Українська
Другий рік поспіль Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН
17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і
4 квітня на Платформі інтермедіальних досліджень відбулася
26 лютого докторантка Інституту літератури канд. філол.
З великою приємністю повідомляємо, що Альманах «Вічність
Щорічні заходи ЦДЛФ — приклад сталого розвитку традиційних
  • Міжнародний конкурс Шевченківських читань «Свобода»
    Міжнародний
    Другий рік поспіль
  • Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»
    Науковий
    17 квітня відбувся
  • Відкрита лекція Тетяни Рязанцевої «Пам‘ять і час у фотопоезії Олеся Ільченка»
    Відкрита
    4 квітня на
  • Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції
    Колоквіум про
    26 лютого
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    6 березня провідний
  • Урочиста академія з нагоди 100-річчя від Дня народження професорки Нонни Копистянської
    Урочиста
    Кафедра світової
  • Лекція Тамари Гундорової
    Лекція Тамари
    Дорогі друзі,
  • Презентація альманаху «Вічність трива цей день. Художні хроніки війни»
    Презентація
    З великою
  • Міжнародна конференція «Теоретичні аспекти дослідження літератури фентезі»
    Міжнародна
    Щорічні заходи ЦДЛФ
  • Інтерв'ю з Тамарою Гундоровою:
    Інтерв'ю з
    Пропонуємо Вашій
 

Наші видання

metodolpgii.jpg
kengurjan

kengurjan

Понеділок, 25 грудня 2023 08:01

Щасливого Різдва

Дорогі друзі! Вітаємо Вас із Різдвом Христовим і зичимо здійснення нашої спільної мрії - Перемоги. Нехай всі, хто виборює її сьогодні, повернуться до своїх рідних неушкодженими. Нехай будуть з нами сили, міць і віра.

 

Не розминутися з читачем : зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка; редкол.: М.Г. Жулинський (голова) [та ін.]. –Київ, 2023. – 284 с.

У збірнику, присвяченому пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Григорія Матвійовича Сивоконя (1931–2014), уміщено статті з літературної історії, теорії та критики, проблем перекладознавства і текстології, а також спогади про вченого та бібліографію його наукового доробку.
Для науковців, аспірантів, студентів та широкого кола читачів, які цікавляться літературою та історією українського літературознавства.

Читати

Міністерство культури та інформаційної політики України

Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України

Національна спілка краєзнавців України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Звягельська міська рада

Управління культури і туризму міської ради

Управління освіти і науки міської ради

Звягельська міськрайонна організація НСКУ

 

Шановні пошуковці та дослідники!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу», присвяченої 175-річчю від дня народження
Олени Пчілки.

Конференція відбудеться 30 травня 2024 року в м. Звягель.

 

Напрямки роботи конференції:

ü Олена Пчілка: особистість, творчий шлях, доля. Звягельський період.

ü Громадська, політична, наукова та видавнича діяльність Олени Пчілки.

ü Олена Пчілка: провідниця національної ідеї.

ü Постать Олени Пчілки в історичному, культурологічному
та філософському аспектах.

ü Олена Пчілка: мати, письменниця, педагогиня. Її вплив на формування дітей і внуків творчими особистостями та українськими патріотами.

ü Дослідження та популяризація життя і діяльності Олени Пчілки
в Україні та за кордоном засобами музеїв та бібліотек.

ü Висвітлення літературного надбання і громадської діяльності Олени Пчілки та членів Косачівської родини засобами масової інформації.

Для підготовки збірника матеріалів конференції просимо завчасно надсилати анкету-заявку та електронний варіант статті з дотриманням вимог до оформлення матеріалів національного державного стандарту ДСТУ 8302 від 2015 року «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» на електронну адресу:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 30квітня 2024 року.

Контактна особадля прийому заявок та матеріалів конференції:

Ольга Швецова - провідний бібліограф Звягельської бібліотеки

Телефон: (067) 300 44 72.

