О. Барвінський писав мемуари з 1915 р. аж до своєї смерті у 1926 р., довівши розповідь до квітня 1907 р.
До першого тому увійшли перші дві частини „Споминів з мого життя” О. Барвінського, які були видані за життя автора у 1912-1913 роках. Перший з цих томів був підготовлений О. Барвінським та його сином Богданом до перевидання, але не був надрукований. Ці спогади - безцінний документ цілої епохи політичного, громадського і культурного життя західноукраїнських земель 1860-1880 років, залишений нащадкам одним з його найактивніших діячів.
До другого тому увійшли третя та четверта частини мемуарів Олександра Барвінського «Спомини з мого життя», які він писав з 1915 по 1926 роки. Повний текст цих частин друкується вперше. Спогади висвітлюють політичне, громадське і культурне життя західноукраїнських земель 1888-1894 рр., а також контакти галицьких діячів з наддніпрянцями.
Книги призначені для науковців і всіх, хто цікавиться історією.
Видання містить основні матеріали біографічного плану, бібліографічний покажчик, а також вибрані інтерв’ю професора, доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України Т.І. Гундорової. У покажчику в хронологічному порядку наводяться праці Т.І. Гундорової, опубліковані з 1977 по 2015 рік. Нумерація наскрізна для розділів «Хронологія друкованих праць» і «Література про життя і творчість». У межах кожного року матеріал розташовано в такій послідовності: книги, статті, рецензії, упорядкування та коментарі, відповідальне редаугвання, підписи тощо. Рецензії на друковані праці Т.І. Гундорової подаються після їхнього опису.
До видання ввійшли бібліографія творчості й літератури про поетів, які друкували вірші українською мовою в кінці ХІХ – середині ХХ ст., зразки їхньої творчості.
Бібліографічний покажчик містить переклади творів Гоголя українською мовою, що ведуть свій початок від 1850 року — часу першого перекладу повісті „Тараса Бульба”, і завершується 2007 роком. Бібліографовані переробки творів письменника, призначені для сцени, а також адаптовані для певної аудиторії. Базову основу покажчика складають літературно-критичні праці українських вчених, які були написані в Україні та в діаспорі.
Іван Франко від часу навчання у гімназії й до кінця життя збирав бібліотеку, дбайливо зберігаючи її. Нині ця багатотисячна книгозбірня є складовою частиною архіву письменника у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
У зібранні, яке охоплює період від ХVІ до початку ХХ століття, представлено видання понад двадцятьма мовами з різноманітних галузей знань. Бібліотека зберігає свідчення невтомної роботи письменника над текстами, автографи його творів та етнографічних записів.
У другому томі – науковий опис книжок з порядковими номерами 1201–2600.
В Україні видання наукового опису особистої бібліотеки здійснюється вперше.
Викладено основні відомості про життя, творчість і особистість Тараса Шевченка, його епоху та оточення, місце в національній та світовій культурі, підсумовано понад півторасторічний досвід вивчення всіх аспектів шевченкіани в українському та зарубіжному шевченкознавстві.
Щорічник інформує про літературу, яка представляє усі тенденції розвитку філологічних наук на сучасному етапі. Описано збірники. Зачіпаються питання з мовознавства, фольклору, літературознавства.