У Львові в Центрі інтелектуального мистецтва «Меркурій» (площа Міцкевича, 10) до 29 вересня триває робота виставкового проєкту під назвою «Опанас Заливаха. Хто ми?», відкритого в День Незалежності України 24 серпня ц.р. «Це перша ретроспектива художника-шістдесятника у Львові за чверть століття», - розповідає керівник проєкту мистецтвознавець Богдан Мисюга. Нова виставка має на меті показати погляд митця-дисидента на те, ким ми є, розкриваючи його шлях і спроби знайти цю відповідь. До експозиції ввійшло понад 80 малярських і пластичних творів із колекції родини художника та збірки ЦІММу. Дві третини експонатів глядачі побачать уперше. Також історію художника відвідувачі дізнаються через листи з державних і приватних архівів України, зокрема Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України. Одним із елементів експозиції став також великоформатний муляж вітража «Шевченко. Мати», який митець створив у співавторстві з Аллою Горською, Галиною Зубченко та Людмилою Семикіною у 1964-му в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Ця виставка про українців, свободу шістдесятників, боротьбу людини попри будь-які негаразди, об’єднання попри неідеальність життя і про пошук точок консолідації задля перемоги над ворогом. Ініціатори проекту прагнуть донести тезу, що це, безумовно, одне з найсильніших поколінь в «біографії» України, історія якого надихає на подальше протистояння та об'єднання задля перемоги.
До львівського проекту Центру інтелектуального мистецтва «Меркурій» долучився також науковий Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України: так, доктор філологічних наук професор Людмила Тарнашинська на запрошення організаторів прочитала лекцію на тему: «Виклик тоталітарній системі: українські шістдесятники». Під час спілкування із слухачами прозвучали відповіді на запитання: «Хто такі українські шістдесятники? Як ця малесенька шопта кинула виклик цілій тоталітарній системі?» Також лекторка розповіла про соціокультурне тло того часу, філософію шістдесятництва та її прояв у мистецтві, чим українські дисиденти відрізнялися від бітників і що їх поєднувало, як вони стали предтечею Майданів і «Воїнів Світла».
У Будапешті вийшов друком сигнальний примірник двомовної антології «Поетична варта», яку упорядкував поет і громадський діяч Михайло Жайворон. У виданні представлено по одному віршу українських поетів та їхні біографії, переклад угорською виконала Тімеа Тімко. Передмову до антології написав письменник, співробітник нашого Інституту Ігор Павлюк. Він відзначив, що поезії, об‘єднані в антології, представляють широкий спектр досвіду: від безпосереднього проживання війни до емоційного у вимушеній еміграції. Обравши найпромовистіші образи, він синтезував багатогранну, але цілісну картину.
Видання книги здійснила Фундація української книги в Угорщині «UNABOOK» (керівник проєкту – Уляна Княгинецька) за підтримки Посольства України в Угорщині, Почесного консула України у м. Шіофок Хорвата Золтана, Товариства української культури в Угорщині, Столичного самоврядування українців в Угорщині, Самоврядування українців Йожефвароша, Самоврядування українців Ференцвароша, Самоврядування української меншини XXII-го району м. Будапешта.
Аспірант відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Науковий керівник — Радишевський Ростислав Петрович, д. філол. н., проф., академік НАН України, головний науковий співробітник відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Тема дисертації: Україніка в літературно-критичній рецепції Антіна Середницького: імагологічний аспект
Наукові публікації:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Шановні колеги!
Запрошуємо Вас узяти участь у роботі V Всеукраїнської наукової конференції «Історія як текст & художній текст як історія (до 100-річчя від дня народження Павла Загребельного)», проведення якої планується 30 жовтня 2024 р. у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара
Основна проблематика конференції
1. Павло Загребельний і метанаративи його часу, творчість письменника як «своєрідна літературна парабола».
2. Наративні експерименти Павла Загребельного.
3. Мовотворчість і картина світу Павла Загребельного: лінгвостилістичний і лінгвопрагматичний аспекти.
4. Моделювання історії в прозі Павла Загребельного; історизм, документалізм, реконструкція в художній картині світу митця.
5. Художній твір як версія історичної реальності: від документалізму до альтернативної історії.
