важкої
  • Вічна і світла пам'ять Миколі Матвійовичу Сулимі
    Вічна і світла
    26 жовтня 2023 р.
  • Вічна пам'ять Віктору Анастасійовичу Бурбелі
    Вічна пам'ять
    12 жовтня 2023 року
  • ІІІ КОШЕЛІВЕЦЬКІ ЧИТАННЯ
    ІІІ
      Інститут
  • Підсумки Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 155-літтю від дня народження Людмили Старицької-Черняхівської
    Підсумки
    26 вересня
  • Незалежність -2023
    Незалежність
      Шановні
  • Трагедія війни у фокусі українських і грузинських поетів:  про презентацію поетичної білінгвальної збірки «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!» (2023).
    Трагедія війни
    6 липня, у
  • Медіа про презентацію білінгвальної збірки поезій «Виявляється, ти був у підвалі Маріупольського театру, Боже!»
    Медіа про
    У Національному
 

Наші видання

kuznietsov.jpg
kengurjan

kengurjan

 
У шостому томі дванадцятитомної «Історії української літератури»  висвітлюється літературний процес з кінця 1850-х (визначальним постає 1857 р., з яким пов'язані нові засвідчення поступу національної прози й поезії, повернення до активного творчого життя учасників Кирило-Мефодіївського братства тощо)) до кінця 1870-х. Це час становлення жанру роману та багатьох різновидів повісті, жанрового та стильового урізноманітнення ліричних форм, пошуку нових мотивів у літературі. Том представляє аналіз творчості Марка Вовчка, Леоніда Глібова, Степана Руданського, Юрія Федьковича, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного.

ІНСТИТУТ СЛАВІСТИКИ
ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ТА ВІДДІЛЕННЯ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ І ЛІТЕРАТУР
ФІЛОСОФСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗАГРЕБСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

2 5 – 2 6 травня 2 0 2 3 р . проводять XХX МІЖНАРОДНИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ КОЛОКВІУМ, присвячений пам’яті слов’янських першопросвітників святих Кирила і Мефодія На пленарних і секційних засіданнях традиційно будуть заслуховуватися й обговорюватися доповіді з таких проблем:
1.Кирило-мефодіївська традиція у суспільному розвитку слов’ян.
|2.Історія, мова, література та культура слов’янських народів: концептуальні питання.
3.Україна та українці у загальнослов’янському та європейському контексті.
4.Історіографія та методологія славістики.
Колоквіум спрямований на вивчення історії, мови, літератури західних та південних слов’ян, їх взаємин з Україною й українцями, а також історії славістики.
До участі запрошуються українські та зарубіжні вчені.
Робочі мови – всі слов’янські.
Заявки приймаються до 20 квітня 2023 р. на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .
Оргкомітет залишає за собою право відхиляти теми, які не відповідають тематиці колоквіуму. За погодженням з редколегією, тексти доповідей обсягом від 0,5 до 1 обл.-вид. арк. приймаються до публікації у науковому збірнику “Проблеми слов’янознавства”. Матеріали необхідно подавати до редколегії в електронному варіанті (у форматі DOC) за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Увага: конференція відбуватиметься в on-line режимі.

Бланк заявки

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ

ГДАНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА)

ФАКУЛЬТЕТ ЧОРНОГОРСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ В ЦЕТИНЮ (РЕСПУБЛІКА ЧОРНОГОРІЯ)

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас 28 квітня  2023  року взяти участь

у Всеукраїнській (з міжнародною участю) науковій онлайн-конференції

«ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС: ВІД НАЦІЇ КОЛОНІЗОВАНОЇ ДО НАЦІЇ-ПЕРЕМОЖЦЯ»

Напрями роботи конференції:

  • Зміна дослідницьких парадигм у сучасному літературознавстві.
  • Антиімперські дискурси художнього слова.
  • Антиколоніальні, постколоніальні та деколоніальні стратегії і практики художнього письма.
  • Культурні наслідки краху Радянського Союзу.
  • Дискурс опору в художній літературі та культурі.
  • Трансґресії в культурних пантеонах.
  • Український текст спротиву російській агресії: діахронія і сьогодення.
  • Креативний потенціал символічного поля «перемога».
  • Діаспора як антиколоніальний проєкт.

