Інститут літератури

У рамках відзначення 25-річчя Українського земляцтва «Водограй» у місті Сілламяе (Естонія) 23 – 26 травня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Джерело виховання культуротворчості». Із виступом участь у конференції взяв директор Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, академік НАН України, Голова Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ» Микола Жулинський.

Учасників заходу привітали Надзвичайний і Повноважний Посол України в Естонії Максим Кононенко, мер міста Сілламяе Тиніс Калберг; гостей з Естонії, України, Литви, Франції віншував київський дитячий співочий гурт «Зернятко». У рамках заходів діяла виставка «Культуротворче виховання» (Культурний Центр м. Сілламяе), презентували свою діяльність музей, бібліотека, недільна школа, творчі гурти Українського земляцтва в Естонії. Захід підтримувався Міністерством культури Естонії, Фондом Інтеграції, ERASMUS+, Культурним Центром Сілламяе, Міською управою міста Сілламяе.

18 травня Ігор Павлюк взяв участь у Міжнародному фестивалі «Writing poetry under fire» (Писати поезію під обстрілами) (Лондон, Університет Волвергемптона), де читав свої вірші з однойменної Антології. Ця антологія нещодавно вийшла друком у Великій Британії, представивши читачам тексти десяти українських авторів в англійському перекладі ― Вікторії Амеліної (книжка присвячена її пам’яті), Галини Крук, Ігоря Павлюка, Богдана Коломійчука, Роксолани Жаркової, Людмили Таран, Ростислава Мельникова, Дмитра Семчишина, Івана Андрусяка та Тетяни Белімової. До колективної збірки також увійшли й тексти десяти британських колег — Niall Griffiths, R.M. Francis, Charlotte Barnes, Kuli Kohli, Kerry Hadley-Pryce, Anthony Cartwright, Roy Macfarlane, Casey Bailey, Carmel Doohan, Bas Groes.

У рамках фестивалю відбулася панельна дискусія, присвячена поточній війні, а також важливості мистецтва та літератури в часи кризи, що нагадує про зв'язок і підтримку між культурами, подолання воєнної травми в пошуках кращого майбутнього.

23 травня 2024 року за ініціативи бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі, у рамках творчого проєкту "Університетські зустрічі", в УГСП (Університет Григорія Сковороди в Переяславі) відбувся читацький форум вдячності Японії за допомогу Україні в нинішній війні. Учасників привітали: ректор університету, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, Надзвичайний Повноважний Посол України в Японії (у 2000-2006 роках) Юрій Костенко, знана українська поетка Людмила Скирда; від Інституту літератури участь у заході взяла завідувачка відділу давньої української літератури Віра Сулима. Учасники змогли отримати в дарунок книги: збірку поезій Миколи Сулими "Моя Японія", видання Людмили Скирди, зокрема збірку поезії “Дзуйхіцу від Сакури", а також книгу імператриці Японії “Будувати мости”, перекладену українською мовою Людмилою Скирдою.

Людмила Скирда виступила авторкою передмови до книги поезій «Моя Японія», книги, яка є дорогим і світлим свідченням про талант науковця, академіка і поета з великим серцем Миколи Сулими.

(Світлини взято зі сторінки Людмили Скирди та сайту Бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі)

Аспірантка відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України

Науковий керівник – Лущій Світлана Іванівна, д. філол. н., старший науковий співробітник, завідувач відділу зарубіжної україністики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України

Тема дисертації: Міф України Богдана Залеського: історія, ідентичність, геопоетика

Наукові публікації:

1. Історіософічність романтичного міфу України Богдана Залеського. – Київські полоністичні студії / T. XXXIX. – Київ: Талком, 2023. — с. 464-477.

Декларація про академічну доброчесність

Другий рік поспіль Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України долучається до організації Міжнародного конкурсу Шевченківських читань «Свобода».

Цьогоріч конкурс відбувся у відеоформаті. Заявки надійшли від 1300 учасників, до конкурсу ж було погоджено 1100 відеоробіт. Географічна мапа конкурсу охопила 284 населені пункти України та 10 країн світу (США, Естонія, Німеччина, Італія, Іспанія, Чехія, Польща, Данія, Великобританія, Туреччина). Поезії Тараса Шевченка лунали як українською, так і англійською, італійською, польською, німецькою, арабською, азербайджанською, турецькою та кримськотатарською, а також жестовою мовою.

Змагання тривало у 6 номінаціях: «Читці поезій Т.Шевченка», «Музично-співана Шевченкіана», «Присвяти Кобзарю», «Шевченкове багатоголосся» (колективні виступи, театралізовані постановки, флешмоби), «Шевченко і світ» (поезії Кобзаря іноземними мовами та українською мовою від іноземців, діаспори та ВПО), «Серця голос» (учасники з фізичними обмеженнями, які мають палке серце шевченколюбів).

Учасники присвячували свої виступи захисникам України.

Наймолодшою учасницею стала Квітослава ГАЛЬ, 3 р. 10 міс., з м.Боярка Київської області, найстаршою – 84-річна Марія КОМАР, с.Церківна, Івано-Франківська область.

Журі конкурсу: Петро ПАНЧУК – народний артист України, Лауреат Національної премії імені Т.Г. Шевченка за втілення образу Кобзаря на вітчизняній театральній сцені – Голова журі; Дмитро ЛІНАРТОВИЧ — заслужений артист України, український воїн «Світ», актор театру, кіно і дубляжу, бард, поет, педагог; Анна АРТ-ТОПЧІЙ - українська акторка театру і кіно, режисерка, викладач акторської майстерності; Олеся КРИВОПИША - громадсько-культурна діячка, організаторка конкурсу та міжнародних флешмобів.