6. Документ у структурі художньої оповіді, автор / наратор як свідок «історичних» подій.
7. Новий історизм в історіографії та літературній творчості.
8. Повсякдення – герой (оповіданої) історії.
9. Гранд- і субнаративи сьогодення та роль художньої літератури в їх формуванні.
Форма участі в конференції
1. Виступ із доповіддю на пленарному засіданні (до 15 хв.).
2. Виступ із стендовою доповіддю (до 10 хв.).
3. Публікація тез доповідей. Конференція проводитиметься дистанційно (на платформі Zoom).
Для участі в конференції просимо надати до 14 жовтня 2024 року контактну інформацію із заявленою темою і формою участі за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSck-yanUr3q0WKJ7fTcZjFTFGviI4LO115237oE3HGhdgjYRw/viewform
Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, запрошують Вас узяти участь у роботі конференції
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ. СВІТОБУДОВА ФЕНТЕЗІ: ГАСТРОНОМІЧНИЙ ВИМІР
яка відбудеться онлайн 15-16 січня 2025 року об 11.00 за Київським часом (+2 GMT)
Фентезійні світи населяють живі істоти, а отже, в кожному світі – своє особливе частування. Наїдки й напої чарівних світів живлять своїх мешканців, змінюють їх, або ж самі мешканці змінюють світ, удаючись до особливої магії наїдків та напоїв. Дорожній хліб Середзем’я чи фрукти, принесені рікою, або горнятко камри, – їжа й напої є формою фізичного діалогу світу та його мешканців, ініціюють та забезпечують трансформацію того, хто споживає, й того, хто частує. В контексті вторинних світів і магічних систем, розроблених авторами фентезі, частування розкривається цілим спектром додаткових сенсів сакрального і профанного, низкою аспектів тілесності та переосмислення того, що і для чого творить і споживає персонаж.
Запрошуємо вас до розмови про гастрономічні виміри літератури фентезі новітньої доби (від початку ХХ сторіччя до сьогодення). Пропонуємо вам такі питання для обговорення:
⮚ Їжа та напої як частина світобудови.
⮚ Звична їжа нашого світу в часопросторі фентезійних світів.
⮚ Вигадані продукти, страви, кухні, застільні ритуали тощо.
⮚ Чарівні наїдки та напої. Їжа та напої з особливими властивостями.
⮚ Священна їжа, гріховна їжа, їжа спокути.
⮚ Магічна кухня: простір, постаті, приладдя, процеси та меню.
⮚ Мистецтво кулінарії та магія. Фігура кухаря як фігура мага.
⮚ Вживання алкоголю в уявному світі.
⮚ Споживання та інтоксикація.
⮚ Візуалізація страв у чарівному світі: мета, засоби, прийоми, виклики.
⮚ Аспекти тілесності, що розкриваються через гастрономічний вимір.
Заявки на участь у конференції приймаються до 10 грудня 2024 року Для заявки просимо заповнити форму https://forms.gle/X47CeJcE4VEZQ4xu6
Робочі мови конференції українська й англійська РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ: доповідь до 25 хв. виступ у дискусії до 5 хв.
Посилання на гостьову реєстрацію https://forms.gle/FgLKB8chyfs8Lr3b8
Центр з дослідження літератури фентезі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, запрошують Вас узяти участь у роботі конференції
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ. СВІТОБУДОВА ФЕНТЕЗІ: ГАСТРОНОМІЧНИЙ ВИМІР
яка відбудеться онлайн 15-16 січня 2025 року об 11.00 за Київським часом (+2 GMT)
Фентезійні світи населяють живі істоти, а отже, в кожному світі – своє особливе частування. Наїдки й напої чарівних світів живлять своїх мешканців, змінюють їх, або ж самі мешканці змінюють світ, удаючись до особливої магії наїдків та напоїв. Дорожній хліб Середзем’я чи фрукти, принесені рікою, або горнятко камри, – їжа й напої є формою фізичного діалогу світу та його мешканців, ініціюють та забезпечують трансформацію того, хто споживає, й того, хто частує. В контексті вторинних світів і магічних систем, розроблених авторами фентезі, частування розкривається цілим спектром додаткових сенсів сакрального і профанного, низкою аспектів тілесності та переосмислення того, що і для чого творить і споживає персонаж.