 

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В. Г. Короленка

Кафедра української літератури

Полтавська академія неперервної освіти  імені   М. В. Остроградського    

Державний літературно-меморіальний музей-садиба Олеся Гончара

(с. Сухе, Кобеляцький район, Полтавська обл.)

 

 Шановні колеги!

Запрошуємо Вас узяти участь у роботі V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Олесь Гончар у духовно-культурному часі та просторі», присвяченої 105-ій річниці від дня народження письменника, яка відбудеться 5 квітня 2023 року за адресою: м. Полтава, вул. Остроградського, 2.

 Напрями роботи конференції:

¨ Довкола Олеся Гончара: комунікативний дискурс

¨ Творчість Олеся Гончара: літературознавчий вимір

¨ Олесь Гончар у контексті сучасних лінгвістичних проблем

¨ Публіцистика: крізь призму часу й Олеся Гончара

¨ Літературна спадщина Олеся Гончара: методичний аспект

 

Робочі мови конференції – українська, англійська.

Під час роботи конференції передбачається пленарне засідання та робота секцій. 

Детальніша інформація тут.

Колектив Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка з глибоким сумом повідомляє, що відійшов у вічність доктор філологічних наук, академік Національної академії наук України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, головний науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури Дмитро Сергійович Наливайко. Знавець іноземних мов із широкою науковою ерудицією, ґрунтовний дослідник зарубіжної й української літератур, фахівець із теорії літератури й компаративістики, непоказний, але відданий Батьківщині патріот і вчений із високими етичними принципами, він вписав чимало яскравих сторінок в історію вітчизняної гуманітаристики.

Вічна пам’ять лицареві науки й мудрому вихователеві молодших поколінь учених філологів і поціновувачів красного слова. Щирі співчуття рідним та близьким нашого дорогого Дмитра Сергійовича.

Пам’ятаймо. Вивчаймо. Цінуймо. 

Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України глибоко опечалений звісткою про відхід із земного життя Дмитра Павличка. Внесок його в українську культуру важко переоцінити. Про поетичну майстерність найкраще свідчать вимогливі сонети («Сонети подільської осені» 1973, «Сонети» 1978), а про впливовість – те, що поезія «Два кольори» вже понад півстоліття є символічним кодом нації.

Як перекладач, Дмитро Павличко відкрив українському читачеві поезію англійських, іспанських, італійських, португальських та інших авторів. Його зусиллями вийшли антологія світового сонету та повне зібрання творів Шекспіра в 6 томах (1986). Він наполегливо знайомив українців з літературою західних слов’ян: «Антологія словацької поезії ХХ століття» (1997), «50 польських поетів» (2000), «Мала антологія хорватської поезії» (2008). Як багаторічний редактор журналу «Всесвіт», Дмитро Павличко зробив неоціненний внесок у розвиток міжкультурної взаємодії та розширення читацьких горизонтів.

Дмитро Павличко був співавтором Декларації про державний суверенітет України, одним з організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, першим головою Товариства української мови імені Т.Г.Шевченка, народним депутатом трьох скликань. Його виступи на Майдані під час Помаранчевої революції та Революції Гідності надихали і заряджали на боротьбу.

Дієвий, яскраво енергійний, сповнений іскристої життєвої сили Дмитро Павличко завжди багато і творчо співпрацював з нашим Інститутом.

Останнім же часом особисто привіз і передав до відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України частину свого письменницького архіву. Висловлював намір усі рукописи, листи, фотографії та інші матеріали передати на державне зберігання до Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

 

Шановні колеги!
Запрошуємо до участі в Міжнародній науковій конференції «Тенденції розвитку української літератури в загальноєвропейському контексті», присвяченій 90-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України, лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Олекси Мишанича, яка відбудеться 20-21 квітня 2023 року на базі кафедри української літератури філологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет».
Напрямки роботи конференції:
1. Вектори наукового дискурсу Олекси Мишанича.
2. Українська література в історичній проєкції.
3. Поетика літературного твору.
4. Краєзнавство, фольклористика.
5. Мова художнього твору.
6. Теоретичні засади та світовий контекст української літератури.
7. Методика викладання української літератури в навчальних закладах.
Конференція відбудеться в змішаному форматі.
Для участі в заході необхідно до 15 березня 2023 року заповнити заявку за посиланням: https://forms.gle/ePis99t9auymMj7X7