Консультант:

Валентин Вітренко – голова Звягельської міськрайонної організації Національної спілки краєзнавців України

Телефон: (068) 807 45 36.

 

Вимоги до оформлення матеріалів:

Оргкомітет приймає статті до збірника «Олена Пчілка: барви особистості та феномен національного духу» в електронному вигляді
та анкетні дані про авторів до 30 квітня 2024 року.

Формат тексту: Microsoft Word. Орієнтація: книжкова. Нумерація сторінок: відсутня. Поля: верхнє, нижнє, ліве, праве – 2 см. Шрифт: Times New Roman, розмір (кегль) – 14. Міжрядковий інтервал: одинарний. Обсяг: до 10 сторінок. Оригінальність тексту: щонайменше 60%.

 

Матеріали розташовуються у такій послідовності:

а) УДК (зверху ліворуч);

б) прізвище та ініціали автора / авторів (окремий абзац з вирівнюванням
по правому краю);

в) назва населеного пункту (курсивом в круглих дужках з вирівнюванням
по правому краю);

г) назва статті (великими літерами, окремий абзац без відступів першого рядка з вирівнюванням по центру);

д) з абзацу курсивом – анотація (українською мовою);

е) з абзацу курсивом – ключові слова (6–8 слів);

є) постановка проблеми (один абзац);

ж) мета дослідження;

з) текст статті і висновки;

и) перелік використаних джерел та літератури.

 

Науково-практична конференція буде проведена із дотриманням вимог воєнного стану в очному форматі та онлайн.

Матеріали публікуються в авторській редакції. Фотокопії документів, фотознімків приймаються не більше трьох і докладаються в окремому файлі до статті з підписом. Наприклад: Фото 1. Олена Пчілка з родиною в помісті «Зелений Гай» біля Гадяча. Літо 1907 року. Фото 2. …

Фотокопії надсилати у форматі JPEG.

Повну відповідальність за зміст, достовірність наведених фактів, цитат, статистичних даних несуть автори опублікованих матеріалів. Статті,
які не відповідають тематиці та вимогам оформлення, до друку
не приймаються.

Учасникам конференції надається сертифікат про участь (з вказівкою
8 годин).

Конференція відбудеться в очному форматі.

Проїзд до м. Звягель та проживання учасників конференції за власні кошти або кошти організації, що надає відрядження. За результатами конференції буде надруковано збірник наукових статей та повідомлень.

 

АНКЕТА-ЗАЯВКА УЧАСНИКА КОНФЕРЕНЦІЇ

Прізвище, ім’я, по батькові: __________________________________________________________________

Науковий ступінь та вчене звання: __________________________________________________________________

Посада та місце роботи: __________________________________________________________________

Назва статті: __________________________________________________________________

Напрямок роботи конференції: __________________________________________________________________

Контактні адреси  автора (мобільний телефон, e-mail): __________________________________________________________________

Контактний робочий телефон: __________________________________________________________________

Форма участі (публікація; публікація і виступ): ____________________________________________

Тема виступу (якщо маються розбіжності з попередньо оголошеною назвою статті):

 

 

Оргкомітет конференції.