Запрошуємо вас до розмови про гастрономічні виміри літератури фентезі новітньої доби (від початку ХХ сторіччя до сьогодення). Пропонуємо вам такі питання для обговорення:
⮚ Їжа та напої як частина світобудови.
⮚ Звична їжа нашого світу в часопросторі фентезійних світів.
⮚ Вигадані продукти, страви, кухні, застільні ритуали тощо.
⮚ Чарівні наїдки та напої. Їжа та напої з особливими властивостями.
⮚ Священна їжа, гріховна їжа, їжа спокути.
⮚ Магічна кухня: простір, постаті, приладдя, процеси та меню.
⮚ Мистецтво кулінарії та магія. Фігура кухаря як фігура мага.
⮚ Вживання алкоголю в уявному світі.
⮚ Споживання та інтоксикація.
⮚ Візуалізація страв у чарівному світі: мета, засоби, прийоми, виклики.
⮚ Аспекти тілесності, що розкриваються через гастрономічний вимір.
Заявки на участь у конференції приймаються до 10 грудня 2024 року Для заявки просимо заповнити форму https://forms.gle/X47CeJcE4VEZQ4xu6
Робочі мови конференції українська й англійська РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ: доповідь до 25 хв. виступ у дискусії до 5 хв.
Посилання на гостьову реєстрацію https://forms.gle/FgLKB8chyfs8Lr3b8
20 серпня видатному українському письменнику Валерієві Шевчуку виповнюється 85.
Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Центр дослідження проблематики українського шістдесятництва щиро вітає Валерія Олександровича з його 85-річчям.
Вельмишановний Валерію Олександровичу! Прийміть наші найщиріші привітання з нагоди Вашого ювілею.
Ваш «сад житейський» сповнений небаченої працездатності й творчої самовіддачі, широти творчих і дослідницьких пошуків, послідовної життєвої позиції, незламності й сили духа, а ще – великої любові до України, любові до звичайної людини, яка і є «ядром» нашої вистражданої держави.
Упродовж десятиліть Ви тішите нас творами, які становлять золоту скарбницю української літератури ХХ-ХХІ ст. Її неможливо уявити без Вашого імені світового рівня – власне, як і Вас – поза літературою, поза книгою, поза працею за письмовим столом.
Нехай Всевишній дарує Вам ще багато років при міцному здоров'ї, всіляких житейських благ і земних радощів!
Сьогодні є нагода ще раз послухати Ваші мудрі висловлювання:
«Г. Сковорода навчив задовольнятися тим, що дано, й «копати криницю в собi самому», тобто науцi святої самоти, С. Величко навчив «безумству (як вважає письменник, також святому) творчої працi, коли працюєш без розрахунку на славу й винагороду, І. Франко, третiй його учитель, навчив працювати «бiля найрiзноманiтнiших пластiв нашої лiтератури i рiвняти свою працю до свiтових стандартiв, узгоджувати її зi свiтовим лiтературним процесом».
…«Естетична програма мого творчого поколiння була i лишається простою: увага до пересiчної людини, до людини серед людей, людини серед тижня – саме тiєї, котра живе побiч тебе, – так сформулював письменник свою творчу позицію, виголошуючи промову при врученнi йому Шевченкiвської премії за роман «Три листки за вікном». – Навiть у своїх iсторичних творах я завжди прагнув до зображення саме такого героя, бо вважав i вважаю, що це один iз достойних способiв повернути лiтературi її високе, гуманiстичне, загальнолюдське призначення. Вважав i вважаю: тiльки любов’ю до малого, часом упослiдженого, але добротворного брата свого можна вимiряти сенс своєї працi...».
Письменник сприймає результативність своєї праці як найвищу духовну насолоду: «...найбільша мені утіха – якесь відкриття. Праця тоді солодка, коли нею захоплений, а я не роблю нічого без захоплення, при тому – до глибини душі. Все інше приходить саме…»
Ваша творчість надихала й надихає все нових і нових Ваших послідовників на власні художні пошуки, а науковців – на нові літературознавчі дослідження.
Любимо Вас, шануємо Вас, пишаємось Вами! Щасливі, що живемо з Вами в один Час!
NEWSKIT_квітня
08
Український Шекспірівський центр, Християнський університет...