A miracle is nothing if not improbable (H. G. Wells)

Якщо б минулого року хтось сказав мені, що ЦДЛФ зробить повномасштабну наукову конференцію під час війни, я б не повірила. Але ми це зробили. Отже, офіційно…

19-20 січня 2023 відбулася міжнародна наукова онлайн-конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі: Репрезентації магії у спектрі медіа». Захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Для ЦДЛФ це вже дванадцята з організованих ним наукових зустрічей, і друга — за участі іноземних дослідників.

За вісім років свого існування Центр істотно розширив обрії своїх наукових заходів. Профільні семінари трансформувалися у монотематичну конференцію, присвячену цьогоріч інтермедіальному аналізу концепту магії, центрального поняття літератури фентезі . Зустріч у віртуальному просторі об’єднала літературознавців з усієї України та восьми країн Європи й Америки. До вітчизняних фахівців долучилися колеги з США, Великої Британії, Ірландії, Італії, Польщі, Румунії, Угорщини, Туреччини та близько п’яти десятків українських і зарубіжних слухачів.

Учасників і гостей конференції привітав директор Інституту літератури, академік НАН України М. Г. Жулинський. Вступне слово виголосила керівниця ЦДЛФ, д. ф. н. Т. М. Рязанцева. Конференція проходила у традиційному для ЦДЛФ форматі «всі слухають усіх», тому двадцять сім доповідей були розподілені на два дні роботи, англомовний й україномовний. Доповіді науковців, які не змогли бути присутніми навіть віртуально (перебувають у лавах наших захисників або на тимчасово окупованих територіях) виголосили колеги.

У своїх виступах доповідачі розглядали репрезентації і трансформації концепту магії в літературі, малярстві, фотографії, театрі, кіно й на ТБ, у музиці й комп’ютерних іграх. Програму було організовано таким чином, аби поступово просуватися від простих питань на кшталт форм візуалізації магії у художніх творах, до складніших (магія у її стосунках із сакральним і профанним). Хронологія аналізованих творів і культурних явищ, як завжди, була дуже широкою: від фольклору і середньовічної літератури до сучасних бестселерів і популярних телешоу. Кожна секція завершувалась активним науковим діалогом.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.

Доступ до перегляду відеозапису конференції надається ЦДЛФ за запитом.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам заходу, усім колегам, які, не шкодуючи часу й зусиль, долучилися до її організації і проведення. Спеціальна подяка — невтомним модераторам Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Вероніці Ляшкевич (Університет м. Бялосток, Польща), Олександрі Філоненко (Чорноморський університет ім. Петра Могили. М. Миколаїв) та Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина), які зробили нашу наукову зустріч технічно можливою.

І, насамкінець, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві в цей час.

Тетяна Рязанцева

Програма конференції

Анотації доповідей

A miracle is nothing if not improbable (H. G. Wells)

Якщо б минулого року хтось сказав мені, що ЦДЛФ зробить повномасштабну наукову конференцію під час війни, я б не повірила. Але ми це зробили. Отже, офіційно…

19-20 січня 2023 відбулася міжнародна наукова онлайн-конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі: Репрезентації магії у спектрі медіа». Захід був організований спільними зусиллями ЦДЛФ при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Державного університету «Житомирська політехніка» й Університету ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина. Для ЦДЛФ це вже дванадцята з організованих ним наукових зустрічей, і друга — за участі іноземних дослідників.

За вісім років свого існування Центр істотно розширив обрії своїх наукових заходів. Профільні семінари трансформувалися у монотематичну конференцію, присвячену цьогоріч інтермедіальному аналізу концепту магії, центрального поняття літератури фентезі . Зустріч у віртуальному просторі об’єднала літературознавців з усієї України та восьми країн Європи й Америки. До вітчизняних фахівців долучилися колеги з США, Великої Британії, Ірландії, Італії, Польщі, Румунії, Угорщини, Туреччини та близько п’яти десятків українських і зарубіжних слухачів.