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Центр з дослідження літератури фентезі
при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,
запрошують Вас узяти участь у роботі конференції
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ ФЕНТЕЗІ.
МАГІЧНА СИСТЕМА ЯК ЗАСАДНИЧИЙ ЕЛЕМЕНТ ФЕНТЕЗІЙНОГО СВІТОТВОРЕННЯ
яка відбудеться онлайн
25-26 січня 2024 року об 11.00 за Київським часом (+2 GMT)
Від чого залежить вибір магічної системи для фентезійного світу? Як побудовано діалог з реальністю за допомогою магії? Простір літератури фентезі сповнений магічних систем від ритуальної магії до магії стихій, від магії насильства чи маніпуляції до магії діалогу рівних. Ми розуміємо магічну систему в художньому творі як сукупність магічних джерел, проявів, практик та інструментарію, що взаємодіють між собою і з середовищем, та використовуються суб'єктами магії задля впливу або створення ілюзії впливу на світ на будь-яких його рівнях відповідно до його світобудови.
Запрошуємо вас до розмови про принципи конструювання магічних систем та функціонування магії у творах фентезі Пропонуємо вам такі питання для обговорення:
 Магічні системи окремих творів / циклів / світів у літературі фентезі;
 Типологія магічних систем як в межах одного світу, так і в метажанровому континуумі фентезі;
 Функціонування магічної системи: джерела, принципи дії, можливості та обмеження;
 Магічні системи як простір для творчості та співтворчості авторів та читачів. Магічні системи та фендоми;
 Аналіз магічних систем крізь призму поетології, жанрології, наратології;
 Кореляція магічних систем фентезі з соціальними, психологічними та політичними аспектами сьогодення (гендерні та постколоніальні студії, екологічний вимір тощо).
Заявки на участь у конференції приймаються до 10 січня 2024 року
Для заявки просимо заповнити форму https://forms.gle/k3k5i5KKC8zudkXG6
Робочі мови конференції українська й англійська
РЕГЛАМЕНТ ВИСТУПІВ: доповідь до 25 хв. виступ у дискусії до 5 хв.

Україна відзначила День Гідності та Свободи, на жаль, в умовах повномасштабної російсько-української війни. Традиційно Національний меморіальний комплекс  Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності спільно з низкою наукових установ провели 20-21 листопада ц. р. міжнародний науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії», приурочений цього разу 10-й річниці від початку Євромайдану/Революції Гідності.  Фокус-темою 2023 р. стало таке формулювання: «Майдан, війна, свобода в контексті суспільно-політичних трансформацій в Україні та світі».

Десятки доповідачів (відомих науковців, музейників, громадських діячів) із багатьох куточків України та з-за кордону взяли участь у роботі таких панельних дискусій, як «Майдани та російсько-українська війна: між безпекою й демократією», «Майдани та російсько-українська війна: небезпека непокараного зла», «Україна після війни: поступ до Європи», «Майдани та російсько-українська війна: документування травматичних подій», «Рефлексія Майдану та війни: его-документи, щоденники, плакати, мистецькі твори», «Документування протестів та збройних конфліктів засобами масмедій». На завершення форуму відбувся круглий стіл «Майдан та війна в музейних експозиціях: нові підходи й наративи».

 Учасники форуму могли також взяти участь в екскурсії виставкою «Майдан: народження мрії. Перший бій».

В роботі однієї з панельних дискусій («Рефлексія Майдану та війни: его-документи, щоденники, плакати, мистецькі твори») взяла участь також наша колега – доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Людмила Тарнашинська з доповіддю «Мовою асоціацій та паралелей: повномасштабна російсько-українська війна крізь призму «України в огні» Олександра Довженка». Вона наголосила на тому, що історія, на жаль, має здатність повторюватися, про що переконливо свідчать Довженкові щоденникові записи 1940-х рр. у порівнянні з інформаційними повідомленнями  2022-2023 рр. Такі  асоціативні хроніки великої війни,  даючи розуміння джерел матриці рашизму, ілюструють незаперечну істину: те, про що говорять політологи, експерти, журналісти, часто можна зобразити мистецьким словом. Ідеться про велику трагедію українського народу, якому, за словами поета-шістдесятника М. Вінграновського «Двадцять столітечок сниться/Світ без війни…», що періодично повторюється в нашій історії в різних форматах – від Розстріляного Відродження й голодомору, Другої світової війни до нинішньої нібито «спецоперації» росіян по фізичному винищенню українців. Історико-літературні паралелі, рефлексії та асоціації, викликані порівнянням щоденникових записів О. Довженка періоду другої світової війни  та реалій сьогоденної боротьби українського народу проти путінського режиму, дають багатий матеріал для роздумів щодо джерел російського нацизму й геноциду в Україні, якій випало пройти трагічний шлях до самої себе у «добросусідстві» з імперією світового зла, для якої брехливі маніпуляції суспільною думкою, шантаж, мародерство, неприборканий терор й утвердження «руського міра» на кістках поневолених народів стали засобом примарної «величі», купленої ціною масштабних жертв і ріками пролитої крові.