З результатами конкурсу детальніше можна ознайомитися за покликаннями:https://www.facebook.com/share/p/FgPS6UDzVw8t1wAC/?mibextid=K35XfP

https://www.facebook.com/share/p/nCBNqiyCdXmRwTmS/?mibextid=K35XfP

Назва дисертації: «Рецепція пам’яті у слов’янській жіночій прозі помежів’я ХХ-ХХІ ст.: ідейний та естетичний виміри»

На здобуття наукового ступеня: доктора філософії

Спеціальність: 035 Філологія

Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації

Дисертація

Протокол перевірки електронного підпису

Підтвердження про дотримання норм академічної доброчесності 

Покликання на захист 

Покликання на трансляцію (You Tube) 

Члени разової спеціалізованої вченої ради:

Голова: Тарнашинська Людмила Броніславівна, доктор філологічних наук  (українська література), професор (10.01.01 українська література), головний науковий співробітник Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України

Згода очолити разову спеціалізовану вчену раду

Офіційний опонент:

Білик Наталія Леонідівна, доктор філологічних наук (10.01.05 порівняльне літературознавство); Кафедра слов’янської філології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Згода на опонування; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису 

Офіційний опонент:
Татаренко Алла Леонідівна, доктор філологічних наук (теорія літератури, література слов`янських народів), Професор каф.слов`янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Згода на опонування; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису

Офіційний опонент:

Пухонська Оксана Ярославівна, доктор філологічних наук  (10.01.01 українська література), доцент кафедри української мови і літератури Національного університету "Острозька академія"

Згода на опонування; Відгук; Протокол перевірки електронного підпису

Рецензент:
Демська-Будзуляк Леся Мар’янівна, доктор філологічних наук (українська література і теорія літератури) завідувач відділу теорії та літературної критики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Згода рецензента; Рецензія; Протокол перевірки електронного підпису

Наказ Інституту літератури про затвердження складу разової спеціалізованої вченої ради

Наказ Інституту літератури про зміни у складі разової спеціалізованої вченої ради

 РІШЕННЯ разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філолофії

17 квітня відбувся семінар «Ренесанс 1920-х: ідеологія і естетика», який спільно провели Інститут літератури НАНУ, Український мовно-літературний факультет імені Г.Квітки-Основ‘яненка ХНПУ та Факультет української філології, культури і мистецтва КСУБГ. Організаторами семінару стали професор ХНПУ Ростислав Мельників, якому належить ідея створення цієї платформи для дослідників 1920–1930-х років, та співробітниця нашого Інституту, професор КСУБГ Сніжана Жигун.

На обговорення були винесені питання:

• Політичні дискусії і літературні: точки перетину.
• Метафори ідеології.
• Дискусія про пролетарську культуру в політиці та мистецтві.
• Політичні рухи й партії та українізація в дзеркалі літератури, образотворчого мистецтва, кіно, театру, музики тощо.
• Ідеалізм в матеріалістичні часи: автори і тексти.

Упровідне слово до обговорення виголосив директор Інституту літератури, академік Микола Жулинський, який оглянув важливі здобутки дослідників 1920х і наголосив на питаннях, що окреслюють горизонти сучасних студій цього періоду.

Під час семінару було виголошено сім доповідей як молодих, так і авторитетних дослідників. Олена Голота (Національний університет «Києво-Могилянська академія») у доповіді «Ідеологічний чинник у мандрівній літературі 1920х» відстежила соціальні настрої авторів репортажної літератури, проаналізувавши вияви уваги до національного і класового питання. Сніжана Жигун (Інститут літератури, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка) розглянула вплив політики українізації на дитячу літературу 1920-30-х, висвітливши ідеї єдності нації в часі і просторі, рівності націй, автохтонності пролетарської культури тощо. Юлія Карпець (Національний університет «Києво-Могилянська академія») запропонувала обговорити «Мікрофізику влади» в письмі Хвильового, вказавши на механізми втручання ідеології в інтимний простір персонажів М.Хвильового. Ростислав Мельників (Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди) звернув увагу присутніх на «національне питання» в літературних маніфестах і деклараціях 1920-х, що виразно проступає при обґрунтуванні засад «пролетарської літератури», яке має творитися лише в умовах життя нації і національною мовою. Олеся Омельчук (Інститут літератури) поділилася знайденими документами щодо партійної приналежності Михайля Семенка та думками, як виявлені нею обставини впливають на розуміння його біографії. Вадим Василенко (Інститут літератури) представив доповідь «1920-ті в дзеркалі 1940-х: літературно-критичні відображення», відстеживши взаємозв‘язок двох поколінь, продовження й оновлення літературної традиції і підсумувавши значення Українського ренесансу для еміграційної літератури. Остання доповідь належала Тетяні Соколовській (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), яка розглянула ідеологеми марксизму в повісті О.Свекли «Надломлені серцем», зокрема в образах «нових людей».

Важливі спостереження щодо ідеологічних підвалин мистецтва 1920-х прозвучали також в обговоренні доповідей, у якому взяли участь такі науковці, як Костянтин Голобородько (Харків), Світлана Ленська (Полтава), Ольга Радчук, Олена Муслієнко, Галина Хоменко (Харків).

Планується, що наступний семінар пройде восени, і цей формат стане постійним майданчиком апробації досліджень літератури українського ренесансу 20-х рр. ХХ ст.