Учасників і гостей конференції привітав директор Інституту літератури, академік НАН України М. Г. Жулинський. Вступне слово виголосила керівниця ЦДЛФ, д. ф. н. Т. М. Рязанцева. Конференція проходила у традиційному для ЦДЛФ форматі «всі слухають усіх», тому двадцять сім доповідей були розподілені на два дні роботи, англомовний й україномовний. Доповіді науковців, які не змогли бути присутніми навіть віртуально (перебувають у лавах наших захисників або на тимчасово окупованих територіях) виголосили колеги.

У своїх виступах доповідачі розглядали репрезентації і трансформації концепту магії в літературі, малярстві, фотографії, театрі, кіно й на ТБ, у музиці й комп’ютерних іграх. Програму було організовано таким чином, аби поступово просуватися від простих питань на кшталт форм візуалізації магії у художніх творах, до складніших (магія у її стосунках із сакральним і профанним). Хронологія аналізованих творів і культурних явищ, як завжди, була дуже широкою: від фольклору і середньовічної літератури до сучасних бестселерів і популярних телешоу. Кожна секція завершувалась активним науковим діалогом.

Матеріали конференції планується опублікувати окремим виданням.

Доступ до перегляду відеозапису конференції надається ЦДЛФ за запитом.

ЦДЛФ висловлює щиру вдячність учасникам заходу, усім колегам, які, не шкодуючи часу й зусиль, долучилися до її організації і проведення. Спеціальна подяка — невтомним модераторам Євгенії Канчурі (співголова ЦДЛФ, Державний університет «Житомирська політехніка»), Вероніці Ляшкевич (Університет м. Бялосток, Польща), Олександрі Філоненко (Чорноморський університет ім. Петра Могили. М. Миколаїв) та Ользі Бойко (Університет ім. Ататюрка, м. Ерзурум, Туреччина), які зробили нашу наукову зустріч технічно можливою.

І, насамкінець, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ЗСУ! Завдяки їх мужності і стійкості ми мали можливість обговорювати літературу фентезі у Києві в цей час.

Тетяна Рязанцева

Програма конференції

Анотації доповідей

Понеділок, 23 січня 2023 10:23

Війна і література

Міністерство освіти і науки України

Черкаська обласна державна адміністрація

Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут словацької літератури Словацької академії наук

Кафедра української мови і літератури Загребського університету (Хорватія)

Кафедра україністики Інституту східнослов’янських філологій Університету ім. Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща)

Осередок Наукового товариства Шевченка в Черкасах

 

Кафедра української літератури і компаративістики Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького 27-28 квітня 2023 року проводить Міжнародну наукову конференцію у форматі офлайн/онлайн «», з найширшим спектром досліджуваних проблем, зокрема:

  1. Універсальні смисли мілітарної теми в художній літературі та специфічні особливості відтворення сучасної російсько-української війни.
  2. Художнє осмислення війни як екзистенційної ситуації.
  3. Війна як конфлікт пам’ятей.
  4. Літературно-художні наративи сучасної російсько-української війни.
  5. Художні прийоми розкриття протиприродної сутності війни.
  6. Українська людина (воїн-захисник, волонтер, біженець, переселенець) в художній літературі про російсько-українську війну.
  7. Образ ворога в літературі про російсько-українську війну.
  8. Сучасна війна і народна література.

 

Організаційний внесок – 150 грн.

Планується видрук збірника праць конференції. Ціна однієї сторінки ― 30 грн. Статті докторів наук друкуються безплатно.

Заявки на участь у конференції  подавати до 1 квітня 2023 року за адресою: 18031, м. Черкаси-31, бульвар Т. Шевченка, 81, Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, кафедра української літератури і компаративістики. Контактний телефон – 0975507707, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інформаційний лист

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_листопада

28

Міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»

Україна відзначила День Гідності та...

NEWSKIT_листопада

09

Відкриття виставки благодійного аукціону "Маю честь!"

Дорогі друзі, запрошуємо Вас на...

NEWSKIT_листопада

08

Вічна і світла пам'ять Валерії Смілянській

Після важкої хвороби на 89-му...

NEWSKIT_жовтня

26

Вічна і світла пам'ять Миколі Матвійовичу Сулимі

26 жовтня 2023 р. перестало...