Дорогі друзі, запрошуємо Вас на виставку благодійного аукціону "Маю честь!" на підтримку 23 окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України, що відбудеться за адресою м.Київ, вул. Десятинна 12. Виставка триватиме з 14 до 23 листопада. Чекаємо на Вас.

Міністерство освіти і науки України
Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України
Офіс підтримки вченого
Державне підприємство «Український державний центр міжнародної освіти»
Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту


Запрошуємо Вас до участі у стратегічних сесіях «Українські студії в славістиці: візуалізація».
Тематика стратегічної сесій: «Роль діаспори у поширенні українських студій у світі»
Дата проведення: 09 листопада 2023 р. (з 09.00 год. до 11.00 год.)
Мета заходу - переосмислення місця і ролі українських студій в сучасній славістиці, розуміння значення бренду та іміджу України у світовому просторі.
До участі у заході запрошуються науковці, дипломати, здобувачі вищої освіти, представники громадських організацій та інші особи, кого зацікавлять питання, що будуть обговорюватися на стратегічній сесії.
Робочі мови конференції: українська, англійська (за потреби).
Форма проведення: онлайн. Посилання на онлайн зустріч буде надіслано напередодні заходу.
Реєстрація для участі онлайн здійснюється за посиланням: http://surl.li/fknym
Учасники групи розсилки «Вулик українських студій» можуть не реєструватись.
Охочих виступити із доповідями просимо звертатись до оргкомітету.

Інформаційний лист

Дорогі колеги!

Раді запросити вас до участі  у ХХXI Харківських міжнародних сковородинівських читаннях
«Метафізика серця в українській та західноєвропейській філософії», які відбудуться 3 грудня 2023 року в онлайн-форматі. 

Основні напрями роботи конференції:

  • Григорій Сковорода і війна в Україні
  • Григорій Сковорода як засновник українського кордоцентризму.
  • Формування та розвиток українського кордоцентризму (П.Юркевич та ін.).
  • Дослідження філософії серця у вітчизняній історико-філософській науці
  • (Д.Чижевський та ін.).
  • «Метафізика серця» в європейській філософії – від патристики до Б. Паскаля.
  • Філософія серця в ХХ-ХХI ст.

Дискусія: «Значення і роль кордоцентризму для духовного зростання
української нації: сьогодні та завтра». 

 

Модератори: Іван Карпенко, Володимир Прокопенко, Олег Перепелиця.
Робочі мови конференції: українська, англійська.

Формат проведення: онлайн
Заявку для участі в конференції доповідь необхідно надіслати до 25 листопада 2023 року на:

e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  (Наталія Мицай)
e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  (Іван Карпенко)  

Електронну версію статті (назва файлу – прізвище автора латинськими літерами (Skovoroda.doc)  надіслати до  30 грудня 2023 р.

Робочі мови конференції: українська, англійська.


За результатами роботи плануємо підготувати друкований та електронний збірник матеріалів конференції.

Детальніше – в інформаційному листі, який долучаємо

Після важкої хвороби на 89-му році життя відійшла Валерія Леонідівна Смілянська — видатний літературознавець, неперевершений знавець Шевченкової творчості. Доктор філологічних наук (1984), завідувач відділу шевченкознавства (2001—2015), у ті ж роки — керівник проєкту «Шевченківська енциклопедія» в 6 томах. Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2018, за «Шевченківську енциклопедію»). Член НТШ.

Закінчила 1958 року українське відділення філологічного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка. У 1961—1963 роках працювала в Державному музеї Т. Шевченка (нині НМТШ). З 1966 року — у відділі шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Як запрошений професор викладала в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (1994—2001). Автор монографій «Стиль поезії Шевченка (суб’єктна організація)» (1981), «Біографічна шевченкіана (1861—1981)» (1984), «"Святим огненним словом…" Тарас Шевченко: поетика» (1990), «Структура і смисл: Спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Тараса Шевченка» (2000; у співавторстві з Ніною Чаматою), критико-біографічного нарису «Леонід Смілянський: життя у слові» (2022), збірників наукових праць  «Шевченкознавчі розмисли» (2005), «З поля шевченкознавства» (2019), понад сотні статей, довідок до «Шевченківського словника» (1976—1’977, 2-ге видання — 1978), співавтор колективних монографій, що стали класичними, «Шевченкознавство: Підсумки й проблеми» (1975), «Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка» (1980), «Т. Г. Шевченко: Біографія» (1984).

Упорядник і автор передмов до видань Архипа Тесленка, Миколи Костомарова та ін. Упорядкувала видання Леоніда Смілянського «Твори» у 4 томах (1970—1971), «Поетова молодість» (1984), «Вибране» (2005). 1991 року підготувала до перевидання одну з найповніших для свого часу біографій Шевченка — працю Олександра Кониського «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя», доповнивши її передмовою та коментарями, (перевидання — 2014), переклала українською книжку  Михайла Чалого «Життя і твори Тараса Шевченка (Звід матеріалів до його біографії)» (2011). Співупорядник Повного зібрання творів Шевченка у 12 томах (1989—1990, т. 1—2, видання не завершене), а також наступногоПовного зібрання творів Шевченка у 12 томах (т. 1, 2, 6), видання «Листи до Тараса Шевченка» (1993).

Людина дивовижної чуйності та рідкісної інтелігентності, Валерія Смілянська все життя натхненно і самовіддано досліджувала Шевченкову творчість, здобувши загальновизнаний авторитет в Україні. Доброзичлива і м’яка у спілкуванні, була непоступливою і принциповою у наукових питаннях, завжди відстоювала істину. Буквально до останніх днів Валерія Леонідівна працювала над новими науковими задумами, прагнучи зробити все можливе для популяризації доробку свого батька.

Колектив Інституту глибоко сумує з приводу непоправної втрати. Висловлюємо наші співчуття донькам – Марині та Марії, близьким та рідним, всім, хто знав і любив Валерію Леонідівну. Здається, закінчилася ціла епоха в шевченкознавстві…

P. S. Розгорнутий некролог читайте у першому номері журналу «Слово і Час» за 2024 рік.

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас взяти участь у Всеукраїнській науковій онлайн-конференції (XVI щорічних Грінченківських читаннях) «Епоха Грінченка: нація, ідентичність, просвіта» (до 160-річчя від дня народження Бориса Грінченка), яка відбудеться 08 грудня 2023 року
Напрями роботи конференції:
• Борис Грінченко в українському національному русі межі ХІХ – ХХ століть.
• Інтелектуальне оточення Бориса Грінченка.
• Рецепція творчості Бориса Грінченка.
• Борис Грінченко і Марія Загірня: «Як Богові вірю тобі».
• Текстологічні аспекти вивчення спадщини Бориса Грінченка.
• Історія становлення й актуальні питання грінченкознавства.
• Лексикографічна спадщина Бориса Грінченка: історія і сучасність.
• Націоцентрична педагогіка Бориса Грінченка.
Онлайн-платформа проведення конференції: Zoom

Детальніше

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

НОВИНИ

NEWSKIT_травня

23

Міжнародний конкурс Шевченківських читань «Свобода»

Другий рік поспіль Інститут літератури...

NEWSKIT_квітня

29

Науковий семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика»

17 квітня відбувся семінар «Ренесанс...

NEWSKIT_березня

20

Колоквіум про Голодомор у літературі у Франції

26 лютого докторантка Інституту літератури...